Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

Я знов тут Трохи працює в нас

дооовго, важко мені бути спокійною через годину-півтори такої гімнастики, але нервуй-не нервуй, швидше все одно не получається.

пробувала давніше, але тоді стрибає по мені і сестрі, то гірше. Спимо ми окремо від дітей, наше ліжко для чотирьох замаленьке, але при потребі забираємо до себе всіх, бо дитячі ліжка в кроці від нашого.

В нас є такий, але після нього з регітом летимо до ліжка все рівно.

А чому ДО? В нас якраз казочки - єдина можливіть втримати в лежачому положенні.

 

Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

В нас інша проблема - дуже голосно говоримо. То я розказую казочку дуже пошепки, тоді і він сам того не помічаючи говорить пошепкиі таким чином сам по-трохи заспокоюється. Бо якщо говорити нормальним голосом - то купа запитань і говорив би півночі.
Спробуйте, може вам підійде.
Ви не перекрикуйте, а навпаки говоріть дуууууже тихенько - тоді йому теж треба буде бути тихенько що б слухати казочку.

 

Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

Та ні, я казочки розказую якраз тихим нудним голосом коли вже всі перестануть розмовляти. Але часто перериваюся, щоб зробити зауваження або вкласти горизонтально.

 

Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

Дуже мені важко на душі, бо сьогодні я не втрималася, і позитивне батьківство кудись вивітрилося.
Першу половину дня я щось не могла дати раду з дітьми, обоє вередували, на прогулянку ледь зібралися.
опісля прийшли ще якось не найважче, бо могла бути історика "не хочу додому, хочу гуляти"...
довелося лягати спати, старша щось така вредна стала, почала битися. десь останній тиждень отак собі взяла за звичку хляпати рукою, не сильно, але сам факт агресії присутній, замахувалася на мене, і вдарила меншого по голові, швидше за все ненароком, а в мене інстинктивно вирвався ляпас у її сторону... вона плакала, бо не сподівалася від мене такого, дитину я не бю... і я не хотіла, але, вже сталося, як мені тепер зле... як далі діяти... як стримувати її агресію і як стримати наступного разу себе, коли почне битися?...

 

Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

я мушу поділитись, бо раптом допоможе. Дуже заспокійливо на Їжака діє моє волосся. Ввечері може захотіти капризувати, то йому дати мою косичку в руки - і він міцно її тримає, задоволено каже "вульооосся" - і все добре. Тоді зверху казку про тачки чи літачки чи про будьщо - і всі засинають
мамина косичка - це крута зброя проти істерик

 

Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

Нехотячи але зачепило мене за живе, у мене між дітьми така ж різниця приблизно. Не робіть поспішних висновків...може справа не лише в ревнощах чи у побутових проблемах...може вплинула загальна атмосфера в сімї... Мої також можуть туцькатися правда не сильно, стараюся не робити різниці між дітьми....обідно було би почути про свою дитину, що вона дуже агресивна

Впринципі дотримуюся подібного сценарію...

Я в такі випадки кажу, що підемо гуляти з Максимчиком тоді самі, без неї, без Каті, раз вона не хоче йти вдягатися....і відразу розказу їй, як гарно можна гуляти на дворі, скільки там діток її знайомих, всі бавляться, чекають на неї....і дальше вдягаю Максима...Частіше за все, Катя ще трохи помнеться, щоб я ще більше навела аргументів, що їй треба терміново вдягатися і біжить скоренько збиратися.

Думаю, Ірусь, що так...принаймні в мене, точно...коли в сімї все добре, то і на душі в мене все добре, відповідно ця доброта і відображається на моєму ставленні до дітей, а коли - неспокій, хвилювання і просто втома, то дуже важко себе взяти в руки і 1,5 год чути смішки, тоді, як вже давно пора спати.

