Відповідь: Кожному по заслугах,або рівень нашої зарплати .Зараз просто такий час,всім важко,але були і кращі часи.Я певно вже писала,що пропрацювала в буд.фірмі 10років.Починали практично з нуля,офіс був в мене вдома,з/п була мізерна (а я сама з дитино),бо всі кошти йшли на закупілю інструменту і т.д.Але як піднялись трохи на ноги,то і ми зароблялиі і працівники добре заробляли.Такий випадок,один з власників продавав квартиру,яку бабця залишила і купив в нього наш працівник в кредит (бо жив в комуналці з двома дітьми)А кредит ми давали без відсотковий і погашав він тільки з премій,бо ми вважали що на з/п людина повинна повноцінно жити,харчуватись. І таких випадків багато,хтось машину купив,в когось дитина на платному вчиться,в когось якась біда сталась,ми всім помагали.Я була одна жінка на фірмі і завжди була в офісі,то частіше до мене йшли з якимісь питаннями,але ми завжди старались допомогти,і мені теж наші працівники допомагали за що я їм дуже вдячна (коли помер батько,а в мене 9 поверх,ще перед самим новим роком і в селі хоронили)Мені все організовали мої хлопці.Хоч і ми вже довгий час не працюєм,через ту кризу,але десь в мене ще є надія,що все буде добре і можливо ми ще будем разом працювати
Відповідь: Кожному по заслугах,або рівень нашої зарплати Ой, не кажи... У нас люди на зниження, зрізання цін ведуться, як мухи на мед. )) При тому голову включають рідко. Якось же виживають оті так звані "київські напівфабрикати", у яких продукція коштує якби чуть не менше своєї собівартості. І магазинчики їхні ростуть як гриби... Він часто ходить після роботи робити ремонти, але основної роботи не полишає, бо стабільна оплатата (нехай не висока) і офіційне працевлаштування вважаємо своєрідним плюсом. Про те, чому пропонується така маленька офіційна оплата- питання інше... На своєрідних халтурах напрацювався колись. Не надійно... хоча можна злакомитись на більші гроші. Такого ніхто не казав. Прошу не перекручувати. Я прекрасно розумію, що розумова праця нічим не легша за фізичну. Працювала на такій і на такій. Маю з чого порівняти. І керувати-то діло не з легких. Єдине не повинен той, хто керує мати оплату в стільки разів вищу, аніж рядовий робітник. Наведу приклад. Керівник мого відділу мав чуть не в 10 разів зарплату вищу моєї. Вибачте, але десять рук ніхто немає. Чим аргументувати таку різницю? При чому у нього робочий день закінчувався в 17,30, а в мене був не нормований за контрактом і я часто змушена була затримуватись на роботі. Інколи дуже до пізна. І відповідальності мала по вуха... А я знала що до цього все і докотиться, бо кому воно треба. Зараз не "в моді" працювати просто робочим. Скільки їм платять?))
Відповідь: Кожному по заслугах,або рівень нашої зарплати Трохи і так, а трохи і ні. Люди різні, статки різні. Моя свекруха, наприклад, ніколи не купить нічого дорожчого за секонд хенд, навіть, як їй дати гроші. А моя сусідка хоч і грошей особливо не має, а аксесуари до айфона купує по 3000 грн. Тут головне знайти свого клієнта. Ручна робота тим і добра, що впринципі чіткої грані ціноутворення нема, бо зробити можна що завгодно: хоч феромони до вареника запхати Тому конкурувати по цінах впринципі нема смислу, бо завжди знайдеться хтось "мудріший", хто буде працювати за безцінь і можна втратити клієнта. Треба розвивати свою "фішку". Тоді навіть як хтось і не захоче брати, бо задорого, то завжди можа знайти того, кому буде в смаий раз, бо це унікальна річ. Але це тяжко, знаю Всі одразу біжать ціни збивати, і це дуже впливає на психіку.
