Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

А у мене таке:
не знаю що і як, але на завтра мають бути виконані мої бажання.
Бажань на завтра багато, тому маст хев бути таким : гарна погода, мала некапризна, я без випадкового пимиси, всі здорові, і стейк.
Сьогодні був чудовий день, день коли кажеш чоловіку " витри сопельки, малий" і сама робиш шикаарний колаж з фото, а він мнєвкав, що таке можна зробити тільки в корелі )) ГГ.
та шо, гугл не для блондинок? мене ше гугл не забанив!
і я .це. зробила!
мало того, там всякої ще штуки знайшла! ех, пропала ніченька))

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Я вже підплакую і сумую. Сьогодні нічого не роблю, бо в мене лінивий день. Це означає, що в хаті не прибрано, посуд не мию, машинка не пере. Чекаю колєгу в гості, привезе пива. Отоді я буду ще й п"яна. І можна буде сказати, що день вдався. Все по плану.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Мій допис за 2010 рік:

А я вже другий день реву, аж давлюся... коли ніхто не бачить...
От муж пішов з малою до знайомих, а я дала собі волю...
Янька в середу стане повноцінною першокласницею.
Дивлюся на неї і думаю: коли ж вона виросла?..
Ніби вчора привезли з ПБ маленький крикливий згорточок. Не встигла оглянутися - перший клас на носі!
...Післязавтра Яна попрощається з садочком назавжди. Садочок у нас був просто чудо, і тому трохи сумно. І закрутиться "шкільна махіна", далі - підлітковий вік, дорослішання...
Мала вже не дочекається, коли піде до школи.
А мені якось воно так дивно і незвично, і трохи моторошно... і трохи страшно.

Не повірите, я зараз роблю те саме...
Пішов чоловік з малою гуляти.
Я думала трошки поприбирати. Відкрила антресолі, а там пластилін Яни лежить, дощечки пластмасові для нього, два зошити тоненькі невикористані, папір для квілінгу... і бантики білі...

Яна цього року закінчує 4-й клас і переходить у 5-й клас в іншу школу, бо наш НВК тільки до 4-го. А я сиджу і згадую прописи, гачечки і кружечки, віяло цифр, наклейки в щоденник замість оцінок, свято Букварика, свято "100 днів у школі" і знову реву, аж давлюся... Настільки дитина подорослішала за 4 роки, змінилася... То вже не та маленька Януся-першокласниця... І так невпинно час летить, і так мені сумно за ним... І за школою я, напевно, буду сумувати більше, ніж вона... якщо взагалі буде сумувати, ха-ха-ха))

То в мене весняне загострення, чи що?..
Чи я не одна така?..

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

дiвки досить себе настроювати на то що вихiдний день - погано, i ревiти. Вихiдний день це чудово, це життя, робiть щастя вже i зараз а не ревете невiдомо чого. дiти ростуть... але вони хочуть батикiв, сестричок... i можна ще раз насолодитись копнячками по ребрах, чеканням, народжуванням, маленькими згорточками немовлят. досить хандрити. У вас все нормально, ви дома, здоровi, маэте колiжанок, знайомих, дiток, чоловiкiв... гуртуйтесь, тусуйтесь i не сумуйте. а як не хочеться то э кава, чай, пахуча випiчка , гарний фiльм, цiкава книжка, город, прибирання, викидання, вичищання, трiпання, миття, йога, ногозадирання, салкоскидання, i тд... годi гнити i нити .
гарного настрою, робiть чудеса для когось i хтось зробить для вас )
не накопичуйте в Украiнi депресiю. )

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Проза. Настрій нікудишній. Я знервована, втомлена і не хочу нікого бачити і чути.
Сьогодні мені гарно продемонстрували, що мої проблеми потрібні тільки мені, і ніхто допомагати їх вирішувати не збирається. Хоч тим, кого я просила, потрібно витратити лише пів години свого часу, а мені - один день, певну суму грошей і відмінити всі свої заплановані справи. Враження таке, що Бог мені кожного разу важчі і важчі випробування посилає. А я вже не те, що морально, я фізично загинаюсь. Реалії життя в селі без чоловіка. Та й в принципі не тільки побутові проблеми вилазять.
Чоловік постійно знервований, бо не може мені на відстані нічим допомогти, бо бачить мій постійно забіганий і втомлений вигляд, бо відчуває мої негативні емоції. Від того не можемо спокійно поговорити. Є перспектива, що побачимось ми аж в серпні, і ця новина наближує мене до депресії. О так, таке смішне слово.

