Відповідь: Вырастет из сына свин...? В мене чоловік вихований бабусею до школи, ну і батьками після роботи, і братом-сестрою після школи (вони старші), і виріс - ттт - на радість і мені і родині. Тому не вважаю, що садочок особливо формує..в наш час стільки можливостей ввести в соц.оточення. Садочок - то не завжди найкращий варіант, і - давайте будемо чесними - багато хто віддає в садочок, бо працює або з фінансових причин або через власні амбіції. Я не кажу, що треба і чоловікові і дитині така хфайна господинька в капцях і з гніздом на голові, що нічим не цікавиться, але якби в нас було більше часу на родину - ніхто б не втратив. Раніше так і було - жінка на господарці, і родини родичались по не знаю яке коліно, а зараз..інтернет та й по всьому. До речі, не планую занурювати з малечку дитину в світ моб телефонів і інтернетів. Нема чого.
Відповідь: Вырастет из сына свин...? О- то знач у нас тут все окей)). От такі думки треба гнати подалі. Бо як вже сталося, то треба діяти. А як ні- то знайти інше русло для викиду власної енергії. Ну то я зараз так роблю)). Надіюся і надалі зможу.
Відповідь: Вырастет из сына свин...? не зовсім згодна. не просто думати позитивно, а розумно контролювати. Приклад вам: подруга моєї мами, хороша родина, працюючі батьки, син (мій ровесник) з малечку займався тенісом, багато прикладав зусиль до навчання..потім навіть ніхто не помітив як влз не в ту компанію (ну десь в років 17-19)..як результат на сьогодні - наркоман, вже і лікували тричі, і жінку таку ж найшов, народили вже двійко дітей.. І наприклад я - яка постійно десь вешталась, вчилась нормально, але особливо "не парилась тим", як завіюсь ген-ген..з і до..ну але сподіваюсь виросла не поганою людиною.. Завжди розуміла, що є якісь речі, які не можна - і все тут, без питань, без бажання спробувати, читай: наркотики, секс з будь-ким будь-де, якісь сумнівні друзі. Напевно треба мати і самій людині здоровий глузд і батькам вчасно встигнути побачити не ту стежку.
Відповідь: Вырастет из сына свин...? Тут десь садок проскочив на останнії сторінках? Певне я погано читаю). І то нажаль чиста правда А що ви вкладаєте у ці слова? Мій малий дуже добре вивчив переваги інтернету в свої 3 і 6)). Звідкіля б ще він отримував такі якісні іграшки. Питає малий в діда сьогодні- "діду, а ти купиш мені в Америці поїздочки Brio?" Дід почав щось про візи розказувати. Малий ніц не зрозумів і швиденько пішов до мене. Ну бо в мами і Америка, і Європа- все в нетбуці є.
Відповідь: Вырастет из сына свин...? Я про те, що не вважаю, що діти мають проводити час за комп`ютером, або в садочку, ледве 4 роки, а вже з мобілкою. Нашо то? По-перше, це не є таким вже безпечним, по-друге, може я вже застарілих правил, але діти якось веселились більше, а тепер мій племінник переважно "вбиває когось" в комп.стрілялках. Несе якусь агресію з дитинства. Якщо мала дитина, треба дитячий світ - мультики, казки, а не Морталкомбат и Старварз.
