Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

і я
найголовніша врочистість - моя вага знову починається з 6, а не з 8 у зв'язку з цим на мені несподівано зійшлася куртка, яка не защіпалась навіть внизу, на рівні колін - це тішить

хоча я ще виглядаю як шинка, але то недовго ггг

є трохи прози - мало сплю, тому маю кола під очима. Через це мушу трохи "малюватись", тепер в мене тоналка під очі і трохи пудри - мусить бути. З цього якимось дивом вилізла врочистість, бо тепер не боюсь когось зустріти ненамальована. У зв'язку з цим дуже вчора собі подобалась, влізла в ту куртку, намалювалась, малого поклали в возик і чоловік його ґонорово віз, я крокувала поряд на шпильках така гарна-гарна і ЗУСТРІЛА ВСІХ, як в тому анекдоті
правда, щось пішло не так і мої чоботи мене добряче нагризли, але то вже проза, бо нагноюється вже пальчик

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Ще тижднь тому планувала написати що маю врочистість, чоловік у відпустці, але та врочистість вже майже закінчилась бо час летить шалено. Погода настрою не додає, але працювати треба). Сьогодні маю урок з водіння в рідних просторах(у Винниках), тому йду помию голову, зроблю укладку і все, я готова. Мій коханий чоловік чемно доробляє ремонт в кухні, до середи все має бути на свїх місцях. А далі буде декілька днів пекельної кухні В кімнаті зимно(читати дубак, дубаріна і т.д). Ще одна врочистість- мама передала посилку з смаколиками та одягом до свят. Проза, не працює Enter, підклинює кнопка "д", тому тепер без абзацу і не завжди з буквою "д"

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Вихідні кльові, але мало. В суботу мали суперових гостей, які крім традиційних вино- цукорки-вазон, принесли з собою запечене м"ясо, шарлотку і рулет з грибами.
Файні гості, доцік запропонувала їх щосуботи кликати.
Сьогодні я з ентузіазмом взялась прибирати, робити голубці і прати. З того всього вдалось тільки прання
В процесі виявилось, що в хаті немає рису і рідини до миття скла. Відправила чоловіка в магазин, купив все, крім...(?...), прально, крім рису і рідини до миття скла.
Дубль два не вдався, бо передзвонили, що треба забрати замовлене дзеркало і чоловік помчав туди
А я по плану маю стати неймовірною красунею, тому сиджу з маскою на лиці і волоссі, і в магазин зараз йти мені не по фен-шую
Як результат, маю розпацькану кухню, капустяні листки там всякі валяються і поважну причину, чому я нічого не роблю.
Вдалого всім тижня!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Проза. Нема бабла. І хоч то не літературне слово, але як його не назви - його таки нема. Настрою нема теж.
Навіть нігті в мене сірого кольору. То вже явний признак, що мені як ніколи зле. Навіть не зле, а якось так. Сумно, нудно і ніяко. Практично ні з ким не спілкуюсь. Коліжанки розпитують чи в мене бува нічого не сталось. Я вже і сама почала думати чи в мене щось сталось. Ніби не сталось. Але щось не так. Навіть горнятко для кави якось підсвідомо взяла чорного кольору. Щойно помітила.
Чоловік, щоб мене хоч якось розрадити, вислав мені панетона і ще трошки смакоти. От чекаю.
Між іншим, треба перестати заїдати поганий настрій, бо в понеділок ледь запхала свою Жозефіну в штани. Джинси поки не скаржаться, а штани потрохи возмущаються. Гудзик взагалі мене зрадив. Не хоче застібатись.
Трошки з Марічкою-Гермі переписувалась. Вона мене заставляла посміхатись. Сиджу зараз перед ноутом, посміхаюсь. Підходить Артемко "Мама, тебе щось болить, ти чого так скривилась?". Мда... посміхатись мені сьогодні не дано. Може лягти поспати

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

у мене так само(
Помила зранку вікно, закинула прання, пересадила купу вазонків. Щойно вклала малого, скоренько вип"ю каву і піду мити балкон і вікно дитячій. Надіюсь Маркіян хоч годинку поспить, бо ледь не скинув мене з 6 поверху)))) А коли прокинеться планую прибрати і наварити їсти. А ще зайнятись шиттям, щоб хоч якось відволіктись від "чорних" думок

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

ляж паспі і фсьо прайдет.

