Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

так, то таки добре, я не часто маю таке щастя, але тоді воно відчутніше
в мене сьогодні день якийсь такий насичений, що здалося, ніби їх було аж два.
пройшов під гаслом: змагання, хто скоріше - діти рознесуть хату, чи мама прибере.
здається, вони перемогли.
зупиніть мене хтось. на мене найшла якась небачена раніше манія - повидла, джеми, заготовки на зиму, заморозки, ягоди-ягоди-ягоди, вчора навіть чоловік чемно обтинав хвостики з аґрусу всіх залучила до корисних робіт
сьогодні ще докупила чорниці, полуниці і вишні. і заодно руколлу. отак би й харчувалася, фруктами і ягодами. а морозилка вичерпує вільне місце...
Прогулянка увечері так само наштовхнула мене на думку, що то зовсім не літо, а якась осінь... і так сумно стало, ще літа не було, а вже осінюю запахло. але я теж чула, що буде потепління, якось хочу в це вірити, і може врешті решт натішимося літом. липень в моїй родині насичений місяць на дні народження, тому наразі задумалася про подарунки, для декого вже маю, а я для чоловіка ще ні - оцим і займусь найближчим часом. заодно і собі б не забути знайти якусь "хотілку", бо наразі чоловік питає, а я навіть не знаю, що відповідати )))

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Врочистість - похід до візажиста, ще мала купу планів після того різних знайомих побачити, але всі, як на зло, то поза зоною досяжності, то трубку не беруть...Ну а я ж вся така красива, намальована . Короч, тільки Artemida з Мацьопою й зацінили.
Проза - я розбила парфуми "Єлисейські поля"! Так мало того, що їх вже нема, так вся квартира "благоухає" так сильно, що я вже й вікно відкрила, й підлогу кілька раз мила...Ніц не допомагає.
З того всього намалювала нігті яскраво-оранжевим лаком і випробувала нову сушку для нігтів.
Хочу ще торта, але ніби вже запізно його їсти.... Чи їсти, раз так хочеться?...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Є приказка " нафіга козі баян". Перефразовуючи : нащо мені таймер на кухні? причому з досить потужним дзвінком.
Поставила доваритися варення, на п"ять хвилин, і пішла на всі 1200секунд з кухні. зате я маю тепер супер карамель, яку вже , напевно, виїли, навіть дивитися в ту каструляку не хочу.

Побували у лікарів, хоча йшли до одного. Дякувати, з Марусіними лапками все більш-менш, мене лякали гіршим, а от зустріч з гестапівкою-окулістом мене "порадувала". Думаю, її теж. Вона з понеділка у відпустці, ну то матиме про що подумати, після нашої розмови. ( я сподіваюся, що подумає).
А окуліста ми іншого знайдемо.

ну і черга з позапозапланових справ, прозових до жаху, треба дупку піднімати і працювати...бєєє, не хооооочууу(((
Як прийшла додому то провалялася з годину з шаленим болем голови, навіть нічого не соображала..

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

о, так це щоденне тренування, що Ви переживаєте)))

бачила, вражена))))
Ранкова кава, в напівсонному стані.
Грядут перемени (ц) надіюсь, що в кращу сторону.
Вдома заготівельна проза, до якої додалась відсутність гарячої води. Пропала тяга в димоході, відповідно ніц не працюває.
Старший вчора пішов на футбольну секцію, до сих пір спить))))фізична підготовка і витривалість ніяка, але сказали, що втягнеться, молодший відбігав би в такому темпі два рази по два)
Життя налагоджується)) Має так зробити, бо маємо цього місяця крім трьох день народжень ще купу фінансових статей, які треба кров-з-носа закрити
З надією на краще, пішла маринувати огірочки
Всім гарного дня

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

кажуть не можна ходити по магазинах голодною. ага, можна, щойно 6 годин провела в Метро зі свекрами - купила собі сукню і майку. а ще сиру, рибки і печива для мужа. всьо. нічо зайвого - міф не підтвердився в мене.
далі нічого не можу їсти - пробувала вранці гречки з'їсти - капець як зле стало, краще би далі без їжі сиділа, в обід умудрилась випити склянку соку - те саме. виникають підозри, що то якась інфекція ходить - симптоми схожі в мене, сестри і мужа. за останні дні нічого всі втрьох разом не їли, значить справа не в тому. а завтра день народження похресниці сестри - маю спекти торт. лиш би попустило, бо зараз я геть не в стані