Відповідь: Кожному по заслугах,або рівень нашої зарплати я не про Ваш допис. Я з тим стикаюсь на кожному кроці, тому просто озвучила тут, що чую в житті. в чоловіка шукали вузькопрофільних спеціалістів - труба. Вихід один - вчити свої кадри. ЗП не озвучу - штатний розпис не знаю. Зі слів - нормально + премії від результату
Відповідь: Кожному по заслугах,або рівень нашої зарплати І я стикалась. Особливо у нас це полюбляли говорити прості роботяги. Типу вони там в будинку управління сидять, ніц не роблять, чаї ганяють, а ми тут на вітрі, дощі, снігу в ватяних штанях і куфайках, чи що гірше на палючому сонці спини гнем. І знаєте, нехай то буде гіперболізовано, особливо що стосується "ніц не роблять", але коли мені власне з тої грязі вдалось перевестися в той лакомий "білий дім" я спочатку відчула суттєву різницю. Згодом прийшло усвідомлення, що робота сидяча в чистоті-теплі, влітку з кондиціонером і з намінікюреними нігтями це також робота і керувати- то майже то саме що мішки тягати (образно) . Але коли я приходила до них лиш для того, щоб підписати документи і бачила в яких умовах і як ті люди важко працюють, щоразу розуміла як мені крупно повезло. Тому я і вважаю, що люди, які роблять лише руками мають право на гідне оцінювання своєї роботи. Не менше вони роблять, аніж ті що тЄжко керують.)) Не менше...
Відповідь: Кожному по заслугах,або рівень нашої зарплати А обєм відповідальності? Як прийде перевірка прокуратура/податкова в кого яка, то звичайному робітнику все рівно,а керівник несе крим.відповідальність. Я також думала приблизно так же, поки мене не лишили в.о. відділу, де мене ніхто не слухав,бо важко сприймати начальником того, хто в інший час з тобою на рівні. Контроль ніхто не відміняв, роботи не зменшив, а налагодити роботу підпорядкованих мені не вдалося, збоку все виглядало набагато легше, як зсередини. Тоді і розумієш, в чому різниця оплати.
Відповідь: Кожному по заслугах,або рівень нашої зарплати Анута, згідна на всі 100. Деколи читаю форум - менеджери з персоналу всі як один "придираються до слів",є зверхніми та хамовитими, дають дурацікі тести, і взагалі, їх мета - не знайти працівника, а познущатися з людей) Вчителі, викладачі - хабарники страшні, та й просто недалекі люди, до студентів "тикають" та принижують... Згідна відносно ринку зп в нашому регіоні - ситуація сумна. Як на мене, різниця між приватним та державним сектором - в приватному таки можна знайти роботу з гідною оплатою, звісно, якщо є досвід, навики... Знову ж таки, ІМХО, вірю, що ситуація в державі таки покращиться, і приватний сектор на це зреагує швидше, а от коли зміниться оплата бюджетників -невідомо. Знаю, про що говорю, вже писала, до декрету працювала в офісі великої торгової компанії, не на керівній посаді, зараз на кафедрі одного з вузів, різниця в зп - в рази. Очевидно, в мене свої мотиви, але то інша тема. Та й чи надовго я затримаюсь, не знаю Так от. Всі ми, як правило, користуємось послугами державних шкіл, поліклінік тощо. Моя близька подруга закінчила іняз, працювати почала ще під час навчання, далі працює в приватній агенції, займаються крім того приватно репетиторством. Чи задумувалась вона, насправді добрий вчитель, про те, що піти працювати в звичайну середню школу? Відповідь очевидна. Звичайно, ніхто нікого не заставляє йти працювати в дежр. сферу, але всі ми, коли відводимо дитину до школи, хочемо зустріти доброго вчителя. Чи такий приклад з вищою школою. Чоловік колись був на стипендії в Польщі. Там серед інших викладачів вузу викладав в нього один дуже відомий "світило", з величезним практичним досвідом роботи на посадах високого рівня. Чоловік намагався жодного заняття в нього не пропустити. Тепер ситуація в нас - скажіть, чи піде такий "спец" викладати в наш вуз? ---------- Додано в 13:55 ---------- Попередній допис був написаний в 13:49 ---------- Наскільки розумію, йде мова про приватну компанію? Якщо людина відчуває, що зп в неї занижена, 1. можна підняти це питання з керівником; 2. шукати іншу роботу (очевидно, якщо дозволяє досвід, знання..) Коли працювала в департаменті персоналу, теж інколи таке практикували: людині, яку брали, могли пропонувати вищу оплату, ніж в працівників, як вже працюють на аналогічних посадах. Чому? Тому що цей претендент назвав таку "ціну", а компанія була готова стільки платити, знову ж таки за досвід, навики тощо. Якщо ж працювати на себе - каже моя вже зже згадувана подруга) - краще я проведу одне заняття (маю на увазі репетиторство) за 100 грн, ніж два - за 50
