Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

Discussion in 'Маленькі бешкетники' started by Liliyah Romanova, Sep 11, 2013.

  1. Usmishka

    Usmishka Well-Known Member

    Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

    Тема надзвичайно актуальна)))
    Я з народженням Олесі теж активно намагалась компенсовувати брак уваги старшій, через що дуже була виснажена, потім був етап -бавтесь самі, а я теж людина, і це друга крайність.
    Тепер намагаюсь триматися середини - реально побавитись з дітьми часу дуже мало, але стараюсь це робити хоча б по хв 30-40 в день. Решта по бажанню - пропоную все робити разом - а там кому до чого серце лежить, частіше вони самі собі придумують спільну гру.
    Ми перейшли етап Іринчиної ревності, нелюбові, ігнору, просвітління і тепер сприйняття сестрички. Хоча в нас ще часто трапляється - я її не люблю! - коли там побутові розборки за якісь цінності, але все частіше - мама, яка Олеся гарна! я люблю її!.
    З чим ще розбираюсь - то Іринка любить повторювати - що хоче бути малесенькою дитинкою, до рочку. Причина -я не годувала її і з 8 місяців ходила на роботу - і в нас реально трохи інший зв"язок ніж з меншою, тому тут працюю над собою.
     
  2. Liliyah Romanova

    Liliyah Romanova Superova Moderator Staff Member

    Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

    Щодо "хоче бути маленька". А не кажете їй, що вона велика? Ми так Даркові говорили, потім усвідомили, що то на шкоду. Ми змінили слова, він також перестав хотіти бути маленьким.
     
  3. cjomcjomka

    cjomcjomka Content - fairy

    Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

    я теж так вважаю. у моїх теж різні мови любові і я рада, що всім від мене потрібне трохи інше. Отже, якщо всі трох раптом захочуть до мене - то я можу всіх одразу "взяти". я ляжу на диван, Віруся буде мене нямцяти, Сергійко візьме мене за косичку, Дмитрик накриється моїм халатом. І я нічого не аналізую в таких випадках, просто розслабляюсь.

    ---------- Додано в 09:15 ---------- Попередній допис був написаний в 09:11 ----------

    у мене всі - "маленькі". Часом візьму Дми на ручки і кажу таткові: подивись, який у мами хлопчик малюююсінький, всього лишень до колін мамі ніжки звисають :)
    я зараз працюю над співвідношенням заборон і дозволів. Маю на стіні листочок, де ставлю галочки. Зліва - дозволила, справа - заборонила. Мета моя: щоб було протягом дня 80% дозволеного і 20% заборон. Важко. Але дієво. Чим менше заборон, тим краще в разі потреби вони то "не можна" сприймають.
     
  4. HOPIC

    HOPIC Well-Known Member

    Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

    а якого віку то стосується?

    і думаю заборони часто збільшуються тоді, коли мама зла-змучена)
     
  5. cjomcjomka

    cjomcjomka Content - fairy

    Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

    ну не знаю... хоча б 2 роки, напевно :)
    власне, мені ведення підрахунку на листочку допомагає зменшити той емоційний копонент і зрозуміти тверезо, треба припиняти хм... те, що вони роблять..., чи ні :)
    я взагалі людина дуже логічна, люблю цифри . мені так легше
    а взагалі кількість потенційних заборон (чи то випадків, коли хочеться заборонити) залежить і від кількості дітей, і від способу життя сім'ї (поїздки громадським транспортом, перебування у людних місцях тощо). Зараз я займаюсь тим, що очищую свої заборони від своїх емоцій. я втомилась аж так, що це переноситься на дітей - значить, треба краще організувати себе і спланувати побут. Діти задуже дуріють? А ну-ка, скільки я нині з ними займалась чимось цікавим? правильно, замало. Треба працювати в тому напрямку. Ну а смітник і кнопки в ліфті облизувати не можна, переходити дорогу на червоне не можна, спеціально ламати іграшки і взуття - не можна. Звісно, з "тому що...".
    у мене зараз починається новий етап - у гру вступає Віруся. Вона на підлозі, вона хоче бавитись з хлопцями, заважає їм. І моя тепер задача - не спокушатись на те, що ляля малюсінька і солодка, а оберігати гру братиків від тої терористочки. Наразі це просто - треба просто взяти її у слінг або на ручки
     
  6. Suzi

    Suzi Moderator Staff Member

    Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

    Не о "ком", а про що. Про те що теоретизувати значно легше, ніж насправді в житті воно виявляється.

    Так.
    "человек предполагает, а Бог располагает."
     
  7. Usmishka

    Usmishka Well-Known Member

    Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

    Я навпаки кажу, що маленька, а от довкола всі - велика. То я часто стараюсь брати на руки чи обійняти і кажу "принцеса моя маленька" - то дуже тішиться.
     
  8. Liliyah Romanova

    Liliyah Romanova Superova Moderator Staff Member

    Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

    Я така мама, що багато дозволяю. От татко у нас в тому плані з мамою контрастує. Відповідно й баланс створюється. )))
    Але то з малятами, а як того навчитися з Дарком, не знаю. Буду з психологом радитися, бо я вже надію починаю втрачати.
     
