Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

в мене чудовий день - з самого рання прибирання. Попакувала все зимове взуття, куртки, шапки, рукавиці, шарфи і т.д. в коробки, позаклеювала скотчем і все понадписувала. Перескладала увесь дитячий і наш одяг. Думала мити вікна коли малий засне, але я його десь 1.5 год вкладала, то тепер ледве дихаю. А коли не спить, якось лячно мити. Він лізе до мене на табуретку. боюсь аби сам не випав, або мене не скинув. Все таки 6 поверх Залишилось пропилососити і помити підлоги. А нічкою пектиму тортики - в свекрухи завтра юбілей, 50 років. Вона не хоче святкувати, то готуємо їй сюрприз. А, взагалі, я щаслива - гарна погода, діти здорові. Чекаю канікул, щоб махнути на дачу, ночувати там, обробляти город. Так чекаю коли з мого насіннячка буде толк))) А ще є міні вихвалялка - організувала на балконі маленьке робоче місце. Тепер зможу вночі шити і нікого не будити. Скачала і видрукувала різні викрійки, гортаю модні журнальчики.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

а я думала, чого мені так останнім часом сильно бракує ))) і теж зауважила, що я 4-5 років тому і я тепер - то дуже різні на вигляд жінки... в мене то дуже кардинально довелося змінюватися, бо стиль був переважно діловий, а тепер куди то все дівати. гардероб свій змінювати терміново треба, так, треба в ту темку про одягання навідатися, бо сама геть розгублена, я ж останнім часом викидаю одяг чоловік вже пережив стрес, коли я не дала вибору з робочими костюмами, зате результат мене радує, на вихідних ми закупилися і я не впізнаю свого чоловіка, здається знову закохалася доберуся я до своєї шафи із запасом часу, то не натішуся. Зате буде інша проблема, що вдягнути. зараз перескладую дитячі речі, наразі зимові ще не ховаю, бо я ніяк не вмію вгадати з такою погодою одяг, щоб ніхто не впрів і не замерз.
Якась в мене криза, бо так хочу все змінити і бажано негайно, що боюся опинитися в перукарні з короткою стрижкою і пофарбована так якось радикально. Часами декретна відпустка таки втомлює... останній тиждень ловлю себе на думці, що я ні на секунду не можу розслабитися, бо діти так і наражають себе на якусь небезпеку. Менший сидіти навчився, вже не цікаво то стало, повзе до опори і стає на ніжки, останні два дні вже би йшов, а наразі тільки падає, а моє серце цього не витримує. Таки між дівчатками і хлопчиками є різниця І коли бавляться разом...
Сьогодні хоч поспали одночасно - моєму щастю немає меж.
Прогулянки затягують, я б надворі цілий день сиділа якби хтось вдома за мене усе зробив. А наразі то є проза більше нікуди.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Як я вас розумію, мені 35 дались відносно легко, а от вже 36 і якісь двоякі відчуття ( але в мене на те є свої причини) вік хороший для переосмислення цінностей, всетаки 36 не 26 це точно.

Будні,будні, і щераз будні, поприбирала і випрасувала нарешті цілу купу лахів..настрій не дуже після вчорашніх емоцій відходжу, але то таке...Головне,що вже нарешті весна і з нею може прийде і настрій і все інше

---------- Додано в 17:12 ---------- Попередній допис був написаний в 17:06 ----------

Двічата я незнаю,де написати. Можу віддати речі на хлопчика , в гарному стані від 3 і далі років, може ви знаєте десь є переселенці з Криму чи просто бідна потребуюча сім"я,віддам також і взуття,

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

В мене невезуха. Вчора вже думала, що майже вичухалась від хвороби, покупалась і знов пів-ночі не могла спати через кашель. А сьогодні зранку встала і помила голову...ну не можу я 3 дні з непомитою головою ходити, одразу настрій до нуля падає. А так, відчуваю себе людиною Надворі спека. В планах - сходити за посилкою. Прийшов мій ручний блендер, набридло користуватись кожного разу великим комбайном. Місця на кухні обмаль, вирішила проапгрейдити комбайн до ручного блендера. Це ніби врочистість, сподіваюсь, ще щось цікавеньке буде протягом дня. Головне - здоров'я мені і всім

