Відповідь: Мистецтво бути дружиною (3) нема ідеальних ))) Теж колись так думала. То неправда. Повірте. Задоволеність в більшій мірі залежить від нас самих. І стосунки справді залежать на 50 % від жінки і на 50 % від чоловіка, повністю згідна із Sera. І тут ми говорим не про те, що ВСЕ залежить виключно від жінки, а про тих 50% які може зробити жінка.
Відповідь: Мистецтво бути дружиною (3) О, мій любий щойно заявив. Зайшла розмова у них на роботі за пологи й присутність чоловіка на них, й хтось толкнув речь, що то пагубно вліяет на бажання чоловікове в майбутньому, а мій муж відповів, що щось в тому е. Я, як справжня жінка, яку обізвали рибкою, в цих словах прчула відверте зізнання своеі непривабливості в очах чоловіка, ну повний аут. Після моіх слів, щомені було дуже неприемно то почути, муж заявив, що я САМА В ТОМУ ВИННА, й що нема чого мені таке розказувати, бо я не так реагую, ще й зробив з мене винну в чомусь з криками вийшовши з кухні. Чи то вже заяву на розлучення строчити, чи шо. Яка я зла, зараз сама від тоі злості й трісну. В срц.мережах бігае вислів Мерлін, здаеться, недослівно, але зміст наступний:'мені потрібен мужчина, щоб бути щасливою, нещасною я можу бути й без нього'.
Відповідь: Мистецтво бути дружиною (3) То напевно від психіки чоловіка залежить. Явно не від вас. Бо мій сказав, що нема нічого "такого" на пологах і радий, що бачив народження своєї дитини. І іншим радить не пропускати цей важливий момент в своєму житті. В свою чергу йому на пологи йти радив теж наш близький друг. І коли він це говорив, то видно було як він пишається, що брав участь в народженні своєї дитини. Я не кажу, що в вашого чоловіка щось з психікою. Просто інший тип мужчини, напевно. А може ще не дозрів до того.
Відповідь: Мистецтво бути дружиною (3) Тому я перш, аніж взяти чоловіка на пологи дуже довго думу гадала... але не прогадала, тьху-тьху
Відповідь: Мистецтво бути дружиною (3) то якийсь капець, я не знаю, як би я реагувала. А взагалі, не вперше вже мені чомусь Ваш чоловік дуже якимось виглядає... ну не дитячим, але чи то незрілим, чи то підлітково-кризовим. Що з тими ідеалами дівчат, що зі ставленням до присутності на пологах... Ви ж не на ланцюгу його з собою тягнули. Сина йому народили... коротше, я в шоці.
Відповідь: Мистецтво бути дружиною (3) мій чоловік був при родах "від" і "до", я того хотіла, а він розумів, що мусить мені допомогти і бути поруч в нелегкий час. І сприйняв після того все дуже нормально, скажем так практично і з розумінням. Але мій чоловік не є дуже емоційним і зовсім невразливий. І відносини сексуальні і близькі від того спільних родів не погіршились, а навпаки згуртували і дали якесь наочне відчуття батіківства. Мені здається чоловік швидше , легше і краще усвідомлює себе батьком, коли бере участь у родах, а не сидить десь на роботі чи в барі і по дзвінку взнає, що вже є татом. Але то все залежить від характеру чоловіка. Тато (дуже емоційний) був на родах мого брата- досі йому то сниться і каже, що таки якби він сам родив. Чоловік подружки на родах ( дуже вразливий)- мають проблеми в сексі після спільних родів. Він представляє в такі моменти роди. Ще одна подружка каже, що чоловік був категорично проти того, щоб бути на родах. Ще одна подружка - чоловік нормально то сприйняв і сам хотів бути. Ще одна подружка- чоловік після спільних родів на вихідних сам годує і колише дитину, бо каже, що його дружина і так на родах відмучилась. Тому все індивідуально.
Відповідь: Мистецтво бути дружиною (3) не бачу ауту, сказав не подумавши. На себе не переніс, на жінку не переніс ситуацію... діагнози я б не ставила . Вам розповів- побачив реакцію, якої він не очікував, та й розізлився, бо ви розізлились А ви би поржали, і нагадали як це гарно було, при народженні діток, і запропонували піти "переконатися" чи все "там" добре П.С. дівчата,але ви вже вмієте оті психодіагнози поставити, я в шоці. перечитала оце ваші пости , і такий він, і сякий, фу. Після таких порад дійсно захочеться плакати. отактак, ще файно розкажіть, що ваші мужі ТАК би ніколи не зробили. і чому трафляє від слів : "ще одна подружка?" хм.
