Відповідь: Що читаємо? (2) Я теж прочитала цю книгу в дорослому віці. Не могла сформулювати враження від неї. А потім десь прочитала, що ця книга є must read для підліткового віку. Тому для дорослих- це не зовсім актуально, як на мене. Про те, що від людини до звіра в людині лише один крок, в дорослому віці вже знаєш з життєвого досвіду, а не книг. Але, оскільки я " Володаря мух" не читала в підлітковому віці, то краще пізно ніж ніколи, в сенсі прочитати цю книгу. Я зараз читаю Орхана Памука "Чорна книга". Мені дуже подобається весь Памук: у нього багата мова, дії відбуваються повільно, як і є на Сході, можна смакувати сюжетом, як добрим вином. Рекомендую.
Відповідь: Що читаємо? (2) ой, знайшла темку до душі, хоча часу зовсім не вистачає тепер на читання книг, але надіюсь скоро все зміниться останньою книгою яку прочитала "50 відтінків сірого", то ше коли пузатком була і слава богу що тоді вибрала купити собі електронну книгу замість трилогії паперового видання, бо проситала тільку першу книгу на електронці і було двояке почуття і щастя, що не купила друкований варіант, бо це зовсім не книга яка має стояти вдома на книжковій полиці, і суму, що саме такі книжки стають тепер бестселлерами ще й перекладаються українською мовою Як прочитала коментар тут в темці одної форумлянки книга для молодьожі, яка того всього ще в житті не чула і не пробувала))) хоча сумніваюсь чи хотілось би мені щоб моя доця колись читала щось подібне .. ---------- Додано в 15:02 ---------- Попередній допис був написаний в 14:57 ---------- і взагалі то я прихильник сучасної прози, якої в даний час більш ніж досить) хоча нажаль це зазвичай книжки для разового читання, хоча можу порадити одну з останніх прочитаних Світлана Талан "Коли ти поруч" , ну принаймі мене заставила задуматись що є люди з більшими проблемами ніж більшість з нас, і вони живуть усміхаючись і борячись за своє життя до останнього!
Відповідь: Що читаємо? (2) здається мені, що багато хто про це не знає і на порозі старості. Макс Кідрук "На Зеландію". На мій погляд, найслабша з його "подорожніх" книг. Мабуть через те, що описів культури чи пізнавально-історичних мометів подорожі в цій книзі найменше. Перш за все, багато опису початку революції в Єгипті, розділ про тупість арабських прикордонників, і кумедна оповідка про помсту хамському-новозеландському радєйку, яке виіршило розігрувати в лотерею українських дівчат була, була така історя колись, як візьметесь читати, то згадаєте, багато нашуміло Загалом, не зле, цікаво, кумедно однак не найкраще.
Відповідь: Що читаємо? (2) читала її десь рік тому. дуже сподобалась. саме дорослі здатні оцінити цей твір, дитиною мені це було просто оповіданням. зараз дочитую Санаєва "Похороніть мене за плінтусом". легко йде, але не подобається ота атмосфера "совка" і жорстокість. і ше якесь відчуття бруду виникає. хочеться помитись після читання (в мене таке дуже рідко буває) книжку якось завершу, але фільм точно дивитись не буду.
Відповідь: Що читаємо? (2) Я теж шукаю. Зараз читаю Кінга "Под куполом" - цікаво, але під цей опис не підходить)) Вже собі закачала Рубіну, а з того, що читала цього автора, рекомендую "На солнечной стороне улицы", "Синдром Петрушки". Досить якісна проза, місцями може й сумно, але не страшно-песимістично. Шопоголіка читала - + -, може бути, а зараз, перед Кінгом, прочитала "У меня есть твой номер" - взагалі ніяк, настільки зараз для мене переживання головної героїні дурні і далекі Дафна дю Морьє - нагадали Ви мені дівчата, дякую, тепер ще б згадати, що вже читала (це улюблений автор коліжанки, вона в свій час кілька книжечок мені настійливо рекомендувала) ---------- Додано в 20:40 ---------- Попередній допис був написаний в 20:38 ---------- А читали в паперовому варіанті, чи електронному? На жаль, рідко читаю зараз сучасні українські книжки
Відповідь: Що читаємо? (2) А я читаю Марка Леви "Зустрітися знову". Так мені подобається, рідко така сучасна проза мені "йде", а тут просто відірватися годі. Тішить, що автор використовує багато епітетів, порівнянь, щоб описати звичні речі, бо мені останнім часом траплялися книжки, де автор, таке враження, хоче якнайшвидше дописати сюжет і не париться маленькими, але такими цікавими описами. Цю книжку варто читати хоча б заради цього шматочка: Сподіваюся, розв'язка мене не розчарує.
