Відповідь: Мамо, не вбивай... Мені в 3? психологічно зажорстко дивитись такий фільм. Власне - САМА піду, а не буду втягувати в це свою дитину, яка в такому віці не особливо буде мати свободу вибору в даному питанні. Зробить так, як мама вирішить. Не повинні дорослі розв"язувати такі питання, "руками" дітей, з ще не сформованою психікою. Тим більш, що дана постановка стосувалась дорослих тітоньок, і дядечок, і я вважаю була виключно для задоволення власних амбіцій. Адміністрація це все фотографувала і знімала на відео. А після, вгостила діток цукерками за "гарний виступ", і похвалилась, який вони зроблять гарний стенд, і фільм.
Відповідь: Мамо, не вбивай... самій, то так. А от на рахунок 7-річної дитини- думаю. коли вашій доні виповниться 7, тоді і вирішите. Бо коли доні 2, то можна собі планувати... втовкмачити не тотожно "усвідомити". Мені ніхто нічого не втовкмачував, не лякав жахами аборту ( хоча що це таке- про це мама мені просто розповіла), але у мене і думки ніколи не виникало, що це можна зробити. Зрештою, як мені та ж моя мама на рахунок статтевого життя просто завжди говорила, що я повинна думати своєю головою і що вона- мені вірить і довіряє. Хоча про засоби контрацепції- розказала.І аналогічно не виникало думки у мене починати раннє статтеве життя. Без втовкмачувань, залякувань, жахів. ---------- Додано в 11:50 ---------- Попередній допис був написаний в 11:43 ---------- не знаю за різні країни, але моя подружка спочатку працювала гінекологом в Ізраїлі ( куди виїхала свого часу), а зараз- гінеколог у Чікаго. То не практиикує. В Ізраїлі узагалі система спостереження за вагітними цікава- кожен візит- це обов язкове УЗД і за весь час вагітності- один забір крові, з якої роблять усі потрібні аналізи. Якщо під час планових візитів УЗД не показує відхилень і немає скарг- тоді "у вас все добре" ( кількість УЗД може бути необмежена). Не панікують лікарі ні за вагу вагітних ( хоч 30 кг набери), ні за набряки і т.п. Гормональна підтримка, як і вживання гормонів як засобів контрацепції- не поширене. Гормони- хба коли у цьому є доцільність для лікування гінекологічних проблем. А в "природні" процеси гормонами не втручаються
Відповідь: Мамо, не вбивай... Однозначно не треба. Коли моя була в такому віці, помер її двоюрідний братик. Ми її на похорони навіть і не брали, але все-одно переживала дуже важко, все допитувалася і думала-думала-думала, потім ночами зривалася. Зараз їй 10 і коли вона побачила відео, де під "Чорну качу" несуть труни з воїнами небесної сотні, мала таку істерику, що ледве за декілька годин змогли заспокоїти. Ті віршики про ненароджених є страшними, а діти схильні все пропускати через себе. Це ж не доросла людина, яка на таке подивиться, буде вражена, сплачеться, та нічних жахів про те, як її четвертують, все-таки мати не буде.
Відповідь: Мамо, не вбивай... Стосовно семирічних дітей- згідна. То хіба тільки страху нагнати, психіку підпсути, та й де гарантія, що за пару років воно їм не вивітриться з голови. А от 14-15 років якраз час, щоб побачити все в дійсності і почати добре думати перед тим, як щось робиш.
Відповідь: Мамо, не вбивай... Я не стверджую, що все-капєц ,,тобі 7р йди дивись про аборти,, Але... зараз діти дуже рано почали жити статевим житям, відповідно і завагітніти-зробити аборт теж починають рано. Під ,,втовкмачити,, маю на увазі вибудувати в дитини ланцюжок: раній секс-вагітність-аборт-погано Мені ніхто не пояснював, що аборт це погано. До того дійшла сама і не зразу.
