Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...)

Відповідь: Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...)

певно в кожного своя "міра розпущеності")))
а якщо серйозно то я була в захваті від тих відео і завжди вагітною розчулювалася, коли дитина вже народилася і її дають мамі, татові
як на мене романтичнішого, позбавленого і крихти банальності, моменту і бути не може...
+ особисто в мене було трохи приколів різних, досі згадую і ржу, думаю класне було б відео) хоча то все суто теоретично, бо як і писала, на практиці я би не пішла на то

 

Відповідь: Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...)

Коли ще була вагітною, ми так говорили з чоловіком, що оскільки мені невідомо, як будуть відбуватися пологи на практиці, чи буду я нервова і стервозна, то я і не знаю, чи потрібен він мені там чи ні. Загалом він до цього ставився нейтрально, і сказав, що рішення за мною. І тут почалось. Я була в паталогії, подзвонила чоловікові, він приїхав і був зі мною всі пологи. Потім він сказав, що не простив би собі, як бі його не було зі мною.....це була колосальна підтримка.
Дівчата, які народжують без чоловіків... а кого вони тримають за руку? а на кого гиркають, коли дуже боляче? а з ким сміються? а плачуть?...І ще, зі слів чоловіка, на рахунок щось бачити - кудись дивитись: він сказав, що віднісся до цього процесу, як до природного явища(яким воно і є), тобто не надумував собі, що , о капець, буде кров, негарна жінка, і хтось лізе ....а що робити, чи готовий я чи ні і таке інше, він просто був зі мною, як завжди, і це ПРЕКРАСНО! І після пологів ввечері поїхав собі ще на курси викладати, все адекватно А зараз згадуємо моменти з пологів і ржемо з деяких. Взяв дочку на руки перший він(на грудях вона лежала в мене , поки чистили), і казав, що на нього дивилися очі дуже серйозної людинки, зі знаннями всесвіту... більше такого погляду він не бачив в неї
На рахунок фото-відео... я особисто проти, ми сфотографували маленьку і все. Я не думаю, що ми б переглядали те відео.
До речі, моя подруга з іншої області, каже, що якщо навіть чоловік є на пологах, то тільки під час перейм, а як дістають дитинку, то його просять за двері... дивно якось, ми не розділяли - до та після. це все були пологи.

Ну і ще, мені от цікаво, на якому моменті виховання хлопців, хто з батьків допускає шалену помилку і яку саме, що потім, стаючи батьком, цей хлопчик боїться брати своїх діток, чи бавитись з ними... залишатись...в мене особисто кум, до 6 місяців не брав на руки сина...боявся.... а мій свекор, не бере на руки своїх онуків.. боїться... от як так?
ну і ще, досвід моєї сестри, яка двох діток народжувала без чоловіка. Загалом, моя мати та сестра не розуміли того, щоб мій чоловік був зі мною на пологах: нема йому що там робити... ну звісно так от, вже дітки підросли і була в неї невелика інтрижка з одним кавалером... і видає мені фразу... от його, я би просила бути в мене на пологах, йому я би ДОВІРИЛАСЬ.

 

Відповідь: Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...)

щось подібне від свого чула
переживав, відчував відповідальність, приміром коли лікарка спитала чи можна робити епізіо то аж закляк, бо думав що то він має приймати рішення і відповідати, а лікарка то взагалі мене питала)) і не знаю чи зреагувала би на нього

загалом, думаю, немає єдиної істини які мають бути пологи, сімейні чи ні, бо всі ми різні і ситуації різні
оті всі переконання спрямовані на те, щоб ми відходили від отого застарілого "чоловіку там нема що робити"
теперішнє покоління дуже різниться від попередніх, де часто між чоловіком та жінкою була прірва
тому якщо сімейні пологи вам підходять, то не варто від них відмовлятися тільки через ті застарілі страхи

в мене склалося так, що чоловік був потрібний на переймах, потім його роль зменшился, я сама робила собі масаж попереку, бо найкраще знаходила потрібні точки і силу, з якою на них тиснути
а після приїзду до лікарні в мене більше пішло "за схемою" Мішеля Одена: я довірилася старшій лікарці, яка зіграла в процесі роль "мами", мені було цілком комфортно і спокійно під її "крилом"
чоловік більше був свідком, потім мені все розказував))
отак все індивідуально

 

Відповідь: Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...)

