Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Це до того, що не треба було стільки часу втикати на коней на Бухті, тоді б не приснились.

Чекай-чекай, якщо машинку поремонтуємо, то будеш чекати не марно )

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Літо підходить до кінця, а все що я собі запланувала зробити так і лежить не початим.
Минулого тижня зробила генеральне прибирання, тож цього тижня потрібно підтримувати порядок. Наступного тижня в нас храмове свято, будуть гості. В планах скласти меню.
В четвер маю важливу зустріч на рахунок мого навчання, мають вирішити чи продовжать мені індивідуальний план. В іншому випадку не уявляю як буду продовжувати навчання, бо доцю просто нема на кого залишити і я не хочу її залишати.
Хочеться миру та спокою для всіх.
Всім гарного початку тижня!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Сьогодні мав бути день надзвичайних звершень: з самісінького ранку я готую їсти, потім ми з доціком складаємо в шафах, викидаємо старе і розфасовуємо по знайомих малявках нове-мале, потім гуляємо, перемо непопране і сортуємо непосортоване...

Я до того процесу підійшла з наукової точки зору - з головою пірнула в вивчення системи "флай-леді". То така система ( для тих, хто не в курсі), де все розписано по днях-годинах-тижнях.
Кльово розписано. І багато
Поки поскачувала таблички з різними порадами, списками закупів, планами меню і графіками домашніх справ, минуло пів дня.
Готувати обід вже не буду, повиїдамо, що є.
Перескладувати речі нема коли, бо потім підемо гуляти, а бардак так і залишиться. Залишу це на завтра
Прання теж перенесла - по тотих скачаних списках воно було в понеділок зранку, а вже обід
Одним словом, важко робити все по науці, раніше якось простіше було.
Врочистість - орхідейка зацвіла. Стояла рік якась така бідна, я вже й забула, якого кольору у неї квіти, а сьогодні розквітла. Біла.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Проза
Малий захворів, вночі спав виключно на руках, горів. Температуру не збивала, то зараз орієнтовно до 38. Спить. А я від нього ні на крок. В роздумах, що б то приготувати на вечерю. Склала список закупів, бо вже використала усі стратегічні запаси. Навіть простого печива нема з чого спекти)) До школи ми не готові, від цін на шкільну форму я в шоці - піджак сумнівної якості і страшненького фасону 480грн.
Як то добре коли діти ще не ходять в школу

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

А в мене Сашка піде в минулорічному комплекті - піджак/штани добрі, взуття я ще весною йому купила....
Я напекла страшків-еклерів, які й на еклери то не дуже схожі...Але нічого, на безриб"ї й рак риба. Дізналась щойно кілька неприємних звісток, пов"язаних з АТО...
Сашко залишився ще на тиждень в селі, в нього там кавалєрка. Менший спить, а в мене якоїсь мами підпухло праве око, як підем гуляти - поняття не маю....

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

і в нас форма ще добра, спортивна також в ідеальному стані, взуття є, кросівки-перезувне ще потрібно докупити, ще деякі дрібнички і до школи готові... тільки не морально. Я так не хочу школи, тих домашніх завдань, навчань по суботах, гуртки і т.д. але нікуди від того не дінемось, тільки щоб мир був, решта все дрібниці.
З прози, де б так знайти зайвих 10-15 тис., не знаєте? Минулого року поміняли повністю опалення, котел/труби/батареї...а цього року бачу ситуація з газом невідома, потрібно думати про твердопаливний котел або щось схоже до каміну (поки ремонт робимо), сусіди масово привозять дрова, а в мене вже паніка, добре, що маю чоловіка оптиміста, завжди мене заспокоїти вміє
Донечка пробує робити перші кроки, навчилась ще й рачкувати, речі в комоді "перескладує" по декілька раз, сьогодні вже добралася і до моєї шафи, але в цьому є плюс: знайшла мені дві сукні, які я довго не могла знайти, це нічого, що прийшлось все з шафи витягнути
Треба ж так, синочок в мене спокійний, нікуди сам не ліз, нічого не розкидав, а донечка повна протилежність, такий живчик малий, вся в русі, з нею сумно ніколи не буває.
В планах ще сьогодні приготувати вечерю, прибрати всі ці завали з одягу та іграшок і гуляти-гуляти.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

розпогодилося - сонечко світить, всі гуляють, а ми хворіємо. каже лікар, що вірус, червоне горло. мала далі "горить" -знову понад 38 час від часу дрімає в мене на руках. цицяємся постійно, і то добре.
маю щастя, що їсти-пити є що. бардак після вчорашнього прибирання

розбила термометр. чоловік пів дня збирав ртуть, мив підлогу, виносив меблі з кімнати....

