Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? Дівчата, на все в житті треба дивитись простіше...і на цю фразу так само!!!я писала на розлучення??? всяк випадок кожен сам собі формулює)))а милому посміхатись у очі і казати..мені подарували 1000 баксів на ДН, я їх відкладу, щоб на 50 років шлюбу подарувати тобі, коханий, лексус....або вдалося продати свою стару спідницю, то відкладу і ті гроші, щоб купити крісло-качалку у ту дачу)))) Або просто відкладати без звітньої конференції...не всі здають декларацію про доходи свому мужу....Є ж тема..про що я ніколи не скажу коханому))) наприклад, що заробила 50 грн лєвака(це не взятки і подяки), а різний підробіток...от 50 до 50 і вийде на лексус.
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? Власне, і гроші свої однаково треба мати завжди. Перепрошую, однаково часом якісь непередбачувані витрати вилазять, а тут упс - спільної купки малувато.. Навіть якщо між вами все добре, коли переліміт витрат, індивідуальні заначки стають приємним сюрпризом. Ну і мені якось морально легше на суто свої дамські витрати використовувати окрему відкладену суму (мені так легше контролювати захцянки і уникати зайвих витрат та спонтанної купівлі непотребу), а не зменшувати "сімейно-бюджетну", хоча чоловік мені ще ніколи ні словом не витикав за фінанси і при потребі, знову ж таки, докладав гроші.
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? особливо коли екс мені лишав на продукти на день 50 грн, а казав, якщо потратиш більше, це вже твої проблеми(((докладеш свої гроші. А коли купляла впершу чергу те, що потрібно дитині з їжі, то говорилось..на всяку фігню пішли гроші, тепер два дні давати не буду!!!! І такі ситуації бувають у житті декретному...
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? А чому малого до бабусі не відправите, все ж таки літо. І бабусі радість, і вам легше.?
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? Та без питань. Ти такий молодець, ти сам знаєш, що краще купити з продуктів, бо я як піду, то ж накуплю всякої фігні.. Ось тобі 50 грн., давай, купи, що вважаєш за потрібне, і скажи, що мені з того приготувати. Як скажеш, так і буде .Та, малому обов"язково потрібні сир, кефір, яблука.... і це не фігня, бо дитині потрібно добре харчуватися, інакше на ліки піде вдесятеро більше, а ми маємо економити :biggrin:. Цікаво, що б він накупив? Правда, сумніваюся, що в даному випадку це якось би подіяло. Ну і жмот, відверто кажучи..
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? соцзабез виплачує різницю не з розрахунку повного прожиткового мінімуму, а з розрахунку 30% прожиткового мінімуму на дітей відповідного віку. Тобто: аліменти на одну дитину не можуть бути менше 30% прожиткового мінімуму. Тобто якщо є двоє дітей віком до 6 років, то аліменти на них не можуть бути менше 619, 20 грн. Соцзабез виплатить різницю , яка не вписується в оті 619 грн. Решта- це виплати, якщо подавати на перерахунок як малозабезпечена сім я. В цьому випадку це вже не до аліментів, а до ін. соц. виплат, які стосуються прожиткового мінімуму.Право сім’ї на цю допомогу залежить не лише від доходів, але і від її майнового стану, зайнятості працездатних членів сім’ї та інших факторів.Якщо сім я_ це мама і двоє дітей, то врахується її заробітня плата та ін. доходи,наявність земельних паїв, наявність ще однієї квартири відповідної площі чи ще одного автомобілю, покупка за останні 12 місяців нерухомості чи автомобіля, товарів довгострокового вжитку на суму 10-кратну прожитковому мінімуму і т.п. я абсолютно погоджуюся. Навіть якщо у вас суперщасливий шлюб сьогодні, ніколи не знаєш, що буде через 20 років. Зрештою, оте " а я ж тоді приховую щось у шлюбі, а як же так"_ це виключно "пунктик" у голові. Якщо змінити цей пунктик з " я приховую" на " "я дбаю про майбутнє" на ці речі дивиться з іншої сторони.
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? гм, я йому про то говорила ще пару років назад, коли наші спільні знайомі руйнували сім"ї, бо знайшли нове кохання. Він не вірив. Казав, що то вона його пиляла, тому він пішов. Недавно признався, що нова жінка того знайомого вже пиляє, і закохані вже чубляться. Я не знаю, чи він має намір будувати нові стосунки, просто у нас вже нема що клеїти. Ай, що тут казати. Час покаже як все буде. У нас недавно сварня виникла тому, що ми 2 дні по гостям їздили, вдома лише снідали, іграшок купа, от мені притикнув, що в хаті срач, кажу як тобі заваджає, то поприбирай. Відповідь: "Нє, ти поприбираєш".
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? Ми були на селі і їздимо по вихідних час від часу. Не даю бо: малий не хоче бути там без мене, він без мене ніде ще не був. Бо: мама має хату, худобу і хворе серце і сама мені каже, най ще виросте, буде легше, бо: мама каже ви виросли на копченій ковбасі і пельменях з магазині і йому нічого не буде, розумію маму і маю свій розум. бо: він мені не заважає тут і благо, маю друзів перевірених часом і долею, які в будь-яку хвилину дня і ночі допоможуть. Коли перевозилась, всі прийшли допомогти і за це вдячна Богу. Так що бабу випробовувати будемо наступного літа, як будуть шкільні канікули.