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Так хочу на море, ну аж пахне воно мені а так проза. Тушу печінку, почитую посиденьки і шо 10 хв заглядаю у новини. Ну коли вже то закінчиться? Зранку не встиг очі продерти хапаєш той планшет, звідкись прийшов - знов женеш до тих новин. Як я ненавижду тих москалів, разом з іхнім х...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

А ви знаєте як в мене починаються останні кілька днів?
Не знаєте? А я вам скажу.
"Артемкова маааамааа, а Артемко вже не спить?".
Нє, вже ні Артемко, ні Данилко, ні Артемкова мама, ні Артемка тато, ні навіть Артемка кіт вже не спить. Бо їх розбудив хто? Правильно - сусідський хлопчик. А коли? Правильно - в 7 ранку.
Здохнути можна, любі друзі. Чесно - мої діти змінились настільки, що я просто не хочу собі вірити, що то мої діти. Вереск, крик, шум, гам, істерики, збитки сусідям. І все через те, що в нас з 7 ранку і до 10 вечора тусується той самий сусідський хлопчик. Скільки його не відправляй додому - він через 5 хвилин повертається. Неможливо ні поїсти спокійно, ні кави випити, ні будь-що зробити на подвір*ї. Не витримую.
І його мамі не можу сказати, щоб сама за своєю дитиною пильнувала. То дуже інтеліГентні люди, яких поважає все село, і, якщо я їм так скажу, то виселятись можна в ту ж хвилину. Без перебільшень, хто живе в селі, той мене зрозуміє.
Короче, я невиносимо втомлена, знервована, псіхована і ні*ена невстигаюча. Хочу тиші.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

А в моїх батьків - сусідська дівчинка. Ранок починається з криків: "Цьоооцююю!!! Цьоцю!" І то нічого, що в моїх батьків маленьких дітей нема...
А я вам розкажу, до чого снились мені хлопи... Вчора обидвое на пару напрошувались в гості. Я сказала: "Та приходьте всі!", і подумки додала: "Мене вдома не буде"...Ги!
Сьгодні була важка ніч, яка плавно перейшла у ще важчий день. Вночі подзвонила Таня-Трумбумбуля і розказала, що сталось.

Не питайте мене нічого. Коли Таня відійде та появиться на форумі, то сама розкаже, якщо буде вважати за потрібне.

На роботі повний завал. Дався взнаки проср...й вчорашній день без електрики. Потрібно було сьогодні зробити і на вчора, і на сьогодні. По обіді немилосердно почала боліти голова. Кава трішечки покращила моє самопочуття, але не надовго. Я прилізла додому, напхалась картоплі

буду груба

і впала в крісло.
Подзвонила коліжанка. В неї поламався насос водяний, завтра приїде зранку купатися.
Тому зараз я вимкну телефон і няких гостей (окрім коліжанки, звичайно). Давно я так не тішилась своїй самотності. Маю пляшечку пива, кілька фільмів і нехай весь світ зачекає!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

А хай Артемко кілька разів в 7,00 ранку сходить до сусідського хлопчика і гооолосно його покличе (що то за батьки у того хлопчика. що дитину в 7,00 не пильнують????).
І хай разом з Данилком і котом (можна ще своїх курей і всього-всього) розносять сусідське подвір"я до 10 вечора

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Вернулося моє чадо з моря - загоріле, задоволене. Скучала за ним ого-го як.
Зараз всі хлопці бавляться, а я вперше за день сіла.
Завтра маю одну приємну процедуру (надіюся )
Добре що ще 2 вихідні, бо як подумаю що буду лишатися сама з 2 дітьми - аж страшно. Ну нічо, то щастя.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Чесно, я би не пошкодувала своєї дитини, і таки би його послала туди, громити подвір*я того хлопчика. Але муж строго-настрого заборонив таке робити. Сказав що наші діти мають батьків, які за ними дивляться.
Ну і ще, після того, як в Данила почались гострі приступи рвоти, я їх туди не пускаю. То було кілька тижнів тому.

 

Ще вчора також таке відчуття було. Побачила в парку культури каштани з жовтим листям, одразу подумки порахувала, скільки ще запланованого на літо треба зробити, хоч би все встигнути. А сьогодні вже й сліду не залишилося з думок про осінь - сонце пече, квіти на вікнах прийнялися, бджілки над ними працюють, холодильник повний ягід, я була на акві, і мені нарешті не було холодно повертатися додому. Люблю тепло, але й звикла, що у Львові його мало влітку, вже спокійно реагую на холодний червень.

