Відповідь: гроші: спільні чи особисті? може десь в тому і проблема? Квартира ваша і він не відчуває впевненості в завтрашньому дні? ні
Відповідь: гроші: спільні чи особисті? Прочитала статтю , і від останьої фрази сміх зібрав, таке враження ,що чоловік то тарган Вичайте якщо щось не те написала, бо хочеш позбутись тарганів не має бути їди, і всі вони дружно поповзуть шукати її в інше місце. Так і чоловік піде шукати де на неї заробити.
Відповідь: гроші: спільні чи особисті? Або піде шукати їжу в інше місце. В чому проблема для чоловіка Глянец
Відповідь: гроші: спільні чи особисті? все ок) я довго не могла знайти саме те, що колись давно читала про поради, я коли чоловік не дає грошей/не хоче заробити. Не знаю на скільки то діє. Не хочу образити дівчат, в яких так скалилась стосунки з чоловіком. Але маю питання, невже ви себе не поважаєте? Такі замашки в чоловіка треба було викорінювати одразу, як тільки почали з'являтись. Ясне діло, що одружуються не через гроші, але що то за ставлення до дружини - собі все, їй - нічого. Нащо тоді було одружуватись? Нащо продовжувати такі стосунки. Оскільки жінка після того як чоловік не дає грошей далі залишається з ним, то він розуміє, що все ок. Нічого міняти не треба, вона все одно буде зі мною. Якщо ж йому пофіг, що жінка піде від нього - то нащо продовжувати стосунки. ---------- Додано в 18:10 ---------- Попередній допис був написаний в 18:09 ---------- неа, не глянець. Свого часу статті тої жінки мені вставили мозги на місце, хоч стиль у неї своєрідний.
Відповідь: гроші: спільні чи особисті? Та не треба ніде йти. Можна просто змінити певні звичні речі, на такі, що він не сподівається але вони не перечать нічому, що нас вчить Бог. Он читаю і пригадую, що я також подібне пережила. Тільки воно було зовсім не так як я собі бачила. Я тоді знайшла де він ховав гроші і забрала і всі потратила. Не на себе, на щось важливе, але вкрала в нього гроші. Зараз я б цього не зробила, тай зараз я мудріша і знаю, що гроші в сім’ї залежать від мене. Ні, не те, що я принесу а те як я спілкуюсь.
Відповідь: гроші: спільні чи особисті? Певне, хочете))). Бо, думаю, всі намагались і "викорінювати одразу", і "воювати", і робити різні "різкі рухи". І чоловік добре знає, що таке не влаштовує, після багатьох розмов, скандалів, іт.д.. А в декого війна триває... Але є різні життєві обставини, різні люди і відносини. Як кажуть, щоб когось зрозуміти, треба вдягти його капці і пройти його шлях...
Відповідь: гроші: спільні чи особисті? насправді ні, хіба зрозуміти, чому так трапляється. Бо мені в голові такий уклад не вкладається. Може вам не сподобається - але ви готові до кінця життя прожити так?
Відповідь: гроші: спільні чи особисті? Я носила багато капців за своє життя, але скажу, що навіть з різними відносинами жінка може зробити так, що гроші будуть в хаті а може і навпаки.
Відповідь: гроші: спільні чи особисті? мене ця фраза потішила стосовно дітей . Ноу коментс... а хто говорить про те, що у жінки це триватиме до кінця життя? Змінюються часи, змінюються обставини... Дружина працює як над собою, так і над чоловіком. Все може змінитися ( знову-таки, щоб не звинувачували у тому, що "таляпаю язиком"- на власному досвіді переконалася, що це можливо). Але для цього спочатку треба змінити дещо у своїй свідомості, своїй голові. Змінити власне навіть своє відношення до сприйняття чоловіка .І тоді- крок за кроком, відповідно до власних сімейних відносин, обставин і ще цілої купи речей...А там і чоловік "підтягнеться". Не факт, що так буде у всіх; не факт, що реально комусь вистачить на це терпіння чи бажання . Але якщо є хоч найменша спроба і бажання - не орієнтуватися на те, що скаже хтось із сторони ( як так можна жити, нафіг він здався , ніц з нього не буде)- варто спробувати. Ні то ні. Тоді вже, виходячи з цього, інше рішення приймати.
Відповідь: гроші: спільні чи особисті? З окремим бюджетом. ---------- Додано в 18:58 ---------- Попередній допис був написаний в 18:55 ---------- Сніжна, ніхто не говорить. Я запитала форумянку. без звинувачень чи осуду.
