Відповідь: Повістка у військомат Вашому чоловіку Минулої неділі випадково потрапила мені книжечка про Фатіму. Гортала, і натрапила на слова, які сказала Божа Матір пастухам з Фатіми - що Росія, це велике зло, що війни з неі. Об'ява була в 1917 році, книга видана у 1999 році. І написано, що молитва на вервечці робить чудеса! Давайте в це вірити і не нехтувати молитвою! Ми ж можемо зробити чудо!!!
Відповідь: Повістка у військомат Вашому чоловіку Зараз, дівчата, такий час, що треба вміти бути чоловіком, незалежно від віку. На передову звичайно не відправлять, але основам військовим навчать, і то не зле. До слова. Моєму старшому 14років, але оті події відображаються в ньому так: зарядка, пробіжка, прес щодня, читає про зброю, вчить що таке тактика і стратегія, навіть знайшов мої конспекти з медицини катастроф (невідкладна допомога). Я підтримую зміни, хоча моя мама дуріє тільки від думки, що з ним може щось статися. А я твердо переконана - навчений - уже озброєний. На війні не тільки стріляють, треба і людей які забезпечують побут (водії, кухарі, прачки, лікарі/санітари). Я пішла в воєнкомат без повістки, лишила тел, адресу не змінювала, бо вважаю, що і мої знання і практика можуть стати потрібними. І зовсім не важливо, що вже майже 7 років працюю в іншій галузі. Є обов"язок перед країною, де я народилася і живу.
Відповідь: Повістка у військомат Вашому чоловіку Нє, ну а чо. Народ у нас багатий і дуже вумний. З такими темпами відкупляння\відмазування скоро 14-літніх призивати будуть. Створила тему для тих, в кого руки опускаються від того, що не бачить ніяких змін навколо після Майдану. http://posydenky.lvivport.com/showthread.php?p=1916895#post1916895 Давайте ділитися одні з одними позитивними змінами і черпати від них натхнення на подальше покращення нашого з вами життя в такій чудовій і рідній Україні! Слава Україні!
Відповідь: Повістка у військомат Вашому чоловіку Дівчата, ви багато пишете про відкупляння. Це інформація на рівні чуток чи знаєте особисто? Серед наших знайомих не відкупився ще ніхто. Хоча в деяких були і бажання і можливість. Не так то просто. Пішов служити навіть син не останньої дамочки з прокуратури. Як вона не "шуршала" і ніц зарадити не змогла. А синок в неї, до слова, на порозі ожиріння, уявити собі як він біжить я не в змозі.
Відповідь: Повістка у військомат Вашому чоловіку Випадково бачила мама вчора знайомого, чоловіка років 35-38, схуд на половину, спитала, що таке , сказав, що був на Сході добровольцем і за пару днів збирається знов їхати( мав якесь незначне поранення у ногу).Проте чи він має якусь військову освіту не знаю, донедавна займався тогрівлею потім на заробітки їздив, тобто так як і більшість у наших краях. Мама запитала чи там дійсно так страшно , як по ТВ показують, сказав:" вам багато чого не показують і багато чого не знаєте і ті жертви, що озвучують з нашого боку то може хіба половина, що є насправді, а озброєння у тих терористів таке що і нам не снилось" якось так
Відповідь: Повістка у військомат Вашому чоловіку знаю особисто таких , що на стаціонарі, і таких, що типу купили довідку "Відрядження" Їх призивають на строкову служби,(кому 18) у нас відновили призов в армію.