Ми запланувати сьогодні похід на пиво з одним хлопцем, але подзвонили майстри, що будуть ремонтувати нам дворик, і муж пішов на пиво сам, мене залишив на господарстві саменьку Набрала майстрам воду питну, і оскільки то все ремонтне діло надовго, зробила собі маску на волосся, і зараз займуся своїми нігтиками, тим паче, що також була в космо, і маю яскраво-помаранчевий лак колораму по знижці (і ще темно-синій, ретро-рудий, лавандовий) як буде вся краса сохнути, перегляну фотки брата на пікасі, який був на цих вихідних в горах (мармароси). От не зупиняють його ні погода, ні лінь, ходить в гори кожних два тижні. Я цього літа поки що нас тільки на фестиваль раковець витягла з нашим трикутним наметом а-ля "льолік і болік". Так смішно він вирізнявся серед інших великих (нормальних!) наметів, треба було бачити
От пишу і думаю, що я розівчилася в цій темі писати, колись так "строчила" трохи розім'ялася, може ще завтра щось напишу про свою прозу і врочистість. Про каву точно можу писати, кожен ранок з неї починаю

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Ранкова кава
Під грецький салат, або майже грецький)) З ранку була на городі, зірвала огірок і перший помідор, порізала цибулю до них, кусочок бринзи, пара листів салату, заправила олією - і маю грецький салат)
Сьогоднішній день починаю в новому статусі на роботі, таке собі маленьке підвищення, якщо за тиждень не зійду з розуму - буду працювати
Отака маленька проза)
Всім гарного дня

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Вчора був мега день. Багато цікавих розмов і велика порція позитиву. Нарешті зустрілися з родичами з Америки

не так я їх собі уявляла, зважаючи на те, що пам’ятаю тільки бабусину сестру, яка виїхала 12 років тому. А цьоця виїхала, коли мені було 2, її дочку бачила тільки на фото

, море емоцій, словами все не передати.
Сьогодні планів як в Наполеона, але день покаже як там все вийде.
Всім гарного дня і сонечка!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Я вже з половини восьмої на ногах. Коліжанка таки приїхала, тому я мала компанію до ранкової кави.
День нині в мене, напевне, готувальний. Ледве торби з базару приволокла. Буде в мене борщ, будуть в мене кабачкові рулетики і малосольні огірочки. Ноут вже на кухні.
Прання загружено в машинку. Зараз почнеться...
Всім сонячної суботи і хороших новин.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Довгоочікуваний спокій. Дуже дивно і навіть насторожливо, що в нас на подвір*ї ще ніхто не бігає і не кіпішує
Включила собі музику, в духовці печеться пиріг вишневий, через пів годинки має заскочити коліжанка на каву. Я вже постелила покривало на вулиці.
А взагалі, вчора так втомилась, що сьогодні ледь прокинулась.
Ліжка ще не застеляла, малюки ніжаться і дивляться мультики.
Сьогодні велике прання і прибирання дубль 2. Вчора витріпувала, вичищала і випирала всі ліжка-ковдри-подушки-покривала-постелі. На сьогодні прання речей, протирання порохів за меблями і на шафах, ну і бажано було би помити кухню. Якщо вистачить сил, то зроблю, а як ні, то у вівторок.
Коротше - прозові будні, в яких сама собі інколи роблю врочистість. Ну бо я ж себе люблю

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Може ваші високоповажні сусіди теж ДП читають?

Проза - готування, прибирання.
Врочистість - поки що нема. І навіть нема ідей, щоб самій собі її створити. Мо хто підкине пару?

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Ну все може бути, я цього фактору ніколи не забуваю
Артемко сьогодні сказав йому :"ти знаєш, моя мама вже не може тебе бачити."
Я в шоці.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Прийшли з забави. Були без малої. Лафа)))))
Кума сі вженили.
Лишилось ще відгуляти велике весілля в жовтні.
Гарний день. Ще на озеро збираємось, але вже з малятком.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Малий з мужом ще зранку поїхали в село і вирішили до завтра не вертатися.
Вірніше малий вирішив.
Ну так- нащо йому мама, яка через зубний біль\стоматолога\на що то ще спихнути біль вже другий день має напівсонний стан і ніц не хоче гратися.
Ото бабусі щастя.
Я правда така сонна, що ще не до кінця вкурила, що моє дитятко вперше в житті буде ночувати без мене. Певно поки вїду- вони вже повернуться))).
Цікаво так однако.