Завтра в моєї похреснички День народження. Треба одягнути щось сіре і непримітне, щоб мій кислий вираз обличчя помічало якнайменше людей. А взагалі, я б воліла не приходити. Багато людей, всі питають щось, всім треба щось відповідати, бажано культурно, до всіх потрібно посміхатись, а ще потрібно тости якісь говорити, щось їсти, пити.
Стукніть мене будь ласка чимось важким по голові, щоб я відключилась на два-три дні, може попустить

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

..і забезпечити собі ще один нікудишній день. Вдіваємось пояскравіше, включаємо відео з макіяжем і пробуємо повторити, манікюрчик якийсь пояскравіший і вперед! Я от вся хвора сижу і то не депресую
Вчора я почувалась ще гірше, тому сьогодні маю причину для врочистості

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Єс оф корс.

лягаємо спати

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

А в мене теж проза... Як завжди: чоловік на роботі, дітки сплять, я на ДП)) Як мені важко звикнути до того, що чоловік тепер постійно на роботі завод його тимчасово не працює, от мій муж і подався на будову, і бачу я його тепер вночі і в неділю Хоча, звичайно, дякувати Богу, що є куди ходити...
А в моїй голові зараз формується розуміння того, що я не знаю, що мені робити далі Якщо в нашій країні все налагодиться (дуже сподіваюсь), то приблизно через півтора року мені потрібно буде виходити на роботу, і тут... починається найцікавіше
Попробую описати по пунктах, може, й сама зрозумію
1. Чоловік більше за те, щоб я була вдома з дітками (переживає, що прийде додому, а там брудно, в холодильнику порожньо, а я - зошити перевіряю , фінансовий стан на той час - невідомий;
2. Я не дуже готова весь час бути вдома, на роботу хочеться, але не впевнена, що на ту, де я зараз працюю.
3. Кардинально змінювати роботу - страшно, але зараз можна підучитися;
4. Залишатися вчителем початкової школи - займає багато після-робочого часу і не дуже й прибутково (по суті - гроші підуть на садок та дорогу, але, в принципі, подобається);
З цього всього випливають запитання - чи віддавати дітей в садок, чи вчити щось нове, чи шукати нову роботу...
От таке я щось думаю, чіпляюсь з запитаннями до близьких, хоч і розумію, що потрібно вибір робити лише мені, та й на сьогодні невідомо, чи є взагалі сенс щось планувати... Ну, але не можна ж думати лише про погане, потрібно й планувати трошки, правда? А то всі мене зупиняють: "А нащо ти то думаєш зараз? Та ще купа часу є, буде видно..." А я так не хочу А що хочу - не знаю
Хороших вихідних

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

не одна. У мене теж 4-класник, такі самі клопоти і такі самі відчуття

---------- Додано в 13:22 ---------- Попередній допис був написаний в 13:17 ----------

а якщо як варіант- влаштуватися вчителем початкових класів не у державну, а в приватну школу? Прибутково буде не дуже ( моливо, навіть менше, ніж у державній. залежно від вашої категорії та стажу) , але робочого часу займатиме менше ( бо і діток менше, і умови праці інші). Або вчителем у якусь підготовчу школу ( яких теж зараз відкривається багато)

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

мабуть кожна з нас моментами переживає щось схоже

, бо по дітях видно, як багато змін проходить в нашому житті, і час біжить, ні летить... я часто розглядаю свою донечку так детально, дивлюся і згадую, що ці ніжки та рученята були ще зовсім недавно такі ж малюсінькі і пухкенькі, як в синочка, і він теж скоро отак виросте, як вона, а якою на той момент вже буде донечка? та ще більшою! і то є причина радіти, бо діти - це найкраще з усього в житті. І їх дорослішання не має бути причиною суму, хоча і навіває такі думки.