Відповідь: Кожному по заслугах,або рівень нашої зарплати і зарплата думаю не суттєво виросла, правда? Точно - "всюди добре де нас нема" До прикладу в сфері бухгалтерії - що великі зарплати? а відповідальності багато. Перед кризою 2008 середня зарплата начальника відділення банку (звичайно залежить від банку і самого відділення) - 3000 грн, а за всі кредити, які видавались за погодженням головного офісу, хто відповідав, а там кримінальна відповідальність. Тому, всюди є свої плюси і мінуси. Не можна так однозначно говорити про будь-яку професію.
Відповідь: Кожному по заслугах,або рівень нашої зарплати Гаразд. Раз вже пішла мова за відповідальність. А що сказати щодо медицини і відповідальності лікаря, який відповідає не за потік грошей, документи, чи т.п., а за здоров"я, та навіть більше-життя... При чому зарплати керівників на нашому підприємстві в врази більші, ніж зарплати лікарів. Це точно! І ще щодо відповідальності. Дівчинка, яка працювала на моїй посаді на часі моєї першої декретної відпустки одним не вірним кліком миші чуть не заробила собі кримінальщини. Добре, що все обійшлося і закінчилось лиш доганою. І все ж відповідальність є в кожного. І шеф там був ні до чого, це лиш помилка працівника, який в таких випадках відповідає за себе сам.
Відповідь: Кожному по заслугах,або рівень нашої зарплати я від того "розуміння" вже холодна. В січні просто хотіла то все кинути не зважаючи на всі свої сили та енергію, котрі в то вклала, чоловік вмовив не кидати. керівна діяльність це не тільки адмінка, це аналітика, прийняття рішень, бюджетування, планування... Як я почала то все освоювати було цікаво, але голова пухла, повірте. розумію, але не кожен візьме на себе керівну посаду. Хтось хоче отримати на руки свої зароблені і більше ні про що не думати. Або навіть точніше, не кожен то осилить. За одного менеджера компанія процвітає, за іншого - розвалюється. А скільки буває форс-мажорів, внепланових відряджень, питань, котрі потребують термінового вирішення, відповідальності?.. ну от банальний приклад: представництво певної (будь-якої української: київстар, заправка, нова пошта, фоззі, що завгодно) фірми в КР. Вкладені гроші, офіси, найнятий та навчений персонал і т.д. Прийшли зелені людіки, все захопили, повністю ізолювали і оголосили націоналізацію. Чи болить за це голова в працівника? На кому то відіб"ється? згідна, я хапанула масштабно, але так є. Ще років 10 назад їздили до знайомих в Крим. Спілкувались з однієї інтелігентною родиною. Там є такий хімічний завод-гігант кримський Титан. Виробництво дуже шкідливе. Містечко Армянськ (30 тис.населення) спеціально там розміщене для обслуговування заводу. Так от ще тоді у нас виникла суперечка. Вони молились на той завод. Звісно, бо іншого в них немає. Але я, тоді офісний працівник, напівклерк, працюючи на півставки (тобто по табелю 10-12 днів в місяць) мала більшу ЗП ніж в них начальник дільниці. Суперечка стосувалась того, що вони не бачили нічого подалі того заводу. Вони отримували ті мізерні ЗП, ризикували щодня своїм життям та здоров"ям (жінка впала в чан з кислотою - навіть костей не знайшли; там поголовно всі хворі - жінки старші 25 років практично всі мають надмірну вагу і не тому що жирують), і пишались тим, тішились і нічого іншого не хотіли. Вони не вірили мені, що є життя на Марсі десь платять більше, що ще десь окрім як у них люди взагалі працюють. І на фоні останнього конфлікту в КР вони сказали, що вони працюють там на наше утримання. З таким підходом... підставляйте самі ---------- Додано в 14:49 ---------- Попередній допис був написаний в 14:45 ---------- нагадали коли кільки років назад дивилась якийсь фільм про авіакатастрофи страшенно тішилась, що я пристий клерк, а не авіадаспетчер чи пілот а за лікарів: ми повернулись до того з чого почали. Тут є два пункти, котрі можна обговорювати до безкінечності (хотілось би щоб те обговорювання ще хоч щось би змінювало): 1. політика держави по відношенню до держслужбовців; 2. хабарі.
