Відповідь: Мистецтво бути дружиною (3) а мені прогулянка на велосипеді. вчора покаталася з коліжанкою, приїхала така ніби заряджена) мала силу навіть потушити кабачки, з малою ще подуріти. Хоча як їхала з роботи, мала тільки одне бажання, лягти "пляцком" і лежати. тому дійсно: інакше ніяк.
Відповідь: Мистецтво бути дружиною (3) оце мені теж недавно на думку спадало. ми зараз із чоловіком куди організованіші, ніж були без дітей, і з 2 дітьми встигаємо набагато більше, ніж з 1 ))) тут я з Вами погоджуюся на всі 100%, але це вже поїзд пішов... мушу виконати те, до чого взялася... здається я забагато надіялася на допомогу, а розраховувати доводиться лише на себе. тому поки не завершу, здається не світить мені нічого кращого. робота моя вдома, бігти наче й не треба, зрідка на годину-дві - то не рахується. але робота вимагає зосередження, хоч трохи тиші... а її нема. іноді трапляється, але я б рада чоловіка відправити гуляти, а сама зробити щось вдома, трошки часу уділити роботі або відпочити в тиші... якось в мене все заплутано... мені хочеться спілкування, але не на побутові теми, а часу вистачає хіба на таке якщо час і з'являється, то до цього моменту я можу бути вже не дуже то й в настрої, бо ж досі перевтома і роздратованість і брак уваги і часу для себе і т.д., а тому чоловік від мене чує більше про все це і я цілком згідна, що уникає такого спілкування, бо йому цього не зрозуміти..., а від цього я знову починаю дратуватися, і то замкнуте коло. от як вийти з того кола я уявлення маю невелике, бо в такій ситуації, як є, дійсно, треба усунути роботу... я не надто насідаю йому на голову з тими побутовими клопотами, бо й сама не люблю пустих розмов про підгузки і т.д, але є речі, які він може сприймати саме так, бо він чоловік. а мої теперішні дні - то суцільний побут, або ще робота... про яку він мене навіть не питає. і недавно запитала, чи йому не цікаво, як в мене справи з тою роботою, а він у відповідь: "бо мене болить серце дивитися, що ти на себе взяла зайвий клопіт..." і я це теж тепер усвідомлюю, але ж думала, що буде легше і я впораюся. Зовсім без роботи я не можу... і фінансово це необхідно і так само не відчуватиму якоїсь елементарної самореалізації, маю побоювання, що забуду все, потім не знайду собі роботу і т.д. так воно і є... якби це якась робота, що не вимагає зосередження, то думаю я би впоралася, а тут... не завжди є натхнення. так, це дуже правдиво Ви написали, бо коли втомлена, то дратуюся через дрібниці і стосунки з чоловіком страждають... багато чого сприймаю не так, як вартувало. щитовидка тут відіграє свою злу роль, це точно. найгірше, що зараз навіть нема можливості звернутися до лікаря, 1, не знаю, до котрого, 2, - здітьми я до лікаря не піду. але все частіше мені здається, що якби щось вирішити з п.1, то я би вже й з дітьми йшла. в стоматолога в кріслі з онечкою на руках рік тому я вже сиділа в ендокринолога то простіше ) Буду сподіватися, що я вже майже знайшла собі годину гарантованого релаксу - ну не зовсім релаксу, але для мене саме те. записала на шейпінг, хоч раз в тиждень, але намагатимусь ходити. ми мабуть дуже схожі, бо ловлю себе на думці, що мені теж треба трошки прогулятися, або прокинутися раніше від дітей, або як мінімум, то денний сон дітей одночасно, тоді трохи легше. ---------- Додано в 15:57 ---------- Попередній допис був написаний в 15:51 ---------- це теж важливо - їй можна виговоритися ))) я так само помічала, що тоді якась трохи але... мені часом здається, що чоловік трохи "ревнує" до коліжанки... принаймні як чує розмови по телефону - то відразу зітхає так печально
Відповідь: Мистецтво бути дружиною (3) маю куму, в неї недавно народилася 6-та!! дитина. І при всіх клопотах донедавна з 5-ми дітьми , ми раз в тиждень десь хв 30 говорили по тел., на всі свята, дн , іменини ми з чоловіком отримуємо смс а то і дзвінок. І ще вона регулярно бере в мене почитати журнал один (який я щомісяця купую), і ще встигає якісь книжки почитувати. Натомість є коліжанки, які навіть не одружені, не те що з дітьми, і то немають навіть часу іноді за тиждень взяти трубку чи задзвонити!! Ну то все без образ, але я захоплююся своєю кумою,от !!
