Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Вчора прикупила дууже гарну малинку. Ціленька, сухенька, величенька. З милими хробачками. перебрала прискіпливо, заморозила.
Ввесь день пробігала по справам, покаталася на каруселях : номер 184А, 45, 111, 41, і , улюблений- 11 маршрут ( пішачком попри корчі, потайною стежкою, там ми з друзяками дворовими любили зависати на дахах гаражів, в часи ..ну якісь там часи.. дворової слави, так би мовити)))) Давненько я на тій стежині не була, все по асфальту, та по рівній дорозі.. ех, ностальжі)
Покрала трохи вишні і алички в тих корчах, шкода , що відра зі собою не мала :xaxa:

Фрази дня, від випившого сусіда і його жони:
-Слава Україні, Героям Слава! Козаки гуляють!Жінко, підійди!(він кричить)
-А ти руки мив? ( вона кричить)
- ну, мив, як козак! І не тільки руки!( так голосно, аж стіни трясуться)
-та забери руки! Ахххахаххаа, забери руки! забери руки... і тишина)))

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Жара!!!! То і проза і врочистість
В хаті +30!!!!
Цілий день хочу жерти)) А дитина моя хоче ,,сісю,, А муж ,,дєнєг і власті,,
Проспала 3години з малою в обід. Ніц не робила, нікуди не ходила))
Почала думати де б то і як відмітити свій 25тий ,,день скарботи,, (дн)
Але осноаний акцент на ,,Жара,,

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Така дрібниця, але якось інакшими очима за довгий період часу подивилася на оточуючих людей, забігла сьогодні в маршрутку, кульки мала зовсім не важкі але прикупила кілька вазоночків, щоб на балконі посадити в горщечки квіти, і зовсім мій багаж не важкий, швидше не зручно з ним їхати, і тут довкола мене здійнявся такий ажіотаж дідусь, що сидів, підхопився, щоб той підносик з вазонками в мене забрати, мужчина зіскочив і дає мене місце, ближче до мене жіночка піднялася і також пропонує сісти, бо мені не зручно з тим всім стояти, мені аж стало не зручно, я чемно подякувала і присіла, (я знаю, що часом стоять вагітні жінки, мами з маленькими діточками, стареньки люди в той час коли молодь сидить і не догадається поступитися місцем) але сьогодні моїми попутчиками були дуже виховані і ввічливі люди, і я дякую їм за це.
З прози - , стою чемно чекаю зеленого світла, щоб перейти дорогу, і тут просто під колеса машин переганає через дорогу двоє хлопчиків на велосипедах (приблизно 3-4 й клас), я зі страху аж скрикнула, добре, що машини були не зовсім близько, я чемно їм пояснила, що так не варто робити і що ОБОВ"ЯЗКОВО треба дочекатися зеленого світла. Добре, що обійшлося, навіть страшно подумати, що могло все бути по-інакшому.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Жара!!! В нас зараз наймодніша одежина це труси і топік)))
Закинула вже друге прання. Газдиня)))
На 16.00 муж везе в Ашан на кіно.
Ввечері хочу спекти два пляцки. Завтра в мене ДН. 25 років, а ще вчора 16 було((( Час летить...
Всім гарного дня.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

я вже якраз допрала другу порцію, завантажила посудомийку, а сама сиджу на форумі - господинька
якось мені знов трохи кепсько - голова крутиться, тому пилососити не хочу поки. тим не менше на тренування піду, нарешті.
обдумую - підкинув мені муж ідею чим зайнятись у відпустці - от не знаю як то все організувати. насправді ідея дуже цікава мені. але ж страшно.
і тим не менше - на дворі гарна погода, піду нині в капелюшку смугастому літо, сонце, відпуска - але мені все одно сумно (я не лю літо, але це якесь особливе по відчуттях і не тільки через політику)

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

А я таки зробила це))) коли виключила ,,жужуку,,(мала так каже)) було враження, що з сайни вийшла.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

