Мистецтво бути дружиною (3)

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (3)

я про це думаю, але ніяк не наважусь.....думаю, а ось літом похудаю і буду носити, вже ціла купа нових речей, а зі старими ще порядку не навела ((((

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (3)

Та до чого тут парижани))))?
Їм то точно пофігу.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (3)

Выкинь все нафиг Избавьтесь от ненужного в вашей жизни. Начните с уборки. Любовь к хламу — толстый намек на то, что ты сильно привязан к прошлому, и оно тормозит путь в будущее. Наш дом — это продолжение нас самих, наше отражение. Если хочешь изменений -первым делом займись своим жилищем. Когда дом содержится в чистоте и порядке, то и разум приходит в порядок, и дела налаживаются.

Разобравшись со старыми ботинками, можно сменить прическу, работу, квартиру или по-другому взглянуть на то, что есть. Общие принципы Решившись освободиться от завалов в доме, нужно быть решительным и безжалостным, а также четко осознавать для чего ты это делаешь. Держи в голове следующее: Прежде, чем купить что-то новое, избавься от чего-то старого. Если вещь не пригодилась в течение года-двух, она не понадобится уже никогда. Спроси себя: ты оставляешь эту вещь, потому что она делает тебя счастливым или потому что ее просто нужно оставить? Если последнее, то пора выкинуть сломанный тамагочи в мусор. Твои воспоминания — это не физические объекты. Избавиться от старой треснувшей вазы бабушки — не значит избавиться от воспоминаний о том, какой замечательной твоя бабушка была. Если непонятно, стоит ли выбрасывать какие-то вещи, спрячь их куда-нибудь на месяц. То, что за это время понадобится — можно оставить, остальное — в мусорное ведро. Не обязательно нести все на свалку. Наверняка будут совсем новые вещи, которые ни разу не были использованы или надеты. Раздай их, отдайте на благотворительность или устрой гаражную распродажу. Гардероб Начни с одежды и обуви. Оставляя старые вещи на всякий случай, ты допускаешь, что этот случай настанет, и придется ходить, например, в потертых штанах. Таким образом, развиваешь в себе философию бедности, думая, что не сможешь покупать новые вещи, а будешь вынужден носить старые, немодные, предварительно подлатав их. Все старое и поношенное, с пятнами, дырочками — в мусор. Каждая старая вещь это, по сути, нереализованные мечты и планы. Чем меньше ты оставишь вещей, тем скорее гардероб пополнится новыми. Важно иметь в своём гардеробе ПО-НАСТОЯЩЕМУ любимые вещи. Любимые вещи придают уверенность в себе: они и сидят на тебе как-то иначе, и чувствуешь себя в них как-то особенно, это ощущение передаётся всем окружающим. Вещи, при ношении которых испытываешь физический дискомфорт, или с ней связаны неприянтные воспоминания, должны быть безжалостно изгнаны. В целом, держите шкаф в порядке: развесьте одежду по цвету или по стилю, не оставляйте одежды, повешенной на спинки стульев, вовремя отправляйте в стирку грязную. Комната и мебель Не стоит удивляться, что осуществлению твоих планов все время что-то мешает. Оглянись, сколько хлама тебя окружает, мешая циркуляции твоих идей. Когда дом заполнен вещами, которые ты любишь или часто пользуешь, они заряжают энергией. А завалы, с другой стороны, оказывают сильное отрицательное влияние. В первую очередь мусорный бак должна осчастливить надколотая и треснувшая посуда и зеркала с какими-то дефектами. Сломанные электроприборы — починить или выкинуть. Изгнанию подлежат книги, которые были куплены случайно и которыми никогда не пользовались. В конечном итоге должен остаться набор книг, которые будут отражать тебя сегодняшнего, и таким, каким хочешь быть завтра. Всегда возникает искушение отложить на потом устаревшие или требующие починки вещи. Но это все равно, что откладывать на потом счастье и гармонию в доме. Максимальный срок службы кровати или дивана (как минимум, матраца) — 10 лет, подушки — 3 года. Поддерживай дома безупречную чистоту. Пусть он выглядит настолько мило и приятно, насколько вам позволяют ваши средства. Заботливо готовь даже самую простую пищу и накрывай стол с таким вкусом, на который только способен. Чувства при покупке новой вещи будут влиять на самочувствие, когда эта вещь окажется в твоем доме. Покупай только то, что идеально, а не просто симпатично. Необходимо постоянно что-то менять в доме, переставлять мебель, стирать пыль. Пусть вещи знают, что их не забыли. Не будь хомяком — если прятать все, что можно в норку, постепенно вещи забьют все поры дома и тебе самому станет сложно дышать в собственной комнате. Не держись за вещи, хочешь положительных изменений в жизни — освободи место для них.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (3)

