Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? Про те ,,що люди скажуть,, Особисто мене це турбує. Чому? Бо я психічно невитривала і психологічний пресінг мене ломає і заганяє в депресію. Якщо, чисто теоретично, розглядати моє розлучення то б до мами в маленьке містечко не вернулась би ні за що. Бо шушукання за спиною я б не витримала. А люди б шушукались, що он поїхала дитя нажила і приїхала назад нізчим. Про поділ майно... Мої батьки прожили разом 23роки, коли розлучались тато обої обдирав, ті що в маминій хаті поклеїв і шланги для поливу городу забирав))))
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? І на жаль, таких козлів немало. Останніми днями бачилась з трьома різними коліжанками, з якими рідко спілкуюсь. Перша. В 16 років вийшла заміж. Народила доньку, яка після важкої хвороби в 5-річному віці померла. З чоловіком в стосунках мали розлад. Потім все ж ніби налагодилось. Мені особисто після тих всіх їх історій було просто огидно з ним спілкуватись. Тепер у них є друга дитина, 1 рік. Чоловік коліжанки (так во не знаю як то літературними словами описати), ну дуже "крутий" мачо, з подачі друга завів собі коханку. Коліжанка терпіла пів року і вигнала його з дому. Тепер він став зовсім крутий і питає її чому це він повинен давати їй гроші бо дитині і сам все купить. І грошей майже не дає. Він забув напевно як вона до народження дитини годувала їх кілька років. Коліжанці повезло в тому, що останнім часом вона спілкується з однією битою життям жінкою, яка в свій час якраз і опинилась сама з немовлям і на вулиці. Навіть на вокзалі кілька ночей провела. Там довга історія. І ця жіночка дуже добре промиває їй мозок на тему "любити себе" і "як, ти ше не завела собі кавалєра?"))). Там насправді є над чим працювати і коліжанка то визнає і робить перші кроки до змін. Друга жінка. Більше 10-ти років заміжня. Всі ці роки чоловік має іншу жінку. Про це знають всі. Ну бо жінка всім навкруг на нього жаліється. Так вони і живуть. Діти вже школярі. На якийсь час вони розлучились, а потім він все ж повернувся в сім"ю. Але з тою жінкою продовжує стосунки. І от тепер коліжанка бавиться в гру "хто довше витримає". Вона перестала довбати свого чоловіка і чекає, що суперниця (їй вже за 30) захоче повноцінну сім"ю і дітей, а чоловік залишиться з нею і дітьми. Саме смішне, що вона розповідала, що коли вони з чоловіком розійшлись то в неї була депресія бо стидно, що чоловік пішов. Ну, а варитись в тому болоті і кричати на весь світ, що чоловік їй зраджує - то не стидно? Третя коліжанка. Заміжня в районі 10-ти років. Мають двох діток, ровесники моїх. З чоловіком проходили різне. Вона завжди старалась все налагодити, навіть до психолога сімейного ходила. Чоловіку зараз в районі 40-років. Він досить моложаво виглядає і любить дівчат з гарною фігурою. Ну весь такий кавАлєр. А жінка його вже багато років має немалу вагу після народження дітей. Але вона ходить в перукарню, на манікюри, в спортзал. В домі прибрано, наварено. В один прекрасний день чоловік наговорив коліжанці в присутності друзів купу гадостей. Та, не довго думаючи, оформила у адвоката заяву на розлучення про, що повідомила чоловіка. Заява певний час буде лежати у адвоката і чекати на дзвінок клієнтки. Коліжанка має дуже класну позицію стосовно "розлученої і з дітьми". Вона сказала своєму чоловіку "є багато чоловіків, що хочуть але не можуть мати своїх дітей і їм буде за щастя одружитись на жінці з дітьми" ну і ще там багато цікавого йому підрозказала - на скільки вона буде у виграші від їх розлучення (навіть побут значно полегшиться). Подіяло))) Чоловік старається бути більш порядним сім"янином .
