Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Навіть дуже! Так гарно дихається. Мені би ще хоч з пів годинки того дощу.
Сьогодні вранці прокинулась від різкого болю в животі. Ледь не втратила свідомість, так мені погано стало. Вже ніби відійшла трошки. Таблетки зробили свою справу.
Має коліжанка прийти, тому я замісила тісто на кекси, хлопченята нарвали ягідок і зараз будемо пекти.
Коханий чоловічок сьогодні приїде швидше додому, бо везе Артемкові великий сюрприз. Який? От коли привезе, тоді і покажу
Тішусь, що ми нарешті нормально розмовляємо, бо останній тиждень був для нас которгою. Сварки не припинялись ні хвилини. Чи то планети повернулись не в ту сторону, чи в нас в голові щось неправильно клацнуло, але ми ніяк не хотіли поступатись один одному. Добре, що хоч не понаговорювали купу дурниць один одному. Вистачало розуму змовчати. Зараз дякувати Богу, все спокійно. Готуємось до празнику, робимо порядки, не думаємо про погане.
Ну і ще одна врочистість - в серпні має приїхати до нас свекруха. Жити вона буде в своєї доньки, але я така рада, що побачу її, я вже чесно, за нею скучила. Ну і будемо мати на кого малюків залишити, щоб спокійно відриватись на ОЕ.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Вчора дивилися футбол до першоі ночі, потім били комарів, і в результаті я проспала зустріч з форумляночкою (нечемна, не те слово), і ще на дощ розболілася голова, аж нудить.
Сподіваюся, що після тренування все пройде, бо маємо ввечері йти на пиво, чи щось міцніше, з хлопцем з Бразилії (з міста Куритиба приїхав у Львів, подорожує вже 9 місяців). От кому треба щось міцніше, ніж пиво, то це йому, такий сумний після вчорашньої гри, що не передати словами. Це ж для його народу ледь не найголовніша гордість - футбол! А тут таке... Ридали вчора всі на трибунах, але що поробиш, німці дійсно показали клас, забивали з такою легкістю, за перші 30 хв п'ять голів, як в тій пісні про Ямайку.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Два дні була ледь жива, ну щось так зле мені було. Сьогодні зранку трохи легше, але всеодно якась ватна, якось загрузила посудомийку. Але впав дощик і життя налагодилося, зараз вже допирає пралька, ще щось дрібненьке зроблю, але по великому рахунку не дуже вже хочу щось робити, зранку мені якось кмаще хатні справи ідуть))) так що читаю і чекаю чоловіка з роботи, може мені яку шоколадку принесе )))

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Мій депресивний стан мене трохи "попустив", тому я сьогодні як бджілка, а точніше ще від вчора. Нормальні люди сплять, а ми з чоловіком до 1.00 клали плитку у ваній, а з 8.00 продовжили цей процес. Чоловік поїхав на 12.00 на роботу, а я з тої радості що скоро кінець відмила на 80% квартиру. З випраним одягом розібралась, поприбирала, зробила вечерю.....замісила тісто, перемолола м"ясо=йду працювати) Мій енерджайзер мене підганяє бо в 21.00 приїде чоловік і ми далі тет-а-тет підемо до ванни(ті хто подумав про щось інше напишу, КЛАСТИ ПЛИТКУ, такий собі інтим). Вихідні пройшли шалено, врочисто-прозово,писати довго. Чекаю відпустку

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Проза- за вікном дощ, дуже його люблю! але в хаті в мене через нього 86% вологості!!! лахи не сохнуть а ще на своїх квітах побачила плісняву. Навіть незнаю як маю з нею боротися при такій вологості і щоб не використовувати хімію... Ще ввчечері получу від чоловіка за те що приготувала картоплю, а він іі не буде їсти бо вже набридло йому, а я з сином її страшно любимо.
А ще маю море роботи, яку мені страх як лінь робити
Врочистість - нарешті знайшли місце для святкування дня народження синочка Це питання їло мене довгих 3 дні бо ніяк не могла знайти те що мені сподобається і підійде по ціні. І ще я нині супер молодець бо приготувала смачнюще рагу і ще в процесі, на плиті, доварюю сочевицю

