Відповідь: Психологія харчування ти гумористка-гумористка, а насправді це так мудро! ти ще питала про цікавість до вивчення свого тіла - це трохи мені тема одна навіяла. І за твою відповідь дуже дякую, я з цього боку щось зовсім не думала. зетта, мені ось це найбільше помагає
Відповідь: Психологія харчування Орманусику, мені взагалі вчорашні дописи Марусі якісь дуже рідні видались , чи влучні, не такі як завжди. Взагалі я то все по крихтам збираю, стільки всього відкриваю в собі.
Відповідь: Психологія харчування ІМХО важливо бути чесною з собою. Хочете схуднути - худніть, є купа здорових способів поступово досягти бажаного результату. Хочете розібратись в собі - розбирайтесь, вчіться любити себе в плюс-сайзі, досягайте гармонії. Між іншим, любов до себе іде нога в ногу зі здоров'ям, тож цілком імовірно, що, досягнувши гармонії з собою, своїм способом життя і своїми бажаннями, чисто випадково позбудетесь пари кг. Але ні в якому разі не бажано: вирішити схуднути, почати, стикнутись з першими труднощами, зірватись, поринути в психологію, довгодовго виправдовувати свої зриви, шукати підтримки в оточуючих у тому, що "ти і так гарна", тоді стати на вагу і взлитись на обраний спосіб схуднення за відсутність результату... як дехто написав на банері про себе "тому що послідовний" - то за нього он скільки народу проголосувало. Будьмо послідовні щодо схуднення чи то оздоровлення, чи то прийняття себе чи то будь чого. З поваги і любові до себе, в першу чергу.
Відповідь: Психологія харчування нічо не поняла, ні що спільного з темою, ні про що взагалі... не похудальна тема як звідси вийщло ??? да-да я прискіпуюсь. Допис дуже в руслі з останніми тенденціями на форумі. Так щоб всім підійшло і ніхто не образився. Не чекала.
Відповідь: Психологія харчування Згідна що не в тему, і трохи в жанрі глянцю. Але раціональне зерно є, принаймі я як худнуча для себе знайшла.
Відповідь: Психологія харчування ну, модератору видніше - щодо спільного з темою. Мені могло виглядати "не в тему" посилання на розповідь тої актриси з неголеними пахвами. психологічна. Зетта хоче схуднути, в неї не получається, - мені виглядає, що я знаю, чому. тому спочатку написала персонально до Зетти, а потім вклеїла "ІМХО" і злізла з особистостей. ну не зрозуміла я, перечитала свй допис і мені моя думка виглядає зрозумілою і завершеною. ---------- Додано в 15:49 ---------- Попередній допис був написаний в 15:43 ---------- не знаю, я без жанрів. я з досвіду і щиро. пробую ще раз, з особистостями. Мені заважали жити мої 15 зайвих кілограмів. Мала 2 шляхи: 1) довго думати, від чого в житті я тою вагою захищаюсь чи ще щось таке,потім полюбити себе в тому розмірі, побудувати оригінальний стиль тощо. Хороший шлях. 2) схуднути на тих 15 кілограмів Я схудла здоровим способом. І життя без тої ваги було (є) саме таким, яким я його уявляла. мій допис, який віднесли до офтопів, був про те, що двома цими шляхами одночасно йти неможливо. У кожного з шляхів є труднощі. Але якщо постійно перескакувати в складні моменти або обманювати себе - не вийде просто нічого ---------- Додано в 15:56 ---------- Попередній допис був написаний в 15:49 ---------- перебудовуючи своє харчування, щоб схуднути чи щоб оздоровитись, ми стикаємось з періодом звикання до нового способу життя. І незалежно від того, чи новий раціон пов'язаний з вагою чи з неочікуваним нападом хвороби, про яку ми раніше навіть не підозрювали чи ще з чимось. Важко міняти свої звички і часом можуть трапитись зриви. Мій спосіб. Зірвались - нічого. Не опускати руки і не чекати ранку-понеділка-круглого числа-весни-важливого приводу. А просто зараз гарно дожувати той некорисний шматочок, а решту без жалю відкласти. І продовжити свій шлях до здоровішого і кращого життя ВЖЕ. Все решта - не діє, або діє так само "колись", як "колись" ми збираємось це зробити
Відповідь: Психологія харчування Ну тепер з розшифровкою тим більше не в тему) З останнім абзацом згідна. Але ми піднімали більш глобальніші речі, це їжа як спосіб заспокоєння, заідання емоцій.