розгребу як буде вільна хвилинка, або доручу мужу ввечері.

врочистість буде як дитина одужає.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

UPD.таки була в мене врочистість. маленькі світлі моменти життя. треба їх цінувати
1. приходили нас провідати мої мама і тато
2. коханий приніс з роботи шматочок тортика з чорничним мусом. ням-ням
3. найголовніше - дитині ттт ніби вже трохи легше

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Коли приїжджають батьки і сестричка, яких не бачила цілий рік – всі щоденні клопоти, справи, заняття і в тому числі інтернет само собою відходять на задній план. Як же я за ними всіма скучила !!! Ці дні були дуже насичені та цікаві.
І коли Інтернет був – його ніби й не треба було. Але потім мої рідні поїхали провідати інших членів нашого клану. А мене чекала халепа. Ввечері пройшла страшна гроза, з усіма спец ефектами – вітер, який ламає дерева, громи, блискавки і т. ін. Ну і з моїм щастям - грім вдарив саме в мій модем (не буквально, звичайно, але все ж...). Казала мені бабуня завжди вимикати усі прилади під час грози :umbrage:. Але я ніколи не вміла вчитись на чужих помилках. Зле!!! Тепер мій модем не «дихає» і не моргає до мене своїм зеленим оком . І коли інтернету нема – він тааак потрібний. Відчуваю себе відірваною від світу. Розетка обіцяла доставити якомога швидше, але все-одно треба чекати. А поки чекаю – нехай живе сусід, який не ховає свій інтернет за паролями! Ура-ура-ура!!! Не, я не злодійка, мені дозволили . Але халепа в тому, що сусід ходить на роботу, тому я тепер користуюсь інтернетом по графіку ))). Зате чекаю свого дорогого сусіда з роботи, майже, як рідного чоловіка.
Коротше кажучи, я Наталя і я залежна від інтернету. Тепер я це розумію, як ніколи. Це лікується? Хелп .
Але сьогодні свято, тому за інтернетом буду сумувати завтра. А зараз із Владом зберемо кошичок і підемо до церкви. Минулого року Владька по дорозі додому з’їв весь виноград. Тепер думаю, як би то все донести в цілості, щоб дитина не з’їла всі фрукти-ягоди ще по дорозі ДО церкви .
Всім мирного неба, нехай сьогоднішній день буде справді добрим!!!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Гг, мій чоловік мені теж каже, що я залежна від інтернету. Але я -нє, поки що відкрито це не визнаю! Ну, подумаєш, після розлуки з нетом на півдня я перше, що роблю, коли приходжу додому - то біжу до планшета. Є пояснення: там на стрічці фб стільки новин назбирується, що якщо робити великі перерви у їх читанні, то можна потім весь день надолужувати!

Ох, як же я розумію нашого президента! Я з ним буквально на одній хвилі зараз: так само пізно починаю свій "робочий" день і закінчую його в неті (може, визнати все-таки залежність) теж десь після півночі. І це є мій найліпший графік, я би теж хотіла таку роботу, щоб можна було біля 12 год. приходити.

