Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

А ми не поїдемо на озеро. А я так хотіла.
Хотіли ще на чебуреки в Брюхах зайти, а потім ковбаски дома на мангалі посмажити.
А тепер шо дєлать?
Не хочу дома сидіти. Чоловік сказав щоб ми не розчаровувались, щось таки придумаємо. От поки буде мити посуд, якраз може щось і надумає, а я буду пити кавусю з печивом.
Сьогодні мені моя П*ятуся снилась. Вагітною. Вперше, за всі рази, що вона мені сниться, я змогла її торкнутись. Навіть тримала її на руках і дивилась в її голубенькі очка. Завжди втікала від мене, або приходила до мене здалеку. Таке тепло на душі.

Наступного тижня плануємо Мілкові нашому дещо непотрібне відрізати Вже пів року плануємо і ніяк не наважимось. З П*яточкою я мабуть, більше відходила від операції, аніж вона.
Дуже сподіваюсь, що все ж коханий знайде час, щоб завезти кота в клініку.

Ну і залишилось кілька днів, до приїзду свекрухи. Тому порядок в хатці треба навести, павучків познімати і приготувати щось смачненьке, і хоч вона буде жити в своєї доньки, ну але ж невістка теж не безрука
Гарного всім дня

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Останій день віпустки чоловіка(......так швидко пролетів час. Мрію що в Україні настане мир і ми таки зимою або на наступний рік доберемся до моря або океану,де теплий пісок, чиста вода та пальми(маю картинку в голові).Мрії. Тяжко писати щось позитивни бо загальна ситуація в країні зовсім не тішить, тай кожен позитив оразу накривається якоюсь прозою. Хочу миру, хочу щоб діти були здорові.....багато чого хочу але це все не таке вже і важливе. Як каже мій татко "доки людина щось хоче вона жива". І таки врочистість-дітям трошки краще+знайшла телефон.

Дякую усім за молитву за зоров"я дітей!

. Молюся за мир. Молюся щоб Бог допоміг нам. Надіюся(бо віри вже не вистачає) що все буде добре!

А найбільше прошу Богу щоб той пу вмер і всім настане мир. Знаю що бажати такого не можна, але так надіюся що такий варіант допоможе Україні та світу

.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Я щось хочу, а що - не знаю. Чи то з’їсти щось добре, чи то поплакати навзрид...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Наскільки можливо, настільки чудові останні дні В п'ятницю привітали брата з днем народження, випили пива/квасу за його здоров'я. Дізнались, що наші знайомі одружуються на наступний рік Ех, приємні новини
А вчорашній день - це взагалі щось! Знімали з фотографами фотосесію за мотивами "Пригоди Шуріка": за допомогою одягю, взуття, аксесуарів і різних дрібничок намагались відтворити ті роки. Хлопець кремпувався йти в коротющих штанах і старій сорочці в люди, але я його вмовила. Якщо бачили двох "стильно" одягнених вар'ятів в центрі міста, то це були ми Результат побачимо на весіллі, тому це буде сюрприз
Сьогодні нарешті вдома, сходили до церкви та й все. Лінь добралась і до нас
Завтра вибиратиму подарунок для коханого в честь дня народження, вже ідею придумала, залишилось втілити в життя, тобто купити і подарувати
А так, шукаю роботу, готуюсь до волошкового дня і подумки прошу ворогів втихомиритись і відступити. Ну, а може?

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

а в мене завтра..так скоро тих 28 дні минуло-моєДН/малогоДН/вихідні на селі/відвідини Закарпаття...тай усьо...вчора ще вирішили зі свекрами махнути на цілий день в Раківець,а завтра "на коня"-дитяче ДН в Скай-парку
а нині якась проза-ніби празник в церкві,а настрою нема.."гнию"в хатці саменька

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Пів дня витратила на блукання по магазинах. В тому примірянні, розгляданні "лашок" трохи відключилася голова від того, що робиться навколо. Купила собі рябі штани непонятного неформально-спортивного фасону і такий же верх

не светер, не футболка. Таке щось з 3\4 рукавом. Ззаду грубий, спереду тоненький

Трохи підстригла Гектора. Їсти не готувала. Завтра буду. Морально відпочила. Так не хочеться, щоб завтра був понеділок, хочу ще одну неділю. Сідаю вишивати.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Врочистість.... Моє маленьке сонечко робить перші кроки .Привітали сьогодні кума з дн. Хлопові 25, а він, як мала дитина ровера хоче ... на тому все!
Проооза..... плаття в п'ятницю я так і не купила, розчарована . Трохи погиркались з чоловіком через ставлення його мами до мене, тепер граємо в гру "Война и мир", але поки тільки війна і не тільки в хаті .... На ранок купа не розібраних речей, купа прання та посуду, а ще тепер сніданок на 2 дітей приїхала моя Козявочка ( моя двоюрідна сестричка -10 р.)