Відповідь: Мамо, не вбивай... моєму малому теж 10. Він поняття аборту однозначно ще через себе не пропустить. Я йому можу подати інформацію, але толку з неї зараз, коли він її або узагалі не сприйме, або сприйме не так? У питанні статтевого виховання у нас немає якихось табу: є речі , які його цікавлять- відповідаю. Тобто, наприклад, я бачу, що він розуміє для чого ті ж перзервативи ( колись побачив у нас коробку у спальні, прочитав, спитав- відповіла,побачила- сприйняв адекватно). Але що таке аборт він не сприймає ще. Тобто у розумінні, що це "вбивство ненародженої дитини" це сприймається не так, як повинно сприйматися. У цьому віці акцентується тоді поняття на "вбивстві", але не відслідковується у дітей зв язок між ним і "небажаною вагітністю- ненародженою дитинкою і т.п.). А показати чи розказати весь процес у деталях-то зараз це сприймається власне як якийсь жах, який не пов язаний із вагітністю. Добре, хай у мене хлопчик- вони психологічно і фізіологічно "пізніше" йдуть. Але не думаю, що і багато 10-річних дівчаток це сприйме.Навпаки, можна добитися зворотього ефекту, який буде трансформуватися вже у дорослому статтевому житті ( страху перед інтимом, перед можливою вагітністю- адже чиимало дорослих жінок в ліжку, за перепрошенням, думають "лиш би не завагітніти" або кожних місячних чекають і не дай Боже день затримки). Колись у мене в дитинстві була подружка-сусідка. І коли ми, 8-9 рчні дівчата бавилися ляльками, в ті ж дочки-матері, коли наші ляльки "виходили заміж, народжували і т.п.", ця дівчинка завжди бавилася "без народження". Казала, що вона ніколии-ніколи не буде народжувати дітей. А на питання "чому", відповідала- що це "дуже боляче". От звідкись такий страх пішов?
Відповідь: Мамо, не вбивай... Маю 10-ти річну племінницю, то вона ще мені може лекції читати про те все))) Коли запитала в мами про секс та купила їй книжку ,,про статеве виховання,, там і про аборти є. Впевнена на 100%, що ті картинки закарбуються в її пам"яті.
Відповідь: Мамо, не вбивай... у нас коли кілька місяців тому свекор помер ( він з нами не жив, але малий дуже його любив), то ця звістка його настільки вразила, що він попросив, щоб його не брали на похорони і ще довго задавав такі питання, на які я навіть відповіді не одразу могла знайти. І інші невістки. де донькам по 9-11 років- теж не брали. Бо діти вже у хаті, не бачачи процесу, сплакалися) ланцюжок не завжди ж такий. Просто розповідати, що ранній секс може призвести до різних проблем. в тому числі і зі здоров ям. І психологічний слід залишає. І про те, що у будь-якому випадку, навіть якщо таке станеться, то дитина повинна думати про наслідки. Тому що інтим- це не просто прояв дорослості. Це- уміння самостійно відповідати за те, що робиш. Не забувати про контрацепцію ( а дівчаткам додатково говорити, щоб не "велися" на розмови хлопців, про те, щоб "вона не боялася, він прослідкує, він має досвід і т.п" . Тобто як би не було , і як би це не звучало, але за своє власне здоров я в першу чергу відповідає сама дівчина ( жінка)
Мені з мамою не завжди було легко, але вдячна їй за те, що коли я йшла вчитись в інше місто, гуртожиток і т.д., то вона зі мною поговорила і пояснила, що не страшно народити самій, а страшно зробити аборт і жити з тим все життя...навіть, якщо ще і будуть діти. Я безмежно вдячна їй за такі слова, бо завжди розуміла де зло і як варто поводитись. Практично в цей час моя подружка, тепер кума завагітніла вже вдруге від свого хлопця, перший зробила аборт і я долучилась до того, що вмовила її залишити дитину. Це мій перший похресник, якому вже 15 років. Потім вона вийшла заміж за іншого чоловіка, у них є ще один син До речі, її мама була проти цієї дитини...Тому вважаю дуже важливим діалог між матір"ю і дочкою. Дочка завжди має бути впевнена в своїй матері, і що вона буде її опорою у вирішальній ситуації.