І щодо роботи після декрету я теж часто замислююся, бо знаю, що дуже скоро пролетять оті 3 роки.... [

HIDE]Чітко знаю, що на своє попереднє місце праці не хочу, хоча робота непогана, але не для мене оте з 9 до 18 год, не можу, терпіти не можу такого графіку. змінити на що завгодно не боюся, під час першого декрету здобула другу вищу і пройшла курси, і то кардинально різні напрямки. Проте і вдома працювати більше не хочу, бо теж багато нюансів виникає.[/HIDE]

В мене врочистість, бо я сьогодні роблю те, що давно задумала, до стоматолога вже ходила, заодно і трошки прогулялася наодинці. Попрацювала, відпочила мізками у тиші, з коліжанкою по телефону поговорила - знову ж в тиші!, коли мене ніхто не шарпав з усіх боків
Трошки хатньої роботи, і ще трохи вільного часу попереду. Сиджу і жую зефірки , запиваючи вже другою кавою.
Проза хіба те, що вже який день, як в мене загострилася алергія від того, що усе цвіте, яка бувало, не так сильно дошкуляла, як цього року...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Вливаюсь в ряди депресивно-настроєних.
Прокинулась в 4 ранку від дикого болю в шлунку. Чоловік приніс з кухні Гавіскон (15 хв. перед тим: ..."гавіскону нема, дати активоване вугілля?.....хочеш Лазолван?...о, знайшов!!! ...нє, то перекись водню...":wacko1 Грррррр!:ireful:
Попустило
Потім разом рахували гроші. Знаєте, рахувати гроші, яких немає, в два рази важче. Результат плачевний, на меблі не виcтарчає, як не крути
З того всього поїхала за яблуками, а накупила квітів на балкон...*як згоріла хата, най горить стодола*.
На яблука не вистарчило.
Нова хата буде без меблів, зате з гарним квітучим балконом. З вулиці буде виглядати, що в нас повний п.... парадіз
Хочу ревіти

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Я вже 24 години не знаю, проза в мене, сльози, чи вихвалялки))) Почалося все вчора, свекруня забрала діток на село

я завезла їх)))

Вчорашній вечір пройшов під гаслом "чому так багато вільного часу"
Сьогодні ранком, коли побачила на годиннику 9-05 підірвалась і побігла дивитись, що роблять діти, перелякала сплячого сюпрюга
Сумно мені без них, але!!! Сьогодні ми почали розчистку гаража під машину. 20 років до нас і 10 ми зносили туда всякий мотлох, будівельний і не тільки. Спорудили з чоловіком столярний стіл, попалили те, що колись було упаковками техніки і не тільки. Винесли сміття взагалі. Зараз передихнем, і на город садити розсаду.
А завтра....Завтра плануємо поїхати в місто погуляти. Вдвох. Не поспішаючі додому))))
:biggrin:
Всім депресуючим пропоную роботу на господарці - вся фігня з голови десь вивітрюється вже після 15хв праці.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Ми також їдемо, але троє.
У чоловіка завтра вихідний і для мене то дуже велика врочистість Поїдемо до його бабці і ще десь погуляємо, але ще точно не вирішили де саме.
Сьогодні з донечкою цілий день відпочивали, зранку прибрала, їсти є, речі попрала, зараз йдемо трохи гуляти.
Всім гарного продовження вихідних:smile:

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

День як день. З мацьопиком вовтузимося весь час разом. Чоловік на роботі, свекруха в селі і в гості прийде аж в неділю, хресна (читай сестра чоловіка) злиняла гуляти ще з самого ранку, відмазавшись що в неї нежить і до дитини вона ні-ні. А я так на неї розраховувала...
З врочистості - приїжджав мій брат і забрав малого погуляти. Тож я мала час на себе (ага, пішла на ринок, закупила продукти, поміряла джинси в магазинчику і вирішила перенести їх покупку на невизначений термін), власне, відпочивала