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

все, мама відпочивають
зранку була прозова-проза: притягла 4 торби покупок, зготувала перше-друге-кАмпот, вклала дитя спати і навіть трохи англійською позаймалися з сестричкою, бо починаємо готуватися до ЗНО
поки закуплялася зустріла багато знайомих-співробіниць, батьків колишніх учнів... так мило побалакали дорогою з однією мамочкою. приємно, коли пам*ятають і цінують твою роботу
врочистість буде завтра-їдемо з К в село. аж на 2 дні ггг. трохи побалдіємо на свіжому повітрі. татко залишається у Львові, тому сьогодні і були зготовані "перше-друге-компот".багааато, щоб не схуд тут без нас
і ще врочистість-купила ниточки на новий вишиваний процес. може на природі і почну, поки дідусь буде бавити внучку
план на вечір-вигуляти доню, НЕ ЗАБУТИ помити голову перед поїздкою

бо я можу

, насмажити сирничків на вечерю

гину, так хочу

всім миру і спокою!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Вчора бомбезно провели час на природі. Їздили до знайомих на дачу, 3хв. від озера винниківського, а на озері не були)))
Яка ж то ляпота мати дачу. Сидиш балдієш.. Правда я подумки прикідала де шо посадити можна)))
Сьогодні врочистості нема. Одна проза: спєєєєка.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Прийшли КД, а разом з ними цілий день пішов па женскай лінії.
З роботи звалила, обдовбалась обезболюючим і лягла спати.
Зі вчора не було нету. Я вночі подала заявку в КС. Сьогодні зранку передзвонили, і вуаля, я лох! Вчора, напевно, як перевіряла мережу, вийняла шнур з роутера і вставила в ноут, а потім назад в роутер. Ясно, шо то мені не допомогло, бо шнур треба в роутер вставляти до кінця. Що майстер сьогодні і зробив... Тобто, я то могла сама зробити, але чогось не доперла... Алі ті майстри в КС файні, він не возмущався, яка я коза, а тіко попросив шклянку води...
Пи.Си. Говорила з швагром, бо він Володимир (а нинька іменини). Новини від кума невтішні. Невтішні в тому плані, що патріотизм пропав, і він хоче додому. Страшно!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Пять хвилин тому заснули мої мишенята. Давненько вони так пізно не влягались. Ну а я з морозивом, шоколадом і трав"яним чайочком сіла типу попрацювати за кумпутер.
Сиджу і робота не чіпляється. Переглядаю знимки за минулий рік. Такий він насичений був, стільки хороших подій, стільки щастя і посмішок на них. Поїздки, відпочинок, мої найдорожчі хлопці, вагітність, святкування мого ювілейчику, море, народження доці. Я найщасливіша людина на світі, адже все це поруч зі мною. Ми разом мрієм, разом йдем до тих мрій, по трошки, малесенькими кроками, не завжди все легко чи швидко, але самотужки, власними силами будуєм своє майбутнє.
От тільки це АЛЕ... ПТН-ПНХ з"явилось і все. Всі дні перетворились на очікування чогось, на страх перед чимось, на невпевненість в завтрашньому.
І тільки майже щоденні поїздки на нашу нову дачу допомагають забутись, там ми починаєм знов мріяти, знов будувати плани і ставити цілі, так наче вириваємся з якогось полону. А ввечері, повертаючись до Львова і вмикаючи телевізор, розумієм, що реальність невтішна.

От і сьогодні засиділись там, на свіжому повітрі допізна. Даруся спала, Роман з дітворою бавився, татко як завжди знайшов собі якусь роботу, а я сиділа під яблунею, слухала, як пташки співають і мріяла, що колись нам не треба буде повертатись в душну багатоповерхівку, ми повечеряєм надворі разом з дорослими дітьми, внуки бігатимуть отам, де зараз ганяє Ромчик, і я любитиму їх всіх одинаково, і не робитиму різниці - котрийсь внук любиміший, а котрийсь просто є, і про ці події далекого 2014 року ми забудемо як про страшний сон.
Я вже не раз писала тут - мрії матеріалізовуються, я в цьому тисячу разів переконалась на власному досвіді.
Тому дозволю собі ще одну, ось таку маленьку мрію. І буду про це мріяти-мріяти-мріяти.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

це точно)...

---------- Додано в 08:25 ---------- Попередній допис був написаний в 08:21 ----------

Ранковий час з великим куском смачного бісквіті. Маю вічуття дежавю, читаю нет і розумію як все тяжко та невтішно, а включаю новини одразу вічуття що все добре, війна ось-ось закінчиться, стільки територій визволяють......А мозок каже "як гарно вміють все подати". А так хочеться миру. Я відчуваю запах осені, ще трішки і буде багато жовтого листячка. Люблю сонячно-жовтий вересень та жовтень, бабине літо....