Відповідь: Мамо, не вбивай... мій малий теж має таку книжку. Але це сприймається як інформація. Та, яку діти отримують зараз у такій великій кількості, що їх мозок ще "відфільтровує" на те, що потрібно саме зараз, і що не потрібно особливо запам ятовувати. Тому зв язок між "отриманням інформації про аборти- усвідомленням і умінням її застосовувати" у цьому віці ще ой який далекий. В цьому віці для них нормально сприймається і усвідомлюється те, що пов язано із фізіологічними процесами початку пубертатного періоду ( тобто десь там зайвий волосок виріс , десь там в районі грудок незнайомі відчуття з явилися, або, як мій малий каже-подивися, яке темне волосся у мене на руках стало ) ---------- Додано в 12:47 ---------- Попередній допис був написаний в 12:41 ---------- про це мала теж розмову. Мені на той час було років 12 чи 13. Мама якось на кухні розповіла про такий випадок у своєму житті, розповіла, що на той час ( це був кінець 70-х) інформації було мало, лікарі казали, що " у тебе от тільки-тільки є мала дитина", там ще нічого немає, чистка- це наркоз і нічого не пам ятаєш. І сказала, що вона нікому би не побажала відчувати потім те, що відчуваєш усе наступне життя. І що вона дуже мені довіряє, і сподівається, що мені ніколи не доведеться перед таким вибором стояти. От це я добре запам ятала- не жахи четвертувань чи тому подібне, а те, що жінка потім усе життя живе з тим, що називається зараз "постабортний синдром".
Відповідь: Мамо, не вбивай... Дозвольте засумніватись, знати то вона знає, але чи буде в неї добровільне бажання розповісти вам про свої знання, якщо вони не відповідають її віку(якось так). Воно то є, але хіба в формі жахіть?
Відповідь: Мамо, не вбивай... Ну з вашої реакції , а вам напевне не 10 років, і знання про статеве виховання у вас напевне мали б бути глибші.
Відповідь: Мамо, не вбивай... Та власне, доносити інформацію треба, але в свій час і у відповідній формі. Діти в молодшій школі ще зовсім маленькі і дитячі, навіть коли хочуть показати, що це не так я сама досі не можу не те що фото-відео про аборт дивитися, а навіть просто читати про це. Садисти теж страшні речі виробляють зі своїми жертвами, треба то семирічній дитині показував, щоб знала, що це погано? Вважаю, що правильніше буде виховувати дитину по-християнськи, і паралельно подавати інформацію про те, що дитинка є людиною відразу, навіть маючи 1 см, що ніякий це не згусток, що може відчувати біль... Тоді зробити аборт буде так само неприпустимим, як вбити реальну людину. Зі мною ніхто ніколи не говорив про "ЦЕ", ні в якому аспекті. І мені шкода, що так було. Але батьки зробили досить, щоб закласти такі цінності, які навіть думки про аборт не допускають, і ось цьому я в них хочу навчитися.
Відповідь: Мамо, не вбивай... Дехто пише про покоління наших батьків, мовляв не знали, їх не вчили, їм не розповідали, і відповідно нам не дуже передали. А от ми, то вже інша справа... Але
Відповідь: Мамо, не вбивай... друг мого чоловіка жив в Голандії , коли завагітніла його дружина і в неї болів час від часу живіт, то звернулись до лікаря, щоб назначив якусь підтримку чи поклав в лікарню,то на це їм відповіли, приходьте після 12 тижня, якщо щось буде турбувати
Відповідь: Мамо, не вбивай... У мене з останньою вагітністю були занижені показники і була загроза викидня. Мені буквально на 6-му тижні порадили пити гормони. Я не знала що робити, бо ітак була купа проблем а ще собі додати гормони, то взагалі був би аврал. Я відмовилась від гормонального лікування. Бог мені зберіг дитину. Це напевне у Європі такі практики, бо у нас будуть робити все, щоб зберегти дитину. Хіба, що мама відмовляється.
Відповідь: Мамо, не вбивай... Петиція про заборону абортів: https://secure.avaaz.org/ru/petitio...pro_zaboronu_abortiv_v_Ukrayini/sign/?aGQqhib Поширюйте!