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

А я згадала молодість сьогодні - писала диктант з братом (він у 9-му класі, а там перші екзамени ) Результат втішив: у мене 3 помилки, у брата 8
Ще слухала пісні на касеті: включила магнітофон, старенький вже, але ще спроможний видавати звуки, і кайфувала під музику
А вчора була врочистість - остання лекція і з цього приводу ми накрили стіл і до столу Я не знала чи то мені радіти чи плакати. З однієї сторони розумію, що все одно прийде пора прощатись, а з іншої мені так бракуватиме нашої рідної кафедри. Усі наші викладачі - це в першу чергу люди!, а потім науковці, педагоги. Вчора лиш спромоглась їм зачитати свого вірша, але не змогла сказати усі слова вдячності за їхню працю. Сумуватиму за ними, дуже

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Підсумовую день, бо для мене він вже ся скінчив і ніц нового не буде.
Сплакнути вийшло, напитись не вийшло. З колєгою поговорила, пожаліла себе. В хаті бардак, я теж - ніби така собі бардакова начальниця. В розумінні, що відос в мене ще той. А мені байдуже.
Маю пляшку пива, чоколяду і Роксі (Хюррем каторая). Залишилось прийняти душик і придумати, щоб то такого зварганити на хавло. Завтра вже не буде лінивий день.
Знову почала вживати заспокійливе, бо щось мною остатньо калатає. Пропав апетит і погано сплю.
Всім хороших вихідних.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

А ми переселились до батьків. Наразі все дуже мило виглядає Ну так, 3 дні всього)))
"Прошу", "перепрошую", "може ти йдеш перша в душ?","хто буде чаю?" Короште, всі мега ввічливі
В нас сьогодні день пройшов в пошуках дверей, паркету, кухні, плитки і ше всякої ремонтної штукенції...Так, наші вихідні найближчим часом тільки так і виглядатимуть, напевно. Ну але наразі то не дуже напрягає, навіть цікаво.

В суботу йдемо на дитяче день народження, хотіла купити малому офлайн якісь штанці яскраві. Ага... Піде в джинсах. Коли я в магазині запитувала, чи нема бува у них жовтих, чи червоних штанців на хлопчика, дивились на мене всі підозріло...Онлайн шопінг - наше все.

Хлопці сьогодні втомились, вже полягали, тільки я тут вичитую і вишукую щось...
Добраніч всім

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Дівчатка, дякую всім за теплі слова в карму!
Я вже не кисну, головне, що всі здорові. Просто останніми місяцями все сприймається більш гостріше і емоційніше.

У мене врочистість: щойно нас з чоловіком не було 1 год. вдома. За цей час доцік спекла смачнючий пляцок. І то дурниці, що використані останні яйця, які були в холодильнику і голубці сьогодні будуть без сметани, зате як приємноооо!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

І мене туди ж затягнуло ще вчора ввечері. Сама не знаю чому?????? Але то таке. з ранку як завжди міцний чай,пралка загружена, посуд чекає в мийці і сніданок ще навіть не готовий

чоловік спить після відрядження

я й особливо не спішу, бо зранку можу обійтись одним чайком,чого не скажеш про вечір Треба в хаті прибрати, мені ліньки, підлогу помию тай все День як день, чекаю на дзвінок замовника

я балда-петрівна завжди забуваю записати номер

віддам торт і піду з мацьопкою гуляти,може попустить...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

День почався "суперово" - з відсутності гарячої води. Я вжу було подумала, що передчасно почали ті нещасні гідравлічні випробування. В мийці гора посуду! На щастя вода з"явилась.
В хаті вже порядок, але підлоги не мила. Залишила то на завтра. Дістану з морозилки когутика і буде завтра бульйон. Пралка пере. А потім попхну в ПХ. Приведу себе в поредок, і піду! Ось так!