Відповідь: Хоч серце розривається навпіл, пишу... А я мала честь дружити з Наталочкою, це була дуже добра, щира, розумна і ввічлива дівчина. ( досі не можу писати в минулому часі) Познайомились ми в чаті, 4 роки тому, потім побачились на парфумовій форумівці. Спілкувались ми багато, бачились частенько, вона приїжала до мене в гості зі своїм синочком, дивлюсь на фото, де ми разом з нею і нашими синочками веселі та щасливі, сльози стримати не можу. Згадую, як 2 роки тому, я приїхала до неї в лікарню на Топольній, це був другий день після операції я її підтримувала, розказувала новини, а вона каже хочу встати, і зловила мене під руку і ми гуляли коридором лікарні, жартували, вона усміхалась, бо сміятись їй було боляче і ми вірили що все буде добре. Нажаль Господь забирає добрих людей до себе. Вічна тобі память Наталю, ти завжди будеш в моєму серці, нехай земля тобі буде пухом, а ми будемо молитись за здоровя твоєї сімї і упокій твоєї душі. Памятаю...
Відповідь: Хоч серце розривається навпіл, пишу... ....Одного вечора переписувались, а Наталя каже..я піци наробила, приходь. Кажу, та пізно вже, чи й дощ падав. Кажу давай наступного разу....Наталю...не вийшло...не вірю і все
Відповідь: Хоч серце розривається навпіл, пишу... Дівчата, я ж не винна, що в мене 9 день народження, правда? Я і не святкувала зовсім, то ж піст. Знала Наталю тільки заочно. Вона на конкурсі "Миколайків" мені такий подарунок гарний зробила....... щойно зайшла з комп*ютера на ДП, бо три дні тільки з телефону заходила, то навіть нічого і не читала. А тут такі новини... мороз по шкірі. Розривається серце..... не вірю......
Відповідь: Хоч серце розривається навпіл, пишу... давно не заходила на форум! сьоні зайшла і тут таке... якось так стало тяжко і дитину так шкода....
Відповідь: Хоч серце розривається навпіл, пишу... Звісто ні. Вибачте, якщо вас образила. Просто звучало як злий жарт долі... Це як коло: народження-смерть-народження.... Пробачте
Відповідь: Хоч серце розривається навпіл, пишу... Особисто не знайома, байдужих у такий нелегкий період життя напевне немає...Важко зрозуміти, точніше не вкладається в голові лише те, що нас покидають молоді, ті у кому ще так нуждаються і ті хто так комусь потрібен!
Відповідь: Хоч серце розривається навпіл, пишу... Хоч була не знайома, і не доводилось спілкуватись, але в трата це важка для рідних та знайомих. У житті так завжди є,хХтось в цей день похорон має, а хтось весілля гуляє, іменини чи дні народження. Для одних доля дарує радість, а іншим біль..
Відповідь: Хоч серце розривається навпіл, пишу... Ще досі під враженнями від вчорашньої зустрічі. Поїхала в гості до своєї родички, все як завжди. Правда на кухні сиділа молода, красива і чимось дуже знайома мені дівчина. Посиділи, посміялись, побалакали. І от щось знайоме і ніяк не можу згадати хто це, та і встидно питати, бо людина мене знає. А потім я побачила її руку...всю синю від уколів. Дівчина не могла навіть сама пройтись...Уже третій місяць лікарень. Остання стадія раку...Аж потім я зрозуміла хто це. Люди, я не можу передати, які відбулись зміни, що я не впізнала жіночку, яку знала половину свого життя. Завжди посміхнена, життєрадісна, завжди всім допомагала...та і зараз, не зважаючи на хворобу вона залишилась такою. Але рак просто її "з'їв"...Лікарі дають не втішні прогнози...А вона ще навіть і інших підбадьорює. От чому, коли людина дійсно хороша, то в неї така важка доля? З сльозами на очах пишу. З середини воно мене мучить...Ви б бачили її очі, наповнені добром, радістю...Від тієї людини, що була лише рік тому залишились лише очі...От чому вона так має мучитись? Вдома залишилось 2 діточок. Я вірю що пані Марія викарапкається з хвороби, по іншому буди не може. Але як згадую, як вона така маленька, квола ішла до своєї кімнати, серце кров'ю обливається.
Відповідь: Хоч серце розривається навпіл, пишу... Як багато втрат. Вчора дізналась про ще одну. Пішов із життя наш ректор, світла людина і хороший керівник.
Відповідь: Хоч серце розривається навпіл, пишу... Вчора померла двомісячна дитина мого дуже хорошого знайомого-це вже друге немовля помирає серед моїх друзів за останній місяць
Відповідь: Хоч серце розривається навпіл, пишу... у однієї мацьопи проблема з легенями була у іншої з шлунком в деталі вдаватись не буду-боляче
Відповідь: Хоч серце розривається навпіл, пишу... Чомусь так є що господь Бог забирає найкращих до себе на небеса.
Відповідь: Хоч серце розривається навпіл, пишу... В середу вночі Він забрав до себе мою матусю... Тепер вони із татусем разом навіки.. Не писатиму більше нічого, бо це займе не одну сторінку - прошу лише спільно зі мною помолитися за упокій душі раби Божої Ольги.
Відповідь: Хоч серце розривається навпіл, пишу... перечитувала темку і знайшла допис Наталі(Натка 75) .Так шкода(
Відповідь: Хоч серце розривається навпіл, пишу... Сьогодні померла молода жінка, стався інсульт, коли вона годувала груддю своє річне малятко, яке вони з чоловіком так довго чекали... Нема слів. Вона ж була така молода, всього 35. Як же та дитнка без МАМИ......
Відповідь: Хоч серце розривається навпіл, пишу... Прочитала ваш допис, коли годувала свою малечу. Моторошно, і безмежно жаль маля.
Відповідь: Хоч серце розривається навпіл, пишу... Бо Він Добрий і не хоче, аби людина по смерті була самотня. Він її любить і хоче, аби людина була в раю. Але Він не найкращих забирає, а всіх, хто хоче бути з Ним. Хвороби та смерть - не від Бога, то все наслідки гріха. Бог не хоче, аби ми хворіли, не хоче, аби вмирали дітки, не забирає маму в діток, але коли стається біда, Бог є тим, Хто допомагає, Хто забирає душі померлих до себе. І коли стається горе, Він плаче разом з нами...
Відповідь: Хоч серце розривається навпіл, пишу... Якраз зараз похорон брата в далекій Литві.Йому було лиш 33, молодий , повний сил і енергії, ніколи нінащо не жалівся, а тут ошбириний інсульт, знайшли вже мертвого в машині. Ані серце ані розум не можуть таке прийняти, просто не уявляю як там наша бідна невістка, як переживе такий стрес дитина, язик не повертаєсьтя сказати що його вже нема. Вічна память тобі братику, ти завжди будеш в наших серцях!
Відповідь: Хоч серце розривається навпіл, пишу... Завтра девять днів від смерті моєї бабусі.... Описати як на душі пусто і важко навіть не зможу. Вона прожила довге життя 83 роки. Я впевнена , що була щасливою в своєму житті, і багатою - мала 5 дітей, 10 внуків і 11 правнуків. Бабуся була доброю і світлою людиною. Навіть той факт , що народилась вона на Різдвяні свята , а померла на Великодні свята багато про що говорить. Нехай з миром спочиває. Ми тебе памятаємо.....
