Обговорюємо пологи (2)

так то було ще 10 років назад..коли моя мама народжувала 3500 вважалось вже крупна дитина..так що то певно ще від досвіду лікарів залежить: навчились 4 кг приймати без проблем - от вже і вважається, що то нормальна вага

 

Відповідь: Обговорюємо пологи (2)

Думаю, очікувати народження дитини як свята. Не як жаху, який закінчиться святом, а як власне свята.

я від страху перед звичайним оглядом стоматолога можу ще і вмліти, а від страху післяпологового огляду таки і вмліла, і кричала криком. А от народження доці - всі дні з переймами - один з найкращих моїх спогадів, аж не віриться, що то все зі мною було.

 

Відповідь: Обговорюємо пологи (2)

Я на други пологи йшла позитивно налаштована, з регулярним довгими по часу переймами, на які, як сказав черговий, неадекватно реагувала . Не боліло мені. Моя лікарка думала, що я дуже терпляча до болю, але ні. Через годинку-дві мене тааак накрило, що я кричала не своїм голосом. Відчуття були, ніби мені зі всіх зубів тягнуть нерви, та й ще вантажівка переїхала. Біль бів нестерпний. Не знаю, як би я пережила його ще годину. Тому не потрібно казати, що це не болячи і все можна стерпіти. Ясно, ще не померла від больового шоку, але я двічі ароджуваа, і обидва рази біль був дуже сильний. Хоча вірю, що комусь не болить, хтось народжує без криків. Всі ми різні.
П.с. народила сама, годин и за 3 чи 4, бер розривів та епізіотомії.

 

Відповідь: Обговорюємо пологи (2)

так а що тут вчитись? От мій чоловік не вчився, а Вірусю більше 4 кг прийняв без проблем ну і хто мене бачив, то знає, що я по розмірах не супермегабаба, а ніяких розривів.
по вазі дітей - просто статистика, не більше.

 

Відповідь: Обговорюємо пологи (2)

Боже боронь, я так і не думаю. Власне налаштовуюся, що це природній процес і все має бути добре, бо природа розумна і знає, що робить. Ну але отой стах невідомості трохи є. Тобто не страх перед болем, а власне, невідомості.

 

Відповідь: Обговорюємо пологи (2)

до речі, коли мене в ПБ після пологів привезли, то теж разів 5 точно питали, як мені вдалось не розбудити дітей своїми криками аж не вірили, що можна не кричати.

 

мене хоч і кесарили, але я згідна все-таки, що є різний больовий поріг, а знаючи це - і різне очікування того болю. Колись нам в школі робили манту, то пам`ятаю як однокласниця виходила ледве жива, бо болить та процедура нестерпно. Я й досі не розумію, що їй так боліло. Або ж колись мені припікали азотом по живому папіломи. Лікар дивувалась, як то обезболюючим не побризкала - бо всі бризкають і то покрикують. Ну так, неприємно, але що з ним що без нього. Тому напевно різні є чутливості.

---------- Додано в 15:25 ---------- Попередній допис був написаний в 15:24 ----------

Юль, ну раніше з цього не знали. Обмін досвідом - велика річ. Як колись писали з мегагордістю, що прийняли дитину 4200

 

Відповідь: Обговорюємо пологи (2)

розумію Вас дуже. Але от яка річ: в житті є багато такого, що ми не знаємо наперед. Як воно - одружитись? як воно - перший секс? як воно - бути вагітною?
І підходити до пологів в плані невідомості я б радила як до радісної невідомої події не знаємо, як все буде. В плані того, що з фізіологією ознайомлені, але є стільки варіантів... але знаємо, що цей день буде святковим

 

Відповідь: Обговорюємо пологи (2)

та всі різін. Але навіть дуже болючі пологи переживаються. Ніхто ж не каже терпіти як партизан, не видаючи ні звуку. Я за останні 7 годин ( бо саме цей період був під стимуляцією, і 10 годин до того, навіть з регулярними переймами в 2-3 хвилини- видавася узагалі релаксом лікарку та акушерку теж задовбала- і "тим, що до ранку не виживу і тому лише КР- це зараз одне моє спасіння, і в певні моменти плакала, висіла на шиї в акушерки і при цьому думала, як ото дівчина на сусідній кушетці ( тоді не було ще індивідуальних пологових залів) лежить під крапельницею, з датчиками серцебиття на пузику ( у малюка під час пологів серцебиття було нестабільним) і ні звуку не видає... Зараз це зі сміхом згадується. Але ні разу після пологів у мене не виникала думка, що пологи- це ...опа.

