Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

і мені дуже-дуже треба, бо вже 2 ніч сплю, як на вокзалі. В синочка ентеровіруска, цього разу нема ні рвоти, ні поносу, але животик болить і спазмує всю ніч. Вчора зранку, то клала нурофен, а цю ніч рятувалися лавадовою олійкою, втирала в животик щодвігодини, а над ранком масувала спинку валиком-аплікатором Ляпко ( зняв біль за 10 хв і дитина заснула мені на руках). Чекала поїздки до батьків цілий рік, а батарейки сіли.... З врочистості = за вікном сонечко і тепло.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

А я сьогодні тішуся чудовій погоді, треба десь піти погуляти бо завтра погода буде кака проза - щось поки моє неїдження після 7 мені не дуже помагає (хоч то ще мало часу), то вирішила не їсти солодкого правда сьогодні купила дві чоколяди...і що з ними тепер робити?

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Я вже який тиждень маю купу врочистостей - мій муж вдома. Яка то ляпота. Спочатку нам було важко привикнути, бо тато дуже роздавали завдання на право на ліво, а потім так класно. Чайочки постійно на балкончику, відпочинок разом, вилазки до міста, разом прибираємо, разом лягаємо, разом встаємо. Хоча я мушу працювати вдень, але його присутність і дітей дає таке внутрішнє задоволення.
Он і сьогодні він малює кімнати, спочатку велику кімнату помалював потім взявся за кімнату дівчат, бо дуже вже стіни були брудні, то тепер будуть гарненькі і свіжі. Милуюсь нашим татком в роботі! Красота!!!
Вчора взяв нас всіх до міста і ми возились на річковому трамвайчику, а потім чапали через ціле місто. Звички у нас нема до такого. Привикли в своїм замістю без руху. Проте всі були задоволені.

Буду я за ним сумувати коли він в середу вже піде на роботу. Ну нічого. Це не на довго. )))

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

В мене сьогодні, як понеділок, чомусь здається. Муж пішов на роботу, я зараз буду обід варити, потім планую повишивати трохи, ввечері прийде товаришка в гості, маю їй спробувати зачіску зробити в українському стилі.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Не виспалася. Всю ніч гавкали мої собаки, заглядала чого ж, може їжак, чи що. А зранку побачила, що на порозі чорне кошеня, дівчинка. Звідки? І що з ним робити?

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Вчора приїжджала чоловіка сестричка, ми з нею собі так гульнули без дітей Шо зараз я сижу вже другу годину перед компютером і заставляю себе попрацювати під п'яту кружку чаю. А робота не йде, голова вперто відмовляється думати
А мені стільки всього треба до четверга зробити шо аж самій страшно...а я хочу кавуна і морозива і капучіно.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

День как день, так же весело
Шуршит в саду листва....

Болить горло, п*ю таблетки, полочу, запшикую. Дивилась фільм, так якось нагнав на мене ностальгії.
Вечері не готуватиму, чоловік обіцяв щось смачне приготувати, тому в мене сьогодні вихідний.
Добре, що є можливість відпочити під час хвороби. Добре, що є друзі, які принесуть шматок пирога і зроблять на твоїй кухні тобі чаю Добре, що дітки слухняні і виховані.
Читаю книжку, такий в мене сьогодні настрій осінній

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

якийсь настрій нині не правильний весь день. досить подивитись новини, і реву весь день. з того скинула мені сестра кулінарну передачу, сиджу переглядаю і реву все одно.
ну але була вгостях мама, готувала для неї стейк (ото 3 дні, як я навчилась то робити майже ідеально) і шарлотку. тішусь, що вона все оцінила дуже гарно! хоча вони приїхджала по справі, яку ми успішно вирішили, але таки знайшли час побалакати. і знов всі розмови довкола політики крутяться.
а ще в неділю застудилась, досі горло болить. сумно.
а ліс вже пахне осінню, і погода така... бяка. егегей, то ж серпень!!!!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

О то не тільки в мене такий меланхолійно-осінньо-ніякий настрій... Все ж переконуюсь, що погода має не останній вплив на настрій. А погода просто жахливо ніяка. Мені би повчитись в своєї дитини- гуляє з друзями в дворі при будь-якій погоді і навіть в ці дні приходить додому тільки поїсти.
А мене просто вганяє в депресію ця хмарність за вікном. Плюс до всього вже за тиждень починається школа, закінчується літо, напевно, починаються у мене робочі будні, коротше, все накупу.

Що зробити для підняття настрою, якщо кава з шоколадом вже не допомагають? Може то якусь кльову комедію глянути? Я б залюбки щось таке як "Інша жінка" з К.Діаз, але не можу вибрати нічого. Аааааа....

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

В мене теж, змерзла вночі, от тепер цілий день горло болить/дере, соплі й болить голова.

+ День доооовгий й нудно-ніякий. Малі на пару нудяться й ниють. Менший мало що спав. Не люлбю таких днів, коли з "тоскою" дивишся на годинник й ждеш вечора, бо прийде муж й трохи можна дітей на бавлення йому дати...
Єдина врочистість - приніс муж з нової пошти замовлену Саші куртку Lenne, така гарна, легенька!...надіюсь, що й тепла буде, всі сумніви щодо куртки для меншого остаточно відпали, теж візьму йому цієї фірми.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Сьогодні в 7 ранку аляска нам привозила воду, муж мене не будив, а раз вже прокинувся то насмажив налисники на сніданок, розбудив мене вже коли кава на столі, незважаючи на погоду, настрій чудовий.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Втратила голос взагалі )
Не можу навіть шепотіти, бо напружую голосові зв*язки і горло болить ще більше.
В хаті відносно чисто. іграшки прибрані, діти дивляться мультфільми, чоловік поїхав на роботу. Вчора проштрафився трохи, то сьогодні пішов зраненька по гриби і навіть половину принесених грибів сам почистив.
До школи на репетицію не пішли. ну його, в таку погоду. Толку з мене там сьогодні, якщо я слова сказати не можу. Тільки нервуватись буду. З того всього п*ю третю каву, їм кекси з родзинками, які вчора ввечері свекруха принесла. Ну і треба йти дочищати грибочки і мити посуд.
Всі здибанки на сьогодні повідміняла, тому можна спокійно читати книгу і займатись дітками.

