Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Не знаю, чи в прозу, чи у вихвалялки. Вирішила сюди.
Я офіційно призналась сама перед собою, що я 32-річна самотня жінка. Так як настрій нейтральний, не знаю: радіти чи сумувати. Я боюсь самотності. Я боюсь ніколи більше не закохатись. Я боюсь перестати довіряти і бачити в людях хороше. Цей страх руйнує мене зсередини.
А з іншої сторони: можливо, в тому моє щастя. Я в житті багато бачила, багато чому навчилась. Інколи я можу тверезо мислити. І намагаюсь не робити нічого спонтанно. І в мене ще все попереду?
А якщо позаду? Якщо я все прошльопала, бо була молода і дурна...
Знала би, де впаду, соломки підстелила б... В голові пусто і бардак.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

ааааааааааааааааааааа!!!!!!!!!!!!!!!!!!! це просто капець, от що воно таке життя і з чим його їсти? я в приємному шоці, точніше я ще не зрозуміла в якому, от як так може один дзвінок перевернути повністю твоє життя!? А в мене таке буває...
Казала "зупиніть планету я вийду", от і договорилась...пора збирати чемодани, напевно. Перший крок зроблено і як все буде добре, почнеться нове життя. Я скоро з темпами свого життя зійду з розуму.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Ранкова кава)
З канапочками.
А за 10 хв мене чекає ранкова поїздка до Львова 110 маршруткою))) масажний рейс
Ідо в місто, бо мене чекають вєлікіє дєла))) а как же
Визначилась з подарунком собі коханій на ДН, ще б визначити де гроші на той подарунок взяти)
Як каже мій хороший друг - прарвьомся, не відомо куда, але прарвьомся
І бісить очікування з усіх боків. Не та я людина яка може в черзі стояти))
Всім гарного дня

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

терміново привести голову в порядок 32 - то не 62 ) Ще купа часу, щоб знайти пригод для свої Жозефіни

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

дубак is back
+18 - це в кухні, після того, як 30 хвилин працювала газова плитка. А в кімнаті, а на підлозі? що за травень? давайте скоріше тепло!!!
я сиджу така вся крута і модна з гарними нігтями, гарно полакованими, з ніжками, кремчиком помащеними, в прибраній кухні... в чому мій секрет? в тому, що дрібні ще сплять, а дорослі вже пішли.
Сьогодні буде класний день. Щоправда, під моїм вікном щойно щось вибухнуло і задиміло, і я без поняття, що то було...
думаю над подарунком для чоловіка на 35 років. Дуже хочеться щось придумати, щоб він здивувався. Тому і думаю за 3 мі наперед.
А ще купальник хочу я і знов нині не поміряю, тільки прицінюсь і помацаю.
Ввечері йдемо на айкідо, от підчас того походу я і перевірю - є в мене алергія на цвітіння тополі чи нема.думаю, що нема, інакше не йшла б узагалі
тепла, літа і босоніжок!
хутін пуй і Слава Україні.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Цвіт тополі сам по собі не є сильним алергеном-іі пух збирає різний пилок, який найчастіше і стає подразником. Найбільша концентрація пилку в повітрі вранці, а пух тополі йлго "зберігає" і розносить протягом дня. Зараз з сильних алергенів цвіте осика, клен і береза - я з тою алергією біологом стану )))
А в мене депресія-я вже в декреті - і офіційно, і фактично. Так незвично вставати зранку і нікуди не спішити… Взагалі нікуди не спішити, незнаю чим себе заняти, та й взагалі якось дискомфортно самій вдома. Ще раз переконалась, що я не "домосидяща" - день-два для релаксу класно, а потім впадаю в депресію… Спати і читати недопомагає…

