Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

спробуйте стати своїй дитині другом, а не родичем... не вихователем...
побешкетуйте разом 1хвилину, а потім 1хвилину поприбирайте... з іншими процесами в аналогії... не хоче в школу - домовтесь, що сьогодні не йдеш на уроки, але робиш все домашнє завдання і вивчаєш пропущену тему вдома... і тільки сьогодні... бо сьогодні такий день, що я б на твому місці і сама в школу не пішла. зробимо таке "ВЕЛИКЕ" виключення... а завтра, коли дитина знову не захоче в школу - наперед дізнайтесь у вчительки, що буде на уроці. і ще до того, як ваша дитина спробує прогуляти ще один день школи, розкажіть, яка у вас велика прогалина по цій темі, що ви в свій час прогуляли цей урок і вам важливо, щоб ваш син з Вами поділився цією інформацією: сину, ти ж навчиш мене?а то я буду на твому фоні не добре виглядати. ти ж не хочеш, щоб мама тебе позорила?
я думаю, такий підхід мав працювати. найголовніше, зрозумійте для себе, які цілі ви переслідуєте при вихованні діточок=)

 

Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

категорично не згідна як дитина мами-подруги. Добре, будуть батьки друзями дитині, а хто їй мамою з татом буде?

 

Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

А які саме мінуси у мамі-подрузі були для вас? (Може ви вже десь розповідали, то скеруйте, будь ласка.)

 

Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

Я знов сюди. Зі сном більш-менш розібралися.
Тепер нова мулька: "мама, йди!", як щось не влаштовує. Причому, реально боїться, що піду, а я не знаю, як реагувати, поки розказую, що ми так не говоримо, але то не припиняється. Як краще реагувати в такому випадку?

 

Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

ну якщо коротко - мами не вистачало. В подругах недостачі не було.

---------- Додано в 12:53 ---------- Попередній допис був написаний в 12:52 ----------

сестра, не даром вони в один день родилися!
в нас ще "мама/тато не говори!"

не йду, і не говорю...

 

Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

ги! те саме, з "не говори" простіше.
А ще видумують, типу "не кричи на мене", коли я спокійно але настирливо щось говорю і "не бий", коли фізично забороняю щось робити, звісно, без биття. Але то неприємно.

 

Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

хм, а якого то у Вас віку, в нас схоже, і то такі всякі фразочки, моралізаторство як на таке реагувати - я ще не навчилася, бо тільки почалося.
а ще бачу по родичах, в яих хлопчик майже такого ж віку, скоро почнеться, а в нас і вже проскакує фантазування. і наявність фантазії та образного мислення мене не може не радувати, але часом таке може мене підвести. як почне вигадувати, що було, хто що робив, і як вона на це реагувала ))) найгірше, як відрізнити правду від обману, коли дитина починає так фантазувати? в родичів мало до лікарні не дійшло, бо щось там боліло і ще й симптоми підігрувалися.

 

Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

Нам 2,4. Фразочки такі, щоправда, тільки від донечки чую, а там з уявою огого як добре.

 

Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

Я б на таке звернула особливу увагу. Коли мої батьки дуже сварились і були на межі розлучення, брату було 3-4 роки. В нього були "приступи" апендициту. Вже реально хотіли оперувати, кілька лікарів дивилось його поки одна лікарка таки не вивела малого "на чисту воду". Це не просто багата фантазія, а спосіб привертання уваги до себе.

 

Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

гарна стаття
раджу почитати
КАК ВОСПИТАТЬ САМОСТОЯТЕЛЬНОСТЬ?
а з приводу попереднього обговорення
БОЛЕЗНИ ДЕТОК КАК РЕАКЦИЯ НА СТРЕСС

 

Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

https://www.facebook.com/photo.php?v=866748743352723&set=vb.199633956730875&type=2&theater

 

Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

І я до вас=))). Намагаюсь пояснювати, пояснювати, пояснювати... Ніби розуміе, погоджується, обіцяє що не буде більше... Минає хвилина і все спочатку. Розумний, кмітливий, добрий... Одна проблема - неслухняний. Неслухняність проявляється здебільшу через "дужеактивність" ( не гіпер, консультувались із спеціалістами). Просто шило в попі, навіть не шило, пропеллер з моторчиком. Найгірше на прогулянках-тікає... задирається до дітей, не б"є, але задирається... Не хоче розуміте, що чуже, що не можна... Додому не забере, але бавитись буде як своїм. Хоча своє віддає з легкістю, якщо попросять, або сам запропонує. В товаристві доводиться червоніти... І що робити?