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Врочистість-чоловік у відпустці. Цілий день на городі, ноги болять, прощаваю манікюр. Завтра буде продовження

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

"А кому перед Великоднем легко" - подумала я, і пішла знімати з вікон штори.
Зараз так приємно в хаті. Все аж скрипучо чисте. Настрій хороший. Та й взагалі день хороший.
Зранку отримала від коліжанки в подарунок кремчик. Тільки нещодавно чоловікові жалілась, що цей крем в мене закінчився, а у Львові його не купиш, потрібно через нет замовляти. Так приємно
Завтра з тою самою коліжанкою маємо об*їздити пів Львова. Починаючи від Конюшинної, закінчуючи Зубрівською. Але скільки то нам, молодим, повним сил і енергії, дівчатам. Якраз полялякаємо.Телефони наші завтра мабуть будуть в шоці. Бо батарейки будуть заряджені повністю, а хвилини не зговорені
Зараз треба йти в душик, потім зробити манік, і все, я готова до завтрашнього турне.

Про дітей ще щось треба написати
Дітки ще покашлюють, Мілан ще не має опори на лапі. Ми тепер його лагідно називаємо "Триножкою". Найсмішніше те - що він відкликається

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Як я хочу спати... Дрімаю стоячи.
Вже другий тиждень спати не можу, безсоння, а зранку на пів жива. А вчора чоловік фільм потягнув дивитись, то не виспана капітально.
Часу взагалі нема з моїми кнопками . Тільки сяду, відразу котресь щось хоче.
Ромчик засмарканий, доць ручний повністю. Одним словом приємні мамські будні.
Тішить погода. Сьогодні пів дня гуляли, загоряли, краса).
Чоловік от щойно з роботи повернувся. А Ляночка так солодко сопе біля мене, що лінь себе підняти від тої пухнастої красуні).

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Ще одна врочистість: підстригла малу. В перукарні, під каре. З плачем, але підстригла.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Саша десь посіяв одну рукавичку з карате...Я засмучена, бо в нього зараз якийсь такий період, що все губить - на плаванні вже кілька разів губили шапочки-окуляри, а тепер рукавичка...Прийдеться шукати новий комплект, а вони, холєра, дорогі трохи, та й не були в планах... А ще я сьогодні затарилась підгузниками. Забрала передостанню пачку по старій ціні. Дома подумала трохи й відіслала гінця-Сашу знову в магазин по ту останню пачку...
Хочу чогось смачненького...Й щоб хтось то мені приготував...Тому в планах поїздка на масив Пасічний, може там мене й моїх дітей погодують...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Ха-ха, однозначно Вже щось смачненьке готове і чекає на Вас)
Дні якось мчаться невпинно, то все гарна погода - багато часу надворі і день скоріше проходить. З врочистості - нарешті купили куток, та й привезли нам його ну дуже скоро. Синок щодня тішить чимось новим, такий цікавий зараз. А прози нема - хіба прогноз погоди на завтра...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

А я сьогодні великий молодець! Отак нагло і зовсім нескромно! Хоча бачу, це не сьогодні, а вчора.

Нічого собі засиділась! Навіть не бачила, що вже так пізно. Женіть мене спати!

А взагалі це не важливо! Головне не «коли» я молодець, а «чому» . Тепер я гордо приєднуюсь до клубу тих, хто вже помив вікна! Але я їх не просто помила, а помила з Владом!!! А це означає витратила в 2 рази більше часу і в 3 рази більше нервів. Мій помічник дуже хотів брати участь в тому процесі, а тому допомагав, як міг : 1) вилив половину води з миски, потім намагався помити нею підлоги, далі була атака спробувати то на смак, потім вирішив освіжитись, прийняти душ і вилив на себе решту води. В результаті – мокра голова, весь одяг, мокра підлога і так… мокра мама; 2) Як тільки засіб для чистки скла опинився в тих руках, які так і чухаються всюди залізти - одразу отримали забризкані очі і купа крику. Геть підвіконня - бігом промивати очі; 3) Фінал був феєричним - Влад гепнувся об віконну раму. Сильно. На цьому ми і закінчили.
Позаду було 3 вікна. Але я не здалась. Вклала спати своє чудо і помила… всього… та-дааам: 8 вікон і 2 балконних дверей :wacko1:.
Але мені цього було мало. Ну бо, як молодець - то молодець :biggrin:!
Тому я ще наварила всякого смачного. А ще посіяла шпинат, салат і всяку різну зелень. А ще перепрала і перепрасувала купу одягу. А ще вивчила з дитиною літеру Т. А ще… А ще… Є багато всякого, але для чого воно вам?! Вам досить просто знати, що я була молодець. Чесно! Чоловік підтвердив! Всім гарних і приємних снів! Я теж іду спати, набиратись сили, хоча завтра я напевно вже буду не такий сильний молодець. З тим ділом головне не перестаратись, бо звикнуть і перестануть цінувати .