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Проза розпочалась ще вчора ввечері: сусіди поверхом вище розпочали ремонт. Спочатку стукали-грюкали голосно, потім стукали "пошепки", видно було, що намагаються не розбудити цілий під"їзд, але чути було дуже кльово.
Я, *злюча карга*, хотіла чоловіковими руками жар загрібати відправити чоловіка втихомирити сусіда, на що сюпруг проявив свої затаєні дипломатичні здібності (звідки б то?) і відмовився знайомитись в такий спосіб.
В результаті заснули пізно і злі
Ранок розпочався з беззупинного дзвінка в двері, дякую, що ногами не гупали. Думаєте, пожежа? Нєа. До нас завітала дружина того "стукача" вечірнього.
Ну бо в них "квартира- прям- над-вами, планування- те- саме, а-можна-глянути-на-вашу-кухню,бо чоловіку-дуже-сподобалась"!!!!!
Яааак? І взагалі я в спеку люблю в майтках ходити.:o Тепер буду підгодовувати свою паранойю і виглядати сусіда на берЕзі під вікнами
Найгіршим виявився голос нової сусідки. Бензопилу чули? Те саме, тільки гірше.
Екскурсію провели, сусідку спровадили.
Питання глядачів: -хто то сварився? (запитала заспаний доцік, яку сусідка розбудила своїм лементом):connie:
-коли це ВІН бачив нашу кухню? (панятна, хто спитав):cowboy:
А я шо? Я нічо. Я шо, маю фсьо знати?:no:

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Критичні дні все вибивають мене з колії... Як була неодружена, то ніц важливого не планувала на ті дні, а тепер ходжу як сонна курка по хаті і намагаюся побороти сонливість від погоди і млявість від мого теперішнього "кольорового стану ". Але КД - це добре, бо третя дитинка ще трошки заскоро . Хочу в Карпати, марю відпочинком, але ситуація така, що треба працювати і відпустка буде нескоро. Врочистість - мої мацьопи на яких дощова погода немає впливу і фантазія щодо забав немає меж, а розгардіяш в хаті просто ШИКАРНИЙ . Недавно мій чоловік говорить з колєгою і на питання: " Чи ви вже розклалися, поприбиралися? так філософсько відповів, що порядок в хаті з двома гіперактивними дітьми - це наразі для нас з області Фантастики ... А в мене перед КД був такий деперсивний настрій, здавалося, що я приречена жити в безперервному безладі, як тільки розгребуся в одному місці, то за той час "виростають гори " бардаку в іншому. Але думаю собі, колись буду мати 70 років, все прибрано і чисто, то ще сумуватиму за часами хатнього армагедону . Кожен має свої пріоритети, якщо в час призначений для відпуцовування хатки дітки просять про прогулянку, чи почитати книжечку, то пріоритет віддається мацьопам
Всім солодких снів

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Хух, ноги гудуть, настоялась нині під Кабіміном, находилась з чоловіком, день був дуже незвичний.
Я нині двічі давала інтерв'ю, бачу з кожним рейдерським захопленням мого місця праці кількість мого спілкування з ЗМІ зростає. Думаєте, я така велика фішка - нічого подібного, просто маю звичку попадати в кадр (не спеціально звісно, якось так виходить), правда минулого разу мене по ТБ не показали (на моє щастя ).
Нарешті ми забрали стільці,на які чекали більше місяця, тому в нагрузку нам дали ще один маленький стілець, кагбе з натяком на поповнення
А ще я завтра вихідна (зважаючи на розвиток подій на роботі), і все було б класно, але чоловік зараз також вдома працює, тому веселуха моя з переглядом фільмів і півднянічонеробленням відміняється
Ну і на щастя, дідусеві стало краще. Я вчора так переживала, бо вік уже такий поважний і дідусь впертий - крутиться йому голова, а він ліки не хоче приймати, на роботу рветься. Вчора швидку не хотів викликати, бо казав, що все вже пройшло. Чого ті старші люди такі вперті?

