Відповідь: Що читаємо? (2) Останнє з прочитаного: нарешті після народження малюка маю час на книги Марк Леви "Между небом і землей". Рекомендую. Читається на одному диханні. Пів дня роботи. Ден Браун "Точка обману". Починала читати з скептицизмом. НАСА, космічні розробки і таке інше, але книга так захопила, таке враження, що дивишся фільм, настільки все реалістично описано. Галина Вдовиченко "Тамдевін". Не пішла. Точніше нічого цікавого як на мене. Весь сюжет можна описати в 2 речення. Почала читати Тони Магуайр "Только не говори маме". Читається легко. Тільки жаль що нема книги. Не люблю читати електронний варіант.
Відповідь: Що читаємо? (2) Мені взагалі сподобалось, як пише Ден Браун. За канікули прочитала всі його твори. Читаєш і дійсно, наче переглядаєш фільм, паралельно вивчаєш історії, і змінюєш погляд на буденні речі. Чекаю щеодного твору Дена Брауна, ніхто не чув чи ще буде? А зараз читаю Сесію Ахерн "Подивись на мене", початок був, якийсь не зрозумілий, а зараз важко відірватись, бо хочеться дізнатись, а що далі? Цікаво чим це закінчиться.
Відповідь: Що читаємо? (2) в мене такi самi враження про голоднi Iгри - не можу я дочитати останню частину, нудна!
Відповідь: Що читаємо? (2) прочитала роман Марті Леймах "Дэниэл молчит". Про молоду жінку, готову на все, тільки б допомогти своєму сину, яких хворий на аутизм. Роман вразив, якою ж сильною може бути жінка, коли бореться за долю своєї рідної кровинки.
Відповідь: Що читаємо? (2) Недавно прочитала Клівленда Еморі «Кіт на Різдво». Дуже світла та "затишна" книга. Мені пішла на одному диханні.
Відповідь: Що читаємо? (2) Проковтнула "Сутінкову сагу". Тепер перетравлюю. На черзі був "Законный брак" Гілберт, але тепер чекаю, коли розкладуться по поличках враження вiд вампiрської історії. Я вражена такою концентрацією відданості і самодостатності одночасно. Прийняття інших, незасудження. Наполегливість на шляху до мрії. Чесність до себе.
Відповідь: Що читаємо? (2) Ха! А у мене після "Голодних ігор" нарешті щось класно так пішло. Не повірите - "Тарас Бульба" Гоголя і "У запалі боротьби" Кащенка! І так все резонує, просто супер. "Шаровари - широкі, як Чорне море.....", козацькі вуса і козацьке батярсьво - ех.... Таки Михайло Гаврилів провпливав
Відповідь: Що читаємо? (2) Джозеф Ділейні "Учень Відьмака". Я думала, що "Крабат" досить моторошний, а ніфіга...Іноді доводится прям протирати кіндл від залишків відьом, домовиків та іншої чудної живності, яка активно розлітається на всі боки. Кльова книжка)
Відповідь: Що читаємо? (2) Кіра Касс "Відбір" і "Еліта" - автор намагався поєднати Голодні ігри і шоу "Холостяк", намагання чесно слабенькі. Але коли хочеться легенького чтива,щоб згаяти час, то може бути.
Відповідь: Що читаємо? (2) Нарешті дочитала!!!Не тому, що занудна, просто руки до книжи ніяк не доходили. Впринципі мені сподобалась, непогана. Нічого особливого. Така легка, ніжна книжечка.
Відповідь: Що читаємо? (2) Прочитала Мюссо "Спаси меня". 4 з 5 балів. Сюжет цікашій, ніж очікувала. Трохи примітивно, але загалом не зле. "Пасажир" Гранже - динамічний сюжет, в стилі "Багряних рік". Рекомендую любителям такого жанру! Цікаво, що ще варто почитати цього автора Шлінк "Чтец", "Девочка с ящеркой", "Женщина с бензоколонки". Враження двоякі - проза, як на мене, дуже якісна, а от герої всі (з того, що читала) - зі складним світосприйняттям. Не знаю, як це пояснити. Можливо тому, що мені самій бракує легкості (ага, хочу бути стрекозою))), тому це й відштовхує. Але однозначно читати варто. До речі, фільм "Чтец", дивилась після прочитання книжки, сподобався, як це не дивно, більше. Дякую форумлянкам за наводки! Зараз читаю Лиса "Маска". Хоч я й не прихильниця історичних творів (цей би назвала історичним романом з елементами детективу), читається легко. Та й за українською мовою скучила, читаю з електронної книги, в основному в рос. перекладі. Рекомендую
Відповідь: Що читаємо? (2) Читаю зараз його "Поклик янгола" - спокійний жіночий роман, як неочікувано можна зустріти свою долю. Цей автор став відомим завдяки твору "Після", який ще й екранізований, тому він у мене на черзі.