саме тому накрилося все заплановане сьогодні, маму приспала дитина)))

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

гг ну тоді я тобі допоможу

ну що ж,в декількох словах по темі. Життя прекрасне. Наше життя - це результат нашого вибору. А вибір один - щастя Скоро додому і не можу дочекатись коли буду вдома. Вже стало традицією святкувати ДН в дорозі, так що не буду зраджувати і цього року
Щодо сіризни нашого буття...прийшла весна, криза на дворі, ситуація взагалі не тішить стараюсь менше про то все думати і насолоджуватись тим що є. Є гарна приказка "не завжди так буде!".
Настрій в самої не дуже, але треба зібратись і посміхнутись

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Наталю, сестро, в тебе не одної така проза. І то нать нема в кого позичити, бо таке у всіх, хто живе на одну зп. Колись ми з моєю коліжанкою робили тако- я мала продукти, зварила борщ, а вона принесла сметани і прального порошку, так і дітей годували, баш-на-баш. Пожалілася своєму єдиному другу-мужчині, обіцяв вислати пару грн, якщо йому самому зп дали. Так що пасочка на домашніх яйцях таки в мене буде (може). А так не буду готувати ніц, й так до мами піду, будемо з малим їх об,їдати ггг. Врочистості нема ніякої.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

І ми до мами поїдемо. Пасочка в мене буде на домашніх яйцях і сирник буде. Але заняття буду проводити в рахунок домашніх яєць і сиру.
Таки правда, що нема в кого позичати. Та навіть і не хочу позичати, бо ж "О, а що тобі чоловік не передає?". Було би з чого, то би передавав.
Та і чоловікова відсутність так б*є по нервах. Такий важкий той місяць мені без нього, як ніколи. А ще рівно так само....

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

З такою думкою і в мене почався день. А ще мені настрій зіпсували остаточно дві людини. Найгірше, що одна з них - то чоловік, точніше його робота... вже не знаю з ким я одружена, з ним, чи роботою. а друге - то знайома, яка видала як на мене не дуже адекватні судження щодо дружини мого дядька, який військовий і відповідно перебуває в "гарячих точках" нашої країни. але це на тему "що мене дратує"...
вдома так холодно, а для мене то критично, скоро перетворюся на бурульку, мерзну дуже швидко. відповідно і толку від мене нуль, бо безрезультатно намагаюся зігрітися, але надовго не вистачає.
може вже сьогодні завершу серветочку для донечки на Пасху, бо єдине до чого лежить душа, це якась отака спокійна робота.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Під кінець минулого тижня мене підвело здоров'я, як наслідок, я підвела кількох людей. Вихідні по тій же причині провела в "позі Леніна", нічого корисного не зробила ні для себе, ні для держави.
В повітрі відчуваю якусь загальнонародну хандру, мені теж того трохи перепало. Як звалюються на голову неприємності, то всі і одразу. Руки тягнулися зробити допис в "Жилетці...", але заборонила собі нити, тому назву останні події просто прозою.

Епопея з браком коштів продовжується, дається взнаки патологічне бажання незалежності і ціль давати раду зі всім самостійно. Вперше на Великдень не купую ніякого нового вбрання, дефілюватиму в тому, що шафа пошле.

За перемірювання святкового гардеробу не бралася, щоб не засмучуватися. З тією ж думкою оминаю магазини з красивими туфельками/сукеночками.

Щось треба і врочистого написати, бо для мене така похмурість не є характерною. Схудла на 2 кг, ще б одненький відмінусувати і буду літати від щастя. Взялася читати чудову книжку, тому часу на стратегічно важливі речі зараз ще менше.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

а я впіймала себе на думці, що ніколи не мала на Великдень нового вбрання. І якось не переймалась я взагалі одягом до Церкви не переймаюсь. Чистий, пристойний, не спортивний, не привертаючий увагу... все.

Врочистість в тому, що вже 7 раз в житті я святитиму Паску разом з сім'єю. Це так чудово, що я трошки заздрю тим, хто долучений до такої традиції з дитинства.
А проза в дубаку. 17 градусів в хаті, палю газом, ніс заклало і солодкого хочеться ще сильніше, ніж зазвичай

