Зрада чоловіка, що робити?

Відповідь: Зрада чоловіка, що робити?

leopolice, очевидним є те, що ви, як і кожен, хто "наплужив", шукаєте виправдань і причин. Та дозвольте кілька тез.
Коли в сім'ї починаються проблеми, і все стає не так класно як було, чи як хотілося б, то може все ж варто спробувати з'ясувати причини тих проблем і пошукати шляхів їх вирішення у сім'ї, а не піддаватися спокусі знайти собі розраду чи "покращити умови" (як пишете ви) "на стороні"? Якщо навіть керуватися вашим порівнянням ситуації на роботі - спробуймо погляд з іншого боку. Можливо слід змінити систему мотивування? Можливо причина в тому, що в компанії несправедлива оцінка досягнень/неадекватна оплата праці? Можливо слід переглянути обов'язки? Безперечно, що може бути причина в тому, що працівник - невиправний лінивець, який шукає причини аби "відкосити" від роботи, і при цьому мати купу грошей. Але якщо така ситуація з працівниками в компанії масова - то таки варто задуматися саме компанії.
Загалом, як на мене, проблема сучасного світу в тім, що нам насаджують потребу постійних яскравих та різноманітних вражень, внаслідок чого звичні сімейні будні частина людей починає шукати чим "розбавити". Ну ж бо то наче ненормально, коли стає не так цікаво, чи весело, коли проблем більшає, а часу на розваги - меншає. Отоді в одних починаються скандали, в інших - пошуки нових вражень "на стороні". В тім і є причина тієї страшної статистики розлучень, яку маємо (то моє скромне ІМХО). Насправді треба спробувати навчитися поміж тих буднів робити свята, далі казати приємності і ніжні слова, тішитися з того, що завдяки компромісу робиш приємне, виховуєш дітей, себто наповнюєш життя новим сенсом, що й робить людей щасливими.
Основне, що тримає людей поряд, це почуття любові, котре потрібно живити і плекати впродовж усього сімейного життя. Не слід плутати із закоханістю, котру вважають за недовготривалу хімічну реакцію в організмі. Якщо почати будувати життя тільки раціональними підходами - то можна забути про поняття щасливого шлюбу, бо всі при недоліках, а шукати нові кращі можливості та умови можна до безмежності, а щастя шукати не треба - його треба творити самому (з любов'ю).

---------- Додано в 02:18 ---------- Попередній допис був написаний в 01:13 ----------

Anty, щодо вашої ситуації. Судячи із проблем на роботі в чоловіка, що не складаються його нові відносини, що він заявляє, що любить "її", складається загальне враження, що розмови про те, щоб ви возз'єдналися, є нічим іншим як його спробами повернути собі відчуття хоч якоїсь звичної стабільності. А не бажанням повернути вас і сім'ю. На жаль. Мені так видається, що ви зараз упевнені, що ваше спільнопережите не може бути перекреслене кількома місяцями знайомства з "нею", що вашому чоловіку потьмарили розум, і ви ще можете його порятувати. А тут вам вже точно ніхто не скаже як і що насправді. Допоки ваш чоловік не віднайде в собі ті почуття до вас як до жінки, та розуміння того, що означає бути чоловіком і батьком - у вас не може бути повноцінного шлюбу. Та й зраду можна пробачити, але чи вам вдасться позбутися тієї хмари недовіри, спогадів?

 

Відповідь: Зрада чоловіка, що робити?

взагалі-то, леополіс і не "наплужив"... він намагається зберегти свою сім"ю

 

Відповідь: Зрада чоловіка, що робити?

Поведінка Leopolice в мене викликає тільки повагу. Бо чоловіку важче пробачити зраду дружини, а так щоб ще й не звинувачувати її, а тверезо подивитися на ситуацію і визнати, що є і його вина, то взагалі треба щиро любити свою половинку. Треба мати не абияку внутрішню силу, щоб якраз не бавитися в "жертву", а самому взяти ситуацію в свої руки і намагатися зберегти сім'ю.
Надіюся, що пережите тільки зміцнить цю сім'ю і обоє будуть цінувати свій шлюб.

А тут, як завжди, недочитали, звинуватили, і поставили діагноз.

 

Відповідь: Зрада чоловіка, що робити?

Перш за все, дякую за відгуки.

Спробую відповісти, але, за браком часу, не зможу прокоментувати всього, на що є бажання відповісти.