А я це надвечір мужу залишу. Я хотіла сьогодні зранку помити, але поки те-се, почалась жара і я..перехотіла. Може ввечері, бо вони в мене вже давно "просяться". Тому тільки зробила частково лад в шафі, частково прибрала в хаті, майже доїла все "Пташине молоко" (рецепт дала братова, тепер то в мене коронний торт - смачний, легкий, сама печу, сама і їм , гг), в планах гуляння після обіду.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Врочистість погода, бо я працюю на сонячних батарейках. Єдиний мінус спека, але хай трошки побуде, бо навіть не залишиться спогаду, що було цього року літо.
Проза - це те саме по колу кожного дня. Приготування і прибирання і прання тепер в мене куди полегшене - стільки ж "помічників" , так що тільки й встигаю за ними прибирати. Хоча й реальна допомога іноді є. А ще мене дуже засмучує, що останнім часом я й сама собі роботи додаю - то поспішаю і щось перекину, розіллю, висиплю, і маєш тобі робота, свіженька, давно зі мною такого не було.
Врочистості якоїсь явної, відчутної аж до вихвалялок, наче й нема. А ні, одна є - синочок почав ходити надворі, тримаючись за ручки, але вже цікавіше - чим не врочистість? Хіба тим, що побічний ефект цього ходіння - "я - горбоконик"

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

В мене нічого нового. Ані прозового, ані врочистого. Але в зв'язку з тим, що на ДП остатньо якось так багато неприємного, то буду вишукувати у своїй життєвій прозі врочистість і ділитися з вами нею туткай.
Значицця так. Поки йшла з роботи додому, то робила селфі, а мені машини бібікали. Але я тільки про то догадувалась, бо в навушниках гриміла музика, а я, канешна, підспівувала. Тому швидше за все бібікали з пропозицією викликати швидку і відправити у місця, відомі тіко львів'янам та околичним районам.
Що ще? Бухгалтер на роботі "рубала лєбєдя". Але я перерубала то в дві сєки. Директор ржав.
А завтра шурую на рідні села, бо у мене сесія міської ради. І так мої депутати мене взлили, що я завтра то всьо їм вискажу. Але то теж врочистіть, бо я одягну червену сукню-сарахван-сарі і буду дуже крута. І з цього приводу я не йду на роботу, а буду дрихнути, і гай буде шуміти, і весь світ почекає.
Всьо!
Пи.Си. Хочу жерти. Велицьосту канапку. Але натлумилась огірків, і думаю: "Бути чи не бути". Отримати задоволення і бути грубою, чи добити себе ти огірками...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

отак от день і пролетів.
ненавиджу спеку - я плавлюсь, мозок плавиться, бєєєєє, дайте снігу!!!!!!
була в хресної, намагалась залагодити одну справу, яка мала бути вирішена ще 7 травня - а відповідь все та ж - дай мені ще тиждень. ох, я змучилась від того, розумію, що ситуація в країні така, але я свої плани мала. ну, то не враховується, певне
була в мами - нагребла купу лахів, мама вперто хоче мене навчити носити сукні і спідниці, що ж буду пробувати!
говорила з одною знайомою - виявляється моє нездужання - то повальна львівська проблема вони (лікарі, себто) вважають, що то щось з водою не так - бо чи не третина львів'ян звертається з тим самим.
отак от. варю мужові макарони і чекаю на футбол

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Я щось після відпустки ніяк до себе прийти не можу - не знаю, що це зі мною, депресія якась накриває якраз від того, що бачу кругом. Злиденні маршрутки, в яких їдемо мокрі, прилипаємо до крісел, потіємо, хапаємо свіжого повітря на зупинках з відчинених дверей, передаємо один одному решту (я це робила сьогодні дуже регулярно)... А водій ще неабиякі "трюки" водіння видає!
Блін, не говоріть про європейське місто Львів, бо це дуууже слабо відповідає дійсності, на жаль.
Отакий у мене кепський настрій. Напевно, я просто дуже нетерпляча, але хочу бачити якнайшвидше навколо більш цивілізований і європейський Львів.
Може, почати б нашим чиновникам з транспорту? Так задовбали вже ті умови перевезення і оце тулення грошей водієві, який по дорозі ще й решту рахує і видає. Ну, доки ж так у нас буде?

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

а в мене нині все і прозово і врочисто. Бо я набралася чи то злості чи то завзятості, прийшла до хати, по шуріку стала витягати все з холодильника, бо треба йго вже розморозити і помити давно-предавно, а воно все нема як, нема коли і т.п. Ше напрала купу всяких шмоток - так багато того прання літом!!! В резільтаті до 22 десь з тим всім мурдувалася. Зато тепер тішуся, що найближчим часом холодильником вже не треб займатися і субота не пропала !!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Сьогодні мій герой дня не Чєловєк павук, не Росомаха з людей Ікс, і навіть не хлопці з реклами Бонжуру ( кста, а куди пропала та реклама? ніпарядак!), а простий сантехнік п.П.
Оо, він крутий!То вам не лисуватий Моцний Орєшек!
Дуже люблю і обожнюю людей, котрі вміють щось кінцівками робити і , при тому, думати головою, і ще й не захланні! щастя їм і здоров"я, і всіх благ!