Відповідь: Повістка у військомат Вашому чоловіку Мене питають в карму, чи дружина зі Львова, хочуть допомогти. Але ж ні, вони з якогось районного центру. Я перепитаю нині чоловіка, але наскільки пам"ятаю з Гусятина, або може щось плутаю. Стососвно тієї ситуації, то повірте, таких плачевно-важких ситуацій море. Хто на раз-два залишився без чоловіка/сина- то важко, а ще коли з маленькими дітками, та чи то з дитиною і коли вона постійно плаче за татком- це в рази важче. Мій Святослав розхворівся так за цей місяць, що за його 4 роки ще ні разу я не бачила, щоб він так хворів, та ще й влітку. В аптеці мене вже впізнають.) Молодший відповідно від нього все хапає. За себе краще промовчу. У всіх нерви, психка не к чорту. Старшенький так змінився, що навіть в садку вихователі не впізнають. По кілька разів на день питає за татком, просить піти і сказати, щоб його відпустили... плаче, істерить... Мене мучить якась совість, не відомо яка, а ще особливо коли масла в вогонь лиють " а вам не страшно було пускати", "або нашо ти відпустила?" Я не те, що жаліюсь, не подумайте. Але в кожного дійсно СВОЯ ситуація. І кожен має мабуть тут щось розповісти свого. Для нас татко був тилом, плечем, просто чудовою нянькою для малят і моєю підтримкою А зараз ми залишились самі, від родичів допомоги ніякої, в кожного своє життя... і то не дивно. По ночах сняться одні кошмари, як більшості дружинам\мамам мобілізованих хлопців, з якими я спілкуюсь... 24-ий включений цілодобово, щоб часом чогось не пропустити. Мене ще питають в карму, чи то я така впевнена, що чоловіка не повезуть на Схід, чи то вірю йому, що він вже не там. Нє, не там, нині на ніч приїде, завтра в день поїде. От так їх трошки відпускають. Минулих вихідних відпустили в 10-ій вечора, а в обід наступного дня вже поїхав назад. Не уявляю чим думали, як то мали хлопці по домах пороз"їжджатись, чим? Але вони добрались попутками. Добрі люди везли їх безкоштовно.) Я пів ночі чекала мужа, а от так як приїде, навіть не знаєм про що говорити. В більшості випадків просто мовчимо і дивимось одне на другого. Бо то є важко і не знаєш що буде завтра і слів не підбереш... Про Схід- то хто його знає. Їм нічого не говорять, але нічого конкретного нема. Як встрілить в голову, буде потреба, то поїде як всі, а що робити... Молитись, чекати, вірити що це все жахіття скоро минеться і наші чоловіки повернуться живі-здорові і будемо жити як до тепер.
Відповідь: Повістка у військомат Вашому чоловіку Тепер моя історія. 18 травня о 5 вечора прийшла нам вже підписана повістка (двірничка переплутала квартири і на нашій вже розписались ). Мала спала, дзвінок виключений, вона зайшла через сусідку (в нас спільний коридор, тому при стуканні в двері нікого крім сусідки я не очікувала побачити, тому дуже довго не могла зрозуміти, що ця жінка хоче) 19 травня з’явитися на 7 ранку. До того моменту, всім моїм знайомим та і сусідам приходили повістки, їх викликали у військомат, брали номера телефонів і відпускали. Мого не відпустили як і всіх кого в ті дні повикликалию Медогляд-це не медогляд, це на 3 хвилини зайшов в палатку і вийшов з печаткою «Придатний» (були і без пальців і кульгаючи і навіть з епілепсією, все одно придатні). Поступово їх відправляли в Яворів, до мого черга дійшла десь біля 18,00 Добре, що з собою хлопці мали канапки і вони там всі поділились один з одним, то трохи перекусили. Повезли їх в Яворів. Відпустили їх всіх на вибори, не змогли організувати вибори на місці. От тоді я вперше отримала шок, тому що в понеділок я проводжала у військкомат чоловіка, а в суботу побачила воїна (поголеного, у військовій формі і з інакшим поглядом). Ті години неділі для мене промайнули як одна мить. Він почав брати якісь незрозумілі для мене речі (тальк, каремат, ножиці, нитка, голка, аптечка, бавовняну тканину на портянки…) За іронією долі його сусідом по ліжку (які доречі без матрасів, прості пружини….