Відповідь: Кожному по заслугах,або рівень нашої зарплати Ну Ви ж самі погодились на таку роботу. Я на попередній роботі теж сиділа до тих пір, поки начальник не піде, а в нього мозковий штурм починався чомусь після 17:00год. Але ж це був мій вибір, мене ніхто силою не тримав. Вже три роки як роботу змінила, і кожного дня йду о 17:30 У нас завжди є вибір. І можна звинувачувати хоч весь світ у браку роботи, малій зарплаті, але само по собі нічого не буде. Чому той начальник є начальником? Так, є таке поняття як везіння, родичі, знайомі, але далеко не всі таким чином пробиваються. Ви мали тільки за те що Ви робите. А начальник відповідає за всіх. Якщо є проблеми, вище керівництво з Вами розбиратись не буде, їх деталі не цікавлять. Я на роботі теж часто несу відповідальність за мвоїх колег з підрозділів. Бо якщо вони чогось не знають, отже я погано донесла. І я можу казати що 10 раз їм направляла інформацію, моїх керівників це не цікавить, отже треба направити 100 раз.
Відповідь: Кожному по заслугах,або рівень нашої зарплати наскільки вірно зрозуміла, Ваш чоловік оформлений згідно законодавства, все записано в трудову книжку, підприємство, відповідно, спліачує за нього податки, так (якщо не плутаю, ніби Ви писали про те, що чоловік був на біржі)? Тобто, жодної зарплати в конвертах, так? І якщо не секрет - яка посада у Вашого чоловіка, яка сфера відповідальності, графік роботи? Питаю, бо в мого чоловіка на роботі інженер заробляє офіційно 3 тис грн. - також вважаю, що мало, але він - молодий хлопець, відразу після універу прийшов туди працювати. То каже, що поки для нього досвіду важливіше набратись..
Відповідь: Кожному по заслугах,або рівень нашої зарплати Тут справа в тім,що для людини, у якої тільки диплом на руках, вибір то не великий. Якщо взагалі хоч якийсь вибір є.)) Зараз всі хочуть з досвідом, а де того досвіду брати... Трудно. Та й їм завжди простіше(чомусь?) брати на кращі вакансії дітей кума/брата/свата, аніж підтягувати своїх спеціалістів. Скільки у нас хлопців залишилися тими ж вантажниками з в/о. Та й мені казали добре, а затой час брали на вакантні місця синів, доньок начальників і т.п. Це саме стосується роботи в середині відділу. Замість того, аби взяти толкового працівника на посаду керівника у нас привели родича одного з верхівців практично з вулиці... Тепер після виходу з декретної відпустки навіть не знаю... На такі гроші я точно не піду працювати. Бо на вагах занадто дороге- діти. І іти на роботу лиш щоб рахувалося, що я працюю я не хочу...
Відповідь: Кожному по заслугах,або рівень нашої зарплати а пробував шукати щось інше? ну бо таки для молодого мужчини, в якого 2 діток малих то є великий мотиватор! ---------- Додано в 16:00 ---------- Попередній допис був написаний в 15:52 ---------- можливо, варто підійти до працедавця, проговорити це питання? Ну бо якщо працівник дійсно фаховий - працедавець піде на зустріч, можливо, надасть додатковий обсяг робіт, за певну доплату, можливо, інші варіанти задач запропонують?
