Відповідь: Мистецтво бути дружиною (3) може й розбалувала трохи. але в нас завжди так було. я і прасую і підбираю в чому піде завтра. і їду треба подати, бо то жіноча робота. мій чоловік багато заробляє, ніколи мені не шкодував грошей: шо хочеш - те купуй. але натомість хоче від мене домашнього затишку, підтримки, смачної їжі. але проблема в тому, шо мої потреби відрізняються від того, що він готовий дати мені. я досить економна і ніколи не зловживала грошима. мені потрібна підтримка або хоча б трохи зменшити вимоги після народження малюка. а чоловік хоче, щоб все було як раніше. ну ЯК дати відчути його на моєму місці? ---------- Додано в 11:56 ---------- Попередній допис був написаний в 11:53 ---------- на рахунок посудомийки, то ми живемо на квартирі ---------- Додано в 12:00 ---------- Попередній допис був написаний в 11:56 ---------- розумієте, домогосподарка не вирішить проблем, бо не буду ж наймати людину, щоб посуду помила перед приходом чоловіка чи шоб попрасувала сорочку. в квартирі я прибирати встигаю. а от їду готовити з малюком не можу. шоб один суп зварити, то треба вислухати серенади. а ввечері чоловік хоче відпочити, а не сидіти з дитиною поки я готую.
Відповідь: Мистецтво бути дружиною (3) якщо він хоче щоб дитина в майбутньому сприймала його не як джерело фінансів, йому доведеться приділяти час і увагу дитині. Виглядає на те, що він просто не шанує вашої праці. Бо бути мамою і домогосподаркою - теж праця.
Відповідь: Мистецтво бути дружиною (3) то може справді няню на пару годин? Або чоловіку пояснити, що як було колись вже не буде, бо дитина не робот і потребує маму не по графіку. Не знаю вашого чоловіка, тому радити важко, ви самі бачите як він реагує на ваші прохання трошки допомогти.
Відповідь: Мистецтво бути дружиною (3) якщо ми таки наймемо няню чи домогосподарку, то чоловік взагалі вдома не матиме обов'язків. і реально стане тупо кошельком. а я хочу, щоб він приймав участь. напевно суть і є в тому, шоб була допомога з ЙОГО сторони, він розумів чим я займаюсь цілий день, а не просто найняти чужу людину. це виглядає як відкупитися від своїх обов'язків.
Відповідь: Мистецтво бути дружиною (3) можете кидати в мене тапками, але дивіться: чоловік є годувальником у сім ї і при цьому- теж хоче якогось домашнього затишку і уваги. Так, коли народжується дитина. часу стає у жінки менше. Але компенсувати можна це сторонньою допомогою. Тим більше, що чоловік згоден це профінансувати ( а не так багато на це йдуть). тоді з явиться час на те, чого бракує. Але тут уже ви не хочете тої помочі. Ви хочете помочі від чоловіка . Звичайно, лише ви знаєте свого чоловіка, але сьогодні не часто зустрінеш чоловіка, який і заробляє достатньо. і дружині коштів не шкодує, і при цьому- ще і купу часу приділяє домашнім обов язкам.Вам хочеться співчуття, йому хочеться домашнього затишку, але кожен стоїть на своїй позиції і не хоче нічим поступитися. Ну от правда, якщо проблема лише у побутових речах ( немає часу помити-поїсти-приготувати- адже чоловік в цей час на роботі. а ви - з дитииною), то це може зробити за 2-3 приходи на тиждень інша людина. Не може чоловік і грошей заробляти купу і прии цьому не обмежувати дружину, а по вечорах ще і домашнім господарством займатися. Тобто тут справа, видать, не у домашніх побутових проблемах. Ну або сядьте вдвох і розпишіть на листку, хто як бачить коло обов язків ( своїх і партнера). І від того відштовхуйтеся. БО так вииглядає, що кожен знає, чого хоче від іншого, але не знає,за що має відповідати сам, не пред являючи претензій до іншого п.с. якщо чесно, то от читаю Юлю цьомцьомочку і бачу отакий правильний "домостроївський" розклад ( у хорошому розумінні): у кожного у сім ї свій фронт робіт. І кожен відповідає за своє. Без претензій.
Відповідь: Мистецтво бути дружиною (3) в тому і справа, що чоловіка, крім миття посуди після себе, дом. обов'язки взагалі не обходять! я хочу, щоб він крім заробляння грошей, був ше ТАТОМ!
Відповідь: Мистецтво бути дружиною (3) я звісно не знаю їх сім"ї, і роблю висновок виключно із написаного Anty, але щось мені здається що всі його домашні обов"язки з його власної ініціативи - то помити після себе тарілку, а решту все робить дружина. те що грошей не шкодує це звісно супер, але ж не в грошах справа лишень. Хочеться не дріб"язкового чіпляння що посуд не відразу помитий, а хоча б терпіння(?)