  9. нталька

    нталька Well-Known Member

    Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

    я і годувала довго, і майже 3 роки з малим провела активно, але зараз він, як не хоче йти до школи, то теж хоче бути маленьким як його сестричка. :)
    І, здається, в нас таки виникає проблема - чоловік занадто "охороняє" доцю від старшого - не чіпай, не дьоргай, не лізь, не кричи... Ну так, вона крихітна, а синуля таке неповоротке семирічне ведмежа, але чоловік вже перегинає палку тою опікою. І в мене щось не виходить чоловікові донести, що то занадто. ((
     
  10. Liliyah Romanova

    Liliyah Romanova Superova Moderator Staff Member

    Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

    Я по своїх бачу, що мамине вагоміше. Я різниці не роблю, можу обох насварити, якщо що. Коли татко палку перегинає й насварить несправедливо, то я притулю і скажу водночас, що ти ж знаєш, що сестричку треба не бити, а гарно з нею бавитися.
    Чоловіки такі, мають слабість до донечок. Наразі працює.
    Хоча я пояснюю, що от за те саме ти малого свариш, а Мелася тільки почує "ти що зробила?" і то так з любов'ю й жартівливо, що вона лиш хіхікає. :)
     
  11. нталька

    нталька Well-Known Member

    Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

    Ну, малий вже задорослий, щоб бити сестричку :) Просто він вже такий величенький "дядько" і чоловік переживає, щоб син не налякав малу чи не роздавив через неакуратність, не через злий намір. Але то часом доходить до того, що, якщо діти на одному дивані, то бажано, щоб в різних кутках. ((
     
  12. Liliyah Romanova

    Liliyah Romanova Superova Moderator Staff Member

    Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

    У нас не злі наміри, а бійка за ту саму забавку.
    А пояснювати, що і як робити? Під вашим контролем, але щоби він щось робив, допомагав тощо. І якщо на одному дивані, то хай потримає сестричку під наглядом татка чи мами. :)
     
  13. нталька

    нталька Well-Known Member

    Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

    Тут справа, що не в малому проблема, а в татові. Сам малий нормально бавить сестричку. Але він голосний і має важку руку. Інколи треба нагадувати, що треба тихіше і ніжніше. Але чоловікові видається простішим і безпечнішим коли синуля доцю не чіпає.
    Той же візок з малою везти, чоловік вважає, що тільки він найкраще возить.:) Щоб малому самому дозволити - ні.
     
  14. Liliyah Romanova

    Liliyah Romanova Superova Moderator Staff Member

    Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

    Я неправильно висловилася трохи. Мається на увазі, допомогти таткові провадити сина, ніж відгороджувати.
    Аргумент можна навести. У мене аргументи страшні трохи, бо я завжди про смерть нагадую (собі в тому числі), але переконалася, що такі найкраще діють.
    Коли ми з чоловіком помремо, у дітей не буде нікого ріднішого, окрім братів і сестер. Те, якими будуть їхні відносини, ми закладаємо змалечку. Чи хочемо ми, аби вони були у важкі моменти й моменти радості "по різних кутках дивану"? Чи разом і підтримували одне одного, як уміють, хай і недолуго, але зате з любов'ю?
     
  15. Sera

    Sera Я хотіла не зовсім так. Та це те, що я хотіла.

    Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

    То його страхи.
    Йому з тим і працювати.

    Я скажу.
    Бо я стільки дозволяю, шо ну.
    Хіба ти якось особливо рахуєш.
    Ну і в принципі- а як ти рахуєш?
    Бо я зараз не дуже уявляю, як то порахувати. Бо вже давно все +- розкладене по поличках. А якщо просто рахувати скільки я за сьогодні заборонила, а скільки дозволила просто словами- відповідь буде якась не змістовна. Бо ж більшість вже давним давно дозволена.
     
  16. Liliyah Romanova

    Liliyah Romanova Superova Moderator Staff Member

    Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

    Воно то так, але коли ми говоримо про сім'ю, то страхи однієї людини впливають на цілу сім'ю. Тому допомогти щось побачити чи зрозуміти варто, але лагідно й ненав'язливо. Без "ти то робиш", а "я переживаю, що я діти виростуть, то..."
     
  17. cjomcjomka

    cjomcjomka Content - fairy

    Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

    я вже писала. маю листочок, на лівій половині якого ставлю галочку, якщо дозволила щось таке, що вагалась, чи дозволяти. по правій стороні ставлю галочки, якщо не дозволила.
     
  18. Sera

    Sera Я хотіла не зовсім так. Та це те, що я хотіла.

    Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

    Для себе не бачу в тому жодної результативності.
     
  19. cjomcjomka

    cjomcjomka Content - fairy

    Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

    ну то не роби :)
    я для себе побачила. Мені легше так робити висновки, особливо - враховуючи, що дитина не одна, відповідно - спірних ситуацій багато. Навчусь відчувати потрібний "ритм дозволів" - перестану записувати. Наразі ще не відчуваю, тільки аналізую "дозволограму " увечері і роблю висновки.


    ---------- Додано в 10:23 ---------- Попередній допис був написаний в 10:19 ----------

    з досвіду - якщо довати "тримати лялю на руках" (з допомогою), то старший братичок краще відчуває малюсю і не наступить на неї, і не сяде
    а якщо місце дії - маленька житлоплоща, то - не смійтесь - раджу яскраво вдягати доцю :) щоб краще помічати
     
  20. Orman

    Orman Модератор-бомба

    Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

    я підгляділа в "заботливой альфе" ...

    що треба щоб бути позитивною мамою - відпочити, поїсти і виспатись, такий же рецепт і для дитини. Всьо, кількість криків, нервів з обох сторін зводиться до мінімуму.

    Ну і як тільки хочеться покричати/посварити/заборонити, то зразу подумати, хто тут голодний і змучений, і піти поїсти чи поспати. Я тепер більше сплю, менше може граюсь, зате і кричу набагато менше. І 20 хв повної уваги дитині перестали бути непосильною задачею.