Відповідь: Що читаємо? (2) дочитую МЕГАржачну книжку "Бурачковицькі хроніки" Б. Волошина. ось пару цитат : " З самого раня я лежав на бамбетлі, і обсервував, як дівчиска в телєвізорі ноги задирают (аеробіка сі називає). Діти бавились з нашим котом Шаріком в пограничника - засилили йому шнурок на шию і давали нюхати мої старі мешти, шоби потому він мене шукав. Але старий коцур все втрачав свідомість." "Наш тренер замінив його на мого ліпшого колєгу, Олька Березяка. Він, правда, трохи не в формі - вчора був на празнику та приїхав в жіночих капцях і з жовтими очима. Але на полі Олько - гірше звіра." "Але я не такий дурний, як виглядаю. Падаю на мураву і в леті копаю Орка в кістку. Той, як втєтий летит на трибуни і зносит три ряди. Суддя свище, фельдшер вправляє щелепу малому, що хтів помогти Оркові." "Я злапав Ромка за ліве вухо і потігнув до берега. Коли ми вилізли, Ромко ввалив мене в лицьо, бо вухо в нього розтягнулося і падало на вочі."
Відповідь: Що читаємо? (2) Ден Браунт "Інферно". Люблю його творчість і хочу в Італію. Зараз на Українській, але маю ще оригінал, то візьму потім (для практики)
Відповідь: Що читаємо? (2) Закінчила читати "Танго смерті" Юрія Винничука. Навіть не думала що українські письменники так пишуть. Рекомендую прочитати всім. Прочитала на одному дихані. Все таке рідне - описи Львова, наша західна говірка, життєві історії, все написано легко і захоплююче. Читала і згадувала свою бабусю, її історії, її стиль говоріння, ці старі, вже ніким невживані слова. Найдивніше, що читала і в голові вимальовувались аналогії до теперішніх подій...А сам сюжет - щось містичне, цікаве і десь там глибоко в душі виникла іскорка надії, а може дійсно існує "танго смерті".
Відповідь: Що читаємо? (2) Настя Байдаченко "Данс макабр" - художня книжка про чуму і парижан. невеличка. не претендує на філософію і глибокі роздуми, але дуже непогано для відпочинку і розрядки.
Відповідь: Що читаємо? (2) в мене зараз відпочинкове чтиво - Дафна дю Морьє "Дух любви" - про плинність часу, родинні стосунки, особливо мене зачепило про зв'язок мами і сина, різну любов до рідних дітей, покликання... завжди підозрювала, що люблю цю авторку, а тепер з впевненістю можу сказати, що це моє! хто не читав, дуже рекомендую її "Ребеку" - читала разів 5, і ще буду))) ну і всіх книголюбів - з Міжнародним днем Книги ! Читайте!
Відповідь: Що читаємо? (2) І я за Вашою порадою за два дні прочитала книгу - важка, дуже важка, але мене затягнула. Не могла відірватися, згадувала все, що чула, бачила, пережила схожого в своєму житті, зовсім віддалено схожого, але страшно так! За таких покалічених дітей, за їх батьків... Не можу підібрати слова, але вже кілька днів ходжу під враженням. По цій книзі зняли фільм, от тепер думаю, чи вартує глянути...
Відповідь: Що читаємо? (2) Тільки що дочитала Джоджо Мойєс "Корабель наречених". Досить непогано, але це не найкраща її книга . Очікувала більш динамічних подій, які хапають за душу. Якось не достукалася до мене автор... Зараз мене сильно потягнуло на романтично-любовну літературу. Ой, не до добра це Але опиратися не можу
Відповідь: Що читаємо? (2) я ніяк не подолаю ту книгу. розчарувалась в авторці абсолютно. не люблю я початків на 100 сторінок, де ніякого розвитку, лиш перекидають на різні сюжетні лінії і часові простори. ні за імена зачепитись, ні сюжетом не встигаєш зацікавитись. зараз шукаю щось до прочитання. не філософське, не сумне, не страшне і не фантастичне))). ---------- Додано в 19:14 ---------- Попередній допис був написаний в 18:54 ---------- ще додам свій відгук про "дівчина, яку ти покинув". ну така вже соплива назва книжки, що читати не хотілось. але мене захопила історія кохання в часи першої світової. якось так гарно читалось, і написано якісно, дуже яскрава постать головної героїні. але коли з"явилась сюжетна лінія в теперішньому часі - все зійшло на пси. попса-попса.
Відповідь: Що читаємо? (2) І я ... у пошуку.. правда страшне і фантастичне може бути Ще чекаю коли з'явиться в електронному варіанті книга ''Узник Неба - Карлоса Руис Сафона''. Дуже сподобалися його книги ''Тінь вітру'' і '' Гра ангела''. З Джоджо Моєс ще в планах ''Останній лист від твого коханого''. Хто читав? Що скажете про цю книгу?
Відповідь: Що читаємо? (2) почала читати Айзека Азімова "Я робот". Купив мені чоловік невеличку книжечку українською мовою. читаю я її вже довго, бо після кожного оповідання мушу зупинитись і обдумати все. зачіпають мене ті роздуми.