Відповідь: Мистецтво бути дружиною (3) мій чоловік раз прасував сорочку і то з допомогою ютюба ---------- Додано в 12:53 ---------- Попередній допис був написаний в 12:44 ---------- от по-доброму заздрю Цьомцьомочці. не прирівнюю себе до неї, бо не даю того всього своєму чоловікові, що вона, але і мій чоловік далеко не такий, як в неї. ми жили в 4 містах за 5 років і завдяки цьому чоловік побудував кар'єру. треба ж і то врахувати, шо не кожна жінка погодиться так їздити. коли востаннє переїжджали в лютому, то був мороз -20 і треба було вирішити як їхати з дитиною. то я почула "сама рішай, в мене робота". ну, про яку тут допомогу можна говорити? ---------- Додано в 12:56 ---------- Попередній допис був написаний в 12:53 ---------- а ви пропонуєте прийняти сторонню допомогу. а якшо завтра не буде грошей на няню/домогосподарку, то знов стикнемося з тим самим, шо від чоловіка не чекати розуміння і поваги, і взагалі я маю свій фронт роботи, який він взагалі не цінує, бо то так має бути. ---------- Додано в 13:02 ---------- Попередній допис був написаний в 12:56 ---------- ну, взагалі я не хочу написати який поганий мій чоловік. бо таки і моя в тому "заслуга". є в нього свої плюси, як і в кожного. зараз питання в тому як дати чоловікові зрозуміти мене, щоб цінував, щоб поставив себе на моє місце. чи то вже гиблий номер?
Відповідь: Мистецтво бути дружиною (3) а не хочте з дітьом поїхати до мами на тиждень-другий? Не типу, ви ображені, а просто в гості до мами. Може так дбаючи про себе одного той тиждень-другий, зрозуміє як то - господарювати.
Відповідь: Мистецтво бути дружиною (3) цей варінт розглядався. то для чоловіка буде благодать: ніхто ввечері не ниє, іграшки не порозкидані, прибирати нема шо, бо цілий день вдома нікого не буде. сказав, шоб сорочок на тиждень тільки напрасувала. ---------- Додано в 13:20 ---------- Попередній допис був написаний в 13:17 ---------- от якби мене день не було, а він попробував просто поїсти з дитиною, не кажучи вже про приготувати. але ми на ГВ, то дитину на довго без себе залишити не можу.
Відповідь: Мистецтво бути дружиною (3) дуже розумію. Хоч ми постійного місця проживання ще не міняли з дітьми, але роз'їздів вистачає. І організація дітей і речей, і вся ергономіка в тому плані - цілковито моя справа. Але я не жаліюсь, бо "розчистити місце для подвига" - я в принципі це своєю справою вважаю. Anty, а чоловік як спілкується з синочком? Просто за час, який вони проводять разом, можна щось зробити. Ті ж пару тарілок помити, ту ж вечерю пзасервірувати гарно. Мій чоловік приходить додому, і просити ні про що не треба, бо діти облипають його, хлопці здирають з тата зашнуроване взуття, щоб швидше йшов до них. Потім з полиці дістаються книжки - і таточко їм читає, а вони попритуляються до нього - і весь світ може зачекати. А за деякий недовгий час я кличу: хлоооопці, їіііісти! Віруся в цей час може бути в слінгу за спиною, або на підлозі поряд з татком. Тобто, зміна акценту - не "потримай його, поки я приготую", а побавитись з синочком. А в той час...
Відповідь: Мистецтво бути дружиною (3) короче, зробимо як сніжна написала - кожен свої претензії і чим готовий поступитися. ну, і книжку дочитаю.
Відповідь: Мистецтво бути дружиною (3) В нас теж не раз були конфлікти на ґрунті дрібних побутових речей, що найобразливіше - мова йшла про дрібниці, а не щось грандіозне. За ці роки я свідомо дійшла до того, що дім - то моє, і лише моє, так як і заробляння грошей - чоловікове завдання. Звичайно, він робить певні речі - прасує свій і, якщо треба, мій одяг (не люблю того , робить ремонтні роботи, виносить сміття і, що для мене важливо - кожного місяця цілий тиждень прибирає на поверсі (ми живемо в гуртожитку). Довший час це робила я, але виникла одна неприємна ситуація (сусіди - вони і в Африці сусіди , і він вирішив це робити замість мене, за що я йому дуже вдячна. Але, проблема не в тому, скільки він робить, а як він ставиться до моєї роботи! Ми з чоловіком це неодноразово обговорювали: якби він був вдячний за те, що я роблю і не критикував за те, що не так - було б набагато менше конфліктів. В нашій сім"ї ми до цього йдемо, я не маю бажання, щоб він виконував мою домашню роботу, і, тим більше, не хочу, щоб її виконував хтось сторонній, бо це моє! Але я потребую подяки і терпіння від нього, десь так
Відповідь: Мистецтво бути дружиною (3) чоловік йде, коли ми спимо. приходить біля 19.30-20. переодягається, йде бігати. вечеряє (поки грію - сидить з малим). ми йдемо купатися і спати. все. на вихідні більше часу разом.