Відповідь: Мистецтво бути дружиною (3) Дуже рекомендую глянути https://m.youtube.com/watch?v=LDNtbSf96Kc
Відповідь: Мистецтво бути дружиною (3) була тиждень тому на весіллі. наче батарейки зарядила. була і там і думала, що напишу сюди. наречені дивляться одне на одного мегазакоханими поглядами. слова Гірко перший раз не дослухують, уже цілуються як надцятилітні. Далеко не всі щасливі юні пари, не обтяжені такими долями (про це далі), такі поєднані внутрішньо. були ми там у них ще 2 дні по весіллі - звертання їх одне до одного "сонечко" і подібно. "по кісточках": наречена - 39 років, мама 3 дітей, старшій 19 (вона і її наречений (весілля за рік) були за свідків). наскільки розумію, це буде її 3й чоловік.За 2х попередніх не знаю нічого, крім того, що останній пішов від них, коли 3й дівчинці було кілька тижнів чи місяців. не архікрасуня. фігура піонерки. очі просто сяють від кохання і доброти. наречений - висловлюючись по-галицькому, "кавАлєр", 35 років. у дитинстві рятував себе і молодшого брата від пожежі, то донині обпечене лице, голова, руки. далеко не худий. сяє не менше дружини. до весілля жили разом 10 років. Від імені дітей говорила тост старша донька. Вони просто моляться на цього чоловіка. Розказувала, що ще 10 років тому вона (у тодішньому віці!) прийшла і сказала: "мамо ,він тебе любить!" це я до теми цінності щирих справжніх почуттів... п.с. і мама нареченого, проста галицька жінка, казала (по секрету і після мого питання), що як їй непросто було змиритися - на загальний погляд "взяв жінку з 3 дітьми". Але щастя сина переважило... коментувати не буду
Відповідь: Мистецтво бути дружиною (3) У мене теж є пара подружок, що розповідають про свою страшенну завантаженність при тому, що - увага! - у них нема ані необхідності ходити на роботу, ані дітей, ані особливо великих хатніх турбот, бо регулярно викликають домогосподарку. Після спілкування з ними іноді дивлюся в дзеркало і просто дивуюся, а як же я все нормально встигаю, маючи в 20 разів більше справ
Відповідь: Мистецтво бути дружиною (3) думаю, що якраз люди, які пережили різного роду втрати у своєму житті, найкраще вміють цінувати те, що в них є. Та ж більшості людей нічого дуже не бракує ні в фізичному плані, ані навіть часто в матеріальному. Але то все питання мого особистого ставлення - тішитися тим, що є чи стогнати, що все могло би бути краще, тому нічого доброго в нинішньому дні не видно...
Відповідь: Мистецтво бути дружиною (3) Чоловік та жінка має бути в тандемі ! І жити в тандемі ! Головне розуміти та не перекладати своїх обов'язків на чоловіка ! а чоловік не має перекладати своїх чоловічих обов'язків на жінку ! І Якщо в парі всі розумні то кожен підтримує в складну ситуацію, коли щось і не виходить ! Головне не пекти чоловіка тим що він не справляється а допомагати та підсказувати! І він подякує вам за те! ---------- Додано в 22:46 ---------- Попередній допис був написаний в 22:41 ---------- Взагалі , думаю що за сильними жінками і виростають сильні чоловіки! Тому перш за все шия має бути сильною ! Але дівчатка ! Не через чур ! Чоловік має бути чоловіком ! І залишатися завжди головним ! Та першим. Нехай йому інколи і не вдається те що вам ! Але Якщо ви уступите раніше в деяких питаннях йому , то пізніше і кава буде коли захочете і до кави! Нічого не буває так легко... І тому ми перш за все маємо докладати зусиль чималих щоб наш брак складався як в казочці! Хоча за цією казкою і стоїть багато зусиль - наших перед усім дівчатка ! Адже все що не роблять чоловіки роблять тільки із-за жінок , Так само як і жінки - Але в жінок помимо того присутній материнський інсктинкт . Це особисто моя думка ! - Хт о не згідний пишіть. Посперечаємося ...