Двічі на рік на зміну сезону я перебираю шафу. Розпаковую тепле, запаковую на зберігання літнє. І навпаки. І відповідно відразу перебираю що вже не носитиму. Що добре - відкладаю і віддаю на благодійність.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (3)

А я ходжу в справжніх кросах, сандалях та іншому спортивному взутті, правда Adidas практично не купую. Є багато класних інших американських та європейських брендів, таких як Salewa, Teva, Pearl Izumi, Scarpa та інші. І це не тому, що я крута і мажорна, а тому що це взуття, яке можна носити декілька років і з ним нічого не станеться, ходити в ньому дуже зручно. І купую я його у стокових магазинах за знижками. Отож, у підсумку я ще й файно економлю

---------- Додано в 12:34 ---------- Попередній допис був написаний в 12:31 ----------

У мене речей у шафі мало. Це тому що, по перше, купую лише те, що дійсно треба і те що дуууууже вже хочеться, по друге, часто роблю ревізії: якщо за сезон (максимум два) я не одягнула річ, то я віддаю її подругам чи продаю

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (3)

Справді, коли мова йде про "економію на собі" найважче це в голові дати собі дозвіл, аби зробити / купити те, що хочеш. Бо насправді, межі встановлює ніхто інший, як ми. І незалежно від розміру бюждету, завжди можна якусь частку виділити на те, щоби потішити себе не тим, що "треба", а тим, що "хочеться".

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (3)

я от часто думаю, що чоловік скаже - ну скільки тобі ще тих спідниць треба (ну бо я від мами то чула). А він не каже, ніколи мені не забороняє щось купити, що не скажеш про мене. Інколи так рознервую і його і себе, розумію, що то мій пунктик, але не завжди розумію, що треба зупинитись, на жаль(

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (3)

Я також. А скільки ще треба віддати... то просто абзац. На стриху тих лахів з 4-х дітей!!! Деякі речі тримаю, бо мала виросте, але то смішно. Я їй потім ітак куплю щось нове. Ну я така. Неекономна!

Такс! Ми тут почали тему не в ту стєпь. Модераторам роботи додаємо?

---------- Додано в 14:34 ---------- Попередній допис був написаний в 14:30 ----------

Не робіть цього! Залишіть тільки такі речі без яких НУ НІЯК. Я також так думала, он схудну і буду носити, а потім схудла і купила нове, бо то що лежало мене вже не приваблювало.

Подумайте! Худніть на здоров’я але за старе не тримайтесь, хіба воно справді СУПЕР—ДУПЕР!

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (3)

я так римала речі, думала що поправлюся)
але насправді, краще віддати,продати, а собі купити потім нове, яке буде тобі миле.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (3)

В цьому плані дуже допомогає такий сімейний механізм як почергове купування коштовних речей. Наприклад, цього місяца любий купує мені непогану шубу, а тому наступного - більшість сімейного бюджеті піде на недешевий костюм для коханого. 3-го місяця можна купити, щось спільне для побуту.

При цьому звісно коханий завжди наполягає, щоб більшість речей купити мені... ну а я сильно опір не чиню

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (3)

Не читала темку повністю, але час від часу перечитую, тому якщо десь було таке запитання - тикніть мені, будь-ласка.
От пише в темі, що зміни варто починати із себе і для себе, а тоді партнер почне змінюватися теж, а як бути якщо ті зміни залишаються неоціненими? Якщо ти змінюєшся, намагаєшся покращити життя, а все це ігнорується і стає ще гірше? Якщо людина спершу ніби оцінює зміни, намагається змінитися, а за 2-3 дні їй набридає і залишається все як було, або й гірше, бо бачте зміни не миттєві? Як бути, якщо людина відверто каже, що не хоче змінюватися, бо "не може"?

Вибачте, що так багато питань, просто накипіло...