Європа…) став хлопець, який розписався в його повістці, сусіди і тут… Тоді мені стало дуже страшно: одна, з двома дітьми (6, 5р і 1рік 2міс), що я буду робити далі.. .Порошенка я чекала як манни небесної, можливо з дитячою наївністю, що він в одну мить розрулить цю ситуацію. Добрі люди, які своїм обов’язком вважають спитати , а чому ти нічого не зробила, треба було тікати, відкупляти, не з’являтися, чому ти нічого не робиш... дістали чесно, тому що після таких дзвінків хочеться просто вити… Окрема пісня, це коли ну твоєму 35, він вже трохи пожив, а от хлопців яким 18-20 їх шкода, тут залишаю без коментарів… одній спробувала пояснити, а чим мій гірший чи кращий від того, кому 18-20, більше не хочу…. На наступний тиждень їх повезли на полігон, 3 дні навчання, потім почали ставити техніку на платформу. Відпустили на ніч, з 9 вечора до 12 дня, 5 людей не повернулись назад…Люди блокують вихід, але … Новомосковський полігон. В мене ще надія, що добре, що полігон, значить пару днів ще є. З понеділка їх кудись повезли, сказав що близько Маріуполя, де він є - не знаю. Телефон виключений…Я живу від смс до смс, коротко «Люблю, цілую, все ок». Значить живий.... P.S. 1. За перший тиждень за ним приходила двічі прокуратура (4 здорових амбала, аж страшнувато трохи, причім приходять так близько 10 вечора, за сусідом в 4 ранку прийшли), але в нас організація працює супер, права рука не знає, що робить ліва. 2. Ходила я у військкомат (швидше напевно для заспокоєння самої себе) (в Сергія хвора на лейкемію мама, але він офіційно не є її опікуном, тому він не попадає під демобілізацію за сімейними обставинами ). Залишилося молитися і вірити… і чекати того наказу президента про демобілізацію, як мене «заспокоїли» у військкоматі, «поки не заспокоїться схід, а схід може заспокоїтись і через рік і через два, тому мусите змиритись». 3. Дуже перевірились друзі, родичі і знайомі з області, «коли тобі добре і коли погано хто є біля тебе», але це таке.. 4. Почала інакше дивитись на життя. Якісь дурні сварки, недомовки, неприбитий карніз чи поличка, то така реально фігня Ось так один папірчик в одну мить змінив моє життя.
Відповідь: Повістка у військомат Вашому чоловіку Нашу армію в мирний час треба годувати, а у військовий - захищати, я то казала ще коли в Криму наші деякі переходили на бік Росі, бо ж сім"ї в них.(( Позавчора знайомий розказував (він в Самообороні Луцька) що десь є в наших краях якесь спецнавчання тижневе від Альфа, інтенсивно вчать веденню бойових дій в умовах міста, коштує 600 грн. А за тих, кого мобілізують....блін, бісить мене то, що Захід гребуть без розбору. Бо, як не крути, в тому, що Донбас зараз у підвалах - винен сам Донбас. Запоріжжя, Харків, Одеса - не в підвалах, бо зразу дали прочуханки колорадам, а тих треба захищати, бо вони самі не годні.((
Відповідь: Повістка у військомат Вашому чоловіку Давно виникає тупе питання: чому не беруть ВДВшників? чи тих, хто пройшов пекла Іраку?( нехай вік 35-55р, але це ж профі..) але забирають салаг чи неслуживих?(18-35р, які навіть автомату в руках не тримали..) Маю цілу купу прикладів з мого оточення.. Виникає думка, що не в інтересах нашої держави, щоб наші професіонали перебили бойовиків, а потрібні лише статистики трупів..д и в н о ? хтось мені щось пояснить? ..отримуємо теж повістки..ігноруємо..мій навіть ніколи не служив..не пущу..
Відповідь: Повістка у військомат Вашому чоловіку Те саме мені казав попутник в позді на Івано-Франківськ, офіцер, два тижні тому. (( Їхав на кілька днів додому в Долину, а потім назад на Схід.
