Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

Discussion in 'Маленькі бешкетники' started by Liliyah Romanova, Sep 11, 2013.

  1. Liliyah Romanova

    Liliyah Romanova Superova Moderator Staff Member

    Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

    Дивлячись зі сторони й чуючи, що розповідає той, хто називає маму подругою, треба вникати в нюанси, що саме мається на увазі. Чи те, що мама поводилася як здитинілий дорослий, чи те, що вміла вислухати й зрозуміти, і не сприймала дитину під призмою "виростеш - зрозумієш".
    А для мене - ні. Стоврюється певний прецедент. Виросте, з роботою мама так само буде дитині робити? Як на мене, в певних справах треба вчити, що не завжди буде все тільки приємне в житті, часом доведеться робити і таке, що не хочеш.
    А це теж нормально?
    Мама, яка має авторитет, яка вміє пояснити, а не прикидатися дурочкою, не буде просто другом, і то не в такому сенсі, як друзі в школі - нині друг, завтра ворог, а буде більше ніж друг. А створювати прецеденти, до того ж небезпечні, це дуже недалекоглядно. Треба завжди думати про те, а які це може мати наслідки, не нині чи завтра, а в перспективі. У батьківстві жити нинішнім днем справа згубна. Властиво, будучи мамою-подругою ми прирікаємо дитину на те, що вона не знатиме, як це - бути татом чи мамою, бо ми того не показали, хоча й мали таку можливість. Так, вона все одно навчиться, якщо захоче, але нащо створювати додаткову проблему, якої можна уникнути?

    Іншими словами, вихованням має не дитина керувати, а саме батьки, прислухаючись до дитини та її потреб, які вони мають старатися задовільнити, але треба вміти розрізняти потреби та примхи. Не йти до школи - примха, побути з мамою - потреба. От між тим і маневрувати.
    Більше того, спосіб відвернути увагу від того, що є проблемою, від сварок тощо. Коли батьки починають займатися проблемами дитини, їй видається, що вона досягнула своєї мети: зробити так, аби вони були в єдності.
     
  2. Sera

    Sera Я хотіла не зовсім так. Та це те, що я хотіла.

    Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

    Я іншої думки.
    Життя не таке погане, як більшість звикла собі думати.

    Ходити взутим по хаті- примха. Не хотіти йти в школу- природнє бажання дитини.

    Звісно ні).
     
  3. Orman

    Orman Модератор-бомба

    Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

    ти тааааак висмикуєш-пересмикуєш, що я не буду відповідати
     
  4. Liliyah Romanova

    Liliyah Romanova Superova Moderator Staff Member

    Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

    Я не про погане життя, я про невміння сучасних батьків виховати обов'язкових та відповідьних дітей.
    У Штатах із мамами-подругами почали набагато раніше, то тепер пожинають наслідки.
    То від школи залежить. Тут для дітей покаранням є не йти до школи.
    Та й на роботу теж часом не хочеться ходити. Теж природнє бажання. Але це не є потреба, це теж із виду примх: хочеться - не хочеться.
    Я так і кажу, як є, що мені теж часом доводиться робити щось, чого мені не хочеться робити, але є причини, чому я це роблю. От подумати разом, чому ми це чи це робимо, набагато корисніше, ніж "нині такий день, що і я би не хотіла йти". Це не причина. Це як Натусик говорить Меласі, що шматок шоколаду, який він знайшов у шафці, дуже поганий, і запихає його весь у рот. Непереконливо. :)
    Якщо вчимося вдома, то вчимося вдома, якщо вчимося в школі, то ставимося відповідально до такого обов'язку. Якщо опції "більше до школи ходити не будемо, бо будемо вчитися вдома" нема, тоді працюємо над тим, аби було розуміння, чому треба ходити до школи, що то дає.
    По Даркові якраз бачу, що є позитиви саме в таких розмовах і поясненнях, ніж потураннях. Тоді, коли я кажу, що щось треба зробити, а йому не хочеться, то мої слова, що "я розумію, що то не надто приємне заняття, але зробити це все одно треба, бо ..." дуже допомагають. Із "не хочеться, то не роби" позитивного досвіду в нас ще ні разу не було, але та, то дає дешевий авторитет, от тільки чи він потрібен.
     
  5. Sera

    Sera Я хотіла не зовсім так. Та це те, що я хотіла.

    Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань



    На справу життя- не вірю, що може не хотітися. Ну і навіть як не хочеться, то можна собі троха перепочити.
    Та такої думки ДП наразі бачу не витримають.
     