Мій на пологах не був, але з малим носився аж забагато (до речі, "професійно").. Але то так, поки в нього відпустка була. І на пологи пішов би, думаю, хоча й не без остраху Але ні, тоді він би вбив собі в голову, що він практично народив його, і "маму в сторону"

Погляд нашого малюка - то було щось вражаюче. Таке враження, що він повністю усвідомлював і розумів все, що відбувалося навколо, і до того ж знав більше за нас. А зважаючи на його манеру прокидатися переважно мовчки і розплющувати оті уважні оченята, дивлячись просто на мене, деколи в мене аж мурашки йшли.. Як маленький Будда

 

Відповідь: Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...)

Я дуже хотіла, щоб чоловік пішов зі мною на пологи, але він казав, що подумає, що він не знає, тобто резину тянув.Коли настав час йти на курси-я покликала його з собою, типу будеш-не будеш на пологах, але може я дурна буду, коли схватки почнуться, щоб ти знав, що робити) То поки я слухала-він вів конспекти)) А потім ще вдома обговорювали)) Коли настав час Ч, ми, як вчать курси, до ночі блукали районом, згадуючи інфу з курсів, разом намагались рахувати проміжок і перечікувати, намагався мене масажувати і т.д, але то ще були квіточки..В пологовому його спочатку відправили додому, що ще не скоро я народжу, і всі десь розійшлись.Мені нудно, болить..Я так дістала розмовами чергову медсестру, що вона вже ледь не сама просила, щоб я чоловіку подзвонила)) Він приїхав, і отут вже як то кажуть "понєслась"..Ми домовились, що туди він заглядати не буде.А так він тримав мене за руку, він протирав мені обличчя, нагадував, як треба дихати, бо я тупо кричала, акушерка мені каже, як дихати-я її не чую, а він мені в вушко дихає, і я починаю..Він дуже мені поміг! Я не знаю, якби я впоралась без нього.Був момент, що лікар кликав його, мол йди, твоя дитина лізе, глянь! А ми з ним в два голоси-Ні! То лікар мені сфоткав то і показав)) Досі перед очима ЦЕ стоїть.Підсумовуючи-я не знаю, як народила б без чоловіка..

Отправлено с моего GT-N8000 через Tapatalk

 

Відповідь: Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...)

Мне наверное повезло, у меня муж хирург, поэтому спокойно относится к таким вещам как роды, год проработал в отделении гинекологии и принимал роды)) плюс я так все подвела, что кто то ж должен быть адекватным на родах и принимать верные решения

 

Відповідь: Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...)

хм... то я правильно зрозуміла, що доросла жінка в шоці і ужасі від побаченої голівки своєї дитинки, яка народжується?

на городі - бузина, у Києві дядько сорі, не втрималась

 

Відповідь: Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...)

Здаеться в моему дописi нема слiв "шок I ужас")Та й на голову новонародженоi дитини це мало схоже було,лiкар ж не на айфон фоткав,якiсть не дуже)видно то,звiдки мала б дитинка народитись,але розтянуте в кiлька раз I якась темна пляма в центрi)Одним словом,незвичне видовище.Думаю,ви б теж таку картинку довго памятали)
До всього, акушерка моею рукою ту головку ще й рухала,в момент потуг,теж незабутнi вiдчуття))

 

Відповідь: Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...)

посміхнуло.... А до своїх пологів ви бачили відео пологів у тому ж інтернеті хоча б? Там же добре видно все "оте розтягнуте" і голівку, що прорізається

 

Відповідь: Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...)

Не дивилась,якось про процес пологiв зовсiм не задумувалась.Все читала,не розумiючи напевно до кiнця,що мене чекае)

 

Відповідь: Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...)

мені видається, що перед пологами приглушується багато відчуттів таких як бридливість, соромязливість, вразливість
принаймі я дуже переживала що треба буде декілька днів перебути в лікарні, дуже балувана Галя) ну і соромилась сильно
але коли прийшлося до діла, я була як "передовик" і на пологах, і потім в лікарні (ще якби жари не було 35 градусів, вупше файно)
ну але може не у всіх гормони правлять і приглушують ті відчуття ну чи у всіх по різному

зато ми з чоловіком зрозуміли, що домашні сімейні пологи ми не потянем, чи то не для нас чи не доросли, з акушеркою без проблем, але в тому випадку, якщо мені некомфортно в ПБ
одним словом, потрібна мені "повитуха")

 

Відповідь: Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...)