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (3)

Та навіть супер-дупер річ може так надоїсти тим перекиданням в шафі, що і після похудіня не захочеться її вдягати, або стане не актуальним Тоі вже краще щось новеньке прикупити )) І ще не люблю коли люди "втискаються" у свої певно улюблені штани, спідниці чи кофтинки, але видно що воно малувате на них. В нас часто таке на вулицяз бачу. Краще вже купити подібну річ свого справжнього розміру ніж ходити в дискомфорті і перетисненому.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (3)

Ні, не зачепили, просто я, мабуть, сама не знаю як правильно сформулювати свої думки в письмовому контексті...
Зміни - для себе. Чоловік хоче, щоб я змінилася, але так, як він хоче, при цьому не всі його бажання змін є хорошими в моєму розумінні...
Щодо терміну - я це розумію, от тільки як це "втолкувати" чоловіку? Бо його

Не знаю, як вірно написати те, що я переживаю, бо , мабуть, ще сама зі всім не розібралась. Саме тому наважилась написати, щоб почути думку з боку...Я хочу змін в нашому житті, розумію, що це тривала і клопітка робота обох партнерів, і що варто починати із себе. Прочитала декілька книг на цю тему, зокрема " П'ять мов любові", яку тут радили, дала почитати чоловікові. Ніби зі всім оприділились, почали спілкуватися нашими мовами любові, і за декілька днів чоловікові набридло, бо не все так легко, як він думав( Знову назбиралося купа звинувачень та обід, які вилили одне на одного і вже декілька днів те все крутитися в моїй голові, і ніяк не може вирішитися, на жаль. Однією з головних проблем є те, що я ніяк не погоджуюся залишити дитину на когось, бодай на день. Але тут не враховується: те, що залишити особливо немає на кого, а ті, на кого є - не підходять під мої критерії няньки; те, що дитина ні з ким, крім мами (крайній випадок - тата) не хоче бути, бо ніхто не допомагав; те, що з осені дитина піде в садочок, і буде більше вільного часу; те, що зрештою, те все обговорювалося, і не один раз, перед плануванням вагітності! Я просто не розумію ( чи то не хочу розуміти?), як можна не розуміти таких речей? Я не ідеальна мама, і не прагну нею бути, просто на даному етапі життя нашої дитини я хочу дати їй те, чого вона потребує, при цьому не обмежувати чоловіка в потребі мати хорошу дружину...Не знаю чи зрозуміло висловилась, але інакше поки що не можу.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (3)

Просто ініціатива не йшла від нього, ось тому йому воно стало нерідним. І сказав, що не хоче, бо не так легко. Повірте, якби він був ініціатором, то він б зробив щей не такі кроки. А так, ви йому нав’язали, він погодився, але не відчув в тому потреби.

Можете на мене ображатись, але ви поступаєте егоїстично. Відсторонили чоловіка і бачите тільки дитину і її потреби. Дитина важлива, це зрозуміло, але як ось таким макаром ще дальше від себе будете відпихати чоловіка то можне дійти до дуже глибокої кризи. Не поводьтесь як наші "мами": хлоп в бік, дитина - мій світ.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (3)

Марусю, та чому ображатися? Я тому і написала, щоб почути ще чиюсь думку...

Власне, що перший рік так було, і чоловіка все влаштовувало, а тепер коли я зрозуміла свою помилку і почала змінюватися, робити те, про що він мене просив, його почало щось не влаштовувати. Як тільки я зроблю те, про що він мене просив - він зрадіє і все добре, а за декілька днів його це не влаштовує і він вже знову щось інше хоче. І ще одне запитання: в нашій сім"ї здебільшого компроміс шукаю я, шукаю такий щоб обох влаштовував, іноді поступаюсь своїми принципами, але невже для того, аби чоловік був задоволений я маю поступитись надзвичайно важливими для мене принципами? Якщо наприклад я не вважаю щось з того, що чоловік хоче нормальним, то всерівно мушу поступитись, щоб задовольнити його потребу?

---------- Додано в 15:32 ---------- Попередній допис був написаний в 15:22 ----------

В червні минуло 8 років, як ми є разом. За ці роки бувало різне: і добре, і погане, але я завжди намагалась викидати погані спогади і залишати в своїй пам"яті хороше. Усі ці роки оті надзвичайно важливі принципи для мене були у нас спільними, і тільки після народження дитини, особливо після першого року його життя, у чоловіка ті принципи змінилися. На моє запитання чому, відповідь : "Бо не хотів\боявся раніше сказати"
Це теж нормально і я забагато хочу від нього?