  6. Liliyah Romanova

    Liliyah Romanova Superova Moderator Staff Member

    Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

    Тут таке є. Якщо ти добрий працівник, дадуть відпустку і на рік, якщо перегорів і треба відпочити. :)
    А не хотітися може. Ми ж тільки люди, як казав Владика Гузар. :)
    Тут із цього вже ціла ідеологія витворилася "it's all about me". Я є її противником.
     
  7. elektronika

    elektronika Well-Known Member

    Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

    І в нас так само. Не так давно заговорив. Але по душам ще не дуже вдається=)
    ситуація вчора. пішли в Аквапарк. Перезулись, дійшли до роздягальні, я перебралась. А малий : не хочу, не буду! купатися не хочу!!! "йдем, подивишся як мама купається, але треба розібратись" "нєєєєє! Не хочу!!!! Не буду" пояснюю. Довго, що вбраним не пустять, що доведеться йти додому. "Добре, додому". В результаті зайшли на територію парку я в купальнику, Петро в штанах і футболці. Там продовжувались, вмовляння, розмови, пояснення, сльози, крик ( з його боку) ще півгодини...
    В решті решт, вмовила. І склалося як з більшістю дітей: спочатку не хотів заходити, а потім не хотів виходити. Проблема була лише в тому, що вмовляння не були спокійними, Петро кричав, тікав і видирався. Щоправда, решта людей були з дітьми, отже дивились із розумінням... не косо...
     
  8. jalla

    jalla Прогрес року 2013

    Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

    Наша ситуація нещодавно.
    Просився малий в зоопарк, ну, я як мама люблячорозуміюча вирішила присвятити цьому вихідний. Зібрались, поїхали, все було класно, допоки Святика в маршрутці не перемкнуло, що він не хоче іти дивитися на звірят, а хоче додому до татка і до Андрійка.
    .
    Що я роблю, питаю чи добре подумав, чи точно не хоче, каже нє, додому і все!
    Виходим з ним на зупинці посеред дороги, переходим дорогу, щоб їхати в зворотоній напрямок. Пояснюю, що раз Святослав не хоче до звірят, а хоче додому, знач так тому і бути, я його завезу, залишу з татом і братиком і тоді поїду в зоопарк сама. І мені дуже сумно буде без свого синочка, бо я хотіла з ним там побувати і гарно провести час...
    Постояв, подумав, каже "я люблю тебе мама, я хочу з тобою до звірят".))
    В той день ми побували в зоопарку і дуже гарно провели час.
    Так я до чого веду, інколи треба себе переламати, змінити плани, дати дитині отямитися і показати, що з ним рахуються.
    Чогось мені здається, що зачасту це "не буду" "не хочу"- всього-навсього їхні капризи, якийсь спосіб привернути на себе увагу...
     
  9. HOPIC

    HOPIC Well-Known Member

    Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

    а це. тойво, не шантаж? ну, бо без мами.
    я так часто з братом робила, давала вибір "без вибору"(((
     
  10. jalla

    jalla Прогрес року 2013

    Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

    в чому полягає шантаж, розтулкуй.

    ---------- Додано в 10:04 ---------- Попередній допис був написаний в 10:02 ----------

    тобто без вибору?
    я на повному серйозі зібралася везти його додому. А нашо мені тягнути його на ланцюгах в той зоопарк? То не є аж шось таке, шо на мус, але конче треба бути.
     
  11. elektronika

    elektronika Well-Known Member

    Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

    З увагою складно визначити золоту середину. Бо особисто моя дитина отримує мабуть забагато уваги. Колись одна моя подруга сказала, що дітки народжуються з характером і я розумію, що це так і є. Дуже тонка річ виховання. І ще одне прочитала десь тут на посиденьках "Не виховуйте дітей, все одно вони виростуть схожими на вас. Виховуйте себе."
     
  12. jalla

    jalla Прогрес року 2013

    Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

    Нє-нє, ви не так зрозуміли.
    Там не від того коріння ростуть, що дитина обділена увагою загалом, дітки полюбляють привертати до себе увагу просто так і зачасту це буває там, де є саме більше скупчення людей.
    От ви не думали чого так часто буває, що ніби то "золота" дома дитина стає не керованою, коли приходить хтось з чужих?)))
    І таке є досить часто. І у нас так.)
    То так мусить бути, це само собою.
    Дитина- це є маленька людина, не робот і не іграшка. Я вже писала, які риси (недоліки) я бачу в малому від себе, а які від чоловіка і там сильно чогось ламати немає змісту. Для приклду, якщо людина вперта від природи і ця риса в ню генетично закладена, то під ню можна тільки мудро підлаштуватися, але переламати- наврят чи получиться.
    Я знаю що я свого маленького баранчика (так, він ще й як тато овен по зодіаку))) не пересперечаю н-і-к-о-л-и в світі, тому я можу діяти тільки іншими методами, бо нав"язати свою думку- горохом в стінку і не більше.
    Погоджуюсь, Святик нас з чоловіком копіює як під кальку.
    І це стосується і хорошого і поганого на жаль в тому числі. Хоча те, що погане сильно кидається в очі.:girl_impossible:
    Але моя думка- дитина росте, міняється, формується і з часом перестає потрохи дзеркалити батьків так чітко.
     
