Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Я вперше в житті робила кутю, та й все-все на вечерю. Так склались обставини. З 10 ранку товклась на кухні. Потім повечеряли, поки все прибрала...Завтра ще трохи постою на кухні, бо в понеділок в мого дорогого Марчика буде перший рочок. Святкуватимем дома, бо щось мені з політичною ситуацією не до танців...Боже, коли цей погана вистава вже закінчиться?..Читаю різні пророцтва для України з того всього. От до такого вже дійшла...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

А ми полягали після сніданку тай лежимо))) нікуди не хочеться в таку погоду йти.
Заходжу ВК - а там повідомлення:
- Тобі потрібен мущина по визуву?
пишу:
- Визувати мене будеш? ТАК, потрібен! особливо на восьмому місяці вагітності. І взувати теж!
і то я думала, що звикла вже до різних фріків в інтернеті....

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Гггг... А мені на днях прийшло ось таке від аффтара. Цитую:
- как нащот інтиму

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Я б теж від визувальщика не відмовилась.
То таки колосальна різниця - доношувати пузо взимку чи влітку. З Роміком стільки нагинатись не доводилось.

Мали сміливість сьогодні вигулятись. Результат - я по вуха в болоті, Ромка постарався затраскати і себе і мене по сам капюшон. Ррррр. Вдома татко відмивав обох.
Зараз пообідали і ввімкнули ТВ. Затримавши подих тримаєм кулаки за Майдан.

То кошмар. Чесно.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Христос Хрещається! А я маю врочистість я виспалась навіть більше ніж треба))) Моя дитина вчора такі концерти нам давала до першої ночі,цицю нє,на руки нє,зайчики,брязкальці,танцюючий тато,кицька-нє...Потім вона видко сама втомилась від свого нечемнотства і після спроби мами дати цицю поцмакала трохи і заснула...доня вже місяць спить всю ніч від 23,00 до 07,00...але сьогодні побила всі рекорди...я прокинулась і думаю дивно я така виспана і бадьора..глип на донечку - посапує в ліжечку...глип на годинник 10,00:8::shok: Про груди взагалі мовчу...Памела Андерсон відпочиває Але малеча прокинулась,поснідала і знову мама як мама Нарешті дочитала Люко Дашвар "На запах м"яса",а з понеділка вся голова буде забита підготовкою до хрестин нашої квіточки...задумок повно,покупок теж...Взагалі після народження донечки в мене як друге дихання відкрилось,хочеться стільки всього реалізувати,якісь ідеї,хоббі,плани...щось перемінилось в мені) Вобщєм піднесений настрій чого і всім дівчаткам бажаю

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Оооо, бачу я не одна така пАпулярна
Мені Вк пацанюра якийсь три дні підрят повідомлення пише з текстом "Вірт нужен?" Чоловікові показала, він сказав, щоб я йому написала що вірт не нужен, мішок картоплі нужен. Після того не пише нічого. Може думає де той мішок взяти
По темі. Прийшов п*яний сусід, признався мені в любві, розлив каву і пішов. Сидимо з чоловіком в легкому шоці, чекаємо завтрашнього дня. Завтра сусідові буде соромно, а нам смішно

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Христос хрестився!
В ріці Йордан !
А ми хворіли тиждень, то трохи температурили , трохи кашляли, дружно так всією сім'єю крім старшої доці (слава Богу) , але так файно було, на вулиці сніг, всі кудись спішать, а ми хворієм ... Дома, ні куди не біжимо, печемо з бабусею булочки, ліпим вареники . Звичайно так би було і без хвороби бо татко ще у відпустці ну але ніц критичного .
Все одно гуляли всі дні , на вулиці -19 , гуляється прекрасно, навіть в снігу валялися -так веселіше хворобу долати ) . Сиджу і насолоджуюсь вогниками ялинки таке враження що щойно її поставили)

Всіх вітаю з хрещенням , не хворійте , миру всім і світла в душі.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Якось вихідні минули швидко і непомітно. На вечерю їздила до батьків. Цілу суботу протовклись з мамою на кухні, щоб повечеряти на 5 хв. Ну добре, якщо чесно, то через 15 хв я вже навечерялась.
І то добре, жи я звалила зі Львова, бо цілі вихідні в коє-кого пройшли під девізом "Підтошнити Любу Степанівну". Як не вживу, то по телефону. Ясно, що на мене теж "нахлинули васпамінанія".Бо минулого року ми вечеряли вперше вдвох, і то було файно і по-сімейному. А ще була церква і купання в ополонці в пятій ранку.
Але то таке. Навіщо ятрити душу собі і мені, як сметани забагато?
Нинішня погода мене не тішить. Насунувся ПМС і холодильник - то мій найліпший колєга.
Точно якась фізкультура за мнов плаче. Як не свєта, тот ПМС. А жОлудку не прикажеш.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Проза - хворіємо трохи. Отак цілі свята...
Але маємо веселощі (то вже як кому )) ) - чоловік вчора закінчив робити нову хатку для мурашок і на ніч спорудив конструкцію, за допомогою якої мурашки мали перелізти зі старої в нову хатку. Навіть у новій насипав зерняток, аби мурашки мали стимул туди йти. Зранку прокидаємось, а мурашки не те, що не перейшли, а навіть носили ті зернята з нової у стару хатку . Муж прифігів і зараз щось там мудрує, аби їх переконати, що нова хата - краща ))). Весело за цим спостерігати
Найбільша врочистість за останні дні - до нас вернулися 4 рибки, які були в цьому акваріумі до розформування :radist: Тішимося, акваріум ніби ожив :dance2:

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Мурашки? Нащо вони вам вдома?