Оцей ліричний відступ був щодо труб, які нагло протекли, і ремонту не підлягли. Поставили нові, і тепер з пршніца так шприцує вода, як душ Шарко
Ми, нарешті всі помилися, нормально, і посуд помився, уря)

Собі побажаю, щоб всі проблеми, які є , на разі, у мене/у нас, так само гарно закінчилися, легко і без ускладнень, і зустрілися нам гарні майсти до ВСЬОГО

І , всім всім теж такого бажаю!

завтра день " розслабону". ніде не бігти, все по плану ( дай Боже), замовляю собі гарний, розмірений і натхненний деньок.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

:biggrin:настільки чемно, що аж дерева почервоніли?
Ранкова кава трохи змістилась. Маю надію, що доволі швидко все стане на свої місця. Планети складуться позитивно.

нєдайбохтакога, я ще не нагрілась, на ровері не наганялась, не на потілась

ціха заздрю, бо такого душа дуже хочитьсі. А труби...труби як труби, відживають свій термін(((

стопудово так і буде)
Маю тепер до осені врочистий город. Огірки-горох-цибуля-кабачки, і це тільки початок. Скоро будуть мої любимі помідорки!!!
Відповзаю. Бо дуже спатки хочеться

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

та сто +сто, мала теж видала сьогодні- " Ну коли вже тазима? ". Я аж підскочила!!
яка зиимаа??
не знаю такого слова, не чула.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

і ще раз переконуюся, що для врочистості людині багато не треба. була в мене така, пробігала таки на завершення дня
1. чоловік несподівано дуже-дуже швидко повернувся з роботи. як ніколи.
2. на той момент я вже допікала його улюблену піцу, якою він марив вже другий день.
3. замість сидіти і їсти ту піцу вдома, ми дружно зібралися за 10 хв надвір і не пішли звичним маршрутом гуляти, а трошки змінили локацію, прогулялися з тою піцою, дружно з'їли, побавилися, покаталися на роликах (дехто, не всі ) і повернулися додому, втомлені і щасливі.
Дітей вкладали спати довго, а тому моя проза - помити посуд, поставити і розвішати прання і т.д відклалася, що аж тільки що завершила з тим усім.

---------- Додано в 02:11 ---------- Попередній допис був написаний в 02:09 ----------

угум... а з 2 дітьми, яких одягу після кожного прогулянки і ще вдома... тільки те й роблю, що перу і перу, добре, що насправді то робить пралька ))))

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Моя дитина влаштувала мені справжнє свято: спить щей досі.
А я насолоджуюсь самотністю, тишою і планшетом...
Всім гарного дня.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Недоспана ніч, сонний ранок, ранковий похід в поліклініку. День почався не найкраще. В доці вночі піднялася температура. Біднятко наше таке гаряченьке було, але зараз вже краще, посапує солоденько в ліжечку. Ніяких ознак хвороби, тільки температура, лікар сказав або зубки, або перегрілася на сонечку. Сподіваюся, до вечора буде нам краще. Погода псується, в хаті сидіти не охота, бо дуже жарко.

А якщо не снігу, то хоча басейн з холодною водичкою.
Всім гарного дня!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Бігла я сьогодні на Краківський базар і назустріч мені ідуть хлопець і дівчина (з Китаю) і в обох на руці я помітила браслети в жовтно-блакитних тонах і в хлопця на спині ранець а із нього видніється наш ріднесенький український прапорець :naci:, я вам не можу передати своєї радості, я так до них на всі свої 32 посміхалася :xaxa:, боюся що вони подумали, що я тойво...ну, м"яко кажучи дивна , а я така рада була, що вони підтримують у нашій Державі наш патріотичний дух .

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

будем вважати, що чарівне тррунь, яке я вчора промовляла в ході танців з бубнами, накликало нині дощику гарненького - я нарешті дихаю нормально.
в день- як день, нічьо такого. дорогою з тренування забрела на базар, купила малину-ожину-суницю, горошок, квасольку, ще купу всього. вирішила, що я хочу бути модньою - замовила собі 2 пари окулярів. і до дощу ше встигла притягти то все додому.
грізонька почалась і я витягла собаку на балкон, і змусила дивитись на дощ. бідацтво пручалось, намагалось запхати хоч голову до хати, щоби на ніс не цяпало, але я сильніша гарний дощик