Відповідь: Психологія харчування а тут - я "с суконным рылом" Але, на мою думку, часом заглибоке філософствування може тормознути реальні дії. з приводу заїдання емоцій. Маю питання - практичне. Як заспокоїти себе після колись пережитих сильних обмежень у їжі? В дитинстві у мене був дуже обмежений раціон - через бідність. В підлітковому віці ситуація була трохи кращою, але все ж... доступ до смачного я реально отримала після одруження. І з тих пір єдиною причиною переїдання у мене є той задовбуючий страх, що завтра знову почнуться тижні і місяці на каші без масла... як себе заспокоїти? часом нормально живу, зрідка знов стає страшно і я переїдаю. Після переїдання почуваюсь погано, важкість і в шлунку і на душі. соромно зізнатись, колись ховала їжу. Робила заначки у шафі з крупою. Так плакала, коли мене чоловік "розсекретив". Більше того не роблю.
Відповідь: Психологія харчування яким чином перше заважає другому я, напевне, ніколи не зрозумію. Зважаючи на те скільки раз ви повторювали в різних темах форуму про ці 15 кг, вони вас остаточно не покинули. Це якраз до теми про Лу - толку що в неї хороша фігура як вона себе не приймає. не люблю робити уточнення, але відчуваю, що зараз треба. Ні, я не знаю як ви ставитеся до свого тіла, не стверджую, що не приймаєте. Так думки вголос викликані вашим дописом але не вами. це ваш особистий досвід. Я клянусь вам головою акули, що можливо. І форумлянки які тут дописують - яскравий приклад. Щоб недалеко ходити - Маруся. Яка одночасно робить і те і інше. Причому з таким успіхом, що в мене просто дух захоплює. іііі, пропонуєте "взяти себе в руки"? ну я прямо не знаю, що вам порадити з огляду на попередні дописи...
Відповідь: Психологія харчування часом - так. я не бачу нічого поганого в тому, щоб часом взяти себе в руки та покинули, покинули. Просто пишу - маю досвід. І одразу пишу, який.
Відповідь: Психологія харчування я не вірю в силу волі - довго пояснювати, тому не буду і ви ж не можете взяти себе в руки, щоб не переїдати зі страху, ну от так себе інші люди почувають щодо інших аспектів харчування. Не береться воно в руки. Або береться на короткий час з обов"язковим зривом - ну тобто таки не береться. Бо не в руках діло, не в кількості переконання що так "правильно". Воно взагалі не в тому місці.
Відповідь: Психологія харчування я вірю - частково. в короткочасну і вірю, що ланками з тої короткочасної сили волі можна скріпити щось розумне і тривале. ---------- Додано в 17:45 ---------- Попередній допис був написаний в 17:38 ---------- я можу не переїдати. не можу перестати боятись
Відповідь: Психологія харчування апд: неактуально а яка різниця - візміть себе в руки і не бійтесь. Правда, смішно звучить і безглуздо? Бо не все так просто. і у кожного не все так просто в іншому місці.
Відповідь: Психологія харчування Цитата я не вірю в силу волі Вибачте, що втручаюсь але мушу спитати Ви не вірите цілком і абсолютно, чи лише відносно харчування? тему не буду розвивати, просто цікаво
Відповідь: Психологія харчування ібо нема! ані у мене ані у багатьох кого знаю. Сила волі то дуже вигідна штучка - у мене вийшло, значить у мене вона є, у сусідки не вийшло значить у сусідки відсутня. А сусідка може бути в 1000 разів вольовіша за мене. ---------- Додано в 11:29 ---------- Попередній допис був написаний в 11:27 ---------- сила волі - міф чи реальність
Відповідь: Психологія харчування я вас прошу, давайте краще щось кориснiше робити нiж дебати з купою прикладiв знайомих i сусiдiв в котрих була силаволi а в яких не було.
Відповідь: Психологія харчування ооооой, тільки без мене. Це такі дєбрі.... я так на один допис здатна по темі
Відповідь: Психологія харчування Сьогодні я відклала недоїжений кусок, але завтра я знову зірвалась, і так день від дня, припустимо. Треба шукати психологічні проблеми, слабка сила волі тут ні до чого.