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Я, власне, теж. Не розумію того, що конче на Великдень мусить бути щось НОВЕ. Й упаси Боже, то швидше десь вдіти. перший "вигул" речі має бути саме на свято. Я все свекруху підколюю тим ))), бо багато чого є нового, але або в шафі. або за склом (посуд). Для чого то тримати?..То ж річ.
Зранку так хотіла спати, так не хотілось покидати тепле ліжко..Але Марчик встав швидко. Я вже йому й телефон дала на поталу, й дозволила в тумбочці ритись, лиш би дав ще 10 хвилин подрімати...Та яке там. Прийшлось вставати, ну й робити щоранкові процедури - застеляти ліжко, протирати всюди підлогу (в мене є киця, то ранкове вологе прибирання - то святе), варити кашку...Потім по Сашка в школу,далі плавання (поки старший плавав, я успішно тратила гроші у Ватсонс - й так постійно по понеділках-четвергах я там). дома були вже в 15.00, поїли, вклала меншого спати, старший робить уроки...Й такий розпорядок в мене щодня. Хочу в гори й канікул!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

от-от, наче від мого імені теж написано )
до солодкого мені переважно байдуже, а сьогодні я спустошила свої заначки - так-так, в мене може лежати на "чорний день" шоколад, пачка цукерок, якщо тільки чоловіку то на очі не попадеться. і сьогодні я таки відірвала душу. зате зігрілася.
а ще я аж впріла, роблячи першу в своєму рукодільному досвіді, мережку! ура, мені вдалося

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

На вулиці дощ, в хаті дубак, а я перу штори і постіль
Трошки ходими на закупи, я офігіла від цін, змокла і ніц путнього не купила
Врочистість: одна дуууже добра форумляночка віддала мені кусок волосся, тепер я буду ,,очінь касівая,,

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

А я повернулась з водіння, відчуваю себе їжаком в тумані). Саша зробив мені сюрприз і ми мотали круги по винниківському мості та їздили на Львів. В якийсь момент я думала що в мене серце стане. Страшно, незвично, але машина красота, звикаю возити свою Жозефіну(привіт НітріоткаВсе буде добре!), таки машина-це комфорт(хоча дорого тепер). Вперше заправляла машина, чоловік запитав яка ціна а я не знаю, дала картку, сказала 92 на 100 грн і все Мої права будуть 5-7 травня, в школі Реги ще 4 заняття. Ще трошки і я буду готова до автофорумівки, головне щоб недалеко від Винник(а ще краще у Винниках). Про гроші помовчу, їх завжди бракує, але нити не буду!, я вже звикла що вони зникають зі швидкістю вітру. І економити на всьому не хочу бо тоді депресує. Знаю що все буде добре і крапка

---------- Додано в 19:20 ---------- Попередній допис був написаний в 19:17 ----------

Доречі, йду зараз клеїти обої, емоції переповнюють, треба кудись діти енергію

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

А я вже в піжамі, з щойнозвареним какао. Соромно признатись, але вперше варила какао. До цього лише несквіки пили. Питала свекрухи як його варити, то свекруха була задоволена, що питала в неї поради, а мені що шкода. Чоловік ще на роботі. Не знаю чого вчепитись

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

В мене сьогодні велике прання, і ще не все перепрала...назавтра лишила) Сьогодні цілий день з малою була на вулиці, були в лікарки

з нашими незрозумілими каками то запор,то пронос((

потім закупи,парк, озеро, пошта, розбір посилок з сяючими очима))) люблю я пакуночки розгортати,роздивлятись...вдалі покупки то врочистість...

аксесуари до образу на весілля друзів є, а плаття ще летить)))і малеча теж вбрана, ще чоловік лишився))

Цей рік особливий для нашої маленької сім"ї, почали ми зі святкування Різдва і от Пасху теж святкуватимемо у Львові, а на другий день поїдемо до свекрів, вирішили,що потрібно мати свої якісь традиції) Надихнули з какао Зараз заварганю і накидаю план на тиждень, а справ ого-го

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

А його варять?..., я все просто гарячою водою заливала...
Завершення дня - розмальовування з Сашком на завтра писанки - їм в школу тре..Така величенька картонна писанка..А він про те згадав аж ввечері. Ну й "розмальовували" ми специфічно - Саша- група підтримки: "Мама, в тебе все так гарно получається! Ну ти й молодець! О, так, так, а тут цим кольором розмалюй, а тут зелененьким..."

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

теж тим не парюсь, та й ніколи за то не переживала. Вишиванка є, значить є в чому йти.
І взагалі я не розумію того вбирання до церкви сукні з випускного або ще чогось такого "на вихід", як моя баба мені колись наказувала

я підсіла на какао останнім часом. Варю собі по вечорам і кайфую від того смаку, вже навіть без цукру привчилась його пити