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Я це зробила! Нарешті замовила москітні сітки на вікна, купили ролети день-ніч в кухню(попали в епіцентрі на акцію за 99 грн за розмір 39 на 160)
В голові вже майже все по поличках, щеб кухню прибрати. Зранку пакувала замовлення то наразі в мене армагедон.
Величезна проза-це моя молодша дитина. Вроджений терорист, так мене дістав що на днях йду в садок. Перший раз розмалював стіну площею 2 на 1 м простим олівцем, то я мала заняття на 1 год(3 резинки стерла поки відтерла до ідеального стану)
А вчора розмалював червоним пластиліном в тому самому місці, чоловік відмив лише 80%, слід є. Я вирішила що цього року залишу його без подарунку на день народження(до якого я вже готуюся). А най знає

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Строга мама!!!!
Я приїхала з центру,бачила вражаючу картину... на хенді перший день,то як відкрились двері там була така давка,люди просто по головах сунулись в ті вузькі дверні пройоми, я стояла з відкритим ротом, ну я все розумію, але щоб так дусити один одного за поношені шмотки...я стоала в стороні і всяке бажання відпало туди заходити.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Я щаслива))) дівчатка, яка я щаслива)) правда, я вже 2 рази сьогодні плакала від того, яка я щаслива. а ще від страху трошки, що щастя минуче... одначе, попри все-все, маю за спиною крилятка)) хутін пуй! Слава Україні!!! люблю вас всіх))

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Ми сопливі.... в малої температура
муж поїхав на город, дитина скиглить....
врочистості 0

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

ще року нема після ремонт а це вже 2 рази за тиждень
от тягне його до червоного, напевне йому кольору не вистачає
Ну але ж мені подобається білий

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Перепрошую, що лізу не в свій город, але не робіть цього, особливо, якщо дитина чекає! День народження раз в році, і в той день дитина має бути особливо щаслива, відчувати, що її люблять і про неї пам'ятають і отримати достатню кількість позитивної уваги.
Не змогла промовчати через те, що я в дитинстві ненавиділа свій день народження. Тоді як ніколи я відчувала себе не потрібною нікому. Написала багато, але видалила, бо досі трохи боляче в тому копирсатися. Тоді найкращим подарунком для мене були б обійми і слова, що мене люблять.

П.С.Коли моїй дитині був рочок, я старалася зробити найкраще свято для неї (чи для себе?) І хоч всі тоді мені нили, що вона і так того пам'ятати не буде, а стільки сил і грошей пішло. Так, вона не пам'ятатиме, але ж я буду і вірю, що емоції і та радість, десь залишаться в її підсвідомості.
Я найбільше боюся, що колись моя донечка подумає, що мама її не любить чи, що вона мені не потрібна.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

ми зробили ремонт в кімнаті минулого літа. Зараз в нас така собі розмальована метрова панель, синім по бежевому! Якби я так карала свою дитину за каляки-маляки, то вона б взагалі ніяких подарунків немала і жила б в інтернаті

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

В нас якось ті вихідні проминули швидко, хоч за них і в бабусі побували, другого правнука показали, і Левчик вперше пару рядків бульби бабусі посадив. І гуляли, і вдома сиділи.
Малюку далі зле з животиком. Я далі не сплю. Нині в чоловіка іменини, то зранку хтіла привітати і не могла згадати, де подаруночок поклала, дооовго шукала А потім він лишився вдома, то носив малого на руках, малий заслинився, то я підійшла і чоловіка почала витирати. Насміялися.
На вихідні в Левчика перший шаховий турнір, цікаво як воно виглядає.
Хочеться їсти страшно, але вирішила посидіти на системі, бо вже почала набирати що скинула, і може малюкові хоч трохи легше буде. А так хочеться жирних калорій...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

та не переживайте, не буду,чесно. Просто якщо я ще швидше планувала дитині зробити подарунок майже за 1000 грн то тепер думаю що вріжу цю статю до 100-200(решту відкладу на нові обої). А свято і так буде)

Поприбирала, попрала, випила кави і прилягла. Хочу щось спекти солодке дітям, але поки що в роздумах. Душа моя бажає якоїсь святкової вечері, але ідей 0, тому наразі не вирішила "щоб таке з"їсти щоб не поправитись"

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

А я спокоєн как удав, я про літній гардероб подумала ще з осені, коли можна було з преспокійною душею у вільному просторі за маленькі гроші в останні дні вибрати гарні, нові літні речі. А ше трохи і я пошурую за зимовою куртянкою, бо не маю бажання за шмат тканини жиби мені в кінці осені голову відривали.