  13. HOPIC

    HOPIC Well-Known Member

    Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

    бо мама піде в зоопарк, а дитина лишиться сама, без мами, ну і що що з татом. та й усьо. страшно. дуже.

    це коли даєш дитині вибір апріорі знаючи що він вибере, або навіть так - коли інше - дуже йому не подобається. насправді, є ж більше можливостей, просто він поки що про це не в курсі. і коли допетрає - тоді така тактика розвалиться об фразу "ну і що?"
    я таке вже проходила)
     
  14. Almariel

    Almariel Well-Known Member

    Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

    дитині 4 роки! то ж не немовля. він прекрасно розуміє, що мама піде і потім прийде.
    я вже своїй дитині даю вибір: ідеш з татом в крамницю чи залишаєшся вдома з мамою - вибирає не завжди однаково.
     
  15. Liliyah Romanova

    Liliyah Romanova Superova Moderator Staff Member

    Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

    Я би не назвала привертання до себе уваги капризами.
    Нічого не буває "просто так". І таке привертання уваги теж ніколи не виникає "просто так". Це намагання переконатися, що мама не забула про дитину, хоч її увага переключена на цілковито інші речі. Це нагадування мамі, що для того, аби такі капризи попередити, треба дитині подавати знаки, що я тут для тебе вся, але ще цим людям допоможу паралельно.
    Це якщо так сказати. А якщо сформулювати так, що "ти лишишся з татом, а я піду", у дітей просте сприймання світу, без закручень, як у дорослих.
    Це зовсім інший вибір, і зовсім інше формулювання.
     
  16. Rosynka

    Rosynka Well-Known Member

    Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

    Мені здається, що то не зовсім можна застосувати до випадку Жанни. Думаю, якби вона знала, що в кінцевому результаті синок вибере таки звіряток, то й з маршрутки можна було не виходити. Ну і чому другий варіант такий страшний? Він хотів до тата і Андрійчика - отримує таку можливість. Тільки залишається ще й варіант, який йому підходив початково - з мамою в зоопарк. Тому, як на мене, тут важкість вибору не в тому, що його нема, а в тому, що йому хотілося і того, і того:)

    ---------- Додано в 17:09 ---------- Попередній допис був написаний в 17:00 ----------

     
  17. elektronika

    elektronika Well-Known Member

    Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

    Так то так, але мій в такому випадку часто пропонує свій варіант: в крамницю з мамою і татом або хочу щоб усі вдома залишились. І тут ситуація ускладнюється, коли синуся хоче змусити нас до якоїсь дії...

    ---------- Додано в 11:26 ---------- Попередній допис був написаний в 11:23 ----------

    І незважаючи на це, все одно маму відпускати в більшості випадків не хоче.
     
  18. Roxie

    Roxie Галицька панянка

    Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

    В моєї малої (3 р 1 міс) період командування.. Помічаю, що коли наперед з нею довго побавлюсь, то маю трохи спокою і вона спокійно сидить біля мене, не вимагає, щоб я бавилась з нею. А як не задовольниться моєю увагою - все, мені капці. Буде керувати мною, говорити ЩО я маю зробити, де, як, коли і т.д.

    Чесно кажучи, я більше щоб пожалітись, ніж щоб поради спитати. Бо впринципі вихід з ситуації вловила - треба наперед їй приділити достатньо уваги, а тоді буду мати вільну хвильку на своє заняття, але не завжди вмію себе так організувати.

    Може є ще якісь варіанти, коли дитина намагається керувати всім і всіма?
     
  19. Suzi

    Suzi Moderator Staff Member

    Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

    Вона увагу привертає. Дайте їй тої уваги. Зустрічала пораду про щоденні 20 хв, коли мама з дитиною грається на рівні дитини - разом на підлозі, наприклад. І ці 20 хвилин мама грає за правилами дитини )))
     
  20. Roxie

    Roxie Галицька панянка

    Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

    Ну, 20 хв для нас мало. Нам треба мінімум 3-4 р в день по 20 хв, і власне разом на підлозі, на її рівні, за її правилами. Але, мабуть, кожна дитина індивідуально потребує часу з мамою.