---------- Додано в 23:56 ---------- Попередній допис був написаний в 23:55 ----------

Інколи допомагає "ти ж не хочеш, щоб думали, що в тебе мама погана?"

 

Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

Знайти йому схожу компанію?

---------- Додано в 00:33 ---------- Попередній допис був написаний в 00:31 ----------

От чесно- перший раз чую, що мами-подруги це зле.
Хіба ті, що границь не ставлять і забагато свободи дають.

 

Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

Слушна думка, а чому ні? От у мене теж дитина дуже активна, він любить бігати, він сильний (може, ненавмисне, не дивлячись, когось штовхнути або зачепити, але не зі зла, а тому що він великий і міцний на свій вік), дуріти, реготати, як той коник. І, звичайно, у компанії двох мегаспокійних дівчаток, моя дитина виглядає дикою, мабуть. Але з нашою подружкою, яка дівчинка, хоч і маленька, але теж дуже активна, моя дитина почуває себе чудово. Вони один одного розуміють, вони разом граються в активні ігри і це нормально, бо одним дітям потрібна пісочниця і ліпити пасочки, а другим дертися на гірку, на дерево, бігати з дітьми. Треба дитина компанію, теж із шилом в дупі)

 

Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

а я не перший...

та любі. Дитині потрібна мама.

не червоніти. Я нічого страшного не побачила - активна дитина, ну і добре. Пояснювати, і пояснювати дуже акуратно вибираючи слова. І не "виховувати" весь час, бо просто відключиться і покиває.

 

Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

Я також маю дуже активного хлопчика, спеціалістів з приводу цього не чіпала. Не маю звички шукати проблем на голову.
Зараз йому 4 і то таки куди не крути набагаааато легше, аніж 2-3.
Єдине, що в його не слухняності я побачила причину- ХАРАКТЕР і впертіть, ну і розсіяність можна сюди приплюсувати (це щодо розкиданих іграшок і безпорядку). Та впертість- то у нас мабуть від тата, тому ламати щось там дуже сильно не бачу змісту. Розсіяність і забудькуватість- моє, тільки воно в мене виражається по-іншому...
Зараз він вже вміє не тільки говорити слова, а й чітко висловити свою думку, то от виявилось він по кожній ситуації має свою позицію і я тепер перш ніж зробити зауваження чітко вислуховую чому він так зробив і що він на те думає, а потім пояснюю/корегую вже відносно цього. І ні в якому випадку роби так і тільки так, бо мама сказала. З дитиною треба розмовляти. Доступний діалог творить дива, але попри те, треба показати, що мама головна.
Тільки до того треба дорости. Ще рік тому на нас таке не діяло. Ну, і Святослав почав говорити дуже пізно, тому розмовляти "по душам" ми почали тільки недавно.)

---------- Додано в 09:14 ---------- Попередній допис був написаний в 08:59 ----------

Не зле. Потрібно все таки, щоб дитина бачила в мамі друга, але не просто друга, а друга-авторитета.

 

Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

здається знову плутанина з поняттями.

Мама яка не друг - це не значить, що з нею ні поговорити, ні порозумітись. Якраз навпаки. Деякі прояви спілкування будуть подібні на стосунки з друзями, але є ключова відмінність, про яку Сюзі написала.

малих-великих - всіх.

в Агати Крісті було, що бабка бурчала, що під час війни (на території Англії не було бойових дій) дівки порозпускались бо мамів на заводи позабирали. Звільняли тільки тих в кого малі діти. А за малими хто хош може приглянути, а великим треба мами.

 

Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

Мабуть.
Бо маю приклад мами-подруги. Дівчина виросла розумна і щаслива. І дуже рада, що мама була подругою.
Ну і відповідальність у мене не утотожнюється з авторитарністю. Тому

для мене цілком нормально.