То суспільства загалом стосується. Наприклад єротично-порнографічні сцени у кіно- ледь не злочин. Зато детальні вбивства та розчленування-ледь не норма. Топто саме природні процеси ми сприймаємо з відразою і соромом.
Я, до прикладу, за чоловіка в пологах геть не переймаюсь. Захоче вийти, най йде. Він страшно переживає, бо то ж всі знаймі говорять, що пологи ледь не смерть- кровотечі страшні, якби не лікарі поряд, то не врятувались би. До того ж, сподіваюсь, найстрашніше за своє життя він вже побачив,

бо був у загоні військовослужбовців яким довелось розгрібити тіла на Скнилові.

 

Відповідь: Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...)

Я разок побачила як прорізаэться голівка і потекла кров. Мене мало не знудило. Потім дуже довго мені та картинка перед очима стояла . Ви б бачили як я після перших пологів тиждень підмивалась ватою, бо боялась шов на промежині пощупати .
Чоловік мій лікарень боіться страшенно. Недавно коли старший мав поріз і ми вирішували чи іхати в лікарню то муж мій мало не вмер . Зате на других пологах разом з акушеркою тримав мені ноги під час потуг. І бачив все-все і ніяк це не відбилось на наших стосунках.
Я особисто напевно не змогла б бути присутньою на пологах бо ще б підплакувала біля породіллі

 

Відповідь: Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...)

Мій був в шокові що все так просто. Після пологів спитав мене. а чого то по телевізору показують що жінки так кривляються і кричать...дезінформують їх, панімаш, що ми в муках народжуєм, а то виявляється не так. Гг.
Питав, чого я не кричала. Кажу - не встигла
Після невдалого досвіду перших пологів в ПБ, не партнерських, сам сказав, що вдруге, якщо завагітнієм, то піде зі мною, і на ратєрзаніє докторам не дасть.
Я йому дуже вдячна за те що був присутній при народжені донечки, за руку яку я тримала під час останньої перейми і вже самих потуг, за те що гладив по голові і підтримував. Так, це було якихось 5 хвилин, саме стільки я провела в родзалі))), але я їх запам"ятаю на все життя. І сам процес пологів цього разу згадую з посмішкою. Ніяких зойків, криків, стонів. Це приємні спогади. Я, чоловік, доця. Решти я не помічала.

 

Відповідь: Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...)

я навпаки чекала гіршого після таких відео . А тут - дістають мою дитинку- ідеально чистеньку ( змазку не рахую), без краплиночки крові... Ну те, що в мисці вже потім після відокремлення плаценти- то особливо просто не розглядала: просто лежало "щось дуже схоже на велику печінку" Хоча, якби була чоловіком і стояла не у голові, а в ногах, то не знаю, як би реагувала.

 

Відповідь: Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...)

Моїй подружці дали дзеркало під час народженяя її сина і все показали, а мені ні . Може просто не встигли, не знаю. Трохи шкода, що все так швидко пройшло і я не встигла побачити і запам'ятати багатьох моментів. Дещо чоловік розказував, то я навіть такого не зауважила. Треба було відео знімати, дійсно. А так, маємо тільки декілька фоток.

 

Відповідь: Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...)

Цитата
Допис від Whiff
у меня муж хирург, поэтому спокойно относится к таким вещам как роды
на городі - бузина, у Києві дядько сорі, не втрималась



---------- Додано в 14:17 ---------- Попередній допис був написаний в 14:13 ----------

[/COLOR]Cjomcjomka
Не очень поняла, что вы имели ввиду?

 

Відповідь: Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...)

я без швів так само робила

просто не дуже зрозуміла, чим повязані хірург і спокійне відношення до пологів

---------- Додано в 22:31 ---------- Попередній допис був написаний в 22:29 ----------

просто і довершено. мій теж дивувався, як то все досконало природоб продумало, і чого в фільмах то все так по-дурному показують, з криками..

 

Відповідь: Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...)

Многие мужчины не представляют что такое роды, брезгуют, боятся и т. Д. А хирург относится к этому всему проще и спокойнее, он во многом понимает суть процесса, как то так))