Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

І я
А ще нюхаю букетик конвалій і дивлюсь "Свинку Пепу". А мала би мити посуд, давати ціпочкам їсти і варити їсти нам. Але то всьо пізніше. Бо я їм полуницю. Пом*яту товкачкою, з сметаною, цукром і свіжим хлібчиком. А ще я брию ноги чоловічою (тобто вже чоловіковою) електробритвою. Ну маю ж я її якось протестувати, поки чоловікові не подарувала Але мабуть треба закінчувати, бо ще скаже що зекономила на ньому і купила беушну
А взагалі, я сьогодні вже в 8 ранку була на городі, і працювала там аж до 12:30, а потім швиденько в душ і на маршрутку. В маршрутці дрімнула собі порядно пів годинки і погнала по справах. Тепер от нарешті присіла спокійно.
Темусик кашляє, до школи вже другий день не ходить, будемо від сьогодні робити інгаляції. Мені так класно, коли він дома. Вчора взагалі пів дня дуріли, трошки собі лежали, аж поки всі четверо (четвертий Мілко) не позасинали. Потім читали, кидались кульками повітряними, пускали бульбашки, словом - далі дуріли. В результаті в мами назбиралось трохи роботи, яку дітки чемно обіцяли допомагати, в обмін на те, що ми сьогодні ввечері знову будемо дивитись продовження 4 сезону "Свинки Пепи", а я що, я Пепу люблю

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

І в мене сьогодні така ж врочистість, нарешті дочекалась полунички

Десь місяць тому мені привиділась полуниця на прилавку, а потім виявилось, що то редиска була

Отакий сюрпризик від чоловіка мене чекав вранці

Проза - токсикоз все ще зі мною і взагалі лікарка заборонила виходити з хати, мушу більшість часу лежати. ((( Так то дістало, але знаю,заради чого, точніше, заради кого, терпіти треба

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Я теж хочу конвалій
Пора братися за писанину, якої в мене на цілу ніченьку...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

А в мене в квітнику ще є

О, як я люблю писати! Привозь до мене, я тобі напишу з задоволенням

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Ти - вимираючий вид Ненавиджу дурне переписування... Хоча і креативної роботи на сьогодні маю достатньо...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Сьогодні найврочистіший день за останні 2 тижня))) старший навчився їздити на роверчику, з того приводу ми з ним на тиху ничку загризли снікерса)))
я напевно тішусь більше ніж дитина))

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

попросив мене муж нині йому допомогти з роботою, то ми з самісінького ранечка топали, роздавали запрошення до них на виставку. за це я отримала обід і морозиво
потім погуляла з сестрою, забігла до кумаськи, поцьомкала похресничка (але вже то вредне мале хіба ви на мамі сидів, і як та мама ше шось в хаті встигає робити) і заскочила на тренування. ммм, якажу я вам, яка гарна дупця в нашої тренерки

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Вірю) теж маю в хаті велосипедистку, аж гай шумить)

Врочистість - мене таки "наздогнав" подарунок на День матері: чоловік і Янька купили мені улюблену шоколадку, Янька підписала дуже гарну листівку, і ще до того додали 100 грн. Приємно)

Проза - баба дуже хвора. Ноги набрякли, має закрепи, сеча в організмі затримується, а сьогодні швидку викликали, бо живіт дуже сильно болів, дуже твердий і здутий. Вкололи знеболювальне і сечогінне, а завтра як не стане краще, то в лікарню можуть відправити... Ну і остеохондроз теж. А їй завтра виповнюється 85 років... Отакий сумний буде напів"ювілей...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

І в мене така врочистість вчора була.
І взагалі в мене якась суцільна врочистість вже 2-ий тиждень.
День народження був тиждень тому, а квіти все прибувають і прибувають
В суботу розпочала сезон загаряння в батьків на терасі.
В неділю привітали мамусю, потім гуляли в ботанічному саді, дивилися Формулу1 вдома, а потім куми зайшли в гості і я тепер знаю, що два малих урагани можуть зробити з нашої "холостяцької" квартири. То був просто армагедон:shok: вся плитка, всі ковроліни - липкі від медовухи, печиво порозкидане по всій хаті, журнал чоловіка пописаний, гора немитого посуду (просто не встигала прибирати), моя косметика/прикраси порозкидані, ще й мій похресничок бідненький перевернув на себе вазу з величизним букетом троянд на себе...тепер має синяка на чолі... Ох, але то був неоціненний досвід - стільки часу на практиці з такою файнечою малечою! Тому то, незважаючи на все, велика врочистість.
А вчора з коханим весь день відкривали/сортували/клеїли стікери в альбом з ЧС Бразилії (то з футболу Дістало нас купувати по 2-10 пачок кожного дня і вчора поїхали і купили цілий блок (100 пакетів!) то цілих 500 наклейок. Ох, який в нас був мандраж, коли ми їх відкривали. І всерівно не закрили альбом, ще треба 50 стікерів. То мене чоловік підсадив на ту справу ще на Євро2012 і от тепер ми такі фанати-колекціонери. Що не кажіть, але такі спільні інтереси, то мега класна штука. Правда, страшно уявити яку суму загалом ми спустили на то...
Правда, щось мені муж підхворів сьогодні, то йду зараз лікувати його винцем хорошим, труфелями і полуничкою. Думаю, стане краще