А от це тепер стало моєю проблемою номер 1...Коли приходить бабуся - мамин найсильніший вплив десь дівається (((((

 

Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

Мені здається, що битись - то така форма контакту в хлопчиків. Мої часом можуть початись штурхатись геть неагресивно, а потім вже не розрахувати сил і тут є мама для того, щоб не зробили один одному шкоди.
Часом я злюсь, і відчуваю, що зараз як заволаю на весь Франківський район тоді підходжу до них, беру кожне і несу в різні сторони. Не в кут, а в сторону просто, щоб відстань була. Дми вже тяжко нести, але йому подобається, він відразу "перемикається".
І з "місця злочину" забрала, і дію якусь такуво припинила. І я відразу менше злюся на них, якщо потримаю їх в руках. Бо то ж Бжілонька і Їжачочок мамині, і мамине серце тане від їхнього тепла і запаху

 

Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

і не лише у хлопчиків
бити першим не можна, а захищатись треба! це справді така соціальна наука

---------- Додано в 10:20 ---------- Попередній допис був написаний в 09:46 ----------

варто "медитувати" - знайти для себе спосіб розслабитися, заспокоїтися, організувати ефективніше час - бо з двома дітками важко

в три роки у діток криз потреби мами, плюс ревнощі до братика
колись за посиланням Suzi читала дуже класну статтю жж де мама, народивши другу дитину помаксимуму старалась бути разом усім трьом
коли годувала молодшу дитину то старшу брала поруч і читала їй улюблені книжки, дозволяла старшій допомагати у догляданні за старшим (умовно звісно і за прирсутності мами - дякувала), увесь час обіймала, цілувала та говорила що любить
якщо Suzi має у закладках, дуже хороша стаття - раджу почитати

в такій ситуації найкраще сказати що мама дуже засмучена і піти заспокоїтись, повернутись та поговорити з дитиною про ситуацію що сталася, спокійно
попросити щоб більше так не було і у майбутньому більше проявляти до донечки уваги, ще більше ..

ви і зараз можете поговорити зі своєю донечкою, попросити у неї вибачення, щиро сказати що шкодуєте і любите обох діток і боїтеся за обох діток
тоді ви виховуєте у дитини співчуття, любов та потребу перепросити

діти є нашим дзеркалом, на наше нестримання вони реагують нестриманням
на наш спокій та любов діти реагують спокоєм та любов'ю, але це діє якщо повторювати мільйон раз, завжди

тому кожній мамі, як і собі, я бажаю розуміння, терпіння та любові

 

Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

Трохи зауважу на тих батьках. Якось так приречено все звучить, особливо для мене, яка мріяла у дитинстві про своє окреме ліжко і кімнату.
То як в анекдоті "ні-і-і, так слона не продасте..."
Забрали ліжечко? - Так буде НОВЕ, КРАСИВІШЕ, яке САМ вибереш.
Переселили з кімнати? - Ура! Ти вже не бебік, а дорослий, можна і меблевий чи інший бонус чи привілей для старшого придумати.
Ну про цицю складніше, але можна теж щось придумати. Типу,"але братик смішний з тою цицею смокче, правда? Ой, який ти вже великий! А дивись, який він смішний, ще зовсім манюній, йому ще циця треба, а цукерку/вермишельку/вареники/що старший любить найбільше не можна ще. Шкода його, правда?"
А то прям розвели для дитини УЖАС-УЖАС.

 

Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

А я прям категорично проти вживання цих слів в спілкуванні з старшою дитиною.
Дуже не любила в дитинстві, коли чуть шо, "бо ти вже велика", "бо ти старша". Дитина не винна в тому, що вона народилась першою.
Діти - то діти і все.
Побачив мій Артем Мірічки(Хайді) молодшу донечку і каже, ти тепер носи мене як Терезку, і що робити, ношу)

 

Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

питання: Варвара не хоче вранці одягатися. Одягається тільки коли кажу, що ми з татом йдемо самі гуляти, при цьому ми реально ледве не з хати маємо виходити, тоді вона з криками і плачами біжить несучи свій одяг. Але це реально погроза ізоляцією. Шо дєлать?
Вмовляння можуть тривати і 1,5 год і в 90% закінчуються тим що в першому реченні описано.

