"Натуральні" мамусі (і не тільки для мамусь)

Відповідь: "Натуральні" мамусі (і не тільки для мамусь)

У нас натуральні паперові вироби теж білі. Лише серветки бачила коричневі, але коричневі є й "незелених" виробників, тому то не критерій. Туалетний папір і рушники білі. Критерієм у тому є швидше те, з чого зроблений, а зроблений часто з паперу, отриманого шляхом сортування сміття, а ці виробники використовують 50-80% такого матеріялу при виготовленні своєї паперової продукції для дому.
Я в тому ще до "зеленої" продукції не дійшла, бо нам то задорого.

Сміттєвих мішків "зелених" теж не купуємо (хіба кухонні), бо дорого і, крім того, колись чоловік купив велику пачку звичайних в магазині, то вже кілька років маємо й час від часу користуємося (переважно влітку). Купуємо паперові мішки, але тут у такі зазвичай складають харчові відходи або відходи з городу (гілки, сухе листя, бур'яни тощо). Хоча бачила, що люди часом туди сміття скидають і просто пишуть на мішку, що там звичайне сміття, аби сміттєвози часом не кинули до харчових відходів. У нас у магазинах зараз пакують в пластикові екопакети (вони досить швидко розкладаються), то як забудемо еко-торби взяти й нам дадуть ті, то ми ними користуємося замість сміттєвих.

Зараз у мене сміття це дуже болюча тема, бо його забирають раз на два тижні. Якщо взимку й навесні та пізної осені це ще нормально, то влітку в жару - це просто жах. Поки по те сміття приїдуть, у ньому аж кишить. Бррр

 

Відповідь: "Натуральні" мамусі (і не тільки для мамусь)

Я от усе чекаю, коли мені вже нарешті перейде і я не буду перейматися за інших людей.
Із ГВ перейшло, а із цим ще не можу.

Коли мама в парку мастить дитині руки антисептиком і кілька разів повторює, що це виключно для рук і до ротика не можна пхати, у мене просто мозок вибухає від такої логіки. Дитина потім тими руками бере їжу, то це вже нормально. Як працює така логіка?

Або коли мені читають лекцію про пестициди в яблуках і як я маю купувати дітям саме і виключно органічні яблука, а потому пшикають на своїх дітей спреями від сонця.

І коли геть ненатуральна косметика маркується під натуральну. Я знаю, що писати можна що заманеться, але все одно злить, бо це таки прямий обман.
І коли натуральні пасти для маленьких діток містять флюор.

Ото випишу й піду передихувати і вчитися не перейматися іншими людьми. Тільки щось то мені важко дається.

Особливо, як почитаю отаку статистику про ракові захворювання.
Ризик захворювання раком:
1900 рік - 1 із 30
1980 рік - 1 із 5
1990 рік - 1 із 4
1995 рік - 1 із 3
2000 рік - 1 із 2

Я погоджуюся, що психосоматика є і важлива, але в таких кількостях?

 

Відповідь: "Натуральні" мамусі (і не тільки для мамусь)

А споживана отрута - це нічого? Не вірю!
Особливо, коли люди, в яких усе гаразд із психологічним налаштуванням, але які вірять, що все нешкідливе в малих кількостях, раптом діагностовані з такою формою раку, від якої вже не вилікувати.

Слухала лекцію одного лікаря, який говорить про те, що рак часто виникає в тих, хто має дитячі рани, але в кого не проявилися ніякі залежності (алкоголь, наркотики, їжа тощо). Це все зрозуміло. Питання тільки, чому зараз цього більше ніж колись?

А спреї в собі що саме містять? Воно через шкіру нікуди не проходить? І в легені не вдихається всіма навколо?
Для мене логічно, якщо ні яблук не купую з пестицидами, ні спреїв із ракоутворювачами. Тим більше, що спреї завжди шкідливіші за креми.
Ну і ті самі люди їдять Веґету та інші цікаві смакові додатки й барвники. Що дасть відціджування пестицидів, якщо споживати додатки до їжі, які виготовляє та сама фірма, що й пестициди, при тому, що та фірма та її продукція заборонені в дуже багатьох європейських країнах (і не тільки європейських).

 

До речі, дуже багато знаю людей, які дуже пильнують того, чим харчуються, й геть не пильнують того, що втирають у шкіру. Як то поєднується?
Одна й та сама людина не вірить рекламі про "натуральний смак" і вірить рекламі про "натуральну косметику". У мене якось усвідомлення одного й другого прийшло майже одночасно.
Так само, коли говорити про шкідливість пасти, а тобі видають геніальне: просто не треба пасту ковтати. Це як?
У мене тут дуже багато питань виникає. Я вже тут пишу, бо просто помічати й мовчати наразі ще не можу. )))

До речі, цікаво говорити з медсестрами, бо вони багато помічають.
Наприклад, що певний рак горла виникає саме в гравців гольфу (траву на гольфових полях сприскують якимись речовинами). Рак грудей, а тоді рак матки чи яйників (або навпаки) ідуть в парі в тих жінок, які приймають гормональні контрацептиви.
Цікаві такі спостереження.

