Відповідь: Що читаємо? (2) Люди, я тут начиталась схвальних відгуків про "Анлант розправив плечі" ...а мені щось ніяк не йде. Я на 100 сторінці із 400+ сторінок першої книги. То я ще не вникла, чи просто відкласти і вернутися іншим разом?
Відповідь: Що читаємо? (2) Я люблю романи, але сторінки з цими сценами пропускаю коли не хочу їх читати. Так само із "50 відтінків" - спочаткеу враження були негативні, але потім почала упускати деякі сцени, сторінки де є опис договору і все таке.... і сюжет мені сподобався))
Відповідь: Що читаємо? (2) було мені вчора паскудно, тож закупилась дитячими книжечками: "Бегемотик і зірочка" -гарні малюночки, текст звісно дуже дитячий, але є ще фігурки звірят, які можна вирізати + симпатичні наклейки бегемотиків. і всього лиш 30 грн. в НТШ "Зірки і макові зернятка" -гарні малюнки, але мало тексту і мало сторінок. "Мед для мами" -гарна книжка альбомного формату, великі ілюстрації і дуже нормальна ціна (60 грн. все у тому ж магазині) "Мишкові миші" -шикарнючі малюнки, багато тексту. сподобалась найбільше. (100 грн. коштує) цитую з книжки :" - А що це в тебе на столі? Яблуко? - Недогризок. - Зернятка залишились? Обожнюю недогризки яблук із зернятками. Давай-но сюди! І, не припиняючи говорити, Миша захрумтіла качанчиком. Вона виявилась дуже балакучою." " - А тепер- сирна перерва! Ми заслужили на добрячий кусень запашного засохлого сиру."
Відповідь: Що читаємо? (2) Ніл Геймен "Зоряний пил" - така собі фантастична казочка про падаючу зірку, чаклунок і звичайних людей.
Відповідь: Що читаємо? (2) Дуже і дуже мені сподобався "Рожденный дважды" Маргарет Мадзантини. Початок книги на мене справив не дуже позитивне враження (а якщо відверто - то взагалі хотіла закинути ту книгу). Якийсь Гойко, якесь Сараєво, трохи божевільний фотограф... Чому я продовжувала читати? Тому що чекала від автора "Не уходи" (один з найкращих фільмів, які я бачила) чогось сильного і хорошого. І таки дочекалась. Просто потрібно трошки часу, щоб звикнути до героїв. Дуже емоційно, відверто і прекрасно написано. Рекомендую!
Відповідь: Що читаємо? (2) нарешті прочитала збірку Дереша "Миротворець" (на разі повернулась до паперових книжок, до електронки не тягне). найбільше сподобалась "Дивна історія Стефана Лянге". дається взнаки проживання в Дахабі : багато філософії і філантропії. мені подобається. зараз почала Яна Пєкло "Запах ангела". ще поки оцінки дати не можу
Відповідь: Що читаємо? (2) Дочитала "Тень Ветра" за рекомендацією тут і я в захваті! Давно не читала такої захоплювальної історії. Хоч сюжет досить заплутаний і доля героїв на жаль достатньо трагічна, але книга дууууже варта прочитання. Описи Барселони - це взагалі окрема тема, аж хочеться туди поїхати і поблукати тими місцями описаними в творі.
Відповідь: Що читаємо? (2) на даний момент прочитала частину про Югославські війни. у мене часто так буває, що беру читати книжку, коли існує реальна проблема, а саме : описані події ДУЖЕ подібні до теперішньої ситуації в Україні. теж йдеться про розстріли снайперами мирних людей. наведу пару цитат: особливо влучно на даний час " -Скажіть світові, що маємо досить ООН і добрих намірів Заходу. Світ нас ошукав і підвів. Нам потрібна тільки зброя! Самі дамо собі раду." " Той, хто стріляв, став причиною того, що Якубове почуття гуманізму поступово деградувало." в загальному - це не зовсім мій автор, початок трохи важко читається. але загалом подобається і дуже пізнавально. сам автор працював іноземним кореспондентом.
Відповідь: Що читаємо? (2) Читаю зараз "Танго смерті" Винничука - затягнуло з головою. На роботі так десь пів 6 вечора тихенько кладу книжку на поличку для клавіатури і сторіночка за сторіночкою, сторіночка за сторіночкою... Той колорит, ті історії... Дякую за відгуки, завдяки Вам я знайшла чудовий твір.
Відповідь: Що читаємо? (2) «Виноваты звезды» Джон Грин - треба збиватися з книг про хворих молодих людей. Ця книга не вразила мене так, як "До встречи с тобой". Над тією я ридала, а ця була як міні-путівник по життю онковорих людей. Птичка певчая - Гюнтекин Решад Нури - вкотре читаю і знову сприймаю по-іншому. Для мене це особлива книга... Вперше читаю в електронному вигляді і сумую затертим папером.
Відповідь: Що читаємо? (2) і я почала читати. Прочитала пару сторінок, трішки важко іде, але я ще не здаюсь. Щось тримає, щоб продовжити читання.
Відповідь: Що читаємо? (2) Роберт Гелбрейт "Поклик зозулі" (Зов кукушки). Перший детектив Джоан Роулінг, написаний під псевдонімом. Цікавий і неоднозначний, герої викликають щиру симпатію, проста і зрозуміла мова. Відчувається, що написаний жінкою - дрібні деталі, чуттєвий опис переживань і відповідний стиль.
Відповідь: Що читаємо? (2) Це вона після "Несподіваної вакансії" сховалась? НМСД, то якесь зовсім фіаско було...
Відповідь: Що читаємо? (2) "Вакансія" мені не пішла, хотілось побільше динаміки. А цей детектив зовсім інший, розв'язка така неочікувана, до кінця мала багато варіантів підозрюваних.
Відповідь: Що читаємо? (2) Дочитала я "Танго смерті". Основні емоції - яка ж та наша країна бідна і люди її разом з нею, скільки їм витримати прийшлось, бід пережити. Скільки негідних і недостойних мусить земля носити... Сподобалося мені як Винничук пише. Маю ще кілька його книг, але поки залишила "на потім". Зараз розпочала "Рай" Барки (видно мене потягнуло на часи "співжиття" з тим "братнім" народом) пам"ятаю його "Жовтого князя" з шкільної програми, і пам"ятаю, що книга важка морально, але в такий час думаю буде актуальною. Аби себе геть не загнати в "печаль" паралельно ще маю "Легенди Львова" того самого Винничука - невеличкі казочки про лицарів, панночок та типовий львівський люд
Відповідь: Що читаємо? (2) дівчата, завдяки вам знову трохи повернулась до читання. закінчила трилогію "50 відтінків". Сподобалась, але в останній книзі якийсь сюжет був мені банальний. і вже інколи еротичні сцени пропускала, бо щось надоїли.)) щойно закінчила "Двоє над прірвою" - теж сподобалась книга! хоча, коли починала її читати, то в думках ще літали Крістіан і Ана))
Відповідь: Що читаємо? (2) Говард Лавкрафт і його жахи. То не "вопіющі" страхи Кінга, то справді тихий, незрозумілий жах. Його оповідання мають свій чіткий характер, який гарно розвивається, в Лавкрафта майже нема таких різких, раптових нападів на читача. До сутності його жаху приходиш поступово.
Відповідь: Що читаємо? (2) Все, "пішло" вже два вечори тому - як з гірки понеслось...реально тепер зачитуюсь. Добре, що не залишила читати .