Бачу, що є трохи викривлене сприйняття мого допису, але навіть в 100 дописах не розкрити всіх нюансів, з якими стикається подружжя, коли вони переходять через той самий Рубікон.

Але деякі уточню

1. Зрадив не я. Зрадили мене через 18 із гаком років шлюбу. В цьому місяці в нас 20-річчя, і ми його зустрічаємо Разом. Разом із нашими дітьми.
2. Я нікого не виправдовую, ні себе, ні дружину. І ні себе, ні її не засуджую. Поясню. Виправдання – це завжди чисто егоїстична, суб’єктивна можливість сприйняти ті, чи інакші події в житті під зручним, вигідним кутом.
Не засуджую по двох причинах:
- я вкрай заангажований , і можу бути необ’єктивним. Точніше – я точно необ’єктивний
- суддя – на небі

Я намагаюся зрозуміти

3. В кожного своє сприйняття світу. Я навмисно використовую термін «робота», тому що переконаний, що сім’я – це в першу черга праця. Робота і матеріальна (зробив щось: помив посуд, заробив гроші, приготував їсти, відвіз дітей на навчання, посадив дерево, збудував будинок, врешті-решт), і, безумовно, робота над стосунками (подумав – потім сказав, не забув – і зробив, не образив, пам’ятав, цінував, допомагав порадою, …не засуджував, намагався розуміти, пробачав, врешті решт)
Гарне порівняння. Стосунки чоловіка та жінки – це вогнище. Воно горить у багатьох випадках:
- обидвоє разом носять дрова і підкидають вогонь
- один несе, другий не в силах нести
- один несе з одного боку, інший – з другого
- один несе, другий відпочиває… та ще безліч варіантів.

Але вогнище не горить тільки в одному випадку: один несе і підкидає дрова в багаття, а другий цей вогонь заливає. Навмисно.
Так ось. Я зараз ношу дрова. Стільки, скільки можу. І скільки не можу. Брехати не буду, і робити із себе ангела во плоті : часом хотілося і хочеться це багаття розкидати, залити водою, розвернутися і піти геть. Але ж біля нього тепло і нашим дітям, і моїй дружині. Може вона просто дуже змерзла, змерзла настільки, що просто не могла і не хотіла вже носити дрова?
Це лірика, але, коли відкрилася зрада, дружина давала 1% на можливість збереження сім’ї. Зараз – 99.

До речі, про відсотки. І про контракти.
Ну зрозуміло, що це фігуральні обороти мови. Хоча…Згадаємо початок відліку часу, коли пара на рушничку.
- Що вони собою уявляють? – Ага. Одне ціле. Вони разом. Але це одне ціле – дві половинки, хіба не так? А половинка – це і є моїх пресловутих 50%. Моїх. Ми рівноправні у всьому. Покажіть мені пару, яка ступає на рушничок, і при цьому обоє погоджуються із тим, що в когось із двох більше прав на життя і вибір як сьогодні, так і в майбутньому. Я би посміявся. Бо, в одному випадку, хтось би получив весільним букетом по морді, а в іншому – залишилась би стояти на рушничку сама із тим самим букетом :rofl:

50% - це наш внесок себе цілого, на 100% в сім’ю. А ось скільки із плином часу ми там себе насправді залишаємо, це бездарна робота оцінювати. Просто не має критерія вимірювання. Міри, шкали.
- Про контракт :cowboy:
Нагадую текст:

Католицька клятва
"Я беру тебе за дружину / чоловіка. Я обіцяю перед лицем Господа бути вірним тобі, бути твоєю опорою в щасті і в горі, у хворобі і при здоров'ї. Я обіцяю любити і піклуватися про тебе, поки смерть не розлучить нас. " "Я беру тебе за (Я беру тебе за дружину / чоловіка. щоб бути з тобою завжди в багатстві і в бідності, у хворобі і при здоров'ї, в радості і в смутку з цього дня і до тих пір поки смерть не розлучить нас".
Традиційна весільна клятва (Ім'я я прошу тебе стати моїм (моєю законним (ою) (чоловіком / дружиною. Перед усіма свідками друзями і родичами я обіцяю любити тебе і піклуватися про тебе, поки ми обидва будемо жити. Я беру тебе з усіма твоїми недоліками і достоїнствами і пропоную себе зі своїми недоліками і достоїнствами. Я допоможу тобі коли ти будеш потребувати моєї допомоги і я звернуся до тебе коли мені потрібна буде допомога. Я вибираю тебе _ людину, з якою я буду продовжувати своє життя.

