Відповідь: в школу можна не ходити Я не виправдовуюсь. Я пояснюю. Щодо патріотів та справжніх українців, то про це можна у відповідній темі говорити, де я нераз писала, що попри саркастичне ставлення до них тутешні українці таки роблять багато для України. І про всяк випадок додам, що в жодному разі не применшую того, що найбільше роблять самі українці в Україні. Ти склала думку, то так, а зрозуміла - навряд. Можу розказати більше, але не в цій темі, мабуть. Не знаю, про що ти. Мене вразило те, що люди йдуть у нікуди, а також кількість споживаного алкоголю й наркоти. Не моє коло спілкування, коротше. Так що я виключно про то: чужі люди й ніц спільного. Вибачайте, що відрубаю, але будете мати дитину близьку до підліткового віку, то краще мене зрозумієте. Теотеризувати дуже просто. От коли прийде до діла, тоді краще видно. На примітивному прикладі поясню. От має Дарко ряд харчів, які йому не можна вживати, бо вони погано на нього впливають й викликають побічні реакції всілякі: висипка, нежить, діарея, гіперактивність, надмірна дратівливість, проблеми зі сном, імунітет валиться тощо. До класу 3-го проблем у нас узагалі не було. Чесно оминалося все, навіть думка не виникала щось із того їсти, бо вона було не заборонене, а шкідливе. А після третього класу почалися коломийки: а всі їдять, а чому я маю такі алергії, а я трохи їв і нічого страшного не відбулося, а моя вчителька теж таке їсть, а всі діти в класі таке мають... І він знає все, може іншим пояснити також, і пояснить, але стадний інстинкт і бажання бути, як всі, часто перемагають. Креаціоністи мають файний комікс на ту тему, але не можу знайти. Там показано, що дитину в школі й суспільстві вчать 5-6 днів, що все виникло через еволюцію, а в церкві дитина в неділю чує, що все створив Бог. І в дитини мозок вибухає. Я працювала, відповідно дитина була з 8-ої ранку до 5-5:30 дня у школі й групі продовженого дня, а як був менший, то в садках. Дорога додому півгодини або й більше. Вдома вечерю зробити, повечеряти, а спати перед 9-ою лягав. Скільки часу виходить із сім'єю? У суботу теж півдня були заняття, а ввечері - Вечірня, і в неділю півдня в церкві. То так здається, що батьки мають багато впливу. Я дивлюся на речі реалістично. Коли дитина в школі, ми її не виховуємо, її виховують інші люди, яких ми зазвичай погано знаємо. Я вважаю, що батьки мають повне право передати дітям свій світогляд, який би він не був. Я питала вже про те, як саме можна обмежити. Спитаю ще раз: ЯК це можливо? Можливо, я заплутала в розмові, бо вжила неправильне слово. Мала написати не "обмежити", а "змінити". Саме це й вийде, ми змінимо основне коло спілкування. Відгородити дитину від зла, від поганих людей і відмінних поглядів неможливо в принципі, нереально. Можна показати дитині, які є наші погляди й водночас говорити про те, які ще є інші погляди. Так само, як виховувати в своїй вірі, наприклад, християнській, і водночас вчити про те, на чому полягає буддизм, мусульманство тощо. Тут основна тема в школах - хуліганство й приниження. Тобто дітей постійно вчать, чому то погано, чому так не можна робити. І без пуття, бо все одно це є основною хворобою в школах. І багатьох дітей забирають зі школи саме через це. А якщо дитина ще й була жертвою знущань, то багато батьків узагалі рік просто є з дитиною й стараються створити якомога позитивніше середовище, свого роду реабілітація для травмованої дитини. Ходять у музеї, театри, на концерти, читають книжки разом, бавляться в парку, аби дитина поступово забула те все зло, яке пережила в школі від однокласників.