Відповідь: Що читаємо? (2) За рекомендацією Імель, прочитала книжку Галини Гордасевич "Степан Бандера: людина і міф". Просто написана, хоч складається з самих лише фактів. Авторка не возвеличує особистість Бандери і не засуджує його дії. Книга допомогла мені уявити справжню картину різних періодів життя цієї особистості, бо до цього в мене було уявлення трохи не в тому руслі. Однозначно раджу прочитати всім, кого цікавить така тематика. Імель, ще раз дякую за таку корисну пораду Зараз читаю Пауло Коельйо "Алхімік".
Відповідь: Що читаємо? (2) І я читаю)))Це мій "другий підхід" до цієї книжки. Поки що читається нормально, не те щоб "захопила", але і кидати не хочеться.Далі буде видно)
Відповідь: Що читаємо? (2) Останнє що читала. Одні розчарування чи я забагато хочу... Бернар Вербер "Зеркало Кассандри"- про дівчину, яку батьки длч експерименту "зробили" аутичною і вона почала бачити майбутнє. Вирішила рятувати людей з допомогою бомжів, вільних людей. І в кожного своя історій, свій шлях, який привів її на звалище. Ледь дочитала. Стівен Фрай "Лжец" - однозначно не раджу читати дуже чутливим людям і тим, хто не долюблює геїв. Англія 70-х, приватна школа для хлопчиків потім університет і патологічний брехун. Але сам стиль написання мені сподобався хоч трохи напрягали стрибки у часі і я плуталась. Дж. Керрол "Країна сміху" - головний герой вирішив написати автобіографію свого улюбленого дитячого автора, для чого поїїав в містечко де той жив. Але не все там просто. Книжка приправлена містикою і вигадкою, але до однофамільця явно не дотягує... Фенні Флег "Рай десь поруч". Про те, що треба радіти кожному дню свого життя і як пройти свій шлях так, щоб після твоєї смерті всі згадували лише приємне і те як їх життя змінилось завдяки тобі. Загалом легке американське чтиво Повернулвсь до Акуніна і його Фандоріна. Робила перерву і тепер дочитаю останні частини.
Відповідь: Що читаємо? (2) Мені ця книжка випадково потрапила на очі під час відпочинку у родичів, тому привезла дочитати її до Львова. Реалістично передає атмосферу того часу, і дозволяє читачу самостійно скласти думку про цю видатну людину.
Відповідь: Що читаємо? (2) І в мене також. Вирішила розвантажити мізки трохи і прочитати детектив. Взагалі, я не любителька детективів, а тут на якомусь сайті ( чи не літакцент?) побачила статтю " 5 детективів, які потрібно почитати", дай, думаю, почитаю. Почала Жоель Диккер "Правда о деле Гарри Квеберта". Фігня повна. Агата Крісті і Чейз проти цієї книжки- це шедеври. Автор чомусь вважає, що він може описати якусь складну гаму відчуттів і почуттів. З тим словниковим запасом, що у нього, він би і помідор не зміг описати. От мені цікаво, хтось порахував, скільки разів в цьому опусі закоханий в 15-річну дівчинку герой пише її ім"я: 3000 раз чи більше? Це в розумінні автора так проявляється любовна знемога у творчих людей: писати ім"я коханої і рвати листки з написаним. Якби вилучити з книги ці епізоди та ще постійні сльози та біганину до/від одне одного, то ще б можна було читати. Враховуючи вік жертви (15 років) і те, яку дорослу, повноцінну любов вона відчуває до 34-річного підозрюваного, автор, напевно, до цього часу знаходиться під враженням "Лоліти" Не дочитала я той детектив. Стало шкода часу і очей. Так і не дізналась, хто там і як вбив. Печалька.
Відповідь: Що читаємо? (2) я якраз недавно завершила читати решту з його циклу "роботи" любителям фантастики з елементами філософських роздумів і детективних історій раджу: "Сталеві печери", "Оголене сонце", "Роботи вранішньої зорі" і "Роботи імперії"
Відповідь: Що читаємо? (2) насилу домордувала модного Мілана Кундеру і його "Нестерпну легкість буття". багато роздумів, багато зрад, багато філософствування (не філософії, а власне, претензій на неї). сюжет вплетений в події, коли з Чехословаччини виникло дві незалежні держави (отут якраз було цікаво читати, бо москальські морди не змінили свої методи і зараз). я так і не зрозуміла де в цій книжці легкість, але про нестерпне буття всьо ясно.
Відповідь: Що читаємо? (2) Порадьте щось легке і жіноче. Типу Софі Кінселли, щоб легко читалось і не думалось А то вирішила паралельно с серіалом "Ганнібал" перечитати книжки Тамасса Харріса і якось треба від того відійти ---------- Додано в 22:59 ---------- Попередній допис був написаний в 22:04 ---------- Вже знайшла Буду читати Гетсбі (фільм не змогла подивитись, може хоча б книжка сподобається)