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Я й подумати не могла, що за один день халяви на роботі можна стільки всього зробити.
По-перше, я виспалась. Напилась кави, посиділа в інтернеті, причепурилась і поїхала на рідні села.
По-друге, встигла зайти до сетри і побавитись з маленькою ляльою. Вона вже впізнає, бо сміється, коли бачить. Така файна, що хочеться її з'їсти (нє, нє! я не людожер!)
По-третє, прийшла на сесію і ми проголосували всі питання, які до цього часу, через певних осіб-депутатів, не були проголосовані. Сесію завершили досить швидко, до двох годин без перерви. Мужчини-депутати були особливо ввічливі. Так як я рідко приїжджаю, всі дуже раді мене бачити

А Трумбумбуля мали честь спотерігати мене в он-лайн трансляції. Так, так, ми продвінуті і кожна сесія у нас відкрита (може прийти кожен бажаючий громадянин міста) і транслюється вона он-лайн на сайті міської ради. Трумбумбулька сказали, що я дуже сурйозний депутат. Скажи, Тань...

По-четверте, поки я прийшла додому, моя золота мама наліпила вареників, які тут же попали в інстаграм. А частина полягла в нерівному бої зі мною. Заодно і холодильник в мене поповнився свіжими запасами не тільки пельменів, а й вареників. Ну, бо як то - від мами з пустими руками?
По-п'яте, я ще за дня приїхала до Львіва і маю можливість відчитатися вам тут.
Кароч, відчуваю себе великим молодцем, і взагалі Бетменом.
А ще я умудрилась ні разу не попасти під дощ.

Трумбумбулька злила мені синоптичну інформацію про дощ у Львові. А до нас дійшли лише краплі.

З того всього я зробила висновок, що мені бракне грошей. На авто і водія. Я би тоді льотала, як шалена і все встигала.

Колись же умудрялась, працюючи в Чорнобилі, кожного тижня бувати вдома і зажигати.

А мо, просто: старію... Нє, нє, то я жартую. Я ж ще юна пахуча фіалка!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

правда-правда! Цьоця Люба дуже сурйозна жіночка.
до речі, раджу запитати Любусю про селфі, вона щось таке цікаве знає!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Тань, ти аб чьом? Яка жіночка? Та вона дєвочка. І то ще легко сказано.
Приїхав наш татко, з великим сюрпрайзом для Темусика - новим вєліком. Ох скільки то радості!
Ледь затягнула їх до хати на вечерю.
Повечеряли і сіли "пити пиво з рибкою". Тобто молодші пили чай з рибкою, я пила какао без рибки, а чоловік пив б/а і чистив рибку дітям і Мілкові. Кіт, до речі з*їв найбільше таранки. Артемко так жалісно сказав, що котом бути дуже добре, бо йому завжи перепадає найбільше смакоти, і він до всіх підходить і жалісливо м*явчить, щоб з ним поділились. Нагла бландініста морда.

Любань, шо там з тим селфі ти знаєш?

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

ото я офтоплю))) Наталюся, то ти просто не бачила того депутата під час сесії. Жіночка ще й яка

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Зара всі вигребем за офф. Я вам покажу цьоцю, дєвачьку і всьо решта. Сказано було: юна фіалка!

Пи.Си. То вже так троха соромно, але поміж "тєм да етім", поки я товклась по маршруту, вчорашні огірки під новини з пивом далися взнаки. Нє, нє, то не я дружила з білим другом. То всьо Жозефіна ніяк не могла без нього прожити.

Поржати на сон грядущий.

Знаю, знаю. Нам уже далажилі

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

І я, стільки всього сьогодні встигла. І виспалась з малюком, погуляли двічі поміж дощ, попрала, розвішала, зварила їсти, поприбирала, попилесосила, ще нарешті розібрала речі, до яких все руки не доходили. Одним словом, дуже задоволена собою та таким продуктивним днем. На завтра багато планів, але якщо дощитиме, то будем бавитись, спати і прасувати під перегляд якогось фільму

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Усім доброго ранку! Сонячного настрою і побільше позитиву на весь день
У мене дні летять непомітно, мабуть тому що на відпочинку, море, сонце....настрій прекрасний. Вчора купила собі купальник, сьогодні піду у ньому на море.
Так не хочеться, щоб цей час проходив....