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Це - розумні соціальні створіння, кожне з яких має своє місце у структурі і виконує певний вид робіт. Насправді за ними дуже цікаво спостерігати.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

А як ви їх додому принесли? Чи вони самі до вас залізли?
Я так розпитую, бо вперше дізналась про те, що можна мурашкам дома будиночки будувати.
Я їх кожного літа намагаюсь позбутись, а вони лізуть і лізуть в кімнату.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Наївні сподіваються, що цього року буде хатка, а не спрей

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

В нас не звичайні наші кусючі любителі цукру й варення, а степові мурахи із "теплих країв". Колись чоловікові подарували самку-королеву, яка і дала початок теперішньому мурашнику. Раніше вже виставляла тут фотку формикарію - їхньої хатки, але виставлю ще раз



То стара, а нову покажу, коли впертюхи переїдуть )))

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

В нас просто меганасичені деньки пішли. В четвер приймали гостей - одногрупників, дуже весело посиділи, стільки няньок було для синочка, що він від вражень заснув аж біля 1:00 ночі. В п"ятницю приїхали батьки, брат з сім"єю - гарно посиділи, поговорили, бабуся задарувала всіх подарунками Субота почалась з освячення нашої хатки, Марко активно підспівував священнику, потім підготовка до вечері ну і сама вечеря, наїлися і об"їлися аж. Ну і сьогодні відсвяткували новосілля родиною. Але активні дні продовжуються. Завтра день народження нашого племінничка, тому поїдем святкувати. Суцільна врочистість. Але є в тій врочистості і "ложка дьогтю" - ситуація в країні і прийняті закони, цілий вечір слідкую онлайн за подіями і бентежить та засмучує та вся ситуація. Будем молитись і надіятись, що щось зміниться для нас всіх в кращу сторону, дуже хочеться в це вірити...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Було фааайно, добу без інтернету,
квартира бліщить, їсти наварено, але в зв"язку з останніми подіями в країні невиспана.
Тепер працювати-працювати і ще раз працювати

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Проза.
Артемко в школі. Муж до Львова їде. Данік вежу будує. Мілан спить.
С..ки вбивають людей.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Закінчилися свята. Вже розібрали ялинки і настали будні .
Через 2-3 тижні починаємо ремонт, тому ми зараз лише по магазинах їздимо, вибираємо плитку, сантехніку, двері. Як уявлю собі це все, то аж дурно робиться. Ще й в мене курси починаються. І як усе втигнути?
Аня зараз в садочку, Тетянка бавиться, а я вже поприбирала, запустила прання, їсти наварила. На вулицю щось не дуже хочеться іти. Навіть немає чим зайнятися. Напевно, сяду на дієту. За свята наїла 1 кг, але коли дивлюся на себе в дзеркало, то здається, що скинути потрібно цілих 5 кг. Ну і напевно знову почну вишивати

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Ага, і то конкретна...

Вже четвертий день ацько болить голова і то так вже, що виникає враження ніби то хтось мені на живо в тій голові намагається просвердлити дірку.
І в чому то причина- не знаю... але як каже моя добра знайома, та голова має чого боліти і причин шукати не треба...
Стільки всього на тій моїй бідній башці. стільки проблем, думок, рішень сумнівної "якості", які треба приймати... Ай...
І малий всю ніч будився раз за разом, я 24-ий канал навіть не вимикала, лиш звук ледь-ледь дала, от так тільки прокидалась, відразу була в курсі подій. Жесть!!! Під ранок з того всього аж розболілось серце.
Так і крутяться в голові слова пісні "Боже, Україну бережи, Господи, помилуй нас..."

На разі в духовці допікаються яблучка, будемо гамати з моїм маленьким серденьком і підем гуляти...
Єдина врочистість була вчора- ми з однією дуже файною форумлянкою сходили на пиво. І то вперше від коли в мене народився Андрійчик, я от так собі просто пішла без дітей полялякати язиком. Дякую мужу, що дав мені таку можливістьі в той час файно побавив діток.

бо казав як не піду, то одягне мене, намалює і виставить за двері Певно сам розумів, що така розрядка мені конче була необхідна.

А так, більше ніц доброго. Поки що... будем надіятся що то ПОКИ ЩО.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

І в мене конкретна проза...
Вже другу добу привикаю до нового друга - гіпсу!
Поставили лангету від стегна по пальці. А ще маю дві подружки - милиці
От так і будемо жити з ними нерозлучно цілий місяць.
Все-таки порвала я бокову зв'язку на коліні. Добре, що хоч ту, що може зростися сама без операції.
Здорові частини тіла болять, цілий день лежу, поїдаю фрукти і чекаю мужа з роботи, щоб погодував і приголубив. Що-що, а він в мене просто золото! Не можу ним налюбуватися...
Гіркоту до прози додає цілодобове споглядання того жаху, що твориться в нашій країні... Боже, бережи наш народ і дай сили вистояти!