Відповідь: гроші: спільні чи особисті? Знаєте, якщо чоловік абсолютно не реагує на Ваші слова, то може є хтось такий авторитетний в оточенні, кого б він послухав? Мама, друг, співробітник, брат?? Може є якісь моделі сімей в оточенні, на які він міг би хотіти рівнятися? Може б Ви могли попросити якусь іншу людину поговорити з ним про це (звісно ж не кажучи, що це через Вашу просьбу), якщо б воно його не змінило ні на трохи, то може б Ви хоч трохи наблизились би до тої причини, через яку все зараз так...
Відповідь: гроші: спільні чи особисті? а нема відчуття, що кожен сам по собі? У мене було, але ані мені ані чоловіку не сподобалось. Незважаючи на всі поради вирішила зробити гроші спільними. Мені так більше подобається. Маю відчуття захищеності, може бо чоловік вміє ними добре керувати а я ні. Я йому навіть сказала, що якщо що, то він у мене бугалтером буде, бо без нього я все потрачу в той сам день.
Відповідь: гроші: спільні чи особисті? Darkness, ви живете у власній квартирі, що є величезним плюсом! Яка заробітна плата домогосподарки? Скільки платять зараз няні? Можливо, ваш чоловік не сприймає домашні обов"язки як роботу? То підрахуйте в цифрах йому. А то виходить, що він квартирант-щасливчик, винаймає житло з "все включено" за смішну суму і відкладає собі на квартиру, на всякий випадок. І може статись таке, що і виганяти не доведеться, а сам піде. Бо та ситуація, що ви описуєте лише вершина айсберга.
Відповідь: гроші: спільні чи особисті? Darkness Ваш чоловік навряд колись змінить свої погляди на утримання сім"ї, такі речі не змінюються( правда дивно що ви до одруження не помічали в ньому такі риси, люди не змінюються, якісь окремі незначні покращення/погіршення стаються, але загалом ні) Одувашка правильно пише- є люди ,які з легкістю трать десять тисяч, не особливо підраховуючи, а є які і тищу жмуть потратити..Скажете, що добре тратити тим в кого вони є? Впевнена, що не тільки в тому справа. Знаю багато людей, практічєскі мільйонерів, а скупердяїв рідкісних Тому, якщо Вас ,все решта у вашому чоловкіові ,в принципі, влаштовує і Ви не хочете розходитись , для Вас тільки один вихід з цієї ситуаціі- йти на роботу,і заробляти гроші на себе, на дитину. Раніше, я б категорично сказала, що бюджет має бути тільки спільний, інакше-все ,то вже не сім"я..Але з роками,побачивши різні приклади, зрозуміла ,що є щасливі сім"ї,де цілковито роздільний бюджет, або порівну ділять витрати. от пригадалось, яку картину нещодавно в ресторані спостерігали. Фелічіта( а там диванчики близенько близенько, реально всю ситуацію бачила і чула на власні очі) вечеряє родина-мама,тато і два хлопці. Тато з мамою по винцю виступають, діти по піці...гарно всі так бесідують( на вигляд цілком пристойна родина) І от коли їм приносять рахунок, то чоловік дивиться і вголос каже:" 300 грн, з нас по 150", і жінка дістала свою половину. Такий уклад, для когось( для мене особисто) дуже дивний, але і так живуть люди А ще дуже сподобались слова Марусі-мами, про брак спілкування в подружжя. Це так 100% в яблучко
Відповідь: гроші: спільні чи особисті? DarkNess, а може все таки озвучите цифру? Тай ситуація неоднозначна. Можна по різному трактувати. Ви, от наприклад, написали, що мама заробляла сама, значить вони розкішно не жили, відповідно чоловік надолужує тамтой час купуючи СОБІ , те, що колись не могла дати мама, але хотілось, бо всі мали довкола. Або , так як вони жили небагато і вижили, значить, на його думку, він дає достатньо коштів. А дитячі гроші , Ви ж отримуєте? Чи вже ні.