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Дякую! Ранкове капучіно+намагання відкрити очі які просто злипаються(Оте моє недосипання-це проза. Але я мужньо тримаюсь. Буду просити чоловіка щоб перед роботою підключив мені пральну машину, буде велике прання, знову. Прати 1 раз на 4-5 днів-це "жесть", а ще якщо вдома 2 малих дітей. Планів на цей день багато, а от мій енерджайзер здався, треба зарядитися) Маю врочистість-нашій вишеньці нарешті чоловік купив диски і до неділі ми її взуємо, чи то перезуємо(нормально так вийшло взуття-200$). І то нічого що вже липень і скоро треба буде назад перезуватись на зимову ризину. Маю відчуття що скоро вересень, а за ним Новий Рік. Якось знову рік вже майже пролетів)Вже середина липня. Капець!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Ранкова кава
Втомлена дуже-дуже.
Дійшла для себе у висновку, що сама краща спілка - то чоловік та жінка
він як би їздив за кермом - то взагалі була б майже ідеальна взаємозамінність
Ці дні він мене просто рятував. І в побуті і з халтурами, і з дітьми, і зі мною.

Треба буде його спитати як він витримує мої напади з серії "я кидаю все, я хочу сидіти вдома і нічого не робити:biggrin:"

Здається, життя налагоджується, хоча остаточний вердикт буде після зустрічі з однією людиною)
Всім гарного дня! І ніякої зими до грудня

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

похвалюсь тим що чоловік продав свою машину за день, просто подзвонили, подивились і вечері вже продав це при тому що оголошення на сайті висіло один день, тепер шукаєм терміново на заміну

 

Турист наш, виявляється, з українським корінням (!). Пра-прадіди виїхали двісті років тому з Волині. Хлопець дуже цікавиться мовою, культурою, читав цикл творів Франка "до Бразилії", як робив замовлення, намагався українською мовою все казати: "буть ласка, воду с хазом" - мило так батьки його ще знають рідну мову, і це круто, стільки ж років вже пройшло. Розповідав, що дуже у них влада налаштована проти США зараз, недолюблюють, м'яко кажучи, американців, а от Росія в новинах - молодці, раша тудей там працює дуже і дуже злагоджено.
Багато у них в місті є греко-католиків, але також є і московський патріархат, з яких там трохи глузують через суворий дрес-код.
Я взагалі спочатку відмовчувалася, кілька фраз про музику і все (були на фольк-концерті в копальні, а потім в дзизі на джаз-концерті). Але як зайшла тема про нас і рашу - не давала вставити слово, так хотілося пояснити, як ми хочемо, щоб від нас просто відчепились раз і назавжди. Їде він скоро в Київ на майдан, а потім ще хоче на Волинь скочити, подивитися рідне село (приблизно знає, як воно зараз зветься).
Замовляє їжу тільки нашу національну (шукав вчора в меню квашені огірки), каже, що у них всі кафе заполонила італійська кухня, і від неї вже нудить. Розповідав, що у нас досить хороші дороги! А у них - гірші... Я ще такого від іноземців не чула, це ж треба таке.
Сьогодні має їхати в Свірж на вудсток - такий молодець, дуже впевнено себе почуває, по суті, в чужій країні. Мені аж захотілося про цю історію з нашими переселенцями детальніше почитати, бо щось в пам'яті тільки Камінний хрест про Канаду.
Проза - маю ремонт в під'їзді. Працівники жеку беруть воду у нас з 8-ї ранку, але я щось, на диво, добра зранку. Чоловік каже, невже піднебіння посвітлішало, я ж зранку можу спросоння добряче гаркнути

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Доброго ранку, країно!
Намагаюсь прокинутись, і мені це не вдається. Кава щось ніяк не діє. Воопше. Все ж 6 ранку - це для мене занадто ранній підйом, особливо, якщо лягти спати в 1 ночі. На вулиці дощить, а я ще маю трохи роботи на подвір*ї. Мені треба сонечка на пів години. А потім хай падає дощ. Але завтра має бути сонячно. І я на то щиро сподіваюсь, бо Данилко мені не дає спокою з запитаннями "Чи ми підемо на танці, і як ми підемо, якщо буде падати дощ?" Дуже мої діти люблять танцювати, прям як мама. Данусик, зі всіх танцювальних свят завжди йде з плачем, бо він мабуть би цілу ніч танцював, не відчуваючи втоми. На дідовому ювілеї малюк наш танцював навіть тоді, коли всі вже втомлені сиділи за столом.

Плани на день - поспати ще хоч годинки дві, зготувати багато їжі, прибрати хатку, доскладати в*язницю з лєго.