Відповідь: в школу можна не ходити Чому ти вважаеш що табличка множення це неодміно нудне і не потрібне? Це розвиток абстрактного мислення, як і будьякі інші "непотрібні" математичні поняття. І поняття числа, множини, додавання, множення, дроби. Це перші кроки у понятті математичних абстракцій. Для мене математика це свого роду "метро під льхом". І я дуже хочу щоб Настя побачила красу і відчула смак цього. По суті що таке для тебе "метро під льохом"? Я так розумію що це "енергия дерзновения" (незнаю як перекласти) Тобто сам придумав сам втілив. Але ж то можна спрямувати куди завгодно. І якщо дитина має контакт з батьками, то так би і мало бути. Допомохти і спрямувати ту енергію. Навіть, не повіриш, на табличку множення. Показувати і разом робити досліди наприклад. Давати самій дитині шось спробувати, навіть помилкове. Заклеїти собі рота і спостерігати як дитина робить не правильно (я про то вже недавно писала)
Відповідь: в школу можна не ходити Знаєте, що дає домашнє навчання й відсутність школи в житті батьків і дітей? Можливість по-справжньому пізнати один одного. Коли професор на конференції сказав, що його основним здобутком і скарбом, яке дало йому навчання доньки вдома, було те, що він "мав можливість пізнати свою найдорожчу дівчинку", я розревілася. Це мені нагадує думку, яка є про жінок, які "сидять удома". :xaxa: То цікаво, але от скільки читаю блоги мамів, чиї діти не ходять до школи, то їхні діти мають саме такі веселі дні й досвід. І дитина не закрита в чотирьох стінах, а навпаки має можливість лазити по деревах, розбивати чоло, коліно, лікті, голову, пізнавати світ і ніякий вчитель не лізе до неї зі своїм "не можна бігати в коридорах", "сиди тихо й слухай", "не йорзай на кріслі, ти заважаєш однокласникам", тут список довгий коротше. Як мама непосидючого й охочого пізнавати світ хлопчика (властиво двох, але одному пощастило, що не буде в школі) можу багато таких заборон описати, я їх огого скільки наслухалася за всі шкільні роки. Правда, мені й так пощастило, бо бувають школи із забороною дітям торкатися один одного, тобто діти навіть не мають права потиснути руки на привітання, бо це заборонено, а про ігри в лови навіть мови нема.
Відповідь: в школу можна не ходити Це власне жарт був. Може не дуже зрозумілий Ну моя теж по деревах лазає, і з ровера падає, і ще багато чого цікавого робить. Але то не масштабні проєкти накшталт метра. То просто діти які бавляться і ганяють. А батьки завжди поруч. І якщо треба підказати, підтримати, порадити. І якщо втішити, вдже після невдачі. Ну головна думка що те що можна спрямувати у корисне русло чомуб не спрямувати .
Відповідь: в школу можна не ходити Не знаю, чи варто завжди поруч, бо дуже опікати теж недобре. Щодо проєктів, то в нас дуже масштабних не буває, але й тих менших мені вистачає. Мій Дарко робота робив якийсь час тому. Розібрав пилотяг, розібрав візок дитячий, бо йому треба було деталей. Потому було, як у Вишні: ну й били ж мене. :xaxa: Жартую, звичайно, але робота довелося розібрати, бо все-таки ті деталі були нам потрібні. ))) А нині мало хату не підтопив. У нього щодня якісь ідеї. У Натуська теж. Тішуся, що моя Мелася дуже дівоча, то хоч із нею можу душу відвести, бо з хлопцями щодня нерви треную.
Відповідь: в школу можна не ходити Ну от я маю те саме питання і наразі не розв"язане Бо ви маєте коло однодумців з дітьми. Отже маєте на ЩО змінювати те коло спілкування. У менеж на разі стоїть саме питання обмеження(не дати до школи), і дуже мене той момент турбує. Я поки що не можу оцінити рівень спілкування потрібний для моєї дитини. Бо вона дуже змінилася за останній рік, і зараз Вона кожен день просить комусь зателефонувати щоб, гуляти з коліжанками. Але почнеця школа, і всі ті коліжанки гуляти перестануть. Я ще хотіла вас запитати на рахунок . Ви то досліджували? Що то є таке? Просто те що ви писали про поведінку сина, коли він ходив до школи і як він змінювався після кілька днів вдома. Дуже мені ця картина знайома. Раніше я відчувала навіть відвідування гуртка. Я вважаю що то так проявляється якесь психологічне перевантаження, можливо від надмірного спілкування. Наразі вона дуже змінилася, подорослішала, але щось я не вірю що ото просто вже перерослося.
Відповідь: в школу можна не ходити . Перепрошую, а у нього є підтверджені такі розлади, спеціалістами? Багато хто не любить командних ігор, це зовсім не значить що в дитини чи людини якісь розлади. Може ви трохи перебільшуєте, або в тих країнах всі помішані на психологах-психіатрах і це теж культивують (прибутково ж). Невже все так погано в тих канадських школах? . А про систему освіти чула що там легше вчитись ніж у нас, всі діти яких я знала їхали на навчання туди чи в США казали що там програма легка, і були відмінниками, та й подобалось що можна предмети самому вибирати, для багатьох тут це привабливо (хоч особисто я вважаю що дитина має бути всебічно розвинута, і середній рівень освіти американців показує що вони дуже вузькоорієнтовані, це ми бачили, дехто навіть буквами друкованими пише, і то з трудом, не хотіла нікого образити, як що що). Надіюсь ми переймемо тільки позитивний досвід, а свої надбання треба цінувати).