Я вже багато років не хворію.
Буває реакція на кондиціонери, буває на певні види харчів (таким чином виявила, що мені краще взагалі не вживати), буває на певні види хімії.
Один раз Дарко приніс грип до хати зі школи, коли я вагітна була, але я з того доволі швидко вибралася, не вживаючи взагалі ніяких ліків, порівняно з чоловіком, який зразу мішок таблеток пив.

Он так люблений тут Тайленол викликає пошкодження нирок, наприклад. А його тутка приймають на кожен малий біль голови, вже мовчу про щось серйозніше.

 

Відповідь: "Натуральні" мамусі (і не тільки для мамусь)

Зі всіх статей, які читала, пишуть, що спрей шкідливіший, бо той самий крем у спреї не буде працювати без якихось ще додатків. І я так розумію, що тут непорозуміння з термінами вийшло. Вочевидь, я таки про аерозолі від сонця.

Дехто взагалі не доходить.
І коли захворіють на рак, то власне говорять зазвичай про те, що як таке сталося, адже і харчувалися правильно, і займалися спортом, ні слова про косметику. Знаю сім'ї, кому вже 60, 70, і харчування дуже пильнують, особливо тому, що перейшли рак власне, а щодо косметики - відкриття. І навіть після того, як довідалися інформацію, нічого не міняють. А знаю таких, що навпаки, поміняли саме косметику (лікар порадив), а харчування не дуже пильнують.

У мене все оточення вже просвічене. Якось само по собі виходить, що спілкуюся з людьми зі схожими до моїх поглядів або з такими самими. Правда, одна знайома ніяк не відмовиться від Тайленолу для дітей (ті сиропчики солодкі така трутка, ух) і від різних суто тутешніх солодощів, як для себе, так і для дітей, бо то частина їхнього виховання. У то не лізу, бо вона й сама знає, що то погано, але інших механізмів не знайшла (хоча не впевнена, що шукала, але то її справа). При тому, що зазвичай лікує дітей виключно еіфрками й уже рік не хворіє сама, а діти хворіють досі час від часу, хоча вже не так важко, як раніше.
Просто через професію мужа в мене існує ще й ширше коло спілкування, а там не дуже воюю, бо (кахи-кахи) "не пасує".
Буває, що люди питають, як то так, що діти не хворіють, ми не хворіємо, але то так, як колись мене питали, як я схудла. Коли розповіла, то мені відповіли, що "а ні, мені не підійде, я люблю смачно й багато поїсти", тому на "піввідра менше" ніяк не підходило. Із харчуванням і відмовою від ліків те саме. Простіше людям взяти таблеточку й думати, що все, проблема вирішена.

І вупше я там майже хіпі, бо досі годую грудьми "зубастих" дітей, не щеплю дітей, мої діти були без пипок, пляшок, примотані до мене, ручні, я їх фактично не лікую, не купую їм всіляких хімічних солодощів, чіпсів... І цукерки вони в мене не їдять (візьмуть до рота, бо виглядає кольорово, й плюють), і газованих напоїв не п'ють. Коротше, ужас. ))) Один Дарко хіба такий, як усі, спасибі школі.
А ще пришпильно, коли мене починають переконувати, що от мені конче треба дітей щепити, бо інакше я їх наражаю на хвороби. Це при тому, що мої діти не хворіють, а переконують мене люди, чиї діти щороку мають шлунковий грип принаймні раз, інші грипи ще по разу-два й хворіють зазвичай усією сім'єю часто й довго. Я на таке раніше терпеливо відповідала, тепер просто послухаю й подякую за турботу про мою сім'ю та здоров'я моїх дітей.

Ти знаєш, когось живі приклади цікавлять, а когось страшенно дратують. Суспільство тут інше чи що, не знаю.
Як мені пояснив один старший уже знайомий, що бувають люди, яких дратують сильні жінки. Питаюся, що я не так роблю, відповів, що нічого, я просто є така, як є, і того не стидаюся й не боюся висловити свої погляди, коли питають. Сильною я себе не вважаю, радше впертою. І якщо щось стосується моїх дітей, то захищаючи їх, можу бути емоційною, навіть агресивною, але таке рідко буває, на щастя. )))