Гм… беремо Вкіпедію. Читаємо.

Контра́кт — письмова, або усна угода, договір, за яким сторони, що його уклали, мають взаємні зобов'язання.
ОБІЦЯ́НКА, и, ж. Добровільно дане зобов’язання зробити що-небудь.

Я думаю, що термін «контракт», хоч і ріже слух, але все ж має право на життя

4. Дуже часто дописувачі використовують слово «любов». Згадаємо Декарта: перш ніж сперечатися, давайте домовимося про терміни.
Про яку саме любов тут ми говоримо? Філіо, Строге, Ерос, чи Агапе? Чи, не дай Боже, Людус, Манію чи Прагму
Ось тому мені і не подобається це слово.

Є споконвічне і всеосяжне слово. Кохання.
І ось тут немає про що говорити, точніше, обговорювати.

 

Відповідь: Зрада чоловіка, що робити?

Ваш попередній допис сприйняли неоднозначно, бо Ви не написали всієї правди. Не дуже чесно. Але то Ваша позиція...

 

Відповідь: Зрада чоловіка, що робити?

Мені хочеться вірити в те, що люди на форумі пишуть правду, а не небилиці.:confused:

 

Відповідь: Зрада чоловіка, що робити?

Це чудово.

Гм... Наприклад, Вам подобаються креветки, а Вашого партнера від них нудить. Або. Він ненавидить ходити по магазинах і півтори години тільки вибирати, навіть не купляти вазу, яка Вам, можливо, подобається... І як Вам там, на місці партнера? Не виникає відчуття розщепленості особистості? Вам же в кайф креветки, або 1,5 години в магазині?
- Ага. Правильно. Ви розумієте, і поважаєте його вибір. Бо це є він. І його право обирати. І це його право, це його почуття-відчуття. І тут у Вас немає внутрішнього конфлікту, не зважаючи на те, що саме тут і саме зараз, при поїданні креветок, або, вибачте, блюванні від них - кожен сам по собі Значить, не їчте креветок, бо тоді це не сім'я ))
Не видавайте бажане за дійсне. Коли Ви на роботі, або з найкращою подругою, або в магазині вибираєте собі мештики, або ось прямо зараз...читаючи цей допис...Де Ваш партнер? Ага. Точно. Ось тепер Ви про нього подумали. А 30 секунд назад Ви були самі по собі. І на роботі, і в магазині, і т.д. і не було його поряд, і Ви про нього не думали. Блін, це НОРМАЛЬНО. Ви весь той час були самі по собі. А він займався своїми справами, і це теж нормально. І про Вас також в цей час не думав...

Боюся, що Ви можете на мене образитись, але краще подумайте про це, і посміхніться. Я ж - то правий.
Безумовно, Ви - все для нього, а він - все для Вас... але ж не буквально.
Є Ваше життя і Ваші інтереси, не його. І навпаки.

---------- Додано в 10:42 ---------- Попередній допис був написаний в 10:04 ----------

Угу. (Всьо пропало шеф, всьо пропало!! - Мене вивели на чисту воду. )
Пропадать - так с музыкой!
Специально для Rodionochka розкриваю всю правду.

Моє друге ім'я - Мефістофель.
Теорію вселенської змови придумав, звісно, я.
Тайну падіння тунгуського метеориту я вам не розповім, бо ще не придумав, як це використати в особистих цілях, безумовно, брудних і найогидніших.
Я - параноїк і шизофренік із садомазохистичними ухилами.
Снідаю я, як правило, якоюсь ображеною і сплюндрованою мною жіночою душею.
Путін - мій кумир.

Якщо в якийсь день не зайшов на якийсь форум і не придумав якоїсь душесчіпатєльной історії, яка переслідує одну ціль - заловити і позловтішатися з якоїсь жіночки, - день пропав.

 

Відповідь: Зрада чоловіка, що робити?

