Відповідь: Наші досягнення першого року я казала мене спина болить, не можу згинатись. Злата коло опори стала десь в 10-11 міс, до того повзала і їй того не треба було. сама пішла за два тижні до року. за руку не водила) вже хіба потім як вона ходила, то по вулиці.
Відповідь: Наші досягнення першого року Влад ще в 10 почав сам потроху ходити, а на вулицю випускати почала лиш зараз. Бо: зараз впевнено сам ходить (але мене водить щоб ніде не втекла ); не хотіла купувати теплого взуття на місяць (купила кросівки на таку як зараз погоду і на весну взагалі). Раніше не бачила сенсу на вулиці пускати поки його ходіння переривалось повзанням. Особливо в незвичних ситуаціях.
Відповідь: Наші досягнення першого року 2 крихітних зуба свого носа покусати їй більше не дам! і перевертається вже не лише "в сторону "туди"" і "в сторону "назад"", а в режимі "котиться-котиться колобок..."
Відповідь: Наші досягнення першого року Є ще хтось такий самий беззубий як ми? Станом на нині непогано повзає задом і від того дуже злоститься, бо планує вперед. З перемінним успіхом сідає. І в нас нарешті почав з"являтись харчовий інтерес. може, навіть скоро прикорм почнемо, ггг
Відповідь: Наші досягнення першого року були))) в нас перший зубчик в 7 міс. і 7 днів. Зараз лише 2 нижніх зубчика)
Відповідь: Наші досягнення першого року І ми ще беззубі . Слюні течуть, до рота все тягне ще з 4-ьох місяців, а зубків немає:confused:
Відповідь: Наші досягнення першого року я свого вперше на вулицю взула позавчора - мала необережність дати спробувати йому потопати по вулиці, то тепер спокою не дає зовсім, вже пожаліла про свій вчинок.. Сам по вулиці топає ще досить погано, за руку - просто летить кудись; починає вставати на коліна і хотіти повзти; хоче піднімати з землі все, що там валяється. Короче потрібно звикати, вчити поводитись на вулиці тепер)
Відповідь: Наші досягнення першого року ох і я з усіх сил тримаюсь. А через те, що не впускаю малого на землю, в нас прогулянки тривають тепер дуже недовго. Півтори-дві години і то якщо на сон вийти, щоб частину часу спав. Бо просто сидіти у візку моєї дитини вистачає на хвилин 15, не довше. Починає хотіти на руки, а з рук видирається, щоб його впустили на землю. НУ але мій малий ще толком не топає, він повзати по вулиці хоче:wacko1: А зі слінгом зараз взагалі завал. Він не всидить ані хвилі там.... Мда, боюсь щоб то не було по нашому слінгоносінні. Я собі вже так спланувала як то ми влітку в слінгу носитись будемоооо.... Ну і щоб не офтопити, то Сашко досить давно гарно ходить біля опори. А тепер перейшли на наступний рівень важкості. Пробує йти тримаючись за стіну)) А як ходить собі біля дивану і кликати щоб йшов до мами, то так рученята простягає гарно, ступає крок-два і швидко-швидко за шию мою хапається)) Так міцно-міцно Крихта моя кохана! Люблю ті моменти шалено
Відповідь: Наші досягнення першого року В Матвійчика перший зубчие прорізався в 5 місяців, другий - майже в шість. В Віталіка десь в 6,5 два нижніх. В середу знайшла у Віталіка два прорізавшихся верхніх очних зуба, а сьогодні - два верхніх середніх. І судячи по всьому, не за горами і у Матвія верхні. Зубастики Ще обидва стоять біля опори і навіть роблять по пару кроків (Віталік тільки днів 10, а Матвій вже місяць)
Відповідь: Наші досягнення першого року Вчора мій Андрійчик спробував щось схоже. Але то був тільки крок і хлабась на підлогу. До того ж біднятко сильно стукнувся чолом і мав синяка. Перша спроба виявилась не вдалою, ну, але він тільки недавно пішов біля опори, то все на купу бути не може...)) Загалом повзаєм як метеорит, біля опори встаєм, тримаємся, пересуваємся, сідаєм. Все що треба дістаєм, тягнем до рота. Тепер треба мати очі кругом голови, щоб впильнувати. Нещодавно десь надибав і "поласував" татковою шкарпеткою, ще й не першої свіжості. Мама в шокЄ... Говоримо "тя-тя", причому майже безпереривно. Ще кажем "ам" і "циццць" (так, у нас циця в чоловічому роді). "буррр", "пуррр" і ше всяке не понятне. Шустрик такий шо ну...)) І з чого то я спочатку була вирішила, що молодший буде спокійніший...
Відповідь: Наші досягнення першого року Ми вже дуже швидко повзаємо, правда поки або по-пластунськи або такими «заячими стрибками». А ще самі перевертаємося зі спини на живіт щоб до чогось дістатися. Особливо Влад любить татову гітару – як тільки покласти її на підлогу, то аж «біжить» до неї. Спочатку просто слинив корпус і стукав по ньому руками, а тепер лежить і «бринькає» за струни. Так що тепер моя малявка вже і на гітарі вміє грати, скоро доведеться ще і й йому купувати щоб татову не «розстроював». Отакий мій маленький музикант… А ще ми нарешті дотягнулися руками до ніжок, але до рота їх запхати не можем – пузьо заважає. Отак лежить, тримає стопи руками і кряхтить бо далі не може підтягнути
Відповідь: Наші досягнення першого року А моя малявка навчилась сама їсти. Я їй набираю щось на ложечку, вона бере ложку в руку тягне до рота, їсть, а потім мені ложку віддає, щоб я ще їжі набрала. Татко нею дуже пишається, а про себе взагалі мовчу розумничка наша.
Відповідь: Наші досягнення першого року Нічого собі І ніц не розкидає?)) Мій Сашко теж вже розуміє призначення ложки. Коли сідаємо їсти, то бере ложку і черпає в мене з тарілки))) Але не завжди вірною стороною пхає ту ложку в тарілку Ну а про то щоб до рота донести, то і мови немає)))
Відповідь: Наші досягнення першого року Аня теж часом так робить а часом керує моєю рукою, в якій ложка
Відповідь: Наші досягнення першого року І в нас нарешті з"явився перший зубик кілька днів тому! Я вже так давно виглядала, а тут ми вже зубаті
Відповідь: Наші досягнення першого року Сьогодні донечка, тримаючись за мене, сіла. Я була в шоці, бо неочікувала. Стала на четвереньки біля мене на ліжку, а тоді ручками за мене взялась і сіла, ніжки підігнувши