Відповідь: гроші: спільні чи особисті? В мене ситуація була дещо схожа до Darkness. До дітей - обоє працювали, моє - то моє, а його - то наше. Потім перший декрет (особливих змін не було, теж були дитячі гроші мої, а його - то наше), за ним одразу другий декрет. Ніби жили-нетужили, та нотки скупості вже починати цвисти. То нове взуття, то телефон, то шалик Валентіно... І при тому всьому де я діла гроші, які виділені на харчі/школи/т.п.. Ніколи не відчитувалась, а тут слово - за слово, і якось вже в нього в звичку. На найбільше скупердяйство відчула коли він почав серйозно заробляти. Машина мінялась кожних 3 місяці, гардероб на тисячі долярів. А до дому НУЛЬ. І на мене нуль, а на дітей 0,5. В мене натура така, що ніколи не попрошу, а вже як тре просити - то себе так ламаю, що словами не передати. Перетерпіла. Чоловік "збанкрутував", кредити, борги. І о чудо - згадав що є ми. Та ось ми про нього "забули", я почала заробляти непогані гроші. І знаєте, він почав розмовляти "на рівні". Не просив, та по поведінці відчувалось що тре пару рублів. А я така сяка ні копійки не дала. І не дам, принаймні в найближчому майбутньому. Як писалось вище - брак розмови. Це про нас. Мама тут, мама там, нема чого напрягатись, бо завжди прибрано/наготовлено/нагодовано, навіть гроші в зуби покладено. Якось спитала в свекрухи - нащо ви так багато дали ? До завтра ніц в нього не лишиться. На що відповідь - це мій син. Він так звик. І нащо з'їжджати від батьків, якщо тут медом намазано? Егоїст він і в африці егоїст. Шкода що цього не бачила до спільного життя
Відповідь: гроші: спільні чи особисті? Ми теж жили бідно, а в мене тяги до надолуження десь нема Та й якби він хотів надолужити, то можна надолужувати всією сім'єю Ну але DarkNess так не комфортно, якщо сюди пише. Мені подобається допис сніжна, тут потрібна стратегія і терпіння. Тільки ні в якому разі не здавайтесь Недавно спілкувалась зі знайомим про обовязки чоловіка та жінки. Так от, він вважає що жінка має заробляти гроші і паралельно встигати все по дому. Аргумент - часи помінялись, тепер і жінки заробляють, чоловіки не справляються, а обовязки як і були на жінці, так і залишились. Дуже б мені не хотілось щоб так було заведено. Але сили та терпінню українських жінок іноді нема меж.
Відповідь: гроші: спільні чи особисті? Я боролась зі своїм чоловіком більше року!:khomyak: Його гроші- це його, мої - це мої..Якщо вже десь йдемо разом відпочивати - платить він.. Потім монстрік наш народився - почав давати "таксу" на їжу, комунальні..... І вся проблема крилася в тому, що у нього батьки прожили таким чином життя і досі живуть, він по іншому незнає і нерозуміє..Вдалось "поламати" його неправильну модель фінансової сторони сім"ї лише розмовами з авторитетом для нього - бабусі, ну а також і моя підключилася; потім ходили по сімейним друзям, поміж слів показували приклад як ведеться у інших сімей.. Головне - це акуратно підводити його до того, наче б то це було його рішення і його ноухау Результат до якого ми йшли ( а може і я ) - його ЗП - то гроші на сім"ю, моє ЗП -це гроші на мій розсуд.. Особисто я все таки даю половину свого заробітку, щоб йому не так обідно було....:xaxa:
Відповідь: гроші: спільні чи особисті? Мої свекри так живуть вже 30 років - свекор дає 200 грн на тиждень на продукти і платить комуналку, а все решта вона сама що заробила -то і приготувала, і одягнулась - плюс моральний терор. Ситуація там така - абсолютно нема поваги-любові і розуміння -чужі люди, і було так завжди - а таки троє дітей. Мій чоловік має татовий характер, ну і виховання даремно не минулось, ми спочатку поки я працювала -мали схожу модель, потім в якийсь момент я почала розуміти що добра не буде і інтуїтивно робила якісь кроки - шляхом проб і помилок на сьогодні ми живемо нормально, хіба по дрібницях проскакує. Що я робила -основне: почала максимально підтримувати чоловіка, шукала спільні інтереси, більше хвалила, розказувала свої думки як мені приємно отримувати подарунки, щось купити, потреби дітей - але без претензій -то саме важке) навчилась витрачати гроші без жалю за зроблене) -як на мене це основне - і перестала боятись це пояснювати і озвучувати головне - це не плакати і на конфліктні запитання щиро спокійно відповідати і на конфлікти не реагувати. Якось так. Я до того -що поміняти щось можна - але в мене на це пішло приблизно 5 років, хоча якби тоді я мала б більше інформації (дякую дівчатам з Мистецтва бути дружиною), то певно було б трохи швидше.
