Відповідь: Що читаємо? (2) Мені з останнього дуже сподобалось "Місто" Валер'яна Підмогильного. Українська класика про Київ початку 20 ст, комунізм в усіх його проявах і про людей на тому тлі. Кому хочеться хорошого українського ретро, дуже раджу.
Відповідь: Що читаємо? (2) Мені здається, що це такий авторський стиль авторки, бо прочитала всі її книги і вони всі якісь "сіро-гнітючі".
Відповідь: Що читаємо? (2) Герберт Розендорфер "Большое соло для Антона". Цікаво. От щоб ви робили, якби прокинулись якось і виявилось, що з планети зникли всі люди. Тварини, рослини, речі-все залишилось, а людей нема, ви самі. Сподобалось мені. Не нудно, хоч з активних дійових осіб тільки головний герой і його спогади. А от твори Мірча Іліаде не пішли. Ніби мали бути "підбиті" містикою новелли, а якось не зачіпило. Трохи затягнута розкрутка сюжету часом.
Відповідь: Що читаємо? (2) Ще раджу трилогію Вероніки Рот - Дивиргент, Інсургент та Еллігент, чимось схожа на Ігри, але інший сюжет.
Відповідь: Що читаємо? (2) Почала читати Поттера знову, цього разу на англійській. Якби не читала на українській, то зараз би певно мало що розуміла. Також взялась за "Похороните меня за плинтусом" - думаю, може то якось своїй мамі дати почитати?
Відповідь: Що читаємо? (2) Вау, тут так багато книжок)) Де б тільки часу знайти, аби все перечитати)) Дуже дякую за такі корисні рекомендації! А я зараз дочитую книжку Дмитра Фурманова "Чапаев" (мовою оригіналу - російською). Зацікавилася нею після перегляду серіалу, що грунтується на реальних подіях, "Страсті за Чапаєм" (12 серій). На мою думку - це досить серйозна книжка. Не важка, хоча про війну. Зізнаюся - читається трохи повільно, але цікаво. Враховючи те, що книга стара (перше видання - 1923 рік) - почитати варто. Одна з найбільш улюблених книжок - це "Васёк Трубачёв и его товарищи". Також досить стара книга, вперше прочитала її, коли мені було десь 10 років. Повість про дітей (що навчаються, здається, в 5 класі), які живуть в радянські часи. Але раптом починається війна, яка змінює їх життя. Деякі моменти неможливо читати без сліз. Минули роки, але с теплом згадую цю книгу... Ще одна книга, яку люблю - це "Семейная кухня" Маши Трауб. Слухала її в аудіо-форматі в оригіналі, російською. Є ще продовження - "О чем говорят младенцы". Описати дуже важко. Книга дуже душевна, згадується багато чого з раннього дитинства. Цього літа планую знову переслухати, викликає багато емоцій - то регочеш вголос, то ледь стримуєш сльози. Рекомендую всім почитати!
Відповідь: Що читаємо? (2) Дочитала Джек Куруак "На дорозі". Не знаю, враження суперечливі, можливо тому, що мені важко зрозуміти філософію американських хіпі. Але пару цікавих фактів про американське суспільство середини минулого століття я для себе відкрила. Тепер хочу почитати щось глибшого за змістом.
Відповідь: Що читаємо? (2) А хтось читав "Майн кампф"? (Не впевнена що написала правильно, простіть). Враховуючи, що історія" ходить по колу" , на фоні сучасних подій думаю взятись..
Відповідь: Що читаємо? (2) mein kampf... Маю знайомого, який після прочитання цієї книги змінився до невпізнаваності
Відповідь: Що читаємо? (2) Хоч скажіть в який бік- мо подобрішав, більш людяний став? Дуже часто наразі чую порівняння теперішніх дій Пу з початками фашизму. Ну і так само чула, що це наразі одна з найпопулярніших книг наряду з "Капіталом"
Відповідь: Що читаємо? (2) на днях прочитала "Політ над гніздом зозулі" Кена Кізі. про дурку і суспільство. твір схожий на творчість Деніела Кіза (про нього писала раніше). для загального розвитку непогано, але Деніел Кіз пише набагато цікавіше і якось більше бере за душу.
Відповідь: Що читаємо? (2) Одна з улюблених. Кен Кізі рахується "автором однієї книги", бо фактично тільки "Політ над гніздом зозулі" є відомим. Творів Даніеля Кіза не читала, тож порівнювати поки що не можу Уточню, що книга про американське суспільство. І про те як тяжко людям "не таким" Ну і не забуваємо про фільм по книзі, який теж вже є класикою. Я, правда, змогла його подивитись лиш років через 5 після прочитання книги.
Відповідь: Що читаємо? (2) Зараз читаю "Найбагатша людина Вавилону". Книжка про фінансову грамотність. Написана в вигляді притчі-елементарні речі, які всі ми знаємо і тим не менше нехтуємо ними. Читається легко. Спершу склалось враження, що "водить мене по колу"-ті самі речі по кілька разів повторюються.Але потім зрозуміла, що то такий педагогічний ефект. Для кращого засвоєння матеріалу. Дуже рада, що взялась її читати. Вона трохи вселила в мені надію вирватись з того замкненого кола вічного браку грошей.
Відповідь: Що читаємо? (2) дочитую "П`ять мов любови у подружжі" Ґері Чепмена. подобається. обов*язково підкину почитати чоловікові, ну і батькам заодно. думаю, що яким би не був сімейний стаж, книжка буде корисною
Відповідь: Що читаємо? (2) Дочитала я "Похороните меня за плинтусом" - однозначно раджу, якщо ще не читав хтось. Спершу я приймала всі ті події, як сарказм, як пережиток СССР, але наприкінці так важко було, шкода героїв, бабусю шкода яка всім пила кров. Чи то на людей так війна вплинула, що виражати свою любов вміли тільки через образи чи що?
Відповідь: Що читаємо? (2) А я останнім часом захоптлась творчістю Бредбері. Прочитала (правда не зовсім прочитала - прослухала аудіокнигу) 451 градус за Фарингейтом, Усмішка, Вино з кульбабок. А ось взялась за "літо прощавай".
Відповідь: Що читаємо? (2) За останні тижні прочитала кілька книг: Мартін Іден(Джека Лондона)-про людську цілеспрямованість, керовану коханням. Книжка сподобалось, тільки трохи сумна кінцівка...Хочу ще в оригіналі почитати. Лоліта(Набокова)- цілу книгу я злилась і хотіла аби в світі такого не було, аби не розбещували дітей, а всіх хто до цього причетний судили Голодні ігри, всі три книжки(Сюзанна Колінз)-перша частина не дуже вразила, друга на тому самому рівні і тільки в третій частині я втягнулась(і навіть сподоблось). Кінцівка банальна, але я на неї і надіялась) в планах володар перстнів і хобіт)))
