Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

І я, я коли продавала свою дзеркалку то теж чуть не плакала, так мені було жаль з нею розставатись))) На наступний день мала нову купляти, то логічно не могла собі прояснити чого я сумую))
День тільки розпочинається, а я вже мертва, ранкова прогулянка 2,5 год. ходіння))))

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

А ну не хваліться! Мій день почався в далекій 7 годині
Хатка прибрана, постіль поміняна, посуд помитий, два прання речей поскладано, їсти не зварено. На 3 годину планую йти до сповіді, але нема поки з ким малюків залишити. Не хочу їх брати з собою, бо такий вітрище, а вони ще хворі.
Задрала мене тема городів. Три города, на яких нема кому працювати, але яких не можна залишати, бо ж позаростають. І що робити? Нема відповіді. Два города з радістю комусь би віддала на цей рік
Ніби більше і нема про що писати, бо все як завжди

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

я б дуже терпляче очікувала закінчення школи... але якби мені в той момент все ж залишалося 25, а не 40+ то вупше було би ідеально)))

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

а я свято вірю в слова своєї манікюрниці... така жвава кокетка, якій 42 роки і вона має двох діток (20 і 8 років), що життя в 40 таке ж прекрасне, як в 20, тільки знаєш толк у прагненнях, відчуттях, смаках, не розмінюєшся на дрібниці.

І навіть в сексі отримуєш набагато більше задоволення, бо добре знаєш себе і свого чоловіка... і що ті чоловіки знаходять в 20-річних студентках

То все її слова.
От такі в мене психотренінги під час манікюру

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

та я вірю що в 40 життя прекрасне, в дечому і краще
але я бачу різницю між собою в 20 і в 25, навіть в тому питанні скільки часу мені треба на відновлення сил, тому я поки не хочу 40)))

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

ооо. пані знає толк )))))
Середина дня, помиті половина вікон, частина серванту, попрано половина штор і фіранок, поскладені частина речей. І шо ви думаєте, це все я? Ні, я тілько по сервантах і вікнах. Все інше робив чоловік, а зараз стоїть біля плити і смажить налисники...вже бідака немає чого вчепитись((( а як я тішусь тій допомозі, вже нахвалюю як можу, в межах пристойного))) а він далі набомбошений і не радісний

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

О, і в мене такий сніданок був)
Свіжозмелена, запашна кавуся з молочком...ммм
Потім я насмажила всім сирничків, поїли. Чоловік з батьками поїхав на город щось саджати

(та-та, я в то не внікаю )

, ми з Артемчиком сходили купили йому капці, бо тою машинкою, де ногами відштовхуватись треба, щоб їхати, новенькі кросівки понищив, а мені їх так шкода, бо дуже зручні і гарні, то купила типу Зетполівських тапок - тепер хай їздить, як хоче
Зустрілись на майданчику з Хайді, прохи побалакали і треба було йти нам спатки, а мені мало, бо серед тижня тепер не бачимось майже, я ж вроді як працююча мама
Синочок спить, поки його вкладала почитала трохи; попила чайок, зараз піду розвішаю прання, поставлю варитись бульйон і буду прибирати.
На вечір відпочивальні плани з винцем і гарним фільмом. А завтра певно поїдемо в гості до батьків, тому ще швиденько якийсь кексик спечу.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

ги, мій день розпочався стандартно о 5:20. Але є врочистість, я вже повернулась з роботи і день пройшов добре, а то я за останній тиждень сильно знервувалась і перепрацювала на роботі . І ще певно тижні два в мене буде в шаленому режимі. Але ловлю себе на тому, що мені так навіть більше подобається, аніж коли робота одноманітна
Тепер маю купу роботи вдома, бо ввечері ніц не встигаю зробити, навіть їсти варити не хочеться.
На днях чоловік подзвонив і каже - хочу пюре, а я йому - а я квітів. Чоловік прийшов без квітуючків, каже квіти пішли вже спати, вечір надворі. Довелось пюре в кредит дати. Ото думаю тепер які то відсотки за кредит встановити ?

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Звичайний день, точніше звичайна субота:сніданок, пів дня прибирання, прогулянка з малечею і тут вже вечір. Сиджу і дивуюся як то так швидко день минув За цілий день ніякої врочистості, але й прози також

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Я вже ффсьо! Віконну музу витягнула до роботи. І є результат! Вікна помиті, фіранки-тюлі попрані та попрасовані вже висять на своїх місцях. Каструля розсольника на плиті. В хаті прибрано, а я вже красіва після душика сиджу і попиваю пивас. Я вам скажу, що то кайф холодненьке пивко після напруженого дня.
Тепер я розумію, для чого потрібні діти Щоб працювати по господарстві, поки мама відпочиває. Хочу відразу дорослих!
І то я стогну в однокімнатній квартирі без сім"ї. А як моя мама з татом справлялися з тим всім? Та й до того часу справляються, бо з мене памощнік - ще той. СКС, блін! А що далі буде?