Відповідь: Вырастет из сына свин...? От власне, в книжці "Дети в небес" пишеться про відмінність у виховання - дівчаток треба більше опікати, а хлопцям давати більше сводоби, більше довіряти і відпускати
Відповідь: Вырастет из сына свин...? у нас в садочку заборонено носити телефони. про маму в пошуку і потенційний вплив на дитину. Можливо, я просто не шарю, але ІМХО - на дитину впливають не обставини нашого життя, а те, як ми в цих обставинах почуваємось і поводимось. Якщо від пошуку мучишся - дитина це відчуває. Якщо тихо і спокійно собі шукаєш - то гут, а знайдеш - то ще ліпшіше
Відповідь: Вырастет из сына свин...? Зрозуміло,проблема моя була в тому, що мене в принципі не опікали (якщо не рахувати побутових зручностей). Тобто, "буде проблема - сама прийде і скаже". А я не приходила, не казала, не радилася і всі великі і малі неприємності переживала і розгрібала сама. Було це мені важко і неприємно. Тому зараз намагаюся зробити все, щоб дитина мені довіряла і зі мною ділилася. І дійсно, тут є важливим не перейти межі "узалежненості" дитини від мами, що в нас деколи проскакує. От хочеш, як краще, ніби, а виходить... Дитина, довіряє, ділиться і при цьому явно чекає на мою пораду, схвалення і готове рішення. Але я так в загальному проговорюю з ним ситуацію (більше слухаю, і каюсь, часом модерую розмову так, щоб дитина не робила явно поверхневих і нерозумних висновків) і пропоную йому якось на зразок "тепер сам подумай, як краще", "ти сам можеш це вирішити", що він і робить. І почувається при цьому дуже дорослим і самостійним. А я тримаю руку на пульсі, якщо щось )) А як інакше? Дати абсолютну волю = пустити дитину на шлях спроб і помилок, які одного загартують, а іншого зламають. Правильно кажуть, що розумні вчаться на помилках, а мудрі їх уникають. Тому і ділюся своїм баченням. Ні, я не претендую на істину, але думаю, що мені є що мудрого порадити своїй дитині.. Щодо духівника та інших порадників поза домом для такого малого це ще не дуже актуально, і до того ж, якщо "зелена" дитина-підліток сама обере собі явно не того морального авторитета.. З тим треба добре вважати..
Відповідь: Вырастет из сына свин...? я не знаю, чи справді батьки дітям у садок дають мобільні (?!), але, наприклад, у цілому ряді приватних початкових шкіл користування мобільними заборонено ( наприклад, у нас на дошці при вході висить розпорядження, що в урочний час і на час виконання д\з дітям заборонено користуватися мобльними. Весь зв язок - лише через вчителів. вчителям дозволяється вилучати мобільні при користуванні у заборонений час. Тому діти можуть мати мобільні, але тримати їх у своїй шафці у роздягальні. Знаю, що таке ж првило щодо мобільних діє і в "Ерудиті"). Тому нащо дитині мобільний взагалі у садку? я своєму завжди кажу, що не можу за нього прийняти рішення. Я можу лише підказати, пояснити те, що не зрозуміло, але рішення він має вчитися приймати сам. я з цим згідна. просто маю навіть приклад, коли до однієї жінки- "псевдопсихолога", яка власне вважає себе отаким духівником і буквально вишукує тих, хто перебуває на певному роздоріжжі, зробити своїм слухачем та учнем справді починають ходити за порадою. Але знали би її "учні" про її власне життя і узагалі певний зв язок далеко не лише з філософськими науками. для мене це абсолютно зрозуміло. І я теж тримаю руку на пульсі. І буду в подальшому Це не означає, що гіперопікаю дитину. Але негласно завжди мушу бути у курсі. Для мене дуже важливо, щоб дитина довіряла. Навіть якщо не мені, а будь-кому з родичів ( татові, бабусі, дядькові...). Тобто дитина мусить відчувати підтримку власне рідних. Тому що коли починається пошук духівника на стороні, то це серйозний сигнал, що батьки щось упустили. Не змогли ( чи не захотіли) знайти контакту.Духівник- це добре. Але все-таки для цього має бути певна психологічна зрілість. У підлітка з цим ще непросто. І справді легко повернути не туди.
Відповідь: Вырастет из сына свин...? Дають, і це для мене теж було повним шоком. Мій з цього року має мобільний (найпростішу модель), але вмикає його на групі, після закінчення уроків. Буває так, що уроки раніше закінчуються, або що його не можуть забрати у звичний час, то тоді зідзвонюємося. Або раптом якась позаштатна ситуація, ттт.. звісно, вчитель теж має мій номер, але хай краще і він має телефон про всяк випадок. Lenovo в 2-му класі не розумію. )) В знайомої син як в 90-х пішов шукати істини з Білим братством, то й досі не знають, де він і що з ним. Крім того, знаю приклади людей, які нібито мають "дар" чи просто "побожні", а реально їх варто без перебільшення остерігатися.
