Школа: влаштування і наука (2)

Відповідь: Школа: влаштування і наука (2)

щоб ДУХ не вивітрився?

 

Відповідь: Школа: влаштування і наука (2)

Джерельце також з іспитами. Основне що мені не подобається у всіх "надзвичаних" школах це то що там батьки і діти одразу ставляться на позицію просячих. Тобто школа вся з себе прогресивна і перебирає дітий які їй підходять. А батьки і дитину муштрують для вітповідання на "стандартні" але від того не менш ідіотські питання і вікно у клас купляють. І так же весь час навчання у тій школі і буде. Школа наказує і підлаштовує дітей під свої вимоги. А батьки і діти мусять виконувати ще й дякувати що їх у ТАКІЙ школі терплять. А неподобається щось? Допобачення у нас жеж така крута школа черга з бажаючих вчитися.
У звичайних школах не той рівень знань, і різний контингент серед учнів і батьків. Але там нема того гонору і легше знайти вчиталя згідного підлаштовуватися під кожного конкретного учня і йти на зустріч батькам. Особливо якщо дітей у класі до 20.

 

Відповідь: Школа: влаштування і наука (2)

де таке щастя знайти ? , якшо не в приватній школі..

от мені цікаво - не той рівень знань тільки з спец.предмету чи зі всіх? В "надзвичайних" школах інша програма? Бо якшо тільки (як в нашому випадку) англійська, то ми все одна плануємо надалі займатися мовою додатково на гуртку, чи є тоді взагалі зміст в тій спецшколі? Бо контингент учнів/батьків всюди може бути різний і то наперед не вгадаєш.

 

Відповідь: Школа: влаштування і наука (2)

в Джерельці не було ніяких вступних- хіба то якесь "ноу хау " цього року. В "Джерельці" запис ще взимку і без вступних тестів. Ну а те, що беруть не всіх- факт. Бо фізично усіх бажаючих узяти не можуть. Тому в першу чергу надають перевагу тим, хто належить територіально до "Джерельця" і хто йде "по рекомендаціям". Далі- по мірі можливості

---------- Додано в 15:02 ---------- Попередній допис був написаний в 14:49 ----------

це прблема не тільки цього року. В 2010 в "Джерельці" ми по класному списку були в "30+" і то ще не останні. Наш товариш йшов у 2011 сюди- він теж не останній по списку. Всього 33- ій .

справа у тому, що це приміщення було розраховане на ту кількість учнів, яка існувала при керівництві школою Надією Оксенчук. Тоді було по одній-дві паралелі з кількістю учнів у класі до 20 чоловік. Потім з кожним роком бажаючих ставало все більше ( причому тих бажаючих, яким "відмовити не можна". Плюс район розрісся ( багато новобудов, куди переселилися молоді сім ї) і територіально шкіл на ту кількість дітей не вистачає ( на цей клаптик території ( Сахарова, поч. Кн. Ольги, Куликівська, Стрийська від Монументу до Податкової, Остроградських) фактично є лише початкова "Джерельце" і середня 50 на Комаринця ). Відповідно, класи розрослися. Плюс, як навіть каже моя сусідка, яка вчителювала у Джерельці, щороку є ще купа бажаючих, які йдуть по "телефонному праву" з РВНО, міськвно і директор не має права відмовити у прийомі.

---------- Додано в 15:05 ---------- Попередній допис був написаний в 15:02 ----------

є три російські школи , які мають недобір учнів ( тому там деякі класи не мають і 20)- 17, 35 ( найменша за чисельністю) і 6. . Українські таким щастям, як мала кількість учнів у класах, похвалитися не можуть. Серед моїх родичів та друзів, які вчителюють і є класними керівниками, у двох- найменші класи в школі- по 26 чоловік.

---------- Додано в 15:11 ---------- Попередній допис був написаний в 15:05 ----------

порахувала: у трьох друзів діти вже звідси випустилися, у інших- ще 5 діток в сукупності зараз навчаються- ніхто з вступом "не пролітав" ( діти звичайні). Зрештою, мій племінник, ровесник вашої Юлі теж наступного року сюди готується ( вірніше, крім садку і потім звичайної підготовки у цій школі особливо не готується. ) До речі, там хлопчик такий, що теж "за словом у кишеню не полізе" .

