Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Моя мама стала бабусею у 36 років і страшно тішиться від того, ще пів життя попереду, а тут вже внуки. А моїй бабці 56 і вже має правнучку, хотіла б я в стільки ж років дочекатися такого щастя

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

значить у вас є якісь вагомі причини до такого стану. Тому спробуйте розібратися по пунктам, що саме вас гнітить у 35. Бо це не вік- це стан душі . А він може бути гнітючим і в 20 і в 60. Особисто я в 20 чи 25, при куди менших клопотах і проблемах депресувала частіше, ніж зараз ( коли на те є купа реальних причин). Моя мама у свої 59 , чесно кажучи, значно за мене "молодша" у багатьох речах. Вона значно більше вміє радіти життю і банальним речам, ніж я. Вона не сидить на пенсії, активно працює, активно спілкується з друзями і знайомими, у вільний час бавить внуків і нарешті зробила собі візу, щоб подорожувати при можливості.

---------- Додано в 13:05 ---------- Попередній допис був написаний в 13:02 ----------

я аж нескромно полізла у ваш профіль заглядати :o

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Сорі, тут опечатка мало бути в 37

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

шикарна різниця)))))

Констатую факт - вихідні скінчились

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

недавно повернулись з чоловіком додому. дуже класно погуляли у Франківську, незважаючи на досить сильний вітер. але дощу , на щастя, не було.
такий файний настрій, аж душа співає http://www.youtube.com/watch?v=xHcQAVyEqgo
так мені подобається це місто значно більше за Львів, Франківськ якийсь більш затишний. і тамтешні люди видаються мені щирішими.хотіла би там жити.
з сумного :

бачили могилу загиблого майданівця Романа Гурика. його похоронили в меморіальному сквері. ми випадково туди забрели. купа квітів і свічок, і люди сім"ями підходять помолитись та покласти квіти. була приємно зворушена цим фактом (молитви сім"єю)

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Погано спала, дуже погано. Плюс малявка проситься на горшік вночі.
Зла на мужа, мали плани щодо працевлаштування, а він з самого ранку бухтить і буркотить

ходить, як купка того, що останнім часом часто сниться форумлянкам

і нічого не хоче.
Погода теж прозова.
Події в країні нагадують дежавю.
В загальному - прийму заряд позитива в подарок)))

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

І мені будь ласка кілограмчик зважте хтось.
Жахлива була ніч. Не виспалась зовсім. Малюк прокинувся в 5 годині в туалет. А я вже не могла заснути. Такі дурниці снились, що описувати неприємно. Під ранок з тяжкою бідою задрімала. Розбудили діти, бо я в сні дуже плакала. Подушка мокра, під очима синці
Переживаю за Лілічку свою, як вона бідулька нічку пережила. Температуру знов високу мала. Добре, що хоч мої хлопченята виздоровлюють.
Ну і мінус до мого настрою додає насування кд. Третій день проходить під гаслом " З хвилини на хвилину".
Словом - треба шукати спонсора на шоколадку, бо гаманець схуд і я не знаю як зробити, щоб він хоч трошки набрав вагу, так мені його шкода, що нема ради. І себе шкода.
Короче - сонця і шоколадки (то замість хліба і видовищ) і тоді все буде добре. Хоч вартувало би для початку заварити кави, може то ще не все так погано, як мені здається

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

кільо триста, пані бере? я така радісна прокинулась, тож ділюсь. Починаю новий тиждень з увімкненим генератором настрою.

вчора були в КК і зрозуміли, що схудли всі гаманці. Дурдом.
але взагалі-то все дуже чудово. І в мене на сьогодні купа дрібних і великих завдань, купа сил для їх найкращого виконання, рожевий лак на нігтях, глиняна маска на лиці, порожній холодильник (тобто, є продукти, нема нічого готового), голий Їжак, який ходить по хаті і відмовляється навіть від майки і трусів, весела Вуця, яка жує свої пальчики на ніжках і злиться, що "хтось" її кусає

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

і я, жахливо невиспана і розбита, малявка щось погано спала, а старша напилася забагато на ніч, то треба було водити в туалет, кароч діти-квіти, що тут скажеш
добре, що є цукерки),треба поправляти здоров'я)
всім гарного дня і добра всім!
сьогодні велике свято - з Благовіщенням всіх!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Та давайте кіко є! Ще плюс 100грам з карми, то ніби непогано виходить. Має вистачити.
Чоловік розказав з якої нички можна витягнути гроші на шоколадку, а виявилось, що там на шоколадку і трошки більше Отакий в мене хороший чоловік, віддав мені свою заначку. Може то ще десь пошукати, може то ще щось захотіти
А ви бачили яке сонечко за вікном?

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

а я ніяк не усвідомлю, що мені буде 30))в мене таке враження, що постійно 21. В мене на тому місці зупинився віктакий вар2ят як і був. Мама моя деколи каже, коли я з малою повзаю по підлозі або танцюю,що то я не додурілася ще))

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Згадуйте, коли то почалося Шукайте причини.

А так- кожен вік класний по своєму.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Нарешті нормальна погода, можна йти на вулицю. Треба ще зайти в поліклініку, подивитись коли приймають лікарі ( гінеколог, терапевт). Ще треба на роздачу втрапити...
але

тільки лак кораловий)))

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Останнім часом якісь шалені дні, тому сьогодні врочистість- мені нікуди не треба йти! Тобто трохи треба було, але я безвідповідально і щиро поділилась з оточуючими своїми обов"язками.