Відповідь: Мистецтво бути дружиною (3) Грей ("Чоловіки з Марса, жінки з Венери") з вами б посперечався
Відповідь: Мистецтво бути дружиною (3) якось місяць тому, чи десь так, залізла мені фраза мужова. про щось ми говорили, не пам"ятаю про що, чи то про лишні кг, чи то про кількість одягу, чи щось про таке матеріальне. і з тої розмови починаю розуміти, що муж зі мною змагається, та й питаю прямо:"Ти що, зі мною змагаєшся?", а він:"а з ким я ще маю змагатись". чи то я не в"їжджаю, чи шо. але хіба між чоловіком і жінкою має бути "дух змагання"?
Відповідь: Мистецтво бути дружиною (3) З досвіду- зачастую ініціатором отих змагань є Жінка. Яка тяне на себе чоловічі функції. Отак і виходить, що в хаті є мужика. І природньо, що в чоловіка включаться інстинкт змагання "хто круче".
Відповідь: Мистецтво бути дружиною (3) нда..... важкий випадок он список обов"язкових чоловчих справ висить на холодильнику вже другий місяць, три пункти - повісити картину, прочистити кавоварку і підправити карниз, бо з дня на день впаде на голову. другий пункт запросто можу сама зробити, але то завжди робить муж, вивчати інструкцію до дорогезної кавоварки не маю сили та натхнення, так і кажу, що моя голівонька пече від тої мурдації, а ти то можеш з закритими очима зробити. ну не знаю, які то я обов"язки на себе перейняла. в дупу тре копнути й то конкретно, обидвох. згідна, постелила зле, й то давно, бо навіть забула, коли.
Відповідь: Мистецтво бути дружиною (3) Власне, в мене було так. Хотілось його "підстєгнути", щоб він краще рухався, більше хотів, апелювала до його амбіцій. В результаті отримала його звішені булки і ще й купу образ за нездійснені амбіції. (( Е-ех..!
Відповідь: Мистецтво бути дружиною (3) мені інколи чоловік признається, що після того, як я починаю його отак "копати" він таки починає рухатись. І хоч одразу може побурчати, що ти знов завелась, але потім каже, що йому то пішло на користь.
Відповідь: Мистецтво бути дружиною (3) Все залежить від того наскільки в чоловіку розвинений його егоїзм. Бо еґоїзму в них хоч відбавляй. А ще як до того егоїзму додається емоційний тарганець... то тоді аврал!!! Тоді точно треба бігти купувати "мєлок от тараканов" собі в першу чергу.
Відповідь: Мистецтво бути дружиною (3) ой, той мєлок такий помічний... сидиш собі малюєш, і зразу перехочується когось пиляти-копати, і щось бігти робити.
Відповідь: Мистецтво бути дружиною (3) і мій так колись сказав ))) тоді я зрозуміла, що якось то не так, бо я хочу щоб ми були одною командою, а виходить так, що ми один проти одного.. Причому чоловік на той момент нічого поганого в тому не бачив - навпаки, вважав, що зі мною змагатись то ок. І чесно кажучи, досі мені ще не вдалось перейти в його команду.. І не розумію в чім діло - чи він мене не приймає, чи я з власного бажання сиджу на чужому полі і не йду.. То думки вслух, не заморочуйтесь. Але трохи в тему, тому й написала.
Відповідь: Мистецтво бути дружиною (3) Рокси, просто у мужчин дух соперничества развит, а с кем соперничать??? Вот и получается, что ближе никого нет! Вот вы со своими братьями/ сестрами разве не соперничали? Так ведь не со зла, мне кажется, просто нужно общую цель и общего соперника найти)
Відповідь: Мистецтво бути дружиною (3) Звичайно ж то не зі зла.. То підсвідомо.. А порада що треба знайти спільного суперника - корисна. Дякую. Подумаю про це. Спільні інтереси якраз підійдуть.