---------- Додано в 15:18 ---------- Попередній допис був написаний в 15:11 ----------

до речі, тут так справді трішки є ( звичайно, ще від вчителя залежить). От наша хресна-кума, яка закінчила 28- вона мову знає в ідеалі, реально вивченням займалася дуже серйзно ( можна сказати, що "жила духом німецької". З її однокласників більшість потім йшли на філологію). Натомість є знайомий, який віддав малу в 28 ( "по блату")і через рік перевів у іншу, не спеціалізовану. Причиною назвав те, що в класі з 30 чоловік реально вчитель займалася з 10, які були більш підготовлені, які одразу мали бажання вчитися, були зручні у поведінці,решта- в основному на уроках займалися чим хочеш. Тому зваживши всі "за" і "проти" через рік перевели дитину у звичайну, не спеціалізовану.

 

Відповідь: Школа: влаштування і наука (2)

ні, це було ще 5 років назад.Як останнім часом -- не цікавилась.

 

Відповідь: Школа: влаштування і наука (2)

ми йшли у школу у 2010- не було вступних і вчителі казали, що вони від принципу тестування відійшли. Так що напевно і у цьому році не тестували ( з огляду того, що колись було і відмовилися)

 

Відповідь: Школа: влаштування і наука (2)

Бувають такі школи і не лише російські. Знайомі живуть у центрі йдуть у звичайну українську школу у перший класс казали що у них 22 у класі. Боюся наплутати номер бо дуже не цікавилася школи здається що 19. Можу перепитати.

 

Відповідь: Школа: влаштування і наука (2)

Ну не втримаюсь і вставлю своїх п’ять копійок на тему шкіл. Що таке сильна школа? Що робить школу сильною. Якщо оминути питання матеріальної бази, то сильна школа=сильний вчитель. Найнудніший і найскладніший матеріал сильний вчитель вміє «вкласти» в голову. Як правило, він працює не з 2-3-ма сильними і обдарованими учнями, а опускається до «низів». У нього хороший учень знає більше ніж на відмінно, а поганий розкриває приховані таланти і т.д. Але звідки переконання, що у спеціалізованих школах працюють тільки такі вчителі. Політика директора, спрямована на створення суперіміджу не означає, що всі вчителі у цій школі володіють висококласною методою викладання (не згадуємо вже й про людські якості). Так, спецшколи, гімназії, як правило показують високі результати тестувань. Але дуже часто це трапляється саме тому, що імідж школи летить попереду неї. До такої школи намагаються потрапити і дійсно обдаровані діти, і ті що мають можливість із молодшої школи відвідувати 3-4 репетитори, намагаючись відповідати рівню. Тут вже хтось влучно писав про вирішальну роль репетиторів у сьогоднішньому навчальному процесі. А от збільшення навчального навантаження і кількості предметів, чим часто грішать спецшколи, ще не запорука успіху учня.
Я пам’ятаю теперішню гімназію на вул.Симоненка звичайною собі школою №85. Вона була однією з найновіших в районі. І район був новий і школа звичайнісінька. Але на тій чудернацькій хвилі, коли ПТУ почали називати коледжами, а школа міліції стала академією, 85-та школа назвалася гімназією. Підметушилась амбітна директриса, чоловік якої був заступником головного конструктора, а потім і головним конструктором автобусного заводу (хто пам’ятає – розуміє якого рівня це була посада). Відповідно можливості у неї були чималі. Ну але тут не буду більше досліджувати причинно-наслідкових зв’язків чудесного перетворення.
У час перетворення у школі вчилися дві моїх сестри, і я весь час допитувалася як вони там, що нового, чи багато змін. Та ніяких змін. Що ви думаєте – пішли всі погані вчителі і прийшли хороші? Ніякої нової методи не впроваджувалося, вчителів не запрошувалося, кількість учнів в класах була та ж. Школі дали іншу назву, а «как ви лодку назовьотє, так она і попливьот». Зараз хлопчик з нашої родини вчаться у тій гімназї, вчиться слабенько, про вступ до вузу не думає. Бо ж не всім дано.
В жодному разі не маю на меті когось образити. Це все НМСД. Звісно, є у Львові старі школи зі старими добрими традиціями, і прекрасно, що вони є. Певно, що кожна мама ретельно підбирає навчальний заклад, думає, аналізує і зупиняється на тому варіанті, який їй найкращий. Але не треба тих понтів там, де їх не може бути. Скорше хочу підтримати мам, які з якихось причин не можуть потрапити до привілегійованих шкіл. Не хвилюйтесь, що обділите дитину хорошою освітою і сусідський хлопчик з якоїсь гімназії обов’язково буде кращий. Якщо дитина хочу вчитись, вона вивчиться і в найближчій до вас школі, і навіть в сільській школі на чотири парти. І прикладів тому є багато.