Відповідь: Кожному по заслугах,або рівень нашої зарплати вибір є завжди, просто треба з чогось починати. є така категорія, що отрмавши диплом, думають зразу отримали допуск до суперроботи. І ще , залежно як вони отримали той диплом? якщо дійсно вчилися і самі здобували ту освіту, то роботу все рівно знайдуть. Прикладів можу навести безліч і серед знайоми і седе родичів. таке практикується як правило, в државних установах, бо някий приватний працедавець не буде задурно платити гроші чи то брату чи то свату. Я, наприклад, би добре подумала, перш, ніж брати родичів на роботу. ПРиватники надають перевагу спеціалістам, які будуть приносити прибутки. от такий правильний підхід. Молодець. ---------- Додано в 16:10 ---------- Попередній допис був написаний в 16:08 ---------- от власне, якшо ти вважаєш, шо заслуговуєш на більше, що ти перепрацьовуєш, чи на аналогічних посадах в інших компаніях заробляють більше, обговори це з начальством. Думаю розумний керівник добре подумає, і вирішить це питання на користь працівника.
Відповідь: Кожному по заслугах,або рівень нашої зарплати Все так... Ну, можна сказати сама звичайна робоча спеціальність на великому славнозвісному підприємстві...) 8 годин, плюс інколи затримують понаднормово. чи викликають у вихідні. За окрему оплату, або відгул. Довга і нудна історія. Я колись всі жилєтки на форумі зревіла стосовно того питання. Ми були фактично залишились без засобів до існування, а пошуки роботи стали якимось пущим адом, тому я дуже вдячна людині, яка допомогла з працевлаштуванням. Бо якби ще далі ми затягнули в пошуках кращої долі, то був би капець...
Відповідь: Кожному по заслугах,або рівень нашої зарплати Я не сказала, що оті всі родичі не здатні потягнути дану посаду. Єдине, на мою думку, правильніше, легше і справедливіше просувати своїх спеціалістів, аніж брати когось і вчити з нуля.
Відповідь: Кожному по заслугах,або рівень нашої зарплати знаєте, моя думка, що ринкова економіка в кінці кінців це питання змінить. там, де працюю я, категорично заборонені родинні зв"язки з менеджерським складом. За те, що на роботу взяли когось близького менеджеру (людині, котра впливає на оклад/премії/графік роботи/тощо), той менеджер може вилетіти без пояснень. набирати на роботу кума/брата/свата може собі дозволити лише той, хто вкладав у бізнес не свої кошти. А хто вклав вміє свої гроші рахувати і йому доведеться за того кума/свата працювати самому або наймати ще одну людину.
Відповідь: Кожному по заслугах,або рівень нашої зарплати а він того робити не буде, бо рахує гроші, тому візьме спеціаліста, а не родича. ---------- Додано в 16:20 ---------- Попередній допис був написаний в 16:18 ---------- ну якщо здатні, то вже точно не з нуля. Тим більше, є така категорія працівників, які просто нездатні до навчання. От сидять, виконують свою ділянку роботи роками, а крок вправо, крок вліво - ні -ні. тому не завжди виходиить.
Відповідь: Кожному по заслугах,або рівень нашої зарплати це питання 50/50. мала дві різні ситуації: 1. людина з досвідом, але абсолютно не гнучка. "Ми завжди так робили і я так буду робити" і начхати, що правила/стандарти/вимоги з часом можуть змінюватись. 2. людина без досвіду з голим дипломом з біржі. Вчиться, робить помилки, визнає свої помилки, виправляє, розвивається, старається... Помилки такі, що я іноді за голову ловилась. Але я реально бачу, що ХОЧЕ працювати, що СТАРАЄТЬСЯ. яка з них залишилась працювати? тому тут все залежить від цілого ряду факторів і досвід не завжди є вирішальним. Звісно, хочеться отримати одразу спеца, але кожна робота має свою специфіку і без, хоча б мінімального, навчання не обійдеться.