Відповідь: в школу можна не ходити Кому як, нам не підійшло. Загалом в Онтаріо вдома вчиться 20 тисяч дітей (це зареєстрованих, а статистика доволі неповна, на жаль, бо багато батьків не реєструють дітей узагалі, так що цілком можливо, що таких дітей удвічі більше). Я не расистка, але мені колись пояснював один професор медицини, що в Америці навмисне полегшили навчальну програму, аби ті, хто не може вчитися, не почувалися гіршими. Тут є така тенденція: не вчити дітей відповідальності, а відгороджувати. Вже класичний мій приклад: забула дитина частину костюма одного року, наступного року дітям заборонили приходити до школи в костюмах. Впала дитина з конструкції на майданчику - прибрали конструкцію (це все реальні приклади). І так з дуже багатьма речами.
Відповідь: в школу можна не ходити Я собі то повторюю. Вже місяці 2 як перестала дуже дьоргатися, тепер тіки якщо чую вереск іду розбиратися. Але моєму молодшому тіки півтора. І за цей час вони вдвох теж багато цікавого встигли зробити. Доречі в тему ДН я маю 3 коліжанок з дівчатами 6-9 років і хлопчаками в районі 1-2 роки. Так з усіх РАЗОМ бавляться тіки мої. У решти спілкування братика з сестричкою іде на рівні 10 хвилин зробити "уті-путі" і далі кожен до своїх справ. От я думаю це у мене Настя така особлива, чи це вплив того що вони весь час разом.
Відповідь: в школу можна не ходити Чимось нагадує теж певне обмеження і убереження дитини від будь-яких труднощів і стресів, вам так не видається? І що з того аж такого доброго в результаті? Коли чого чи сього не можна, щоб бодай не зачіпити когось, і то в таких елементарних речах.
Відповідь: в школу можна не ходити Можливо, в останніх класах таке є, але не до класу 8-9. У 10-12-ому дитина вже може знати, що хоче далі робити. В Україні в тому плані теж є така можливість - спеціялізовані класи, ліцейні класи тощо. Багато з них не закінчують повну школу (тобто не всі 12 класів), ну і не рвуться до вищих закладів, тому так. Тут не вчать писати курсивом в принципі. Десь пізніше, і то так, про форма радше. Дарко в мене тільки друкує. Письма пробую помаленьку вчити, але в нього дуже глибоко вкорінена думка, що це НАДскладно, НАДстрашно і взагалі непотрібно. Дивлюся на своїх трьох і думаю, що таки вплив того, що разом. У моїх так. Дарко з ними бавитися не вміє.
Відповідь: в школу можна не ходити Вони точно пішли по шляху спрощення. Особисто я не думаю що то добре.
Відповідь: в школу можна не ходити Ну от тим домашнє навчання й краще, бо є природнє середовище, нема замикання в чотирьох стінах, нема маразмів суспільства, з якими дитина й так познайомиться, але принаймні вже буде сформованою особистістю, дасть Бог, а тоді то вже не так страшно. Мама дозволить більше, дасть набити ґулі, а не буде вчити тільки доносити, жалітися й у дорослому віці подавати в суди без причини. Тут уже зараз дуже сильно наголошують на тому, що надмірна опіка, яку проявляють батьки, а під їхнім впливом школи, спричиняє те, що виростає покоління безідейних молодих людей, які чекають, що їх за все будуть хвалити, а зарплату піднімати й премії платити лише за те, що вони вчасно приходять на роботу й виконують свої завдання. Найбільший прикіл, що на співбесіду батьки теж ідуть зі синочком чи донею, і до боса можуть подзвонити й питати, чому синові не піднімають зарплати. А після школи ж вони будуть? Чи після школи не будуть гуляти? Десь я читала одну маму, яка рахувала, скільки часу діти бавляться разом, поки вони в школі, то в неї вийшло, що це десь 3-5% усього дня. Думаю, таке можна запросто організувати. Якщо не щодня, то в інший день надолужити всі 25%.