 

Відповідь: Школа: влаштування і наука (2)

Повністю згідна. А можна піти ще далі. Дитина і у дома може вивчитися якщо є бажання. Але то вже у іншу тему....
Насправді для навчання треба мати бажання вчитися (то головне щоб його не відбили в дитини) і можливість десь знайти інформацію. А у наш час то вже не проблема, головне навчитися знаходити потрібну інформацію і не потонути у вирі інформаційного сміття.
А цьому у школі не вчать...

 

Відповідь: Школа: влаштування і наука (2)

У Джерельці немає вступних ісптів чи тестів, вступ рахується при написанні заяви, але потрапити доволі складно. В листопаді я фактично була в "останньому вагоні"

 

Відповідь: Школа: влаштування і наука (2)

не знаю як у 28 школі, розкажу про 8. Дійсно, основна нагрузка йде на 10 учнів в класі (то так грубо, третина). Чому? Бо клас поділений за рівнем знань учнів. Тобто є найсильніші, середнячки і слабкі. І то офіційно. Уроки німецької в кожному класі проводять троє вчителів. І то дуже добре, тому що різні діти є. У нас було так, що всі з найсильнішої групи були з різних кінців міста, тобто батьки "целєнаправлєнно" віддавали дітей в ту школу і робили акцент на німецькій мові. Ті діти, котрі належали до школи за місцем проживання переважно були в слабших групах.
Щодо "духу німецької" в першокласників то дійсно смішно, але ті випускники, які справді вчили мову потім таки мають любов до Німеччини та її культури і мови. В старших класах у нас було по 2-3 уроки німецької на день, також уроки німецької літеартури, країнознавста та бізнес-курс. То все було дуже цікаво і пізнавально.

 

Відповідь: Школа: влаштування і наука (2)

Як на мене це просто жах! Який удар по самооцінці з самого дитинства.... Прям вирок на майбутнє життя "сиди і не висовуйся- середнячок". Психологи може краще скажуть, бо в мене нема слів...

 

Відповідь: Школа: влаштування і наука (2)

не з самого дитинства. з першого класу є поділ, але це більше для того, щоб було зручніше проводити уроки і мати можливість приділити час кожній дитині. Поділ за рівнем знань відбувається в 4 класі, потім ще раз в 9. і повірте, ніякого стресу ні в кого не було. кожен знав для чого і чому він ходить в ту школу. тим більше, як я вже казала, ділять тільки для уроків німецької. всі інші предмети разом.

 

Відповідь: Школа: влаштування і наука (2)

Мій малий вчиться у 8 школі. Зараз закінчив 2 клас. На німецьку є поділені на три групи по 10 учнів. Казали, що ділили за списком у алфавітному порядку. Але стало очевидним те, що це не зовсім правда. Як завжди, є якийсь "модний" вчитель, до якого хочуть всі. І є "завбачливі" батьки, які до когось у групу просяться. Ми того не робили, і попали до однієї просто чудової вчительки. Так, вона досить строга, вимоглива, але вона дуже харизматична, до наших діток відноситься як до рівних. Мрію про те, що буде їх вести до кінця навчання. Хоча знаю, що є практика змінювати вчителів. Вважаю це не правильним. Бо в кожного вчителя своя методика, свій підхід, та і можливості учня він знає від початку навчання. І в нас нема поділу за принципом слабкий-сильний. У групі є різні учні. Поки мене все у цій школі влаштовує, а найголовніше - мені дуже подобається наша перша вчителька.