Розлюбила не я, але я ініціатор розлучення. Ми до квартири не доробились. Живемо (жили) в домі моїх батьків, але з окремою кухнею/ванною/поверхом. Статків нема аж таких. Є машина, і багато техніки, яку він каже теж хоче. Ту саму плазму, ноут чи фотік. Про золото ще не говорили, подарунків було багато. Я машину теж хочу, бо звикла їздити, зручно. Він постійно у відрядженнях, машина буде стояти біля офісу, ну але то нікого не цікавить. Ще цікавить наскільки реально отримати аліменти із суми, що насправді заробляється, а не з тої, що на папері. Бо на папері лише 960грн. що тут візьмеш, а в реалі заробіток більший в рази.
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? А він сам не хоче допомагати своїм дітям матеріально? І хоче забрати машину, враховуючи що Вам з двома дітьми доведеться по маршрутках кататись, а йому та машина і не потрібна?
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? Так, саме так. Забрати все, щоб наказати мене за неправильне рішення/поведінку. Насолити мені. Про дітей не думається. Навпаки каже, що відсудить і відбере в мене.
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? на зарплату у 960 грн? оптиміст) а стосовно поділу, то подарунки під час шлюбу - залишаються у власників, ювелірні прикраси і все решту - ділиться (можна не на навпіл, а за взаємною згодою).
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? Але ж у мене і того нема. Він на роботі, а я в декреті. А що, є якісь мінімуми по доходах, щоб відібрати дітей?
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? ні, не має, все залежить від різних обставин. треба налаштовуватись позитивно: проживання у будинку, декрет (стабільність виплат, до речі!), майбутні аліменти на двох дітей, і т.д. і все таке, заручитись свідченнями сусідів, знайомих і т.д. Спокій і ще раз спокій.
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? Та де ж його взяти... То риторичне. Ну і стабільність в нашій державі то поняття відносне. Ну і з 960 грн. аліменти, то прям капітал, ага. То не до вас. То крик душі. Отак дивишся і думаєш, як з тою людиною можна було прожити 12 років і не знати її. Більше того, знайомі з 5 років, вчились в одному класі, зустрічались 5 років, 12 років прожили.. Все своє свідоме життя я пам'ятаю нас разом... А тепер навіть не знаю чи то він, чи то двійник якийсь... "Хто ти такий і що ти зробив з моїм чоловіком?" - ото про мене ((( на душі пустка, жаль і сльози...........
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? Megan, ви питали чи жінка розлучена з двома дітьми це тавро на ціле життя? Діти можуть бути як тягарем, так і орденами на плечах у вас. Можливо у вас не дійде справа до розлучення, може це просто криза,але якщо вже все серйозно, то держава ж повинна доплачувати до якось рівня на дітей. Та й якщо розумний адвокат, то чоловік повинен оплачувати на дітей не тільки аліменти, а і якусь суму на гуртки, лікування і інше.
Та повинен. Але мій вважає, що ніц не повинен. Махає мені папірчиком з зарплатою попід ніс, бажає розбагатіти на аліменти. То не криза, то кінець. Найбільше шкода діток. Дякую всім за поради і за підтримку в карму і тут.
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? якщо він хоче забрати дітей, то нехай спробує побути з ними, а ви йому теж аліменти заплатите. скажіть що залишите йому дітей (хоча це ж звичайно не прийнятно, тим більше вік меншої дитини), просто щоб він вас не залякував.
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? Тут питались, як з дитиною жити після розлучення? колись сама цим питанням задавалсь..тепер відповідь стала реальністю. трохи більше місяця, як живемо самі. Що сказати? Дві сторони медалі - спокійно і фінансово важко. Щось відкладати не виходить нікопійки, життя впритик. Оренда квартири в євро, коливання курсу, це додаткові каплі валеріанки...вчора чомусь аж плакалось. Дитина на мені цілодобово, тепер садок працює тіки 3 години, мені водити не вигідно, то малий по подругах, то нянічка з садка до себе бере(за оплату), плюс вона мені водить малого на гуртки(зараз канікули в гуртках). З 1 серпня садок працює, буде легше малому. Тато дає тіки 1000 грн, каже більше не дасть...він хоче насолоджуватись повноцінним життям. Але я йому озвучила суму, які треба видати на те, щоб зібрати малого в школу, це крім того, що дає. Одноразово погодився. В зарплаті зара буде крутий мінус, мінус кредит..короче невесело. Але я вірю, що все буде добре.молюся, молюся.молюся. Мама пропонує щось вислати з грошей, кажу все добре. Вона й так на пенсію в сселі живе. До мами їхати не хочу, причини різні, але у мови там всі є. Як буде далі, побачимо. Але спокій, який я маю вечорами, напевно безцінний!!!! Хоча при кожній зустрічі з ексом він мене і далі відправляє у село розводити кроликів, бо цінний мех)))) То ж як жити далі, це особистий вибір кожного, я турбуюсь про те, щоб дитини мала повноцінне харчування, здорова була, доглянута і щаслива...а все решта у руках Бозі. Але якщо є робота чи будь-що, за що можна зачепитись то тільки вперед із вірою.