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Утра таманннае (с)
п"ю каву, вже третю. Дитинча погамало, погамало і ще раз погамало
Вчора відбулася врочистість у вигляді мєлірування мого волосся, результат очєнь даже нічєго, враховуючі, що робили з колєжанкою користуючись ютубом.
Дитину сьогодні в школу не везу, геть виснажений, просився лишитись. Зараз до цих пір спить.
Всі сплять крім мене і малявки.
Настрій прозовий, навколо суцільний стрес. З острахом чекаю перерахунку іпотеки в зв"язку з курсом, купа думок недобрих, навколо речі так само недобрі робляться.
Хочеться вийти на балкон і голосом Бараша з "Смєшаріків" кричати ПАМАГІІІІТЄЄЄЄ
але так не вийде, не зрозуміють))

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Нарешті я сюди зібралась, а то тільки хочу щось написати - ніби й нічого не відбувається
Мала вчора вночі жилєткову прозу: вирішила приготувати щось новеньке (рулетики з фаршем, тушені в соусі сметанка
/сир), все наготувала, повкладала в скляний жаростійкий посуд, умудрилась поставити на електричну плиту... Доки включала духовку, моя каструлька тріснула
В результаті ми без посуду, вкусняшок, з порізаною рукою та з потраченими грошима (мені це принципово, бо останнім часом бавлюся в складання меню та намагання втиснути його в певну фіксовану суму, во!)
А сьогодні настрій вже нормальний, чоловік через дощ не пішов на роботу (тимчасово працює на будові...), дітки поснідали, звичайний робочий день
Так, ще з хорошого - вчора, нарешті, потрапила в перукарню , морально готуюсь пекти пасочки та звикаю до думки, що на роботу я не виходитиму. Ну,якщо нічого не зміниться за 2 роки

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Маруся на кухні ліпить вареники. Стоїть гарно причесана ,у фартушку, рукавчики підкотила, вже зо три варенички зліпила. Це поки мама кави нап"ється. Бо мама вчора до третьої ночі ліпила і морозила пельмені. А в третій ночі приїхав муж і привіз м"ясо, і треба було його пристроїти. А зранку побігла за замовленим сиром.
Отакі гастрономічні пригоди.
З врочистості: ви би бачили, як Мар ліпить вареники я в шоці)).
Рушничок потихеньку вишиваю, сьогодні треба вже за ниточками додатково збігати.
Вчора ходили на дівчачі приємні закупи , чорнобривці садили в символічні міні клумби з ШИН у дворі.
Отаке.

Всім гарного дня

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

вчора Вірусічка вперше заснула на ніч з татком. Чисто випадково, і то було так зворушливо, що серце тане як згадаю. Татко сказав, що вона наче теплий плюшевий ведмедик. А Мурашечка повернулась до теплого великого таточка - і заснула так солодко, що тільки бочок мякенький коливався від дихання.
А от хлопці ввечері набавились і перебавились, і вночі зривались - то покричати, то попити... в результаті я не дуже виспалась. Чи то дуже не виспалась..
нині Дмитрик вдома через дощ. В хаті вже нема де стати, а то ще не полудень.

Білизна не сохне, а дарма. Хоч би батареї включили, чи що. То я так, помріяти
А взагалі, все дуже і дуже класно. Попри дощ, на вулиці -і весна. Буду нині міряти весь свій гардероб, згадувати, що з чим носити і буду щодня дуже гарна. Ось так

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Вчора я чуть не звихнулася від думки, що я не можу так більше жити, а по-іншому жити мені не виходить. До нині мені то трохи відійшло і я вкотре будую план подальших дій... Ну, але то таке, хватіт фільософствувати.))