 

Відповідь: Школа: влаштування і наука (2)

і ще одне, якщо дитина зі слабшої групи показує хороші результати, то її переводять в сильнішу, а "лінтяїв" з сильнішої групи запросто можуть перевести в слабшу.

---------- Додано в 18:07 ---------- Попередній допис був написаний в 18:03 ----------

шкода Вас розчаровувати, але не буде такого. В четвертий клас діти йдуть вчитись в старшу школу на Підвальну, а там всі вчителі інші.
Ну і те що міняють вчителів теж добре, бо з 9 класу німецьку ведуть вчителі-німці, які працюють по обміну у нас. Не знаю хто там зараз є. Мене вчив Joachim Gerber та Stefan Wesche, потім вони поїхали і був пан Евердін і ще якась жінка, не знаю імені. Повірте, така зміна вчителів це тільки плюс для учнів

 

Відповідь: Школа: влаштування і наука (2)

ви , мабуть, у курсі , що "самооцінку" підтримувати є можливість лише у приватній школі . В школі, де на клас тридцять і більше учнів, хочеш чи ні- йде певний процес природнього "виживання":навіть у першому класі дітки зараз в багатьох школах діляться на групи, скажімо по рівню на тих, хто вже вміє читати і хто йде до школи , не вміючи. І це виправдано власне як для перших, так і для других. Власне кажучи, у такому "природньому виживанні" в середовищі загальної школи і поділі на сильніших і слабших є як свої плюси, так і мінуси. Тут не все так однозначно.Зрештою, інколи групу слабших доручають вести настільки хорошму вчителю, що при певному потенціалі дитини і спільній роботі вчителя та батьків така дитина стає сильнішою за однокласників іншої групи. В тепличних умовах все життя не перетримаєш. В Університеті, у нас , наприклад, теж групи на іноземну ділилися по рівню знань- як серед тих, хто вивчав німецьку, так і серед тих, хто вивчав англійську. І це не філологічний факультет.Групи "сильніших" в кінці 5 курсу отримували паралельно сертифікат перекладача, чого були позбавлені учасники "слабших " груп.

---------- Додано в 20:37 ---------- Попередній допис був написаний в 20:35 ----------

100%. Тому тут багато залежить від вчителя, якому доручають ту чи іншу групу.

---------- Додано в 20:47 ---------- Попередній допис був написаний в 20:37 ----------

якщо зараз уже є 22 , то може бути такий варіант, що до вересня ще 4-5 добавляються ( документи та зачви приймають до кінця серпня у звичайних школах. А в гімназіях чи спец. шклах- при потребі у серпні проводять додаткові іспити для бажаючих на певну кількість вільних місць). Для прикладу теж назву варіант старшої гімназії, куди зараз поступали ми: беруть початково лише по 26 чоловік, але це не остаточна кількість на вересень. Залишаються ще місця для "квотованих" учнів або тих, хто переходить за домовленістю з інших закладів. В результаті через рік у класах вже по 32-33.

мабуть, інша. 19 школи у Львові немає або вона уже "переформатована" у заклад іншого типу ( гімназію, наприклад і носить іншу назву)

 

Відповідь: Школа: влаштування і наука (2)

тоді так- там небагато ( відносно інших шкіл) учнів. Та і періодичні оголошення у нас на форумі про донабір учнів свідчить про те, що ще є "резерв" місць при потребі

 

Відповідь: Школа: влаштування і наука (2)

Про 28 можу розповідадти довго і з натхненням) жалію що мене не забрали звідти, бо мова то не моє, але якби замість німецької я вивчила б на тому рівні англійську... ех.
Тому малу хочу у звичайну школу(якщо виявитьзнання-бажання то будемо щось думати), але на районі таких немає. 4 не хочу, окрім англ вчать ще й грецьку. 21 з 4чи 5 класу ще й німецька, думаю то забагато, та і різні вони
Поки цікавлюсь 50-ю. Може хтось про неї розповісти? Або ще якусь школу порадити)