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? Взагалі, Меган, я вам скажу, що чоловіки трохи романтики. я кажу про те, що їм здається, що в новій родині буде все супер-пупер..нова жінка, можливо фігуровіша і все таке. Але практика життя таких людей доводить, що в нових стосунках виникають старі проблеми. Теж жінка прагне уваги і грошей, треба виконувати якісь обов`язки і т.д. Мені направду шкода таких чоловіків. Вони нещасні. Я вірю, що обов`язково всі жінки, які змушені були поставити підпис в документах про розлучення ще будуть щасливі. З людиною, яка буде цінувати. Можливо, це станеться не завтра. Але все буде добре!!!
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? житло ваше, і це великий +. Машина, телевізор і інші штуки- то діло наживне і не першої необхідності. аліменти на 2-х дітей, різницю між прожитковим мінімумом на дітей такого віку доплатить соцбез, окрім того в судовому порядку маєте право відшкодувати кошти затрачені на лікування, навчання. Чеки збирати всі, навіть з супермаркету (знаю такий випадок, що просить звіт по витратах). Ще, коли закінчиться декрет можна оформити допомогу як малозабезпечена. По копійці, по гривнику - не пропадите, повірте. Щодо думки людей. Зі свово досвіду скажу, що так, в очах суспільства розведена, з дітьми, то є осудження, злорадство і тд. Моя порада, як би вам тяжко не було, ніколи не жалійтеся в пусту, "от він такий і сякий, а я бідна і нещасна", нікому то не потрібно, зв"яжіть всі емоції і образи у вузол , живіть ніби ви є найщасливішою, і повірте, самі не зрозумієте, як щастя є з вами. Я дуже важко пережила той процес, але коли почала записувати щодня в щоденник всі свої маленькі перемоги над собою ж, шкодувала, що не робила цього з першого дня. Довго писати всі дрібниці. Але до сьогоднішнього дня зранку і ввечері складаю подяку Богові "Дякую, Отче, що маю де жити, ради кого (діти), і за що, за небайдужих і нечерствих людей поруч". І помаленько, день за днем, все налагодиться навколо, але перше треба поремонтувати себе, витісняти з голови погані думки, не тривожити себе спогадами. Життя є і в розлучених, бо потреби стимулюють постійно бути в тонусі, працювати, розвиватися, допомагати іншим, бо як то знаєш з досвіду. Не впадайте у відчай, все буде добре!
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? Учора дзвонила в соцзахист, якщор зарплата мами не більше 1200 грн, тоді держава дасть на дитину 900 грн, а на маму 255 і доплюсуйте, що врахують аліменти! П.С. Не знаю, але всім би радила відкладати свої!!!!тіки свої гроші на "всякий випадок", щоб вони пригодились тільки на святкування 50-річчя шлюбу, але най будуть!!!!!Про що мені всі 10 років, поки я була зі своїм говорила тьотя!!!!!!Тепер буду знати надалі.
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? відкладати гроші на випадок розлучення з початку шлюбу? це значить отримувати зарплатню, ховаючи частину за пазуху і мило посміхатись в очі партнеру, маючи при цьому на думці "от доклала нині 1,5 тисячі на випадок розлучення"? думки матеріальні, хіба ні?
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? тоді вони не будуть "лише своїми", і формулювання "про всяк випадок" треба забирати (для чого собі програмувати той випадок?)