Відповідь: в школу можна не ходити Захотілося поділитися своїми бажаннями чи то мріями, а може й планами щодо домашнього навчання: - хочу бачити, як мої діти ростуть, кожного дня, щохвилини, хочу бути присутньою при досягненнях і провалах, бути основним авторитетом і впливом в час їхнього дозрівання й становлення, як особистостей; - хочу, щоби мої діти були разом, бачилися щодня й не сумували один за одним, якщо хтось відсутній більшу частину дня, хочу, щоби таким чином не розірвався їхній зв'язок і вони дійсно були найближчими й найріднішими людьми в світі; - хочу, щоби вони вчилися з життя, а не з підручників, щоби мали право на помилки й не боялися їх робити, щоби чулися вільними й мали право на дні, коли не хочеться вчитися, а хочеться просто подивитися в вікно й не почути через це зауваження, щоби могли ставити безліч питань і нікому цим не заважати; - хочу, щоби їхнє коло спілкування зводилося не лише до однолітків, а було багатим на представників усіх вікових груп, незалежно від часу дня, і так само, щоби можна було бути в різних місцях, гуртках і не обов'язково все планувати на вечори, а мати місце на спонтанність, щоби вчитися можна було де завгодно (в наметі на подвір'ї, чи в парку на траві, чи в музеї, чи в лісі або над озером); - хочу, щоби вони самі керували своїм розвитком, зацікавленнями, і щоби їхні прагнення не були обмежені жодними обов'язковими нормативами чи програмами.
Відповідь: в школу можна не ходити Щось в тому є... До прикладу, в школі історія мені здавалася такою нудною! Читала, бо треба. Розказала на уроці і викинула з голови... Зато зараз з таким захопленням читаю! Вишукуючи все нові і нові факти...
Відповідь: в школу можна не ходити А мені якраз. Нарешті до кінця все в голові розклала. Імхо найголовнішим питанням я би тут поставила питання "а ЧОГО стільки кіпішу?". Малий на вулиці знайомиться зі всіма підряд. Забороняти? Я в різних компаніях буваю. І чим далі, тим вони цікавіші і різноманітніші. Малий зачастую при мені. Не брати з собою? ---------- Додано в 12:26 ---------- Попередній допис був написаний в 12:12 ---------- Люди- ДЕ ви вчилися? Питання риторичне... Зрозуміла. Принаймі далі пішла. То нормальна думка здорої дитини. А не стадний інстинкт імхо. Доречі- так. Пора би вже було і там, і там пояснювати, що є різні думки. Певне пора мені з тої теми йти. Бо я би вже школу захищала. Блін- та це проблеми не школи, а того, що мама працює. Мама ПРАЦЮЄ. І їй немає часу до дитини. Все. Крапка. Значить будете будувати свій день так, щоб зранку робити власні справи, а після обіду гуляти з однолітками. Ну я так би і робила.
Відповідь: в школу можна не ходити Бо це питання виховання. Про домашне навчанняийдеця тоді коли те як виховують у школі суперечить тому як виховують батьки. Саме тоді коли немоливо поєднувати. І кіпіш чер здумки а чи це не помилка. Якщо для вас то компанія цікава, то у чому проблема? Чим більше цікавих і різноматіних знайомст тим краще. Проблема коли речі прийняті у тій компанії для вас є не прийнятні. І відповідно не хочеться щоб дитиа ті речі наслідувала. І чим старша дитина тим важче нівілювати вплив таких інакших поглядів. Проблема не в працює, а в відношеннях і у кількості і якості проведеного разом часу Я наприклад працюю. Але у дома і у вільному графіку, так як мені зручно. Діти при мені і їх потреби виші по приоритету. А одна знайома не працює. Сидить у дома з меншим. Старша при цьому відходила у школу з продльонкою, а вихідні у бабці з дідом. При цьому вона її дуже любить, але вважає що в школі їй краще, там викладачі допоможуть уроки зробити. І школа в них дуже престижна, і все чудово. Але ось літо дитина вдома і купа проблем, бо ради з нею дати важко. ---------- Додано в 11:52 ---------- Попередній допис був написаний в 11:25 ---------- Нажаль з минулого року вже маю досвід. Зустрічатися виходить у ліпшому випадку 2-3 рази на місяць. Бо уроки, обіди, вечері, якісь хатні справи, а ще продльонка, гуртки і репетитори(одна коліжанка у 1 классі вже до репетитора на англійську ходить). Власне саме про це я говорю. Школа реально займає не пів дня. Це прірва часу в нікуди... ---------- Додано в 12:03 ---------- Попередній допис був написаний в 11:52 ---------- А може проблема не у історії, а у тому як її давали у школі? Якби вам з малечку показали що то цікава і захоплева річ? Чи бодай не примушували вчити не цікаве відбиваючи бажання до того на багато років? Я он закінчила художню школу. Пішла туди бо любила малювати. Як результат, після закінчення 15 років не малювала. Рік тому відкрила малювання для себе по новому. Чи дала мені щось художка? Якісь мізерні ази з техніки. А забрала в мене бажання малювати на 15 років. А історію мистецтв я досі не знаю. Хоч і соромно але я практично не знаю відомих художників. Зараз відкриваю по новому. Чи треба з того робити висновок що дітям не треба малювати? Чи взагалі не давати ніякої техніки до 20 років? І у музеї не пускати? Чи може то треба робити якось інакше?