Відповідь: Мистецтво бути дружиною (3) ладно. помовчу... Хоча хотіла написати, що би на це сказала моя мудра бабуся. то вже інша річ. Бо почалося із тарілок і сорочок ( того, що не влаштовує вас і чоловіка), а закінчується батьківськими обов язками ( які лежать вже у іншій сфері ніж побутові). На листочку можна занотувати собі структуровану схему кола вимог і обов язків. Так буде легше розібратися у чому власне основна проблема. вашого чоловіка крім вас все-рівно ніхто краще не знає. Тому, думаю, врешті ви приймете прийнятне для вас обох рішення та то не заздрити Адже у цьому- їх велика праця обох ( і в першу чергу- таки дружини). От особисто мені ( хоч я вже з чоловіком 19 рік разом) дуже часто не вистачає терпіння на ту життєву звичайну мудрість, яку я у Юлі читаю.Одним словом- вчуся
Відповідь: Мистецтво бути дружиною (3) скажу глупість, але скажу. якщо чоловік так мало часу вдома, то простіше в тому плані, що за день можна зорганізувати побут так, щоби ті пару годин увечері були такими, як він хоче. особисто в мене вдома до 19.00 може бути хтознащо з іграшок, тарілок з кашами, кавових горнят і одягу, але оскільки 19.00 - 19.30 приходить додому татко, то і "точка найбільшого порядку" приходиться саме на цей час. і то не показуха, а повага до нього ---------- Додано в 13:39 ---------- Попередній допис був написаний в 13:30 ---------- ясна річ, що то не в 100% получається, ну але рухаюсь в тому напрямку. я ж не сміюсь і не занудствую, якщо він буде щось ремонтувати і зламає. Ну і він також хіба вже при самоих крайняках може мені сказати: Юльчик, ти не прибирай, просто зроби серед того всього якусь доріжку чи що...
Відповідь: Мистецтво бути дружиною (3) у нас аналогічно. і чесно кажучи, якби я була чоловіком і йшла на роботу вранці, коли ще всі спять, а приходила о 20, то я б теж вже не хотіла ніякого посуду мити. І хоч буває по-різному, але мені вже і самій не хочеться, щоб чоловік стояв біля раковини після довгого робочого дня. у нас так і було теж до недавна ну хіба без бігати, він встигав поїсти і вже треба було купати малого і вкладати. Зараз, коли малий підростає а я бачу що тих декілька місяців різниці в такому віці є дуже суттєвими, то і часу якось більше,щоб побавитись. і тільки в дверях дзенькнуть ключі, а малий вже "тятя, тяяяять" і нічого вже не чує-не бачить, бо тато прийшов)))
Відповідь: Мистецтво бути дружиною (3) Анті, змініть своє відношення до процесу)) В мене чоловік теж такий - він працює, приходить додому і хоче повечеряти, відпочити і нічого не робити. і якщо це все організувати, повірте, він сам швидше захоче вас побалувати і зреалізувати ваші бажання. я до цього довго йшла, спочатку ображалась, не розуміла, але по іншому не буде. Я користуюсь благами помічників, раз на тиждень приходить дівчина прибирати, маю няню на 3 години 4 рази на тиждень, стараюсь щоб до приходу чоловіка була готова свіжа вечеря, було чисто, прасую йому одяг щоранку, готую сніданок, сама розвожу діток в садок і на заняття і решта справ роблю по дому сама. Бо я люблю свого чоловіка, і не вважаю це подвигом, а своєю частиною спільної праці. З дитиною -буде легше, коли дитятко підросте, і само буде проситись до татка, тоді і почнуться спільні забави та часопроведення. Чоловіки довше адаптовуються до ролі батька але роблять з часом це продуктивніше ніж мама. І ні в якому разі нікуди з дому їхати не потрібно, навпаки, гуртуйтесь та любіться, бо час так швидко біжить, що треба всім насолоджуватись. Ви от сьогодні помийте посуд перед приходом чоловіка і завчасно погодуйте дитину, приготуйте смачне щось - він прийде, поїсть, приляже, а ви сядьте поруч з малюком і розпитайте про його день. І життя налагодиться)
Відповідь: Мистецтво бути дружиною (3) я завжди мріяла бути ідеальною дружиною, бо впринципі вважаю, шо якшо за шось братись, то треба це робити досконало, а не аби було. може я зараз трохи виснажилась, бо зі сторони чоловіка не бачу зустрічних кроків. я дуже хочу, щоб моєму чоловіку хотілось бігти додому, а не засиджуватись на роботі чи ходити гуляти самому, бо вдома мегера, яка не розуміє, шо він хоче спокою, відпочинку і комфорту. ну, але я теж цілий день тільки чекаю, коли нарешті прийде чоловік і хоч трохи побуде з дитиною, шоб я поїла чи посиділа хвилинку сама.