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (3)

Ви так все абстрактно описуєте і просите поради приклади наводьте

а мене хфантазія якось збочено працює сьогодні чи ви про котлети, а через пару днів вже відбивні йому подавай

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (3)

може, залишуся незрозумілою теж...
Ви пишете:

а далі пішло:

зміни не ВАРТО починати з себе - їх можливо здійснювати тільки ЩОДО СЕБЕ. ніхто нікого змінити не може - ні Ви чоловіка, ні чоловік Вас. ПОЧИНАТИ зміни - дурня. їх треба ЗДІЙСНЮВАТИ. це як починати прибирання... а закінчувати? хто, коли,як?
які ВАШІ принципи? вони ясні ДЛЯ ВАС? які з них ВАМ важливо дотримувати, а якими можете поступитися/змінити їх?
визначтеся з цим. і почніть поводитися ДЛЯ СЕБЕ. не чекайте оцінки - НІЧИЄЇ. дайте собі термін для лЮбої ВАМ ВЛАСНОЇ поведінки - бодай 2 тижні, ще ліпше місяць. тоді переглянете, що і як вдалося чи ж ні, що варто коригувати. І живіть цей місяць - знаючи СВОЇ правила: живіть мирно, спокійно і радісно. Не виливайте жодних помиїв, просто не збирайте їх. Якщо людина робить те і так, як любо їй - вона радісна і спокійна. Вона не чекає і не потребує ОЦІНОК. Ви ж у себе вдома не школярка, не студентка? Чого ж Ви так оцінками переймаєтеся? Сесій і контрольної не буде, це точно.І диплома теж не дадуть.
аналогічно поставте заслон від чоловікових помиїв, якщо вони будуть. Бо зазвичай спокійна і радісна жінка продукує такий же настрій у чоловіка.
схочете щось від чоловіка - ПОПРОСІТЬ. як чужу людину. і пам'ятайте, що він МАЄ ПРАВО відмовити. і таке саме право маєте Ви.

Якщо Ви приймаєте якесь рішення - щось зробити чи не зробити, поступитися чи ні - ВИ це робите на ВЛАСНУ відповідальність. Не робіть нічого ДЛЯ КОГОСЬ - мова не йде про потреби дитини, важливі для життя і здоров'я. спробуйте: Я це роблю, бо Я так хочу.не догоджаю чоловікові, варячи його улюблену їжу, прасуючи йому одяг тощо - а роблю це, БО Я ХОЧУ САМА ДЛЯ СЕБЕ ТАК/ЦЕ ЗРОБИТИ.

підозрюю, що й тапки будуть, так само як і однодумці. але ж написала я це теж сама для себе - бо так вважала за потрібне.
такий підхід поміг мені поправити життя у шлюбі в р-ні 20го року спільного життя,яке здавалося мені нестерпним... донині користуюся.виключити емоції і очікування оцінки - це золотий рецепт. Позитивна оцінка обов'язково буде, але неочікувана вона в рази солодша, ніж видерта з кров'ю.
ну і так само солодко робити те, що ХОЧУ, а не що МУШУ. усвідомлювати свої обов'язки також треба - і виконувати їх з бажанням та ентузіазмом.ну бо ж ХОЧУ)) ДЛЯ СЕБЕ роблю))

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (3)

Принципи бувають різні. Бувають важливі і ними поступатись, можливо, не треба. Бувають і другорядні, які можна переглянути. Тому просто поступатись, аби догодити йому то якось не надто позитивно звучить. Можна ж сказати, що ти мене заставляєш робити щось проти моєї волі, і мені з тим зле.
Тільки треба щей самій відпускати те, що не все завжди буде на всі 100% так як ви хочете.

Може йому то вигідно було. Не знаю чому така поведінка.

---------- Додано в 14:46 ---------- Попередній допис був написаний в 14:43 ----------

Ми дуже часто забуваємо, що ОБОЄ маємо право відмовити. Я особисто чуюсь дуже зле, коли мушу відмовити, бо завше думаю а що він/вона про мене подумає. А що як образиться? Тільки, якщо чесно, то для чого боятись образи якщо не вміючи відмовити я себе заганяю в пастку, і в результаті потім сама плачу.