Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Сходили до церкви та й по всьому. Звечора планували погуляти, але ті кд мене так мучають, лягла б під ковдру і не вилазила б. Свекруха вигулює Маркіянчика, а я п'ю каву і думаю чим би то корисним зайнятись.

Отправлено с моего IdeaTab A3000-H через Tapatalk

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

В нас з чоловіком сьогодні врочистість) П"ять років разом...аж не віриться,що з моїм характером і капризами стільки часу пройшло От сиділа аналізувала ті роки...всяке було,пройшли, так би мовити, і крим і рим і мідні труби, але я точно впевнена в своєму чоловіку та майбутньому з ним,це моя опора,жилетка,надійний друг і самий коханий чоловік Ну а самий бажаний результат наших стосунків посапує в ліжечку Йду я шукати якийсь файний подарунок))))

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Повимивала підлогу, спекла і з"їла половину бісквіту(на щастя він був лише на 3 яїчка)
Вирішила зайнятись Вальдемаром. Обрізала нігті, постригла(сама, вперше). покупала, посушила, помаленько збираємось по Івана. Чоловік від наших процедур в шоці.
Проза-сусіди через стінку почали ремонт, буде весело
Весна прийшла! Ура!!!!!!!!!!!!!!!Надіюсь зими не буде

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Перший день на роботі після хвороби.. Підкосив мене якись вірус, і так вчепився до мене, що ледве "викарабкалася" Так накашлялася за цей тиждень, що аж говорити важко...
Зупиніть планету - я зійду, це зараз про мене..
:8:

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

останні два тижні в мене якісь суцільні розчарування в людях(((
то мою ідею вкрали ( і це невперше), то по роботі підставили, то родичі,яких вважала колить нормально-адекватними повели себе протилежно і т.д. і т.п.
Щодня одноманітність - підйом, збори, дитина з татом в одну сторону біжать, мама в другу, робота, похід додому на обідню перерву, знову робота, пробіжка в садочок по дитину ( бо заледве по часу встигаю), прогулянка, дім, хатні справи, інет і так по колу(((((((((
Хочу літа, щоб мене ніхто не рухав ( тут маю на увазі "дорогу родину") і відпочити в Карпатах мінімум тиждень-два))

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Сьогодні зовсім неочікувано поїхала в Свірж у замок. Так гарно, спокійно, тишина.. Зрозуміла, що саме тишини мені так не вистачає.. А які краєвиди, природа - дух захоплює.
По дорозі назад зайшла в інтернет з телефону і була шокована від новин... Зараз дихаю через раз і не вірю, що це відбувається в нашій державі.. Просто не вірю..

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

і я сиджу і що 5 хв думаю, а що я за бойовик дивлюсь, що це таке? В голові купа всього.
День і веселий і сумний. Знову півдня в інституті. Набігалась, але якось трішки розвіялась. Зробила манікюр, педікюр...Повчила англійську. А зараз ступор. Просто сиджу і не знаю що робиться.
Поспілкувалась з одним хлопчиком про теперішню ситуацію, і аж противно на душі стало. Я в шоці на скільки люди в Росії зомбовані.
п.с. в мене під столом кулемет, в сумочці 2 гранати, і про своєму рості 1,6 в стрибку і вагою 50 кг можу лише мізинчиком звалити і дуже сильно побити беркутівця. А на російськомовних нападаю і вицарапую очі. Так що стережіться мене

Пробую поїсти...але і кусок в горло не лізе. Ніби помирилась з мамою...питання чи на довго.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Де взяли? Поділіться)).
Хоча я досі не розумію, як можна стріляти в людей.
Я по мішені боялася.
Мені певно в жилетку зі своїми думками йти.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

та у кожної порядної львівської панєнки (п.с. жарт для колориту) під столом і в сумочці таке щастя є. Ви там добре порийтесь

Треба спустити пар. Таке враження що від того всього дим вухами піде. Не знаєш що кому казати, що робити...Всі друзі шоковані. Коли ще вчора була розмова "та майдан вже ваш розійшовся, що за кіпіш", а сьогодні у всіх відкрились очі. В голові крутиться мій бзік і чим раз тим частіше згадую про третю світову війну. Не віриться, коли читаєш новини, що це не сон, що це не фільм, що це реальність.
І як можна діяти в такій ситуації? Просиджувати годинами в інтернеті...чим помогти, що зробити...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

то як я їхала в маршрутці, а позаду сиділи два дядьки. Один питає- ну шо ти, вже рушницю начистив? - та де, чи я її маю? - як, та за стільки років по запчастинці, можна було танка назбирати.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

мала на сон 4 години, але то був такий жахливий сон. Вчора щось защемило, голови вправо не можу повернути. Відповідно, зручно позу складно вибрати. Ну і вчорашні події не сприяли сну. В голові рій думок.
Яринка лишилась в дома, трохи покашлює.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Загальна ситуація в країні мене дратує, хочу миру та спокою для українців.
До робити руки не доходять, ходжу по квартирі, сама не знаю за що взятися.
Зварила дещо на сніданок, тепер треба зробити ще вечерю
Чекаю майстрів з сервісу які заберуть пм на діагностику, не миє на 65 та 75 градусів лише на швидкому та еко.
В тата запалення, сестра його колить, вчора впросився щоб не лягати в лікарню, а сьогодні його вже вітром здуло в невідомому напрямку(як додзвонюсь получить по перше число)
Мама дзвонить з Чехії і кричить скупляти продукти
Чоловік тішиться що Леокераміка не регіонів, машини не відправляють з товаром, бояться мародерів і т.д