А я нині шо, поки малий спав умудрилась поприбирати троха, загрузити пральку, зварити йому і собі обід і спекти торт. Ще хотіла помити голову, але тримаючи ременом телефона, це в мене наврят чи би получилось. Зато вислухала мильну оперу під назвою "как всьо запущєно" від свого трьохрідного брата. і накінець то розвіялися всі страхи і сумніви, чому пара, вже далеко не молоденьких до цих пір не має дітей. Дівки, ну то капець, я до тепер не можу відійти від братового откровення, мене аж зі середини вивертає- ну, чого воно таке дурне! Короче, надавала настанов трохи, може подіє.

Млін, а я так рада була, що він одружився, другий шлюб, нарешті ніби вдалий, з дружиною по родині їздить, на вигляд щаслива пара, а виявляється то він не одружився, ну, тобто одружився, але якось не як всі, бо вони ото всі роки на сусідніх ліжках сплять і взагалі у них "нічого такого")) не було, бо вона дуже побожна.:shok:

Шось у мене після тої розмови півторагодинної голова як вулик.
Але треба відганяти свої бджоли і шурувати з дитиною на прогулянку і заодно по ділам. А на вечір купа справ. Малий капризний, лізуть зубки.

Кажуть, шо завтра має бути тепло!)

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Я завжди користуюсь гарнітурою, дуже зручно, поки посуду-підлогу перемиєш то вже і з мамою переговориш про все на світі.
Ну вопчем.)
Спортила мені сьогодні з ранку пАдруга настрій. Бувають люди, домовишся про зустріч, прийдеш, прочекаєш півгодини, всі телефони відключені. Аж потім нарешті повідомлять, жи спина болит вже тиждинь і не зможе приїхатито нахрєна, питається було щось планувати.
потім дуже невдало з"їздила по справах, заїхала на роботу, рознервувалась.
Аж раптом прийшов гонорар за роботу і повідомленько з приємною новиною))))

Пропоную об"єднатись))) а потім обмити. Тільки мені дітям треба
В кума сьогодні іменини, але йти бажання не маю, бо він планки не бачить,а потім починаються п"яні розмови і всяка фігня з образами
Сусідські кури обдерли мій город майже наніц(( чоловік вийшов, накопав їх і пообіцяв сусідам веселе життя разом з курьми в курятнику((( То ми без ранньої капусти і гороху. все інше понасаджую, ще встигне
Отака врочиста проза)

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

І зовсім не так. А, ще молода, вже цікава, вільна жіночка...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Я працюю за компом, а мiй маленький песик лупить лапою по столу) I то так дуууже неслабо)) Куплено новий м"яч i з ним треба бавитись. Якщо я хоча б хвилину не кидаю забавку, псьо починае стогнати, жалiсно скавулiти в рiзних тональностях)), врештi, гавкати на безсовiсну, ну а стiл тарабанити - то новий спосiб взивання до хазяйськоi совiстi, щойно винайдений)

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Знаєте, що є файно в тім життю?
Прилізти до хати з роботи, смачненьке щось піджувати, прийняти душ, запустити чергову серію Роксі, закутатися халат, дістати з холодильника пляшечку холодного пивка і з тарілкою сиру залізти в м"яке крісло.
А знаєте, що зле? Що того всього одній робити не дуже хочеться, тєряєцця вся прелєсть...
Ось така врочиста проза... І поміж тим всім новини, новини, новини...І біла чоколядка наніч... Щоб життя підсолодити.