Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження? якщо тлумить, то тим більше не пускати до баби в кімнату
Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження? в плані ,,там не можна сісти, туди не можна глянути,,
Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження? тепер зрозуміло, бо подумала, що піднімає на дитинку руку. як вихід - "працювати" з дитиною, бо з бабою - то вже не варіант. діти швидко все схоплюють. вона скоро все зрозуміє саменька. а вам залишається тільки набратися терпіння і мудрості.
Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження? ну в моїй кімнаті я малим дуріти сама не дозволяю, виходить те саме, але жиєм дружно
Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження? якщо бабу напрягає сам факт перебування дитини в кімнаті, ну бо так їй хочеться (віднедавна перестала дивуватися дивним примхам старших людей), то ви її просто не переконаєте в протилежному. тільки собі нерви і настрій будете постійно псувати. тому треба переконувати дитину. зрозуміло, що хочеться спокою у домі, але якщо такі ситуації виникають постійно і зі сторони баби ви поступок досі не бачите, то не варто псувати собі здоров"я, а таки змиритися, бо нічого не зміниться. вона не подобрішає. а дитина росте і її можна переконати
Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження? колись в давнину ми жили у великому тоталітарному і могучому Савецкому Саюзє і від цивілізованого світу були відгороджені , більшість людей жили всі разом, бо так було легше вижити на ті копійки, житло не куплялось і тим більше не здавалось. Тому порівняння таке просто не прийнятне, бо закордоном ,де панували демократичні і цивілізовані умови життя для людей, люди давним давно ідуть жити окремо, не чекаючи одруження, а вже коли ідуть вчитись, і вже тоді є самостійними і будують своє життя , підтримуючи з батьками теплі і близькі стосунки. А в нас привикли всі товктись вплоть до 4 покоління під одною кришою під різними причинами (лишають хату, немає грошей зняти житло) і мотивами ( не бажання бути самостійними, бажання "зекономити гроші"), де самий главний - баба або мама, і подружжя по суті не є самостійним вирішувачем своїй долі.
Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження? так, то воно так, але в любому випадку батьки також повинні поважати думку і погляди дітей, раз вже з ними живуть їхні діти. Не усі вміють заробляти гроші, але усі хочуть мати свою сім"ю. Чи може одружуватись, треба тільки "по розрахунку". В мене в родині принято, що батьки допомагають своїм дітям з окремим житлом, зараз мої батьки нам допомагають доробитись до цього. Своїм дітям я також буду допомагати. Маю дуже багато знайомих, які одружились, бо так вимагали саме батьки.
Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження? Заздрю вам по-доброму. Бо моїх батьків принцип: ,,ну, ми ж так жили. чому ви так не хочете? вам всього мало,, Своїм дітям збираюсь надавати всю можливу допомогу.
Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження? Я вважаю, що не вартує порівнювати такі речі.... Колись жінки ходили тільки в спідницях, близькість була тільки після весілля, та й саме весілля було обов"язковим...Не вартує дивитись на колись, бо купа всього змінилось на краще. І звичка жити молодим сімей окремо-одна з таких змін.Я б це навіть назвала прогресом або еволюцією інституту сім"ї.
Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження? Я люблю жартома казати, що батьки самі винуваті, що не навчили дитину заробляти гроші і бути самостійними, а не тепер,коли діти уже виросли, починати робитись хорошими батьками. Раніше треба було вимагати, радити і лізти у життя (десь так з народження).
Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження? А я вважаю, що я маю право порівнювати що з чим хочу. І не для того я це написала, щоб мені відповіли про спідниці, чи про Радчнський союз)) За совітів оренда доречі ішла повним ходом, тільки потрібно було до когось підселятися. Я мала на увазі не ті часи і не те. Хотілось просто донести, шо не можна безпардонно лізти в сім"ю своєї дитини навіть якщо вони проживають на спільній з батьками території. То зараз ми всі помудріли- піди купи, піди орендуй, а колись і того не було і батьки мусіли мириися з тим, що хтось з дітей буде з ними жити. Та чи я шо маю проти. Ми самі живемо окремо, хоча в батьків чоловіка є де розміститися.
Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження? слава богу, що я не живу в ті часи, і не дивлюсь в минуле, і не треба тішити себе ілюзіями, що раз колись так люди жили всі разом, то я тоже зможу. Не тіште себе ілюзіями!(не конкретно ви, а люди, що так думають). Ви не можете залізти в кожну родину, що жили колись всі разом, і знати , чи їм було важко: просто багато хто терпів, деякі розлучались, деякі кожен день сварились. Але звичайно від спільного проживання ніхто не вмирає, живуть і так, але чи таким чином вони хочуть провести єдине своє життя, не реалізувавши повноцінно свого права вирішувати долю своєї сімї?
Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження? Прочитала тут про старі часи, як сім'ї поколіннями жили в одній хаті і згадався невмирущий твір "Кайдашева сім'я" але ж весело їм жилося!
Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження? ну... рай, одним словом якщо чесно, так, треба поважати і нову людину, що прийшла в сім*ю, і нову сім*ю загалом, але є дуже мало людей, які на це здатні... от мої батьки навряд би мовчали, слухаючи сварки, я сама така, як уявляю, що в мене вдома колись хтось на мою Аню буде верещати - я би не мовчала, або як вона на рівному місці на чоловіка наїжджає - зразу б захотілось "довиховати", а в молодій сім*ї всяке буває ми он вже 4 роки одружені (і ще 3 до того зустрічались) - і то, ще притирка повним ходом, часом такі "італійські пристрасті", що сусіди, мабуть, в шоці та і в "сиву давнину" не так всі права качали, це ІМХО, можете спробувати переконати мене в зворотному що маю на увазі? приходила нова людина в дім і впрягалась на повну: вся сім*я в полі зранку і до ночі - і нова людина гне спину мовчки (навіть і не мовчки, але ж робить), в родині господарство, худоба - місить корм, чистить хлів... ну хіба не так було??? а зараз: приходить такий мачо-мен (або леді, я не мала на увазі, що саме чоловіки таким страждають) в нову сім*ю, в якій є традиція по суботах їздити бабусі допомагати, яка в селі живе і має здоровенного города, і такий зразу: "я в землі длупатись не буду, мені треба буде картопля - я собі куплю", і не їде, не допомагає, хоча очевидно, що баба картоплі дасть, і їсти він її буде разом зі всіма, а не купувати її собі окремо, поки всі інші будуть їсти бабину
Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження? Мамина знайома, після одруження орендувала житло в ті совєтські часи. Бажання, основне бажання. Мої жили окремо, так їхні батьки постарались. В однокімнатній, але такій прикольній і окремо. Всі їх друзі тусувались лише в нас, у нас завжди багато народу було. З дітьми приходили, без. Потім мої шкільні друзі приходили. То чуть не чудо було - більки батьки і дитина в квартирі жили. Правда всі дивувались чому не почикали на 2-х кімнатну? Нічого потім докупили.
Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження? Для мене життя з батьками стало неможливим ще задовго до заміжжя. Тоді навіть постійного хлопця не мала. Хотіла спокою, свободи, хотіла робити те що хочу і коли хочу. Батьки того не розуміли. Не хотіли відпускати. Знаходили багато аргументів. Більше ніж пів року сліз, образ і нарешті я досягла свого. Так, спочатку було дуже важко у фінансовому плані, але думки повернутись назад не виникало жодного разу
Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження? я вважаю що можна жити і з батьками, ми жили рік у моїх батьків, досить добре, бували сварки але то хіба між мною і мамою і то по таких темах що і до весілля виникали. Наша кімната була нашою територією, ми робили там що вважали за потрібне, батькам не вказували як їм жити а вони нічого не вказували нам, могли порадити але робили так як самі вважали правильним. Зараз живемо у власній квартиріі у нас і далі прекрасні стосунки, я ваажаю що якщо люди люблють одне одного то поважатимуть і любитимуть де б не жили
Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження? Вважаю, що мали зрозуміти, це ж чудово, що їх дитина хоче самостійності, ще й робе для цього щось...вважаю, що тут навпаки треба якось направити, допомогти... скільки є таких, що тільки тягнуть з батьків, а самі ніяких зусиль не докладають, одно звинувачують весь світ, оправдовуючи свою бездіяльність, навіть у достатньо зрілому віці.... lilochok, а ви розумничка)))
Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження? Ага, і не будть заставляти, щоб ви жили по їхньому уставу і на двері не будуть вказувати в разі чогось і підколювати не посміють, що раз ти живеш з ними, знач зарано створив сім"ю. Отож бо люблячі, мудрі батьки дадуть дітям спокій і самі спокійно дочекаються, допоки молода сім"я звиє своє гніздечко. Сто процент... і все таки окремо жити краще.)) Бо от так ніби всі батьки всіх люблять, а от під час спільного проживання такі історії вилазять, шо просто капець... ---------- Додано в 14:08 ---------- Попередній допис був написаний в 13:41 ---------- Та я знаю, шо сварились і мирились і ця історія з батьками, дітьми і їх спільним проживанням з давин-давен важка, я писала про оте, що батьки витикають, та чи навіть у нас на форумі часто читаю таке "раз ти з ними живеш, знач ти ніхто ПОКИ і звуть тебе ніяк, тому хоч чи не хоч а живи по їхніх правилах, мирися з їхніми бзіками", чи т.п. (надіюсь я вже зрозуміло висловилась, чи знов не дуже?) А колись батьки не мали такої розкоші, шо діти з хати ступались, тому може і де і вели себе достойніше, бо знали шо куди не крути, а вжиись разом таки прийдеться. Бо мені, повірте, добре відомо шо то таке, коли тебе просто нагло виїдають. Так не можна, тре старатися зробити життя дітей якомога комфортнішим, ну, і про свій комфорт не забувати. А гризтися, авось не витримають і на квартиру ступляться- не правильно!