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? Ага, чудо. Я сама від себе в шоці, що починаю думати так само.
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? Якщо всі жінки однакові, значить, проблема в чоловікові. Може, він своєю поведінкою провокує їх на "розпил". Зрештою, всі ми маємо закладене уявлення про модель сім"ї, яке і реалізовуємо, і труднощі починаються тоді, коли моделі не співпадають. В моїх батьків та в чоловікових у сім"ях та відносинах все зовсім по-різному, і через це у нас виникало дуже багато непорозумінь. Тепер маємо такий собі гібрид двох моделей, комфортний для обох.
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? Судячи по моїм одногрупникам звідти я б так не сказала. Вічна тема))). Та зараз в більшості сіл такого і близько немає). Я того раніше теж боялася))). ---------- Додано в 16:16 ---------- Попередній допис був написаний в 16:14 ---------- Якщо "пробиватися"- то звісно так. Причому що з чоловіком що без. Файні головна героїня слова говорить про її успіх. Коли їй тикають ЯК же ж їй круто повезло... ---------- Додано в 16:19 ---------- Попередній допис був написаний в 16:16 ---------- То точно). Як якими мабуть. Ну батьків можна зрозуміти. Поговорити з ними і пояснити, що ви розумієте їх переживання. І жити собі далі так, як хочеться Вам. ---------- Додано в 16:23 ---------- Попередній допис був написаний в 16:19 ---------- А я кажу, що помилилася. Ага- і так буває... Правда то важчий варіант пояснень. ---------- Додано в 16:26 ---------- Попередній допис був написаний в 16:23 ---------- Ага- ревність їх файно стимулює))). ---------- Додано в 16:32 ---------- Попередній допис був написаний в 16:26 ---------- То сі називається "фінансова подушка безпеки". Дуже крута річ однако. При чому мужу ту тему легко можна пропихнути. ---------- Додано в 16:36 ---------- Попередній допис був написаний в 16:32 ---------- Часом чоловік має життєве призначення таке- навчити ту жінку себе любити.
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? ...така тема піднялась чи повернулась би до батьків - для мене відповідь однозначна - поки живі мої батьки, я можу повністю на них розраховувати, хоча і не живуть вони в селі, але якби жили на той момент, поїхала б і в село про заначку - у нас є спільна депозитка, і є в кожного своя заначка, в першу чергу в спільну касу кладемо, а "ліваки", "несподівані надходження" - по своїх кишенях, всі задоволені подруга розійшлась з чоловіком, коли малій було десь 1,5, повернулась до батьків... вони бухали, в хаті грибок, пліснява, бардак... зробила за свої гроші ремонт, працювала вдома (архітектор), вставила нові вікна, плісняву ту вивела... і втікла з дитиною в однокімнатку до бабусі старенької, бо далі бухали... отак жили донедавна, а батьки тим часом розвели в хаті бардак ще гірший, далі бухають... при тому, в мами онкологія, подруга оплатила операцію, курс променевої терапії, два курси хіміотерапії, а мати далі гробить здоров*я, далі бухає, обидва без роботи... зараз малій вже 5 років, подруга працює, доця - в садочку (на літо - в свекрухи, бо садочок не працює), бабцю розбив інсульт і подруга місяць її лежачу і напівсвідому доглядала, зараз бабці вже немає... що там говорити, не легко їй було, та і зараз не дуже, але ні хвилини не шкодує, що розійшлась з ексом
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? вже завтра 2 місяці, як розлучились, а я ніяк не можу звикнути. зараз живемо в різних містах, але спілкуємось щодня. якісь зовсім незрозумілі відносини. це напрягає. як взагалі поводять себе розлучені з маленькою дитиною, яка ще сама не може розповісти татові як в неї справи?
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? Це добре, що цікавиться дитиною, якщо у вас із ним не склалися відносини, це не означає, що ви повинні обмежити спілкування чоловіка з дитиною. А оскільки син ще маленький, то треба перетерпіти цей період посередництва між ним і його татом. А що саме вас напрягає? Саме спілкування? Чи теми для розмов? Може ви ще десь підсвідомо надієтеся його повернути і хочете кроків назустріч з його сторони? А якщо їх нема, то ті дзвінки тільки дратують. Або навпаки тримаєте велику образу за те, що зруйнував сім'ю.
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? після розлучення на мене ще досі час від часу напливають хвилі самозвинувачення у всьому, шо сталось. я не можу все залишити в минулому. чоловік хоче переїхати у наше місто, щоб бути ближче до нас. ми двоє ніби хочемо бути разом, але розуміємо, шо ми одне одному не підходимо. чи любимо одне одного? швидше залишилась привязаність. це все так важко... тупік якийсь
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? Анті,це не тупік, просто 4 місяці після розлучення - надто мало, повірте, щоб все переосмислити і зрозуміти, чого хочеться насправді і вже тим паче, щоб залишити все в минулому. Не поспішайте знову зараз сходитися. Якщо маєте бути разом - будете.