Відповідь: Повістка у військомат Вашому чоловіку Якщо ніколи не служив, то скоріш за все вони будуть виясняти чому не відбував військової служби. Зараз ніби дуже суворо беруться за тих, хто свого часу відкупився від армії. Будуть призивати ще раз і перевіряти. Якщо в чоловіка були поважні причини, щоб не служити в армії, то нема чого боятися. Це якби повторна перевірка, не більше... Мого кума так відпустили, проблеми з зором і хребтом. Ну, і якщо все таки призвуть і не відпустять, то тих, хто не служив будуть навчати військовій справі. Принаймі те що знаю з чуток.
Відповідь: Повістка у військомат Вашому чоловіку Конфеті, я теж про це думала . Чому держава набирає молодняк . А професіоналів не те що не чіпають а тупо не беруть . Нащо державі стільки трупів ?
Відповідь: Повістка у військомат Вашому чоловіку Мені здається їх за 23 роки просто не лишилось, реально тим хто воював вже під 50 більшість з них з перших днів пішли добровольцями, а решта канцелярські криси які міцно приклеїли свої дупи до кабінетів
Відповідь: Повістка у військомат Вашому чоловіку Та дівчата писали що не беруть навіть у добровольці іх .
Відповідь: Повістка у військомат Вашому чоловіку Я взагалі дивуюся. От в мене два швагра% один - не служив, воєнки немає, що таке армія - не знає. Дали повістку - чекає. Другий - не служив, але має військову кафедру, працював на митниці (звільнився коли яник прийшов до влади), має звання майора, як не як, а що таке дисципліна, служба, держ. таємниця знає. Повістки не отримав (і дякувати Богу, звичайно). Ну поясніть, за якою логікою набирають військо?
Відповідь: Повістка у військомат Вашому чоловіку Ви футбол любите? То є дуже відомий вислів , що стадіон уболівальників, мільйони глядачів , біля телевізорів знають як грати і забити гол, і тільки 22 футболістів роблять все не так. Як в футболі так і на війні грають 2 команди, і яким би стратегом і комбінатором одна з команд не була, не можна передбачити ситуацію перед кожним наступним ходом. Ну і основна біда АТО: керівники середніх ланок бояться відповідальності, а Стрілкову все одно і на відповідальність і на міжнародну спільноту, і на мирних жителів, він великий реконструктор і втілює свій божевільний план... Думаю не все так просто ... Як варіант хочуть залишити в тилу людей з хорошою підготовкою, які в будь -який момент можуть йти в бій, без перепідготовки, "а руки то пам"ятають". А беруть зараз тих хто нічого не вміє, щоб навити. Я не кажу, що є саме так, я розглядаю такий варіант тоді я скажу, що я не хочу , щоб мій чоловік захищав вас і вашу дитину. Зараз ми не Донбас захищаєм, а Україну! не знаю, чій вислів , але подібне на правду: "Доля Європи зараз вирішується в Україні, а доля України на Донбасі"
Відповідь: Повістка у військомат Вашому чоловіку І тримають їх до якогось уявного закону про демобілізацію, який не знати коли буде і чи буде взагалі. Логіка де? Повчили-навчили, по домах, не предназначений, чи поки що не предназначений, їхати *захищати схід*. Для чого квасять по військових частинах ще з березня місяця багатьох? Скільки сидить таких, вже навчених і чекають подальших команд, яких просто-напросто нема, бо їм певно не до того. Що там дружини, що там батьки, що там рідні, що там ті роботи, діти кінець-кінцем, які плачуть...
Відповідь: Повістка у військомат Вашому чоловіку Жанно, нажаль не в моїй волі, як би вирішувала я б всіх без виключення дієздатних(наприклад від 18 до 45) мужчин взяла на оте 45 денне навчання, а далі додому під підписку про не виїзд. Але я дуже зла і не добра. Можу сказати за себе, що в чоловіка всі документи пройшли на демобілізацію, все в порядку, і 20 його б мали відпустити додому, але нема заміни, і невідомо коли буде. Так , що він вже й попав під отой закон 7 червня і все одно служить і невідомо скільки ще буде служити. І одразу попередили, що якщо відпустят, то в разі війни буде в числі перших знов зарахований до ЗСУ. Старша перший місяц засинала зі сльзами і запитувала, мамо правда не буде війни? Мамо правда , тато вернеться живий..