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Ех, усі полуницю куштують, а в мене тут слиньки течуть. Ще чекаю на свою, домашню, вже такі зелененькі великі ягоди є, але через холодну погоду помалу достигають.
Піти купити завтра червоненької, чи що?

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

десь сьогодні писала, чи читала, що якася хтося написала про фарбування стіни після манікуру?? ні, то точно не була я :xaxa:
Стіна мені видалася дууже великою, і я закупиздстилася і спасувала перед її величчю, може мужа якось вламаю
він готовий, але все часу бракне.
ну то таке, про драконів ні слова ( як казали у вічному мультику)

манікюр мій все пережив: і спання в обід, і вєлік, який помили діти ( і мої, і сусідські), і прогулянку в парку з коліжанкою, і , навіть, поїдання морозива з полуницями і збитими вершками, і политого шоколадом))
Стійкий він, той манікюр, я вам скажу :xaxa:

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Нагадали мені один жіночий "анегдот".
Жінка - коліжанці: Вчора чоловік мене застукав в ванній, як я брила ноги його бритвою. Заставив купити нову! Ха, нова бриє ще краще!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

отут в мене відчуття зараз двоякі вдома я б рада посадити малого в слінг і зробити усе, що треба, а ні - він із такою швидкістю рачкує, і так вже хоче кудись лізти, що то майже нереально. відпускаю, рачкує, лізе всюди так, що я вже не рада, найгірше боюся, щоб собі десь пальчики не притиснув. надвір візьму у слінг - так люди довкола мене дратують своїми коментами... з візком не завжди зручно, а комусь так здається. от наразі так і живе на мамі, але таки в слінгу мені легше (попри те, що всякі там чужі бабульки і тітоньки шкодують як не мене, то "ту бідну дитину").

От щойно присіла, такий довгий в мене був цей день і зробила я висновок, що теж дуже залежу від погоди бо сьогодні навіть підспівувала собі від щастя, що сонечко так гарно заглядає у вікна. в такі сонячні дні я просто не можу спати довго. і то було таке щастя прокинутися швидше від дітей аж на годину ))) спокійно випити кави на балконі, з чудовим настроєм взятися за якусь там дрібну хатню роботу бо коли така погода, все робиться якось легше.
ще в мене врочистість, бо певний відрізок однієї важливої справи я вже довершила.
прогулянки в нас сьогодні було дві, до обіду і після, в обід я встигла приготувати їсти і далі розвивалки, куди ми ходили втрьох

(не знаю, якій людині на цьому світі я маю бути вдячна за винайдення слінгу я би й половини того, що встигаю, не зробила, якби його не мала)

, далі знову додому, далі зустріти татуся з роботи і мама у своїх справах, а татко-няня. Не було мене вдома не більше 2 год, за той час діти з татусем гуляли. Додому я вже їхала, втішаючи всіх домашніх по телефону на гучномовці, так всі скучили за мамою, хто плакав, що вередував, хто просив маму поскоріше додому. Мабуть не скоро відпустять мене знову

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

всім доброго ранку!
поки спали груднички, я вкрила шоколадною глазур'ю шоколадне суфле. Нині свято. Яке? не знаю, але свято - точно.
Дмитрик має раночок у садочку (вечірній такий раночок, на 16.00) з нагоди Дня матері. Тож наші з дріболястиками завдання на нині - трохи порозбирати одяг і прасуватись-чепуритись, аби гарно вийти на знимках Їсти наварено, підлога помита. Мегагіга. В обід до мене прийде моя мама, і оскільки нині в чомусь таки День Матері - то я хочу здивувати її своїм шоколадним тістечком. Судячи з вигляду тістечка, має вдатись. А потім разом підемо до Дмитрика, а потім разом погуляємо, а потім прийде наш таточко. День суцільної радості. Чого і всім бажаю попри дощ. Гарного дня!
Ага, ну і характерно для нинішньої погоди - я вчора накупила сонцезахисних засобів для всієї сім'ї. Гагага
а ще загубила Дмитрикові класичні штани і маю їх знайти до обіду. Думаю, це завдання мені під силу: штани на 5-річного хлопчика на 37 кв м загубитись можуть, но не капітально. А ще Ву відірвала і викинула гудзик від моєї сукні, оце вже безнадійно. Тре перешивати.
ех, а я думала, що день не лише щасливий, а і лінивий. Щас Закочуйте губу, цьоцю Юльцю