А, і дуже люблю свій будинок і наш двір, куди можна дитину випустити саму (!)на цілісінький день! Як же тим малим класно! Реально весь день вони в дворі, тільки обідати приходять, і всі так здружились, мій просто марить тими гуляннями. Як класно, що є погода, бо вже скоро бідні будуть ті діточки-школярики.
Взагалі серпень цього року- зе бест для мене! Поки дитя гуляє в дворі, тато на роботі, я насолоджуюсь спокоєм і самотністю вдома. Миру нам всім і спокою!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

а скільки то скільки вашій дитині?)))
бо мені от малий дає тут відписатися тільки взамін того, що вручила йому пачку від соку, щоб погриз і туалетний папір понамотував на всю хату)))

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Ха, моєму вже 7 років! Він не просто гуляє, він носиться на роликах чи велику, або придумують різні ігри, будують собі барикади і т.п.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Поки доця спить є трохи часу на посиденьки.
Моя дитина перетворилася на зайчика енерджайзера. Не можу залишити її ні на хвилину, бо постійно до чогось тягнеться, перекидується, хоча не повзає, але до цілі дістається. Вже навіть страшно подумати, що буде як почне ходити.
Були зранку в церкві, то доця облапала двері, всіх людей, які поруч стояли, а про себе взагалі мовчу. А ще помітила, що доця трішки менша, ніж хлопчик, якому півтора року. Такі ми великогабаритні. Але хіба є різниця чи велика чи маленька дитина, головне, щоб була здорова.
Здоров’я вам всім!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Дітки з бабусею пішли до церкви, а я, замість того, щоб помити посуд і зібратись в гості - сиджу в неті. Не хочу в гості, не хочу збиратись, не хочу нічого робити. Хочу сидіти і читати книжку.
Настрій неоднозначний.
Снідаю круасанами і кавою. Гарного і сонячного вам свята!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

а я хіба мрію щоб малий кудись ліз, бо наразі криза 1 року триває, хоче досліджувати тільки маму))) або світ з мамою поруч)

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

омг, ну я тихо допиваю каву, і мовчу скільки спортивних штанів і шкільних піджаків пішло гайту за минулий навчальний рік...

я - ні, а от моя робота без інтернету не можлива. А оскільки 2 доби його не було - в мене майже капці дівки, в жилєтку не піду, бо це не так погано в порівнянні.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Була сьогодні до обіду на роботі, мала пів дня відпрацювати і до вересня я офіційно у відпустці. Хочу ще в Карпати махнути на 5 днів, а муж прихворів, ще й алергія у нього, всього обсипало вчора, п'є лоратадин, не знаю чи вийде нам, але надіюсь! Замісила тісто на піцу, десь за годину у гості прийде кохана свекруха, а потім і муж з роботи, трохи посвяткуємо.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

В мене сьогодні справді святковий день)))))))була в церкві, посвятили букетик фруктовий і ніц не роблю)))))))день бєздєльясиджу в неті, читаю книжечку і теревеню по телефонузараз буду їсти морозиво і балдіти далі
Пи.Си. вирішила від сьогодні не їсти після сьомої. якщо проштрафлюсь вам напишу, ви мене трохи посварітья серйозно

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

День натхнення.
Вночі погано спала, зате зранку надолужила до 11 год.
Будильник продзвонив о 7, але я вирішила "ще 5 хв". І сьогодні ці 5 хв. = 4 год.
Але так мало бути...бо потім все, наче за помахом чарівної палички, робилось, дзвонилось, домовлялось і т.д. Завтра багато планів. Але оскільки сьогодні день натхнення, то я вся така натхнення готова до нових звершень.
П'ю какао з зефірками

Питали мене давніше в кармі, що то за зефірки. То маршмеллоу (чи як воно там називається), моя сестра сама дома готує (я не кулінар)...
Але то так смачно. О...гуглила...є рецепт в неті

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Треба собі записати, і повторювати як мантру: вчитись керувати емоціями, не перетворитись на злобну, агресивну масу..Це я про те, як багато людей з негативом. Всюди. В натовпі, серед родичів, серед випадкових перехожих. А ще не бути обмеженою (читай: тупою). Пригадую себе в студентські роки - дивлюсь сторінки сучасних деяких студентів чи старшокласників..ну не були ми такими..нічого не цікавить, все тільки про те постять, що цензура не пропускає. Добрішими слід бути. І уважними.
Деколи день буває суєтливий, то те, то се, чоловік отримує на горіхи, а так не далече одне за одним - переросте в звичку, оці розмови на підвищених тонах, як в декого зі знайомих..Це ні в які ворота не лізе. Це треба викоріняти. Усім.
Це так - роздуми.
Взагалі всім спокою, миру і любові. Не забудьте, коли маєте можливість, сказати зранку про любов.