У кожного є своє бачення інституту сім'ї, почуттів, що мають бути присутні та моделі побудови взаємин і побуту. Тому й різне сприйняття зради. Є люди які (принаймні так здається) цілком задоволені своїми шлюбами при тому, що хтось із подружжя зраджує, при чому регулярно.. а іноді й обоє...
Якщо виходити із загальноприйнятого поняття шлюбу, то коли хтось із подружжя зрадив - це вже свідчить про те, що відносини чоловіка і дружини вже важко назвати саме християнським шлюбом. Якщо в сім'ї щось аж настільки конкретно "не клеїться", то варто чесно прийняти рішення чи ви разом, чи окремо. І якщо пробувати будувати нові взаємини з іншою людиною - то вже хіба після прийняття сім'єю відповідного рішення - що спільне співжиття неможливе. Так, знаю, що скажуть, що буває по-різному, що люди намагаються не розходитися заради дітей, чи не впевнені, що інтрижка переросте у щось серйозне і тп - це все лицемірство, яке наслідком дає хіба ще гіршу шкоду всім близьким.
Так, Бог нас вчить пробачати, і саме так треба чинити. Я навіть вірю, що можуть відродитися почуття, вірю, що люди можуть змінюватися. Але почуття не є чимось матеріальним, що легко можна замінити новим. Певно майбутня і відновлення довіри в такій сім'ї залежатиме від причин зради і від того, яким обманом це супроводжувалося, наскільки глибокою духовно була зрада, та основне - від здатності до змін внутрішнього світу кожного.
leopoliсе, співчуваю вам щодо пережитого, і бажаю вам з Божою допомогою приймати вірні рішення, і віднайти втрачене.

 

Відповідь: Зрада чоловіка, що робити?

Бог, вчить нас пробачати і ми всі є з цим згідні, поки не стосується це нас особисто, а насправді, коли це тебе стосується і ти знаєш, що тебе зраджують, зовсім по іншому починаєш говорити, тільки сильна людина може пробачити раз, другий, сьомий, у якої на першому місці Бог, а тоді сім'я.

 

Відповідь: Зрада чоловіка, що робити?

Йде мова про певний факт у житті, який має певні причини. Після цього подружжя може спробувати переглянути свої стосунки, вирішити проблеми, відновити почуття - і аж ніяк не для того, аби такі факти мали повторення. Бог вчить пробачати, а не терпіти знущання тільки тому, що це ваш чоловік/жінка. Якщо йдеться про численні зради, і ви далі живе з такою людиною - то або вас насправді так влаштовує, або є якісь конкретні комплекси чи страхи (самотності, матеріальної залежності, відчуття неповноцінності, тощо). Пробачити - це одне, а от далі з тим жити - це зовсім інше. Тобто тут слід прийняти рішення, чи влаштовують вас отакі взаємини з такою людиною. І це справді особиста справа кожного.

 

Відповідь: Зрада чоловіка, що робити?

Коли людина, яка зраджує, не планує мінятися, то який сенс терпіти, страх чи комплекс це не вихід, через який ви залишитись разом і жоден з вас не буде щасливий, тому що, якщо б любив, інша б не з`явилась....

 

Відповідь: Зрада чоловіка, що робити?

Та обом важко. І то, мабуть, дуже.
Просто я ввжажаю, що у більшості випадків жіночою зради, жінка таки вже подумки пішла із сім'ї і якщо зрадила, то значить любить свого коханця. Ну або думає, що любить. І удар по самолюбству чоловіка ого-го який.
А чоловік, якщо зрадив, то здебільшого і не планував розвалювати сім'ю.
Я знаю багато сімей віку моїх батьків, які пережили зраду чоловіка і лише одну сім'ю, де зрадила дружина і чоловік її пробачив. Також знаю чоловіка, який готовий був прийняти зрадницю, але вона вибрала життя закордоном з чужим чоловіком, ніж того, кому давала клятву перед Богом і з ким залишила своїх дітей.
P.S. Під зрадою я маю на увазі поодинокий випадок, а не регулярне ходіння на ліво.

 

Відповідь: Зрада чоловіка, що робити?

Щойно взнала про зраду у близькій мені сім'ї. Боляче, так ніби зрадили мене(((. Зрада - це обман, це як ніж в спину від близькоі людини. Як легко розбити, і потім це вже ніколи не буде як колись...

 

Відповідь: Зрада чоловіка, що робити?

сьогодні подала на розлучення

 

Відповідь: Зрада чоловіка, що робити?

Ламати не будувати, розбити не клеїти. Коли Бог дав Адаму Єву, то сказав, що пара разом сильніша, і якщо один оступиться, то інший його підтримає, так обидва врятуються (не знаю звідки це). А піти - це слабкість, боротися, не здаватися - це сила, внутрішня боротьба.

 

Відповідь: Зрада чоловіка, що робити?

Ви читали попередні дописи Анті?