Відповідь: Вырастет из сына свин...? От де речі, у мене питання насущне: як реально бути в ситуації, коли дитина вже кудись запхалась, куди не треба. Тобто є факт і як діяти. Бо була в мене ситуація з любов"ю великою з іншого міста у 18. Батьки були дуже проти і забороняли, і ця заборона спричинила катастрофу, бо через це я наробила купу помилок, які можна було уникнути, якби батьки зрозуміли. По хорошому це підтримати дитину взагалі у всьому, навіть в тому, що ми вважаєм повним ідіотизмом. Але, добре коли це щось більш-менш терпиме, а як наркотики чи якась явно секта? Досі не уявляю, як то бути і куди бігти в таких ситуаціях
Відповідь: Вырастет из сына свин...? Ой, і я не знаю, чесно.. Бо з любов"ю і т.п. достатньо тього, що дитина відчуватиме вашу підтримку і допомогу, куди б її той шлях не завів (зрештою, це не непоправні ситуації, було б бажання щось виправити). А філософськи спостерігати за тим, як дитина ламає собі життя наркотиками чи в секті.. Звісно, це означає, що якийсь момент у вашому контакті упущений, щось пішло не так, але як фактично виправити?
Відповідь: Вырастет из сына свин...? Я писала троха не про те)). В мій час мені і моєму брату дуже допомагала тренерка по спорту. В чоловіка теж був такий наставник- тренер. В спорті якийсь інший рівень довіри "учень-тренер" чи що. ---------- Додано в 20:09 ---------- Попередній допис був написаний в 20:06 ---------- Ти Нюфленда читала? Головна порада книги- в будь-яких ситуаціях ,коли ми втрачаємо дитину- брати її в охапку і їхати подалі від цивілізації. Без мобілок\нету і т.д. І там поступово все виясняти\лагодити і т.д. Ну звісно, якщо це наркоманія- то спершу треба в клініку. Теж бажано подалі і без гаджетів. ---------- Додано в 20:10 ---------- Попередній допис був написаний в 20:09 ---------- Проблема була власне у забороні? Чи у хлопцеві? Ну бо чого батькам забороняти щось хороше?
Відповідь: Вырастет из сына свин...? питання в тому, чи у 18 дитина чи ні. Залежно від ситуації це може бути вже і доросла людина.
Відповідь: Вырастет из сына свин...? Поки вона на утриманні батьків (будь-якому)- то в їх очах дорослою вона не буде.
Відповідь: Вырастет из сына свин...? от і я про це. Бо 18 - це така межа, може ще і жити з батьками, а може вже і десь за кордоном і вчитись і себе забезпечувати. Бо якщо дитина вже сама на себе заробляє, то батькам лишається тільки зітхнути. звісно, якщо йдеться не про щось кримінальне
Відповідь: Вырастет из сына свин...? Власне порада дуууже погана. Але дивним чином батьки її дуже часто застосовують. Чому погана? Бо батьки і так вже втратили авторитет, а такими діями остаточно його руйнують. Це якщо розглядати 2 випдки: клінічний (наркоманія, інша сильна залежність) і варіант коли батьки вважають, що їх дитина вляпалась кудись, а дитина так не вважає. Що стається коли батьки візьмуть дитину "в ахапку" і вивезуть в ліси? Дитина вважатиме їх тепер ворогами номер 1, бо вони відірвали від компанії, котра підтримує, розуміє. Якщо це наркоманія, то ні клініка ні інше лікування, без бажання самої людини не подіє. А якщо це перестороги батьків, бо їм щось задється, то вони такими діями втратять дитину назавжди і безповоротно. Якби мої батьки хоч раз таке зробили, я б їм не пробачила ніколи, хоч би тисячу разів була неправа, бо це по-суті втручання в свободу людини, а свобода - найвища цінність. Я от більше схиляюсь до варіанту, що в випадку "втраченої" дитини треба шукати третю особу, яка б могла влитися в довіру і замінити батьків, і через ту довірену особу витягати дитину вже. Ну в мене виникли "протидії" через заборону. Хлопець був нормальний, але батьки, як і всі, бажали мені чогось кращого. Тому