Відповідь: в школу можна не ходити У мене вже геть не так. Я тому і пишу, що нарешті то все в голові устаканила. Школа школою, а в мене інше бачення життя. А своє життя я помилкою не вважаю). Тому розслабилася на ту тему повністю. То вам так зараз здається. Чим вищий рівень людини(назвемо його духовним, бо інакше наразі не поясню)- то такі компанії сходять на нет самі по собі. Ну і діти- вони ж не дурні. З часом вони і самі добре бачать- що хороше, а що- ні. При адекватному вихованні і задоволенні базових потреб. Як я розумію, в Лілі була саме проблема в роботі. А про пріорітети- бачу нам з вами по дорозі))).
Відповідь: в школу можна не ходити А можна детальніше що ви для себе прояснили? А про компанії то в вас вони можуть відпасти. Питання йде про дитину, напевно десь про право робити власні помилки. Про те наскільки і до якої міри батьки мають впливати. П.с. Всім хто сміється у сусідній темі(не знаю де то) бажаю гнарного настрою і не турбуватися за мене і мою дитину. В решти прошу вибачення за не дуже зрозуміло викладену думку, надіюся що ті хто хоче мене розуміють. Пишу здебільшого з телефона(з дивною автокорекцією) і сама не завжди бачу що пишу.
Він не міг оцінити, що відбулося (часом і досі не може, хоча вже краще). А відбувся, як завжди, підрив імунітету. Три тижні безпричинного, як мені здавалося, нежитю й температури. Ну не можна йому тутешнього магазинного молока. А особливо їхнього хімічного ракотворчого шоколадного, яке в школах роздають просто так. І школу можна захищати, маєш повне право. Я лиш ще раз нагадаю про цитату педагога Фер'єра. Ну і сусідні темки про школу почитати також. На домашньому якраз і пояснюють. Той професор читав цілу лекцію про те, як краще й правильно це робити. Він, як креаціоніст, читав зі своєю донею (не в 7 років, очевидно) літературу відомих еволюціоністів, до прикладу. Маю знайомих, де мами не працюють, а дитина в школі й по гуртках, бачить маму тих самих 2 години перед сном. Якщо школа з 8 ранку до 3 дня, а гуртки часом і до 7-ої чи 8-ої вечора, то мама нічого не пропускає? Ти серйозно? Та тут трублять наліво й направо про те, що батьки не вміють з дітьми бути разом. І коли домашників питають: як ви це робите? Найбільше таких людей затикає відповідь: ми любимо бути разом зі своїми дітьми. І проблема не виключно в тому, чи батьки працюють, чи ні. Хтось працює й вміє час разом проводити, хтось працює і не вміє, хтось не працює і теж не вміє. Суть того, що ті, хто вміє, навіть, якщо вони не працюють, мають мало часу з дитиною, бо вона основну частину дня поза домом. Знаю приклади сімей, де батьки лишали роботу, виїжджали за місто й жили на фермі разом з дітьми, займаючись домашнім навчанням, тобто кардинально палили мости із суспільними укладами й будували власний сімейний світ, тому що відчували в тому потребу. Не стільки того світу, що в вікні. Якщо щось мене не стосується (зараз чи в принципі), не значить, що воно не існує. Є питання, які обговорюються конкретно щодо особи, а є, що загально, не варто все гамузом розглядати. Мене вже потроху втомлює розмова з теоретиками, щиро кажучи. Таки розмова про "чув дзвін". Я розумію, що в космос не треба літати, аби про нього говорити, але от певні речі таки не зрозумієш, якщо їх не відчуєш на собі. Тому все й здається таким простим і пояснюваним, що то лиш теорія й зіткнення з тим не було. А треба? Щодо історії правда. У наших школах багатьох речей вчать ще за радянськими принципами, а мати народ, який знає свою історію, дуже невигідно для правителів. Я теж для себе історію наново відкриваю. Але те саме є й з українською літературою наприклад. Багато речей давали й далі дають у тому віці, коли дитина ще не може того зрозуміти. Я перечитувала наших класиків на 2-3-ому курсі університету й зупинитися не могла. А в школі мордувала фактично. Не нудилася, але й не розуміла до кінця. Така програма викладання теж має свою причину.