А ще нагадалися пологи моєї братової ( у неї акушер попалася та ж, що мені. ). Після пологів каже : Слухай, а може би я якось вибачилася перед акушеркою? Оце лежу і думаю, що соромно мені тепер: я ж її і за ноги хапала, і кишені на халаті обірвала... . До речі, акушерка на це лише посміялася- каала, що звичні до різних реакцій

 

Відповідь: Обговорюємо пологи (2)

так себе налаштовую. але ще в мене є страх від лікарських маніпуляцій. Боюся, що щось зі мною будуть робити. Маю на то причину. Маленькою лежала часто в лікарні, заливали мене, в буквальному сенсі, ліками. Я в 2 роки такими словами медперсонал обзивала, мама каже, що не знає де я таке чула. Але то правда, який настрОй, такий і результат. Бо страх породжує ще більший біль. Тому треба думати про добре. Хоч аж руки пітніють від слів стимуляція, розріз, чистка і тому подібне.

 

Відповідь: Обговорюємо пологи (2)

і ще - чи звучати підчас пологів чи ні - це наша особливість. Комусь краще звучати. Я пробувала на переймах - не пішло мені і все. Дихала без звуку.
Перештудіювавши купу розповідей про пологи, я була впевнена, що потуги менше болять, ніж перейми. А то виявилось не так. Тому, згадавши фразу з однієї з розповідей:

я один раз попробувала крикнути, і, як би то смішно не було, - не получилось Загалом, то просто така моя особливість. Потім сусідка казала, що вночі чула крик новонародженої, і ще подумала, що їй причулось. А моїх криків не чув ніхто

 

Відповідь: Обговорюємо пологи (2)

на оте очікування дуже впливають розповіді, особливо родичів з не дуже позитивним досвідом. Мами-бабусі- подружки, які розповідають, що така біль, що просто жуть, про те, що пологи- це катастрофа, але то треба пережити. Ну і от як, наприклад, моя мама любила мені казати, коли я страшенно боялася йти до стоматолога чи коли були місячні болючі: "НЕ знаю, як ти пологи зможеш витерпіти в такому випадку. Не знаю, як ти зможеш тоді така нетерпляча родити"...

 

Відповідь: Обговорюємо пологи (2)

виникла, коли по-живому шили, а я лежала в обнімку з акушеркою
я їй потім потім розказувала, що дуже її люблю

 

Відповідь: Обговорюємо пологи (2)

Мені мама як взнала нашу новину, то вже не раз повторювала, що в неї і вагітність була без токсикозів, розтяжок і пологи пройшли дуже легко без розривів чи надрізів хоч ми з братом мали вагу якраз норму. Тому я завдяки ДП, розповідям мами і книжкам маю дуже позитивний, мирний і головне мудрий настрой на ту роботу )

 

Відповідь: Обговорюємо пологи (2)

Не знаю як воно буде, але настроюю себе на те, що це природньо і для кожної жінки дається такий біль який можна витерпіти, зрештою, що легко дається то потім не ціниться. Всі люди різні і у кожного своя правда, поріг болю і готовність до того болю, тому засуджувати когось і казати, що є правильно на данний момент не берусь, чекаю ще пару днів . Коли розповідають про якийсь біль і що все так мега страшно,то питаюсь:" А чому у мене має бути так як у вас?! "

 

Відповідь: Обговорюємо пологи (2)

Так стаття ж тепер писалася, і автор її живе в 2014, а не 10 років тому.

 

Відповідь: Обговорюємо пологи (2)

нагадалися мені з ваших розповідей мої пологи. Біль? Ну був, але вже не такий страшний і зважала я на нього поки мені не пробили води, бо ніяк самі не відходили. Через ту процедуру (як потім мені пояснив лікар) сильно спазмувала матка і протягом 2 хв ні лікар ні акушерка не могли прослухати серцебиття дитини, я так через те налякалася, що коли вони нарешті почули сердечко я заспокоїтися не змогла, весь час до самого народження думала про дитинку, щоб тільки з нею все було добре, а я стерплю ради цього все і ,ттт народила здоровеньку доню без стимуляції/видавлювань/розривів/розрізів був правда укол сибазону дуже хотів лікар щоб я годину поспала і відпочила перед потугами. Зараз, мабуть, я б на таке вже не йшла, бо відчувала що маю ще досить сили, але тоді повністю довірилася лікарю. Думаю головне в пологах не думати як тобі важко, а от зараз ще гірше буде, а думати про дитинку і тоді все інше десь загубиться. А ще слухати лікаря, особливо в потугах. На рахунок криків, то як казав мені лікар – хочеш, кричи, але краще ту силу в другу сторону направ, от мені зовсім кричати не хотілося , мій чоловік навіть казав що думав перед самим народженням доні, щото ще скоро не буде, бо ти ще навіть кричати не починала

 

Відповідь: Обговорюємо пологи (2)

я перед другими пологами начиталась розповідей про соло-пологи і *намалювала* собі в голові шо і як робити
про болі і блоки можна поговорити) йога, остеопат, гомеопат - доступно, є у львові
ГОЛОВНЕ _ БАЖАННЯ

 

Відповідь: Обговорюємо пологи (2)

Я своїх двох народила без крику, то недавно мене чоловік питав "якщо можливо родити і не кричати, то чого у всіх фільмах показують, що породіллі кричать".. Він думав, що без крику ніяк)