Відповідь: Що читаємо? (2) дивергент інсургент дочитую еллігент після голодних ігор - хороша тема))) перклади кульгають, але я абстрагуюсь
Відповідь: Що читаємо? (2) Убити пересмішника. Прочитала дуже швидко, а потім глянула на рік видання. 1960 р. - сміливо і сильно. Для розрядки прочитала по дорозі на роботу "Я, "Побєда" і Берлін". Моє не дуже тихе посміювання здивувало не одного пасажира 4А.
Відповідь: Що читаємо? (2) тільки згадую, то вже смішно)) чого варта фраза про армійський оркестр: "У туби всі ноти звучать однаково, приблизно як пукає кінь. Я колись чув то діло в селі, коли дядько їхав на возі і збирав в людей молоко, а кінь нервово бив копитом і в такт випускав в атмосферу скомпресовані дози пропан-бутану з характерним ритмічним звуком. Коротше, якшо дути по темі, тобто старатися пердіти в долю з усіма, то можна було й не зганьбитись":xaxa:
Відповідь: Що читаємо? (2) ти англ читаєш добре? бо перекладу людського тяжко http://en.wikipedia.org/wiki/Divergent_(novel)
Відповідь: Що читаємо? (2) А хтось вже читав нову книжку Скрябіна, "Я, паштет і армія"? Я вже дуже хочу її прочитати, але ще не зустрічала в крамницях)))))
Відповідь: Що читаємо? (2) Любителям детективів раджу Карен Фоссум "Не оглядайся!". Він з такою особливою, туманною скандинавською атмосферою.
Відповідь: Що читаємо? (2) Щось я пропустила вихід цієї книжки, спеціально заходила сьогодні в книгарню - вже є) Буду теж читати))
Відповідь: Що читаємо? (2) так в неті можна вільно скачати. але я би теж собі купила ше й паперову, та поки ше не бачила в магазинах
Відповідь: Що читаємо? (2) Я читала. Скажу більше: вже навіть встигла прочитати третє за рахунком літературне творіння Скрябіна "Я, Шонік і Шпіцберген". Насміялася від душі, хоча, на мою думку, "Я, "Побєда" і Берлін" все-одно найцікавіша (а можливо, це через авторське озвучування )
Відповідь: Що читаємо? (2) Оце я щось пропустила... нє, я так не бавлюсь. я з папірчика люблю читати, тому завтра !!!!Ура!!! А зараз читаю книжку Ющенка, дуже мені цікава!!!Поки я лише на 50-ій сторінці і політики ще не було. Ідуть історії життя батьків-табори, Освенцим, голод, і історії радянського дитинства самого Ющенка.Книжка насичена подіями, читається дуже легко і цікаво. Не можу відірватись.
Відповідь: Що читаємо? (2) Тадеуш Доленга-Мостович «Знахар». Відомий польський серіал не бачила, то книга "пішла" на ура. Книга про долю, про покликання,про трагедію та надію. Читала і не вірила, що існують такі благородні та повні самовідданості лікарі. Професор Вільчур - надзвичайно добра, світла, чуйна, але самотня людина. Він зберіг свою людяність навіть в дуже несподіваних обставинах. Наталка Сняданко "Фрау Мюллер не налаштована платити більше". Ледве змучила. Немає в романі нічого такого. Нудний такий мені здався. Лесбійський любовний трикутник і трохи неглибокого психоаналізу. Загалом не сподобався ні сюжет, ні мова написання. Никки Френч "Убей меня нежно". Я мабуть років 10 тому перечитала так багато детективів та трилерів, що набила собі оскому і більше до них мене не тягнуло. Сюжет ніби сподобався, але втілення на папері так собі. Трохи банально. Хоча певні моменти полоскотали мені нерви і тримали у напрузі. А зараз читаю Роман Іваничук "Вогненні стовпи". Такі книги потрібно читати, принаймні, щоб освіжити історичну пам'ять. Історія нашої України, історія простих людей. Патріотизм і зрада, життя і смерть. Мова написання просто казкова. Стільки любові до рідної землі. Скажи, чи можлива наша перемога?” “Ми весь час виграємо битви, Мироне, – каже Юлія, – як ти цього не помітив, тільки війна наша довготривала. А хіба не знаєш з історії, що були й столітні війни, – наша ж тисячолітня, і якби ми не перемагали, то давно б уже зникли з лиця землі, без програшних перемог під Полтавою, Чортковом, Крутами, Хустом ми давно б перемінилися в населення без імені, історії, мистецтва, музики, літератури...”
Відповідь: Що читаємо? (2) А в мене читальна пауза,захотілось чогось легкого! Христина Лукащук "Курва"!! Є багато чисто львівськоі говірки,гарний сюжет!! Але то така книжка яка не заставляє задуматися!!! Sent from my ST27i using Tapatalk 2