Як результат, дитину до школи відвіз чоловік, по дорозі (подумаєш, 20км ) закинув мої документи, а плінтус я вибрала по скайпу. Я буваю дуже винахідлива, ага.

Ще б знайти добровольця, який би приготував їсти, але то вже фантастика
А ще хочу спекти торта, але дієтичного, щоб ні грамульки не поправитись. Поки з рецептом труднощі
Якась лінива я сьогодні..

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Як часто каже наша суперпрофесійна дільнична: "То, певно, щось таке в повітрі" В нас синок хоч вже не мацьопкий, але останні три ночі дуууже неспокійно спить, то я така трохи землянисто-квадратова ходжу.
Сонечко тішить, правда, через вікно і штори, бо у нас сонний час, всі сплять, ну і я мушу тихо сидіти рукотворити сьогодні нічого не буду, то сиджу в неті, очі псую.
Настрій швидше позитивний, хоча періодично захмарюється дрібними песимістичними думками. Ну і одна хмарище постійно десь в бекґраунді, ну, але вона завжди є, і нескоро зникне, пора вже змиритися.
Завтра чоловік йде на нову роботу. Трохи сумно, бо знову будемо цілодобово самі з маняськом, та й ЗП нова не тішить, але з іншого боку - воно на краще, бо бачу, що дуже важко йому психологічно останній період, та й вдома вже ходив, як вредний старий дід: "бу-бу-бу, бу-бу-бу", і то не так, і там не те, і присідаю я неправильно...
А до рееечі! Пишаюся собою, бо нарешті почала робити вправи! Вже аж 6 днів побачу, наскільки мене вистачить.
І ще - навчилася суші робити! Отак. Як люблю казати чоловікові : "Як тобі все-таки пощастило з дружиною!"
Ну і проза: скільки б то не відтерміновувати, а завтра знов в садок знов буде плач і камінь на душі цілий день. Не хочу. Хочу до мами, хоч там ще вікна немиті мене чекають

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Та проблема якраз в тому, що я ніяк не можу зрозуміти, що доброго в 35?

А в мене сьогодні врочистість: сьогодні моїй Анюті 3 рочки. Я Щаслива , що маю таку здоровеньку і гарненьку дівчинку. Нечемнюню, але то таке. Чоловік каже, що їй можна, бо ж вона дівчинка

Сьогодні з гостей маємо лише няню з племінником і сусідка прийде на каву. Святкування переносимо на неділю.

Хлопці пішли до школи і я жалкую, що не зробила їм вихідний...я все вчора чекала, що вони попросяться не йти, але вони нічого не сказали, ну і я їх відправила.

Сьогодні ще кумові маю тірамісу завести, а то він вже півроку просить, а ми все вщент доїдаємо і нічого не залишається, то ж сьогодні мушу вділити.
Всім гарного дня і з святом Благовіщення!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

моєму чоловікові цьогоріч 35. Класний вік. Багато всього зроблено, ще більше - попереду. Фізична сила, краса, здоров'я сполучається вже з певною мудрістю і зрілістю.
для мене чомусь епохою став мій ДН рік тому - моя 25ка. Навіть і не знаю, чому але не добре і не погано, просто дуже запамяталось. попередній "вік, що запамятався" був 18, і от так я і прожила 7 років у 18ти, а тоді раз- і 25.
цифри - то все умовність.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Мені цього року 25 буде. Якось тяжко дається та цифра)))) Позаду ніц не зроблено))), крім малечі. То мій самий крупний проект. попереду купа грандіозних задумів

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Ой дівчата, ви ще такі молоді, вже діток маєте, все життя попереду Мені 27 буде))) Ні сімї, ні дітей, але мене ця цифра не лякає. І зараз мені комфортніше ні у 20. Тому десь розумію тих кому в 35 краще "Мои года мое богатство" щось в тому є

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

1. Досвід 2. Молодість ( нікуди вона в 35 не дівається). 3. Мудрість ( "вік живи-вік навчайся". але кожен рік - це "+" у скарбничку) 4. Певні здобутки ( у кожного свої- у кого кар єрні, у кого- сімейні). 5. Розуміння інших ( знову-таки. випливає із досвіду і мудрості).6. Дітки ( у вас їх троє- і доця і синочки. Ще і синочки вже не такі маленькі.
7. Розбірливість ( можна собі дозволити вже "фільтрувати" коло спілкування . що теж випливає із досвіду). 8.особливі відчуття себе як жінки і відповідно- трансформація цих відчуттів і на чоловіка ( ну да і секс туди ж . 9. Та ще все життя попереду і можна ще багато чого встигнути. 10. Список доповнюється індивідуально...

---------- Додано в 13:37 ---------- Попередній допис був написаний в 13:34 ----------

нагадує мою сестричку. тільки у неї часом проскакує " мені вже 27, а ні сім ї, ні дітей". Кажу, що це "тимчасово і які твої роки. Зате ти зараз можеш собі подорожувати ( що і успішно робить)+ нічого не заважає кар єрі ( тут теж добре почувається). " Тобто це період життя. коли людина ще може "накопичувати". А вже пізніше обов язково настане той, коли можна "віддавати".