Торчавши півтори години під дверима стоматолога я мала унікальну нагоду передумати про все на світі і навіть на голову найшло, що я давно чогось не писала в "прозу..."

Нині дощик, надумалась старшого в садок не вести, так вкотре встав і наробив шуму, що там його чекають його дівчатка і він мусить там бути. А у нього їх вже дві, ага...)) Наполіг, щоб одіти його в сорочку на "пудзіки" (гудзики) і штанці в клітиночку, бо має бути "дузе галний". Ех, молодьош... Зібрались, пішли, далі круїз по базарах/магазинах і нарешті ми дома. Мама як мокра гуска, коляску можна викручувати. Я знову відчуваю себе ломовою лошадью, але то вже зовсім інша історія.
Андрійчик щойно погамцяв, тепер стоїть на дивані, дивиться в вікно, стукає ручкою по підвіконні і дуже емоційно примовляє: "бу-буууу, тяк-тяк-тяк-тяк...", що напевно означає цей дощ надовго.
Я в очікуванні його обіднього сну, мене чекає тьма роботи, якби то все встигнути, чи хоч більшу половину з того... ой, не знаю...

Щось не надто веселий допис вийшов, ну, але вже який є. Надіюсь наступний буде кращий.))

Всім сонячної весни, в першу чергу в серці і в душі, а все решта підтягнеться...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Ура! Перший крок до гарної фігури зроблено Знайшла відео з йоги і нарешті почала займатися, сподіваюся будуть з часом якісь результати.
Запланувала собі на сьогодні трохи прання, але погода всі плани відмінила, будемо чекати сонечка, прання нікуди не дінеться. Вчора чоловік був дома, думала посидить трохи з малою, а я собі щось зроблю, та яке там, врезультаті вийшло що в мене не одна дитина, а дві. Ще маю багато писанини, яку треба обов’язково зробити до вівторка, а там виконаної роботи так на 5 %, тож буду строчити, коли вкладу Аню спатки. Ще + до то всього чекаємо хресного в гості . А після обіду ще хочу вибратися трохи погуляти, день має бути насиченим

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

мене то вчора не на жарт розізлило. Ми і так ледве назбирували на внесок за місяць, а тепер нам вдвічі більше платити. Мусила ввечері робити йогу для заспокоєння, бо більше ні про що думати не могла(
Ну а погодка в нас шикарна, тільки гуляти і насолоджуватись життям. Тільки якось не завжди виходить

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Купила собі два кущі трояндові,що плетуться і один прямостоячий великоквітковий блідо-фіолетовий .Тішуся..Хотіла вже висадити-завадив дощ..А я почекаю...до вечора є час..Закинула прання-розвісила,включила опалення,загрілась,виключила.Включила новини,послухала,виключила..Зварила обід-вечерю..Складаю список закупів на Великдень...дивуюсь,що мені стільки продуктів треба...Ще б купити донечці новий кошичок,потім прикрасити .....На базарах вже вербу-баську продають...Купила 500 грам цукерків(якби хтось в гості прийшов), непомітно з"їла десь грам 300....Їду за донечкою в школу,бо школа- то вам не садок,пропускати не годиться...А вікна.....вони ще забруднитися встигнуть...Помию пізніше...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Це точно! Ми з чоловіком помили ще раніше, то зараз вже й не видно
Незважаючи на дощ, день видався насиченим. Довго спала з синулькою, потім вибрались з Тетянкою в Метро на закупи. Мали можливість спостерігати набіг бабульок на візок з м"ясними продуктами, це було щось! Добре, що ми з малюками стояли осторонь - а то на малу дитину навіть б не звернули уваги. Та що там дитина, мужчина, який вивозив той візок - ледве встиг відскочити. Я раніше таке тільки в фільмах бачила, тому вийшли звідти в "легкому" шоці. Потім почаювали, вклала малюка, і йду займусь суспільно - корисними справами.
P.S. І я теж молодець, бо нарешті почала займатись вправами - а то шоколад топтати якось легше давалося Тепер все тіло болить, але воно того варте