Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

Я? Ні, взагалі така ситуація мені не зрозуміла, я йому зроблю зауваження і скажу підняти. В нього шо рук нема?
Для розуміння, це серветки які накривають деревяний стіл від нищення.
І не кохана дитина викликає в мене агресію, а те що я намагаюся дитину навчити прибирати за собою, а бо хоча б не розкидати безділа, а мені не вдається. Тобто, якшо вона розкидає свої кубики коли бавиться, я сприймаю це нормально, бо вона ними бавилася, а от те стягання подорозі всього стянула і пішла дальше мені дається важко.

 

Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

Ну про агресію я ніц не писала Вона у Вас така ще маленька, може вона привертає увагу, а може їй ті серветки більше на підлозі подобаються? Я від свого просто забирала ті серветки на годину дві а потім стелила і примовляла що мені дуже подобаються серветки на столі і стіл такий гарний і я така щаслива від того малий мене зрозумів. Просто коли Ви наполягаєте сильно в дитини починається внутрішній супротив вона і рада б вам зробити приємне але вже не може

 

Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

так, я стараюсь пам'ятати
але часто не вдається
бачила що писала)

---------- Додано в 20:39 ---------- Попередній допис був написаний в 20:30 ----------

раніше чула від психолога, що не варто ображатися на дитину за її дії
до 3х років дитина свідомо нічого не робить на зло щоб вас образити
у неї ще немає такого поняття
вона може хіба повторювати поведінку та емоції старших
це я не суто до вашого допису (типу, щоб ви не ображалися )
а у підтвердження вашої думки, що вона не ні зла

 

Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

Почитую спільноту альфа-батьків в жж і потрохи прозріваю. Виявляється всі негативні моменти в розвитку мого старшого сина за які себе дуже звинувачувала і переживала, що це є наслідок наших з чоловіком ненайкращих стосунків, насправді зустрічаються і в сім"ях з позитивною атмосферою. Поясню. Наприклад, десь у віці 3-х років в Антона почалося абсолютне несприйняття сторонніх людей. При будь-якій щонайменшій увазі до нього він почав кричати як несамовитий "не треба на мене дивитись! не треба до мене говорити!". А виявляється є і інші діти які так себе поводять в такому ж віці. І пояснюється тим, що в них є дуже чіткий особистий простір в який вони не пускають сторонніх. І в певному віці може бути така реакція. І зараз я бачу, що Антон насправді є вибірковим у спілкуванні і радісно спілкуватись зі сторонніми не буде. Шкода, що два роки назад я не знала про цю спільноту - тоді б сприймала всі особливості моєї дитини набагато спокійніше. Бо він є просто нешаблонною дитиною до якої потрібно шукати підхід в певних ситуаціях.

 

Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

поділітся зсилкою даноі спільноти ))

 

Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

http://alpha-parenting.livejournal.com/ мені вона також дуже допомагає)

 

Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

Сподобалась стаття про крик

http://anna-psy.livejournal.com/22158.html#cutid1

 

Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

Кажуть психологи і досвідчені мами, що треба просто сказати: "серветка має лежати на столі, давай її покладемо на місце", і якщо дитина не кладе, самі покладіть. Та й по всьому. Тут важливо, щоб Ви не нервувалися, якщо дитина побачить, що все спокійно, її не цікавитиме та серветка взагалі. І інші ситуації так само спокійно проїжджайте, старайтеся більше чимось дитину зайняти цікавим.
А після завершення вашої кризи трьох років свою дитину не впізнаєте... Принаймі в мене так було.

 

Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

Правильно, тільки не мозок а підсвідомість, а ми в першу чергу завжди говоримо до неї. Тобто вона записує програму. Щоб переписати програми "не" треба викинути.

Думаєте легко? То просто аврал як важко викорінити ту звичку гіперопіки і заперечення. Тільки воно все можливо.

---------- Додано в 01:21 ---------- Попередній допис був написаний в 01:20 ----------

Тай чи важлива та серветка настільки, щоб мама через неї так нервувалась?

 

Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

Копіюю сюди з іншої теми, бо цьому допису пасує бути тут.
Артемко хоче складати пазли на комп*ютері, але ще потрібно трохи почитати книжку. Як скорегувати його бажання в сторону читання, без заборони? Він знає, що читати йому потрібно, і він читає і пише уроки без істерик, все спокійно і нормально.
Читає він поганенько, тому потрібно вдосконалювати навики.

 

Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

якби Ви перечетали раніше, то я писала шо не в тій серветці справа, а у всьому шо лежить на видному місці, включаючи мої документи по роботі, які просто стягуються зі столу і виносяться в коридор і скидаються на землю.

 

Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

Nana11 вибачте за off

а Ви гарячу праску теж лишаєте в доступі дитини?

Мені здається Ви просто перекладаєте відповідальність на плечі малої дитини, пройде не так багато часу і вона усе буде чути і розуміти, а зараз вона потребує безпечний простір і щасливу люблючу маму.

 

Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

ну то в чому проблема. Дитина - молодець. Потім почитає. Після пазлів. Або просто попоросіть почитати, а потім доскладати пазли (якщо йому принципові пазли).