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Не могла зрозуміти, що цього ранку не так)))
а не так, бо закінчилась кава) тому п"ю чай, роздираю повіки.
Треба заставити себе помити посуд і приготовити їсти, останнє стало для мене тяжкою задачкою останнім часом, не хочу і все.
Хочеться зеленого чогось, наприклад кабачка, а вони тільки по 4 листочка мають, тому гризу зелену цибулю, так, під несолоджений чай)))
Треба збиратися з думками і налаштовуватись на позитив, навіть якщо на вулиці пасмурно і кд і тд)))
всім гарного дня!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Та сама історія, але вламала чоловіка зранку сходити в магазин, тож кава вже є.

можете зайти, я вас почастую

Сьогодні мала грандіозні плани на рахунок прання, а так як погода самі бачите яка, планую пів дня валятися в ліжку з донечкою, а потім приготувати щось смачненьке

правда ще не знаю що саме

, хочу чогось доброго В хаті страшна холодінь, буду цілий день грітися чайочками, дивитися фільми і обніматися з Анічкою. І чого ще треба для щастя??? Всім гарного дня

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Мій ходить вже давно, але менш ручним не став. Більшість часу не дає нічого робити, якщо я його не забавляю, я хочу робити якусь хатню роботу, він починає плакати і відпихати мене. Добре що є комбайн і мультиварка.
А в мене прозище. Вчора двічі намагалась написати в жилєтку і слова не складались. Діти всі хворі. В Яринки в п"ятницю в школі свято. А 24 маємо йти на весілля. В мене сезонна алергія, пчихаю, очі червоні і місцями чухаюсь. З грошима напряг і всюди їх тре. Вчора ходили в перукарню стригти Оленку і на питання чи мені не важко, знову збрехала, що не важко. Бо одним словом не поясниш, а пояснювати довго і по поличкам чужій людині якось не альо))). Діти перевертаю хату, а мене так нервує той безлад. Завтра буде кращий день правда?

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

правда,100%,обіцяю!

15 грн/кг і море задоволення. Щойно задовільнила свої бажання-з"їла(читати напхалась чи навіть нажерлась) кабачок). Погода жахлива, але я вже давно так не раділа дощу, чоловік нам лишив машину і ми нарешті не будемо думати як добратись на англійську. І зразу згадався підпис Танчик "як зараз сяду, як поїду.....ага на англійську на 15.00"

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

День,як день...Ліпше б не відкривала електронки,було б легше на душі. Зараз намагаюсь себе налаштувати на роботу,поки не знаю,як? Погода гарна, я таку люблю, встигла поміж дощик пройтись по базарі,купила всього смачного,буду на вечір готувати кабачки

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Ого, як всі заговорили про кабачки. Поки ранні, то їх дуже хочеться, а потім швидко приїдаються
Як я заскучила за інтернетом. Що не кажіть, а 2 тижні без нету для сучасної людини мегаскладно. Ви ж уявіть лишень- ну все провели
Ми остаточно переїхали на нову (взагалі далеко воно не нове та й орендоване) квартиру, багато речей ще в коробках. Тому може з кимось будемо сусідами на Масарика . Наносилися трохи тих речей. Ох, і багато насправді всього того добра. Бо коли воно все лежить по кутках-поличках, то наче й небагато, а коли зібрали, склали все в один куток - то жах. Хто переїзджав - то мене зрозуміє. Відключили гарячу воду - звучить наче проза, а я зранку пішла на фітнес і там покупалася - то вже врочистість. А справжня врочистість чекає на мене 25 травня - у мого вже дорослого синочка - перше причастя. Саме-саме перше. Готувалися цілий рік, а зараз вже почала чомусь хвилюватися. В суботу буде іспит з настоятелем, який визначить чи він готовий до причастя. І начебто синуля знає, а все одно переживаю. Є звісно і незручність, бо в один день і вибори, а ми прописані з чоловіком у різних районах нашої області (добре, що не різних областях), деякі наші родичі також. А голосувати будемо обов"язково, тому ранок почнеться рано.Будемо і країну будувати, починаючи з себе, і святкувати.
P.S. Зранку був поганий настрій, знову почала знецінювати себе, і хотіла спочатку податися в жилетку, а потім там прочитала допис Poetky і вирішила, що в мене в житті не все так погано, і не така я вже й непутяща, тому дівчата цінуйте кожну мить, кожен день, своїх рідних і як то пишуть на одному важному папері "Все буде добре"