Відповідь: Що читаємо? (2) В Кінга є різні жанри. У жахи, є трилери. Якщо хочете, щось не страшне, то "11/22/63". Там навіть фантастика така реальна та життєва. Або "Остів Дума" - психологічна проза і трошки містики. Ви бачили екранізації "Зелена миля" та "Втеча із Шоушенка"? Якщо ні, то я б обрала саме ці книги для прочитання навіть російською. Правда, ці обидві історії не страшні, але психологічно було важко читати в певні моменти.
Відповідь: Що читаємо? (2) Якраз сьогодні планувала почати читати. Тепер маю сумнів...не читати? Що там із закінчення? Розчаровує? Нереальне? Не логічне? Хоча в Кінга все нереальне
Відповідь: Що читаємо? (2) Читати, читати . Книга цікава, не дивлячись на дивну розв"язку. Я коли взялась за її читання - відірватись не могла. Але під кінець Кінг трохи перемудрував і конкретно "змазав" дуже вдалий початок. Чесно кажучи, я до останнього сподівалась, що зараз все виясниться, що всі герої помиляються і причина появи купола геть інша. На жаль, помилилась я. Але не дивлячись на те, що фінал мене розчарував, це той унікальний випадок, коли не шкода витраченого часу .
Відповідь: Що читаємо? (2) Читати, читати. На таку розвязку не було навіть натяку, може тому воно так за вуха притягнуте виглядає.
Відповідь: Що читаємо? (2) Заінтригували ви мене, дівчатка. Майже ніколи в цю темку не заглядала, а тут... Перші 20 сторінок "Під Куполом" щойно "проковтнула" на одному диханні. Люблю читати таке що наче фільм дивишся ! ( хоч би тільки малявочка моя подовше поспала, щоб я продовжувала насолоджуватися твором).
Відповідь: Що читаємо? (2) Ой і я якраз читаю "Під Куполом" наразі цікаво, хоча якось повільно йде. але думаю то питання часу коли втягнуся. Сподіваюся розв`язка не розчарує поділюся враженнями
Відповідь: Що читаємо? (2) Початок справді дуже повільно йде. Але й героїв там так багато, що я до 200 сторінки щоразу бігла не першу щоб згадати хто є хто. Книгу читати варто. Я ніби прожила у містечку Честер Мілл кілька тижнів. Враження тримались довго.
Відповідь: Що читаємо? (2) В мене з іменами героїв взагалі біда, навіть як їх кілька я забуваю кого як звати, а тут .... в електронній книжці не так просто заглядати на початок Зато я здається дойшла до того моменту коли вже книжка затягнула зовсім. Дякую за рекомнедації
Відповідь: Що читаємо? (2) А я недавно дочитала 3 книгу "Атланта"...Якщо пригадуєте, на початку не могла втягнутись, тоді сподобалось - я вловила нитку. Подобалася якась така не зовсім стандартна, але дуже логічна позиція "моральності і добра". Так от кінець останньої книги вже ледве дочитала - багато філософії (але не то зле, а що одне і те саме мусолиться різними словами - нє, ну для мене забагато було читати цей виступ Джона Галта на радіо на близько 100!! (може не 100, але дуже багато ) сторінок) - і то при тому, що основна думка зрозуміла від самого початку. Якось дуже затягнуто мені було. А ще та головна героїня якась така непостійна із своїми коханнями - в одній частині вона безмежно закохана у одного, а в наступній вже не може без іншого. Так це і в житті буває.....але мабуть в книзі то занадто близько на відносній часовій прямій. (зашвидко читала!? ) Коротше неоднозначно якось пішла та трилогія (не щастить щось мені останнім часом із трилогіями )
Відповідь: Що читаємо? (2) Для мене теж виступ Галта то було забагато і нуднувато :8: а трикутники-чотирикутники, ах, мене такі перепетії пруть ггг ну те як чоловіки поводились, так сильно, по -чоловічому, а героїня... да гонить собі, але і її розумію ггг Я з тих, хто ту книжку, не зважаючи на об"єм, просто проковтнули. В неті є багато критики "Атланта" і з частиною я згідна, але мені таке чтиво сподобалось
Читаю зараз Гійома Мюссо "Ти будеш там", про подорожі в минуле і спроби врятувати кохану від смерті. Легко читається, захоплює з перших сторінок. Якраз то що я шукала.
Відповідь: Що читаємо? (2) прочитала досить швидко. досить цікаво було. але мені бракнуло трохи інформації про її щастя, якого вона так прагнула і чекала. по суті, героїня мріє про шейха, переживає стільки пригод і негараздів, але нічого практично нема проїї життя з ним. в тому руслі ще прочитала "Суад. Спалена заживо" - навіть не думала, що ще є місця де так не ціниться життя, особливо жіноче, де невигідно народитись дівчинкою, де тебе можуть вбити за розмову з чоловіком. Було цікаво читати. До речі, написано в такому беземоційному (чи як то описати) стилі, що не впливає негативно на психіку читача. ну мені так було. бо не була впевнена чи варто мені зараз таке читати, але нічо. "Поклик зозулі" - не сподобався, було нудно від першої до останньої сторінки. після "50 відтінків" попалась мені на котромусь сайті книжка "Колір болю: білий" Ева Хансен - любовна лінія дуже схожа, але насправді книжка була дуже нудна. кілька разів поривалась залишити. головна героїня своїми думками взагалі мене виводила. на обкладинці було написанно "чуттєвий, захопливий детектив", я не відчула нічого такого))) і взагалі після прочитання ще потім згадувала і здогадувалась хто і кого вбив і взагалі для чого були потрібні деякі персонажі. дочитала 200 з хвостиком сторінок і кинула. не зацікавило. зараз почала читати детектив "Ешафот для топ-моделі" Абдулаєва. поки нічого сказати не можу))) щось мені важко знайти таку книгу, від якої відірватись тяжко(((
Відповідь: Що читаємо? (2) Зараз дочитую нову книгу Макса Кідрука "Твердиня", яку купила ще восени на форумі. Сподобалась! Багато пригод і загадок
Відповідь: Що читаємо? (2) Я за вчора-нині прочитала "Голодні ігри" і почала наступну "У вогні". Так затягує, що тяжко відірватись.