Самі багато при ньому читаєте? Читайте разом те що його цікавить найбільше, не конче по програмі. Може ви так і робите, я просто навскидку варіанти пропоную.

І тойво, комп"ютер він сам собі не купив ... Це ваша відповідальність, а не його вина.

нагадайте ще, будь ласка, вік дитини.

хто сказав? Може ще не час. Може стрибок буде.

 

Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

Першокласник - 6,5 рочків.
При ньому читаю багато, і він кожну хвилинку коментує, що читання то нудота, як я можу стільки читати.
Ну і стосовно пазлів - Артемкові принципово зараз пограти пазли, а пізніше він вже змучився від складання тих самих пазлів, і на читання вже нема сили. Тому я прошу спершу почитати, а потім бавитись/складати пазли/малювати. А він так не хоче. От і сперечаємось.

 

Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

По-перше, він хлопчик! Їм важливіші інші речі ніж читання книжечок. То для мами радше і для того аби казали, що її дитина вже гарно читає.
По-друге, у нього може не бути нахилу до читання, тому його більше цікавлять пазли. Мій син має чудовий аналітичний розум, але заставити його почитати завжди закінчується непланованим обідньо-вечірньо-ранковим сном. Тобто він того уникає, бо має на то блок. Хто йому поставив блок? Напевне батьки, он тільки коли я не знаю. Наразі я його не пресую з тим, але шукаю такі книжки які він буде читати. Бо читати він любить, але чомусь проявляє спротив. Так от, я мушу знайти чому спротив проти читання.
По-третє, якщо то читання вже настільки жахливо-важливе, хоча мєня тєрзают смутниє сомнєнія, тоді з маленьким треба домовитись. Ти хочеш пазли - давай пазли. Будемо разом бавитись і ти будеш мені все читати, що там написано. Побавились пазли і потім ти мені знову почитаєш казочку, а яку ти любиш, а чому ти її любиш, а що тобі сподобалось. Краще розвивати не навики читання, а аналіз.

Собі в голові перебудувати мотивацію для чого Вам важливо, щоб малючок читав книжку. Я не сумніваюсь, що ви за нього переживаєте, але чи треба влаштовувати тиск? Ну мені так відчувається.

---------- Додано в 08:39 ---------- Попередній допис був написаний в 08:32 ----------

Якщо воно вас так зачепило, то напевне неважливо ))) Дитина не розрізняє де документи по-роботі і всякоє такоє. Є два вирішення - поставити документи на стіл без серветки і перестати нервуватись через папери з роботи.

Мій чоловік такий, що зразу закипає в таких ситуаціях. Я навчилась дивитись на то крізь пальці. Подумаєш. Бумажка. Якщо вона мені важлива, то ставлю там де дитина не візьме. У мене є речі для скрапу і вони дорогі але моя малеча нераз любить мені поцупити фломастир. Я колись дуже нервувала з того, а тепер наплюла. Подумаєш фломастир. Ну коштує він сім долларів. Зате дитина в мене митець! Нехай малює. Гроші будуть і я їй ще куплю таких фломастерів. Он тільки страх і біль який дитина переживає через страх батьків за роботу, за дорогий фломатир, за гарну філіжанку того не вартий.

Не хочу нікого ображати. Я на багато речей дивлюсь інакше. Мама мені тим нераз докоряла. Ну, значить так.

 

Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

В нас так інколи з уроками буває. я спочатку посплю, а потім я буду робити уроки. Поспав - тепер я хочу відпочити від сну і побавитись. А після "бавлення" я хочу мультики подивитись. І отакий розпорядок дня, в який уроки не входять. Але щось відмінусовуємо і робимо уроки.
Я не можу сказати, що малий так прям аж погано читає. Просто я б хотіла підтягнути то читання.

 

Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

Я так зразу і подумала. І в тому нема нічого поганого, он тільки ваш малий з вами не на одному диханні наразі. Думаю Вам треба поміняти своє відношення до того, тобто серйозно задуматись чому для вас так важливо підтягнути те читання. І чи треба дитині того?

Він чогось боїться, але не дуже розуміє відкіля воно йде. Може попробувати якесь заохочування? І знову, вам треба думати позитивно і вибудувати в голові правильну мету - для чого нам (вам і сину) важливо робити уроки. Щоб він знав порядок, бо життя складне, не катіт.

 

Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

Ну ми так не кажемо. Намагаємось завжди казати, що жити цікаво і весело.
Коротше, буду думати заохочення і шукати підхід, щоб навчання було не в напряг.

 

Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

Головне так не думати.

 

Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

та то дитьо - хай складає пазли, спить, їсть і грається, ще не час на читання. Нє я знаю, що мінстерство освіти думає інакше, але проти природи не попреш.

ну як мені було 6,5 - то в мене теж не входили

і

холєра ясна

б"ються ж в груди що першачкам не задають домашніх завдань. Забилам би!

то не чухайте де не свербить (с), бо потім ні позитивним ні яким батьківством до книжки не заженете.

і плюсуюсь до Марусі