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Звичайний прозовий вівторок, але я тішуся, як мала дитина, бо в мене Вихідний!!! Все-таки, добре мати позмінну роботу Коли надворі будень, у тебе - свято і ти можеш зробити купу справ і хатніх, і врочистих, і всяких різних. Планую нарешті сьогодні доробити порядок в класі, бо обіцяли вчительці

І хто придумав ті батьківські комітети!

, займусь нарешті власним здоров*ям, бо шось підвело мене цього місяця і може, нарешті вдасться знайти причину і пояснення незрозумілого стану мого організму і я нарешті буду знати, що зі мною робиться. Сподіваюсь, що не все так страшно,як я собі то намалювала. Але це все буде потім. А зараз я знову кайфую від тиші,

поки є можливість, поки діти в Карпатах, хоча скучила за ними страшно, не вистачає того "мамкання"

попиваю каву, почитую ДП і нехай весь світ зачекає... Всім вдалого і продуктивного дня!!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Всім привіт! І я з горнятком чаю з лимончиком,сиджу і поки відпочиваю, але треба братись до роботи. Вчора помила вікна на балконі,бо за літо перетворились на невідомо що, завжди пшикаю вазони, лінь переносити їх у ванну Зараз увімкну духовку і буду паритись мов в сауні

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Чергова відмова після чергової співбесідиІ так вже понад півроку....

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Ех! Я так цілий рік блукала

З врочистості: купила вчора собі нові парфумки
А далі проза-проза-проза.... вранці з балкону побачила, як на сусідньому майданчику маленька 6 місячна ляля випала з коляски(( "мамуся" її ще шльопнула по дупці, в дитинки все личко здерте, їй боляче... а та ще горланить: "я сказала не вилазь з коляски, СКОТИНО!" . І мене то вбило, весь день на нулі. Вдома купа роботи, а робити нічого не можу...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

ахфігеть, позбавити материнських прав таку .....

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Сьогодні веселенький день. Вставати треба було о 6 ранку, тому зовсім не виспалась. Ходили на консультацію до якогось вумного професора... Як же ми ржали (не сміялися, а саме ржали :biggrin, коли вийшли з його кабінету!

"Маєте інтернет? То почитайте там собі, що я вам тут розказувати буду". :cool: Коли спитали, яка, на його думку, причина передчасних пологів, він сказав: "минуле треба лишити у минулому, а жити теперішнім днем". Коли спитали, як зберемося наступний раз планувати (пофіг - за рік чи 5), що нам треба перед цим зробити. Знову геніальна відповідь: "Не треба лізти у майбутнє, треба жити сьогоднішнім днем". Ну і, на його думку, раз ми одружені рік і не маємо офіційної роботи (муж має, але казав, що нє, аби довго не пояснювати, ким він працює), то "ще не встигли завести собі любовниць і любовників". :D

Одним словом, що знали, то і довідалися. І зробили висновок, що краще було зранку поспати довше
Муж пішов на роботу, а я - додому. Цілком випадково мало не вбила орхідею :ninja:, а коли йшла в магазин - ще трохи і отримала б по голові велетенською гіллякою, яка впала там, де я кілька секунд до того йшла. Потім хіба оглядалася, чи ще якесь дерево не захоче мене вбити Ну і до повного щастя, здається, у мене ПМС... і ще один зуб мудрості зібрався рости :no:. Тому сьогодні більше ні ногою на вулицю (тим більше, що спека немилосердна)

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

То я вчора казала сама на себе, що я лох? Нєа, я не лох. Бо тирнет успішно пропав через дві години після того, як з'явився... Дзвонила до майстра, потім на КС. Заявку прийняли, але сьогодні ще ніхто не зателефонував... Знову буду дзвонити і сваритися вже, бо вони там таки думають, що я лох...
Так що за відустності тирнету ноги нинька будуть просто в горизонтальному положенні...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Незрозумілий стан.... Від нету практично відмовилась, хіба новини переглядаю. Дико втомлена - і морально, і фізично. Маю маленьку врочистість - нарешті залили все перекриття між першим і другим поверхом. Хоча то коштувало немалих зусиль. І друга врочистість - стосунки з дітьми. Якось останнім часом так все просто і легко. Яринка слухняно сідає за уроки, Оленка збирає іграшки, менш капризує. А Маркіянчик взагалі золота дитина. Коли бачить, що я сумую. прийде обніме і каже "мі-мі-мі". З прози - хатня робота. Не те щоб в напряг, просто забирає дорогоцінний час. Перемолола кабачки на ікру, попрала, випраний одяг пороскладала по шафах. Залишилось зварити вечерю і можна відпочивати