Відповідь: Що читаємо? (2) Давно не ділилась тут своїми враженнями від прочитаного. Виправляюсь . 1) З легкої руки Задерушечки, взялась за Сью Таундсенда – щоденники Адріана Моула. Дуже добре йде мені . Вже читаю 4-й щоденник. Страшенно підіймає настрій. Коли хочеться почитати щось легке і веселе – ці книги саме воно! 2) Перед цим читала Ірен Роздобудько «12, або виховання жінки в умовах, не придатних для життя». Не пішло. Ледве змусила себе дочитати. Можливо, це просто «не мій» автор . 3) Ну і книга, яка залишила слід - Шлінк "Читець". Дуже багатогранна історія, написана просто і без зайвих гучних слів. Книга стала спробою зрозуміти і переосмислити історію країни, знайти межу де закінчується осуд і починається співчуття. Тут переплелось кохання, відповідальність, конфлікт поглядів двох різних поколінь (і в даному випадку закохані опиняються по різні боки цієї прірви). Мушу процитувати, бо тут дуже гарно відображені внутрішні переживання героя: Запам"ятались роздуми: чи вартує рятувати життя людині, якщо вона сама може це зробити, але вперто продовжує берегти свою таємницю. Що буде правильно – промовчати чи врятувати людину проти її ж волі? І взагалі чи маємо ми на це право? Одним словом книга стала для мене не просто історією життя двох людей, а швидше приводом для справжніх роздумів…
Відповідь: Що читаємо? (2) Зараз читаю Веллера "Пригоди майора Звягіна" - основна суть - не ускладнювати собі життя і не робити із мухи слона. А взагалі досить пізнавальна книга)
Відповідь: Що читаємо? (2) у Шлінка персонажі песимістичні. а фільм не міг бути поганим, бо там гарно підібрані актори і сценарій хороший. Кейт Уінслет в поганих фільмах не знімається)) ---------- Додано в 21:24 ---------- Попередній допис був написаний в 21:23 ---------- я теж зараз його читаю)) дуУУУже подобається. вроді би і дитяча книжка, але скільки "дорослих" речей описує.
Відповідь: Що читаємо? (2) Я теж вчора закінчила його читати, книга дуже вразила і, дійсно, змушує задуматись.
Відповідь: Що читаємо? (2) Останнє з прочитаного - Люко Дашвар "На запах м"яса", "Село - не люди", "Мати все". Тепер читаю Володимира Лиса "Століття Якова" і уже думаю, що ж то наступне почитати українською. Після Люко Дашвар хочеться чогось легкого, не такого депресивного
Відповідь: Що читаємо? (2) Тищі років не читала, бо останньо відчуваєш себе зрадником, читаючи шось, окрім фейсбука в контексті Майдану або "Украінськоі правди". Несподівано знайшла енну кількість часу тому закачану книжку, Джоджо Мойес "До зустрічі з тобою". Кілька днів лікарняного, слабий малий і я також, дали змогу насолодитись (чи то радше навпаки) читанням. Я багато, направду, дуже багато прочитала за життя. Але ця книжка, на відміну від визнаних класиків різноманітних жанрів, змусила все закинути і читати. І плакати. Я не надто вразлива, бережу нєрви, знаєтєлі. Сльозоточиві фільми і романи - нє по мнє. Але історія дівчинки Луізи із бідноі родини і безнадійно спаралізованого Уілла настільки болісна, тонка і вражаюча, настільки проникливо описана, шо я переймаюсь, і співпереживаю, і знову, знову плАчу. Я прочитала наразі 87%, мене лякає те, шо попереду, хочу вірити у щасливе закінчення і, може, спеціально не описую враження по прочитанню. Від таких книг важко повертаєшся у сьогодення, де всі живі і здорові. Але попри то- раджу. Для того, аби цінити, розуміти, і пробачати.....
Відповідь: Що читаємо? (2) Шось в мене якесь затишшя - ніби і читаю постійно по трохи, але навіть розказати нама про що. Я тебе більш по ДП ні по книгах Почитую розповіді короткі Ніла Гемана, то якось вони не дуже мені йдуть, трохи дивні, тому вже задумуюсь над тим, чи не повидаляти все, інше, що його понаскачувала... Маю ще "в процесі" щось про голод 1932-33рр. (ні назви, ні автора, бо записалося на книгу мені без назви, а на початок як перегорну, то загублю де читала ), потім розкажу що то було... Так бачу, що в мене явно "криза жанру", шось мені все "не то", навіть незнаю, що б то я почитала цікавого...