Чоловік каже:
-Артемко, а правда класно, що в мами немає голосу? мама не кричить, не сварить вас.
- Ага, правда. Але вона придумала спосіб. Стукає по столі і по стінах. І так дииивиться на нас.

Випадково почула розмову своїх мужчин на кухні. Ржууу ))))

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

прочитала - стукає по лобі)) ну, думаю, Нітріотка віджигає)))

Вчора я була така злюща, що готова була когось побити або щось потрощити (наприклад офіс нашого забудовника, а бо його машину). Він напевно то відчув, бо поки я приїхала додому проблема була владнана. Тобто було світло, яке нам вдень відключили за недоплату (ми жеку платимо, а він обленерго - ні, або якісь махінації, хто зна) і обіцяли світло включити можливо у п'ятницю. Я йшла до метро і згадувала всі нецензурні слова, які знаю і обдумувала, що б я зробила з тим новим власником нашого будинку. А ще зрозуміла наскільки ми залежні від цивілізації. Без світла - тютю холодильник, мультиварка, праска, фен, комп...
До того всього попались непрофесійні працівники банку. По телефону сказали одне, в реалі - інше. Тільки час і нерви свій витратила.
А ще ми вдома без нету. Всі три вихідні були без нього і досі його нема. Ломка вже пройшла. Але то так незвично. Навіть банально погоду нема як глянути (ну хто тепер за вікно виглядає, щоб погоду дізнатись?)
Зате подивились фільми, які були. Деякі навіть по 2 колу. Доробили трохи справ домашніх, які вже кілька місяців чекали, поки нам нет відключать

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Врочистість: а ми ВЖЕ приїхали додому!.... Дитина першим ділом пішла на кухню, до ел. плитки. Стукав в духовку і кричав: "Ей! Ням-ням!" Потім синочок пішов до кімнати і сів гратися іграшками. Скучив за ними . Я помила підлогу в кухні, перебрала речі і закинула перше прання. Прийшла трошки сюди, до Вас... і зрозуміла, як я скучила за Вами!
Зараз піду зготую щось їстоньки синульці, бо прийде і знов буде штурмувати духовку

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Покажу що вийшло у мене
це перший варіант, навіть Гумки на волоссі жовто-сині

а це друга, простіша, як на мене

це були пробні, у четвер буду плести на розписку товаришку, вона за свідка

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Не можу позбирати себе до купи. Сьогодні завалилась роботою по самі помідори (йой, в мене ж їх нема!). По самі вуха.
Вчорашня істерика далася взнаки Вночі погано спала, і тепер відповідно голова, як баняк. Напевне, то осіння депресія навалилась.
Зате намалювалась в мене сьогодні врочистість. Маю зустріч з однією файнезною форумлянкою.

Сонце, перепрошую заздалегідь, якщо "присяду" на вуха

. Чекаю від тої зустрічі позитиву і моцного копняка, щоб нарешті поскладати барахло на "горищі".
І по правді, маю бажання залізти ввечері під ковдру і не вилазити звідти кілька днів.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Допис, недостойний жилетки, але і хвалитися нічим. Отже, підсумок вихідних. Пралька гавкнула - гривень так на 500. Малому нові штани з добрим запасом підшили не потайним швом, а машинною строчкою, як будемо відпорювати і подовжувати наступного року, і який вигляд вони після цього будуть мати - питання. Топ-новина - з/п у вересні буде тільки моя (одні сльози). А видатки на цей місяць -огого. І погодка шепоче.. щось пива захотілося.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Як прийшло, так і пішло)))) тепер думаю, де ся поділо.
І взагалі почуваю себе як вагітна - і нудить і злить все і всьо не так.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Пафосно скажу, що випадковості сьогодні просто мейд май дей.
Про друзів я писала вчора, але продовжу сьогодні. Ностальгія мене не покидала, тому якось так сьогодні мене потягнуло згадувати шкільні роки. Нуу, я вам скажу, таки-так, Львів то велике село, однозначно. Але щоб аж так?
Зустріла одне знайомо-незнайоме обличчя. Фііі А друзів спільних скільки, ой... Пів школи. То ж так треба!
Щось я тих молдаванів з дитинства не любила. От як тільки мама починала казати "Доця, та шо ж ти метеш ту підлогу як та молдаванка!", отак мене відразу і починало тіпати. Мамцю, нащо ти мені так казала! Ти знаєш, як я їх тепер не люблю? Ну але тепер бачу, що є за що. Але то тільки я маю за що їх не любити, у вас, я думаю, все з тим гаразд
І отак з спогадами, з тлумаченнями хтокомудідбабівуйко, з теплим чайком, я йду під тепленький пледик, читати дууже цікаву книжку. Сподіваюсь, що на її сторінках випадковостей не буде. Бо, як виявилось, випадковості я теж не люблю.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Спекла синульці кролика в духовці, зробила кабачково-ковбасне п'юре! Ех! Як він його наминайкав йдем відпочивати. Цьомкаю Вас....