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Ввечері подивилась трансляцію, вночі спала, але снилась ну така вже дурня...
Нині читаю новини. Страшно, але якось так - "страшно під наркозом". І нема з ким про то поговорити, і нема часу на ДП по-людськи виписатись про ті всі почуття і емоції. Бережи, Боже, Україну.
Нині в мене типу вихідного - ні підготовки до школи, ні садочка, ні айкідо. Погуляли, поїли, побавились (можуть давати мастер-клас з мистецтва зробити повний атас в хаті за 20-30 хвилин). Пішли спати. Віруся то дрімає, то мене їсть, то знов дрімає.
В мене виявились проблеми з щитоподібною залозою. І в Дми. Сиджу трохи в неті, почитую, приймаю виписані дози йоду. Теж якось так несподівано і страшнувато. Кажуть, ознакою дифузного еутероїдного зобу є зокрема і набір ваги, ну а в мене стабільних моїх 55-56 на ріст 174 вже майже 4 міс тримається.... подивимось... за місяць - півтора збираємось з Ї на медогляд, то може і я до якогось іншого ендокринолога заскочу - раптом помилка яка і все у нас добре...
Надворі майже весна, ми актуалізували Дмитровий ровер і тепер він ганяє по доріжці для роверів на Науковій і на стадіоні 83 школи. Правда, мені свій солодкий виводок тепер попробуй надвір висунь: Ву! в слінгу, Їжак у візку, Дми ровер ще сам з під'їзда не витарабунить, тож тарабуню я.
Їсти хочеться постійно, у мене щороку листопад і лютий-березень - голодні місяці.
Треба, поки то все спить, або поприбирати, або себе в порядок привести. І щось з місця зрушити не можу...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

сиджу вдома - чоловік попросив не виходити з дитиною з дому, про всяк випадок. Дивлюсь громадське, читаю, думаю і не вірю. В голові сто думок на хвилину, і все такий сумбур, і нічого зробити не можу. Тому щоб дати мізкам відпочити вирішила зайнятись випічкою - це єдиний для мене перевірений спосіб щоб відволіктись- і процес випікання, і процес поїдання. Ех, якби все в житті можна було залагодити тортиком ((

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

а я вишиваю, молюсь і дивлюся якийсь тупий серіал. Ага, непоєднувальні речі. Онлайн трансляцію не можу дивитись через Олену. Вона хоч і мала, але дуже розумна і все близько до серце сприймає. Вчора чоловік як пішов на Рубчака, то дуже за ним плакала і казала, що не хоче, аби татка вбили((( А коли заснула, почала дуже чухатись. Таки дерматит її від нервів активізовується.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Проза, проза, багато роботи, багато переживань. Прийшла сьогодні на роботу, вимучена і пригнічена, після нічки проведеноî за читанням новин. Прийшла моя шефова і попросила зайти до неї в кабінет, я вже налаштувалася на відчитування, почала розмову з роботи, а вона мене перебила і запитала як я почуваюсь і чи все добре з моїми рідними. Сказала, що побачивши новини з України думала про мене, запропонувала взяти вихідний, якщо я того потребую. Чесно кажучи, не сподівалася отримати таку моральну підтримку тут. Дякувати Богу людяні і мудрі люди є всюди. Робочий день пролетів швидко, а вдома, вдома читаю новини, дивлюся трансляціі, злюся від безпорадності і від того, що я далеко.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

А я б сподівалась, де завгодно, лиш не в Україні.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Дівчатка, дублюю свій допис з Євромайдану:
В НАС ПІД ВІКНАМИ (ЗАДНЯ ПАРКОВКА АКВАПАРКУ) ПІДПАЛИЛИ МАШИНУ. ЩОЙНО.
Машина стояла не на стоянці,а з боку. Перекинулося на сусідню.....
Я десь читала, що у Львові можливі сьогодні підпали машин вночі, але повірити не могла.....
Це безглуздо писати, але будьте обережні....

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

А в нас з понеділка ремонт. Тому, поки чоловік на роботі, я цілий день з майстрами... Вже від того шуму голова болить. Дітей відвезли до моїх батьків. Так, як вони живуть на Рубчака, то мама з дітьми кожен день ходить на барикади, а ввечері і я з ними. Каже Аня: "Це як у фільмі про війну"...
От так і живемо.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

жахливий настрій через ситуацію в нашій державі
лежу і не можу настроїтися: дитина вимагає маму, а мама сидить в новинах і фб і час від часу хапають тренувальні... настрій дуже нервовий
мусили відмінити дн чоловіка через те, що твориться і навіть родити дитину в такий час не хочу((
щось я нині дуже не в гуморі...