---------- Додано в 13:17 ---------- Попередній допис був написаний в 13:14 ----------

во-во, і старшою її роблять батьки, вона не просилася. Да-да я старша дитина.

 

Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

О, в нас те саме.
Тільки прокинувся, стягне з себе піжаму і бігає голий, вмовляння вдітись - не діють. Як змерзне - може сам вдягти труси, як ще сильніше змерзне, обмотається одіялком і так ходить.
Допомагає зазвичай пропозиція вибрати самому, що хоче вдягти, ну але знову після півгодинного вмовляння. З перевдяганням з одного одягу в інший - простіше, а ось зранку...

 

Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

Маріє, ти описала нашу ситуацію з точністю 100%
кожен раз, коли треба йти з хати, в нас вистава - мама в куртці вже виходить і зачиняє двері, тоді дитина з плачем наздоганяє, що вона також вже йде. як мене то втомлює, і так, відчуваю, з виховної точки зору, що то категорично не правильно. більше того, ми потім і до хати повертаємось за тим самим сценарієм.
то вікове мабуть?ї
але бачу, чим більше сонця на вулиці, то вже якось легше вдається переконати. не так трагічно то все виглядає) але й до хати загнати важче

 

Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

пропоную кожен раз - помагає в 1 з 10

---------- Додано в 13:48 ---------- Попередній допис був написаний в 13:45 ----------

та це капець - вона біжить в істериці і кричить "мамочка-мамочка" - а я сивію, бо знаю, що вона відчуває.

сонце не помагає

 

Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

Ваша хоть біжить) а моя ще й двері за мною закриє і папа скаже мене спасає вмовляння погодувати курочок, свинок і т.д в сусідки,а якщо треба десь конкретно поїхати/піти,то за день налаштовую її...ото біганя по хаті і вмовляння вдягнутись мене просто виводить з себе(та й з пузом швидко не виходить бігати), тому зараз в мене все просто-не хоче вдягатись,то сидимо дома...нерви впорядку і настрій.

 

Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

Мар вдягається, але йти нікуди не хоче . Хоча виходить на вулицю і радісно кричить : як добре , що ми гуляємо :wacko1:
Колись, пригадую, були моменти що не хотіла вдягатися..
Зараз я включаю просто "тупість"- нічого не розумію, що вона каже і чому впирається, кричить і капризує. Вдягаю у верхній одяг, по ходу говорю про різні речі без акценту на гулянні, і ми виходимо. Треба то треба.
Зла я стала

 

Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

О..., і я так налаштовую...але налаштовую її у що будемо вдягатися...Мушу заздалегіть її проінформувати, у що вона буде вбрана, бо останнім часом має своє бачення на одяг...Дуже важко вмовити Катруську вдягнутися по-погоді...вона, як бачте, вже перейшла на літній варіант і тільки сарафанчики легенькі хоче вдягати. Як попередньо не налаштую її на певний одяг, то ціла катастрофа її переконати не вдягатися в футболки, сарафанчики і шорти...

---------- Додано в 12:45 ---------- Попередній допис був написаний в 12:38 ----------

От-от і в нас так було...коли переселили Катю з дитячого ліжечка на диванчик, то радості її не було меж (десь їй було 2роки тоді), всім хто до нас приходив, прямо з порога розказувала, яке в неї нове гарне ліжечко...
Тепер купили їм двоповерхове ліжко, Максим ще в дит.ліжечку спав, а Катя на низу в тому двоповерховому....то до тепер нила, що хоче нагорі спати...вже по-трохи їй дозволяємо там спати - дуже тішиться)))
Якось так все категорично не звучить...

 

Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

а ви подумайте чому вам це заважає/не подобоється
адже ви самі вдома
як хтось приходить він же одягається?
а як змерзне то теж одягається? і ви його за це хвалите
можливо нехай так і ходить? в трусах принаймі
думаю з часом пройде
все одно буде робити так як ви, а ви ж одягнені?
значить йому зараз так треба (для прояву свободи, зручності, можливо якоїсь творчості...)