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

оооо, та машинка! поки мій малий з неї (вірніше, з них) виріс, то пішли спати 2 власні такі машинки і 1 сусідська, а вже скільки пар взуття - навіть не рахую... Він їх так товк!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

"ну не знам, не знам..."Мені до 40-ка вже небагато залишилося. І чомусь в 25 не хочеться. Мені набагато комфортніше "ближче до 40", в цьому віці для мене- більшість "плюсів", порівняно із собою ж, 25-річною. Ну і три мої однокласниці минулоріч у свої 36 уже дочекалиися

своїх синів чи доньок. Не так давно була невеличка зустріч ( 20 років з часу закінчення школи). І це так класно- 37-річні ефектні мами і їх 18-річні діти. Коли мій закінчить школу, мені буде майже 44. Але мене то зовсім не лякає

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

і я! вікна помиті, хата прибрана. тепер взяла бокальчик вина - і тішусь. краса!!!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

бачу, не тільки для мене то болюча тема . ми за останні 2 тижні стерли суперфіти, в яких теоретично ще мали виходити весняний сезон. взула малюку олд нейвівські черевики, пішли в парк без машинки, поки мама кеди не купила, а Маркіянка в парку хлопчик машинкою пригостив :cowboy:. нарешті купила кеди, а він каже, що йому в адідасах, які тато купив, зручніше)))).
в нас субота активна була - погуляли з малюком, поприбиради-попилососили-помили-наготували їсти-побавились. поки чоловік вертається домів, маю годину на свій кружок інтересів
завтра має бути гарний день, бо заплановано кумівське кавування з дітками після церкви

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

чудовий початок чудового дня
прогноз каже, що дощу не буде, і попри колір неба ми віримо метеорологам. І збираємось на дачу.
всім бажаю гарного настрою і файного вихідного!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

а стати бабусею не лякає?)))
я он свою маму питаю як їй у новому статусі, то каже що в моєму віці це могло лякати, але насправді то дуже велике щастя

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Люблю дощ. Коли проходить весняний дощ в мене зазвичай покращується самопочуття і тиск стає на своє місце. І хоч я щойно вимокла як цуцик, бо не взяла парасолю, і Роман півночі плакав, бо ножки крутило йому на зміну погоди, настрій сьогодні досить позитивний.
Чоловік обідцяв нам зготувати смачну вечерю, я вся в очікуваннях))).

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

прикольне, цікаве питання.
Для мене "стати бабусею" = усвідомити, що після тебе вже є 2 покоління. Це буде цікавим переломним етапом в свідомості, я думаю...
Моїм бабусям було по 55, коли я народилась. Моїй мамі було 50, коли народився Дми. І коли прийшла патронажна лікарка, мама була у мене в гостях, і лікарка подумала, що Дми - син моєї мами мама виглядала значно молодше свого віку, і по зовнішності малюк був більше схожий на неї. Я думаю, мені буде менше 50... а взагалі - поживемо, побачимо...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

ні, не лякає. У мене дві коліжанки уже бабусі ( одна стала нею у 39, друга у 42). Якось вони від свого "бабуського" стану не страждають. Навпаки- отримують задоволення від додтакового "бонусу".Шкарпеточки на лавочці не в яжуть, від особистого життя і всього, що з ним пов язано, не відмовляються.Зрештою, у ниих діти, незважаючи на свій молодий вік ( 20 років), досить самостійні та свідомі батьки,і народивши, не перекинули внуків на виховання бабусь.
п.с. Я коли народилася, то одній з моїх бабусь та дідусів було по 42 роки. І це дуже класно, що мені вже 35+, а у мене ще є бабуся із "світлою головою", і що 3 правнуків теж ще мають нагоду спілкуватися з прабабусею. А у моєї ровесниці-коліжанки ( яка сама є мамою 3 діток), усі жінки вперше народжували у 19. От зараз її доньці буде 17, їй-36, бабусі- 55 ( там така бабуся-блондинка, що аж...), прабабусі- 74 ( і прабабуся теж дуже ефектна на свій вік). Так от,17-річна правнучка і 74-річна прабабуся разом виглядають просто бомбезно)

п.с. взагалі отой вік "біля 40+-" узагалі класний і універсальний. Бо лише у цьому віці ти можеш стати як бабусею, так і мамою.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Мені дуже важко далися мої 35, постійно депресую...а що буде далі, боюсь подумати...ніяк не можу усвідомити переваги такого віку