Відповідь: Мистецтво бути дружиною (3) Маю таку трохи трудність. Не знаю, чи зможу описати зрозуміло, але спробую. Я більш організована від чоловіка... точніше була, бо бачу, що під його впливом стаю подібна до нього. Це переважно стосується побутових ситуацій, гнучкості планів. Оскільки я тепер залежу від чоловіка в сенсі розпорядження своїм часом, то це для мене створює певні незручності, я не люблю, коли щось не встигаю зробити, коли від якихось планів треба відмовитися. Як мудро, в рамках "Мистецтва бути дружиною " поводитися, щоб "підтягнути" організованість і часу, і побуту? Варіант жити собі за власним графіком, як мені зручно - не підходить, бо мені нема на кого понадіятися на допомогу з дітьми, не всяку роботу можна з ними робити, не всюди їх візьмеш і собою і т.д.
Відповідь: Мистецтво бути дружиною (3) а в мене) аби не те що він не ставав мною, аби я не ставала ним, вічно думаючим-довго виміряючим-страшно провіряючим - поки на 100%не перконаюся - все пройшло, а я чухаюся. а тенденція є.... тепер мені вже все одно на всьо моментами буває..дуже глибоко все одно, аж до шкоди чойогось здоров"я.
Відповідь: Мистецтво бути дружиною (3) Я стараюся зранку, або ще і наперед обговорити плани на день, сказати що сьогодні треба зробити і що я чекаю від чоловіка. Він в мене не любить на ходу міняти плани, тому отаке планування наперід добре працює.
Відповідь: Мистецтво бути дружиною (3) В мене постійно стільки планів і я їх ще з такою швидкістю генерую чи видозмінюю, що одним мистецтвом тут не обійдешся. Так шо муж у мене в тому плані бідненький.
Відповідь: Мистецтво бути дружиною (3) От і мій муж так. Раптові зміни планів для нього то є жах. Стараюсь по-мінімуму змінювати плани, і наперед все обдумати. А як щось треба зробити таке, що він не любить - то кілька разів прошу і нагадую. Колись злилась з того, вважала що раз сказала і чого повторювати як папуга, а тепер не злюсь. Прогрес )))) Тепер тішусь коли він все-таки це зробить.
Відповідь: Мистецтво бути дружиною (3) А ви такой чисто відчуваєте себе нещасною поруч зі своїм чоловіком, чи то разами так? Бо я чого питаю, в емоційних людей таке буває- то я глибоко нещасна, а через пару хвилин зацілую до сметі, бо я найщасливіша. От читаю дану темку, та й форум загалом і бачу, наскільки по-різому наші дівчата можуть сприймати одні і ті ж, чи то рівноцінні речі. Одна почуває себе мега щасливою біля найкращого чоловіка в світі)) і всі його грішки, криві слова, не мудрі вчинки сприймає з посмішкою і продовжує бути щасливою далі. Інша, фільтрує де погане, де не дуже, а де вже точно зле. Щось робить, працює над стосунками, але вміє адекватно оцінити ситуацію. А ще є тип дівчат, які слова мимо вух не пропустять, чи жесту... Це жінки які тримають вухо востро і широко відкрті очі. То все без конкретики і де на мою думку правда, я також писати не буду,бо воно зараз значення не має. Єдине я до чого веду. Оцю, описану вами ситуацію, можна було би сприйняти дуууже по-різному. Тому одні напишуть, шось типу "аяяй, хам", інші, що ви самі себе накрутили. Але я думаю, ви просто хотіли в той момент вилити тут троха нам душу, а до нині вже все втряслося та й майже забулося. А то зараз посипляться поради і всі такі різні, прям до взриву мозгу. Вам того тре?
Відповідь: Мистецтво бути дружиною (3) і мій чоловік любитьвсе спланувати, він вранці поки їдемо на роботу обговорює, що треба нині зробити, куди заїхати, щоо купити і як то все разом організувати. Мені це підходить. Я взагалі трохи неорганізована, можу щось забути, а з ним легше
Відповідь: Мистецтво бути дружиною (3) останнім часом в нас криза сімейних відносин. jalla правильно написала, що до однієї і тієї ж ситуації можна поставитись по різному. от наприклад, чоловік не любить коли я складаю посуд в раковину, бо він одразу після себе миє, а мої кастрюлі/тарілки йому там заважають. а я не завжди можу мити посуду одразу, бо деколи треба відмочити або малий зразу біжить по тумбочках заглядати і то вже не до миття. короче, почалось все з тої претензії, а потім не так сорочку попрасувала і пішло поїхало... я це все сприйняла як вкотре йому шось не так і хай розводиться і не компастірує мені мозги. я ж ніяких претензій не виставляю. ну, але ж можна було по-іншому сприйняти. як то бачити у всьому позитив і радіти тому, шо є?
Відповідь: Мистецтво бути дружиною (3) А навіщо бачити позитив там, де потрібно шукати проблему? Справа ж явно не в немитому посуді чи недобре попрасованій сорочці. Копайте глибше. Надіслано від мого GT-S7272, використовуючи Tapatalk
Відповідь: Мистецтво бути дружиною (3) Думаю, що сваритесь не через посуд і сорочки. Я найчастіше сварюсь тоді, коли втомлена. Фізично, або морально.