застосовуючи той досвід, я тепер думаю, що дитині треба бути другом у всьому, підтримати завжди. Навіть, як щось зле, і лізе не туди, всеодно підтримати, тоді дитина не втратить довіру, а батьки - авторитет. От якби мої батьки мене підтримали тоді, сказали, що підтримають мене в моєму виборі, що це моє життя, я би то все закінчила значно швидче (стосунки), а не взлостившись на всесь світ в образі батьків почала "дружити з їх воргом" проти них. Ну це так образно. Нічого аж такого не наробила, але по чолі схопила добряче від життя потім. Тому, я собі так думаю, що дитину краще підтримати завжди і у всьому, навіть в найгіршому, бо це єдина ниточка, якою можна потім ту ж дитину витягти, бо коли весь світ зруйнується, лишаться батьки, які завжди були поряд і не втрачали авторитету. Теж вважаю, що таке мислення в батьків треба конче міняти. Бо коли батьки бачать в особистості дитину, дитина відчуває ту залежність, що вона не вільна, бо батьки вирішують, бо вони забезпечують, годують. Тоді виникає протидія: втікти будь-якою ціною, щоб отримати ту свободу. І виходить варіант лютого пораненого слона, який несеться на шалений швидкості, і ще більше травмує себе. Ну якось так. Тобто батьки самі провокують таку поведінку дитини, тим, що вважають, що раз її забезпечують, вона має їх слухатися. Тоді єдина думка в дитини втікати, і не завжди та втеча буде на добро, бо рішення прийняті наспіх, чи в страсі є восноному помилковими.
Відповідь: Вырастет из сына свин...? ви праві. Маю зараз такий наочний приклад: сім я, де троє діток. Зі старшокласницею- отакі пригоди. Влізла не в ту компанію і годі її звідти витягнути. Батьки "брали в охапку" і вивозили від цивілізації. Втікала, по кілька діб не давалася чути. Поверталася, коли сама хотіла, знову ніби розуміла свою поведінку, а потім...знову втікала до компанії. Батьки стали власне ворогами. Наразі епопея триває більше року. ( Нагадаю: в сім ї- троє дітей, які виховувалися в одних умовах одними батьками. Отакі проблеми- лише з однією дитиною. І будь тут мудрим) у вищеописаному випадку третя особа втрутилася- це одна родичка, з якою ця дівчинка була дуже близька і чию думку завжди поважала і прислухалася. Втручання третьої особи дало результат- на перших порах. А далі- компанія виявилася сильніша. І тепер третя особа теж причислена до ряду ворогів.
Відповідь: Вырастет из сына свин...? Ну тут треба міняти сам процес виховання, а не давати дитині вилазити на голову(на думку батьків). А в принципі я за те, що поки дитина живе з батьками і на їх утриманні, то вона має підпорядковуватися сімейному уставу. Я щось ніколи такого не бачила. Чи ти вважаєш село в бабці виїздом подалі від цивілізації? Куди дитина може втекти з глухого кемпінгу, на який і машиною заїхати важко? Тут треба батькам з розумом до того підходити і розуміти, що втрачали дитину вони не один тиждень, тому легко то все не зміниться. Це найстарша дитина? Даш, тут корінь проблеми знову в іншому. Якщо простроїти весь процес виховання нормально, то навіть за таких заборон дитина не буде робити на зло батькам. Надіюся, що мені не доведеться так зітхати...
Відповідь: Вырастет из сына свин...? так. Різниця із середньою сестрою невелика та батьки то розуміють і "повертають" дитину вже 2 рік. Наразі не дуже успішно у 16 років діти дуже винахідливі. А ось цим вивезенням батьки якраз добилися зворотнього: свободу обмежують- батьки вороги. коли діти малі, то в теорії все гарно. І, здається, що все робиш правильно і будеш намагатися і далі так будувати процес виховання, щоб не було "мучітєльно больно". А правильно чи неправильно виховали реально- це покаже лише час. Коли власним дітям виповниться по тих же 15-16.
