Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

І я провтикала,бо вчора так знервувалась в жеку і соцбезі,що до сьогодні теліпало,але то таке - проза життя...думаю їм там гикалось Сьогодні день теж якийсь прозовий,були в поліклініці,на базарі...змерзли і приїхали додомцю,мацьоха погамцяла цицю і посапує в ліжечку - гріється,а я гріюсь чаєм зі згущонкою і кукурудзяним печивом,вперше попробувала таке смачнюще і поки маємо тихий час, подивлюсь "Хюрем"...я нову серію вже тиждень дивлюсь...розтягую задоволення так сказать вже є ще новіша,але то мабуть мені на наступний тиждень Всіх з Старим Новим роком!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Я би може і провтикала, але є соціальні мережі, а там добрі люди нагадають, з Новим Старим роком привітають!

http://www.youtube.com/watch?v=GzObM18W4dI
Зараз в Україні так добре- свята, ніяк не хотілося їхати звідти, але життя мусить продовжуватися, не все ж святкувати..
На Святий вечір і Різдво нарешті потрапила додому, навіть соромно признаватись вперше за скільки років( з 2000 року).
Провідала коліжаночку, кузинок, маму, бабусю! Всім привезла подаруночки, 4 дні побули- і назад.
Погода видалася така чудова- у Львові трошки хмарна, а у мами - 13-14 градусів на сонці- майже весна!
Навіть чоловіку сподобалось, якщо не враховувати поганих доріг, знервованих водіїв машин і мого п"яного кузена, який згадав мому чоловіку і першу світову, і другу...
А зараз - проза, не хочу братися за справи, а треба.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Я сьогодні також змерзла, ледь дочекалися з Мартинком Юстинку зі школи і бігом до теплої хатини. Вирішила спекти м"яско в духовці, але чоловік так шикарно на днях її відмив, що я лише відкрила духовку, помилувалась собою як у дзеркало і вирішила пекти у ній лише тістечка та пироги . М"яско приготувала мультиварка .
Друзі приїхали зі Словаччини, тиждень катались на лижах. Із таким захопленням розповідали про відпочинок, що я почала витирати порохи зі своїх лиж та шолому, при цьому, так важко зітхаючи , що чоловік обіцяв обдумати усю цю ситуацію .
Я за ці свята так розлінилася- все б дивилася різдвяні фільми і жувала б цукерки та мандарини . Жуть, треба йти зарядку кокусь зробити .

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

І мені сьогодні зимно було, нестільки того гуляння на вулиці як збирання, хто має двох маленьких гавриків, той мене зрозуміє
А взагалі, дні мені просто йдуть з шаленною швидкістю, свята відсвяткували в родинному колі, в чоловіка було багато вихідних, а це класно, бо була суттєва підмога мені
, зараз святкуємо в моєї мами, чекаємо Водохреща, чомусь дуже люблю це свято, може тому, що тоді приходить справжня зима)), і ще одна врочистість - нашому Маркіянчику скоро місяць, аж не віриться, як скоро росте мій солодкий хлопчик, хочеться насолоджуватися кожним моментом і запам'ятовувати кожну посмішку, смішнючу гримасу маленького горобчика.А моя старша дитина настільки його любить , цьомає, гладить, що я вже не знаю як його рятувати від тої любові)).

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Розумію Спочатку зібрала Оленку з бабою до церкви, потім Яринку на 2 урок, а вже потім я з мали зібрались і пішли, точніше побігли до церкви. Я здуру взяла візок, а тре було брати ровер. Після церкви гарно погуляли, потім забрала Яринку із школи. Ніби нічого не робила, а день минув, навіть не зауважили. Вечері їздили до кума на Василя, файно посиділи. А зараз п"ю чайок і думаю чим зайнятись, дітки всі чемно соплять))))

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Файно день сьогоднішній минув, незважаючи на "такий собі" ранок. Може, так не гарно казати, але не люблю я ранок 14 січня, бо 5:55 прийшли перші посівальники і так до 7:15 прийшло 11 діток. Нє, я не проти того, щоб посівали, просто жахливо не люблю вставати дуже рано, а ще знаючи що скоро прокинуться дітки і точно не висплюся. Так і сталося, тільки по сьомій я гарно задрімала, як о 7:50 доня встала. Карочє, не виспалася, але благо, це єдиний недолік сьогоднішнього дня. Насмажила відбивних, побавилася з малечею, сходила в душ, примарафетилась, покликала батьків, а самі з чоловіком поїхали по справах та на каток в КК. О, Боже, ми там 3 роки не були. Я, яка ледь тільки тоді навчилася більш-менш кататися, забула як навіть стояти на тих ковзанах. Як добре, що чоловік дуже добре катається. Перших 5 хв думала - навіщо я тут?, наступних - почала вже за руку з чоловіком їздити, а останніх 15 хв - чому так мало часу , Хоча таки вчтомилася. Пішли ще в Ашан (ну як без того), накупили смаколиків і приїхали додому їх знищувати. Дітям також гостинців привезли. Словом всі довольні і щасливі вже сплять, ще тільки я на ДП сидю,бо скучила

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Канікули скінчились.
Ми вдома.
Інтернет у вільному доступі, і швидкиииииий ))))
Проза - кастрюля з гречкою, яка простояла 2 тижня не в холодильнику. Розбирання чемоданів і постпоїзне прання просто ховається в порівнянні з нею хата провітрюється вже годину
Врочистість - то були кльові канікули. З подарунками, святами, зустрічами, і навіть трохи зі сварками, але то були б не ми з мужОм, як би не поображались один на одного)))
Ще я образилась на вагу))) нащо мені таки жахи на цихверблаті писати...

Бентежить одне - як новий рік зустрінеш...а моя половина його зустріла в черговий раз без роботи.

короче, привіт сурові будні

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

привіт Одарочка)Свіжий допис,одразу подумала що ти в дома

проза-посудомийка в ремонті
врочистість-ми всі живі і здорові

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

а ми хоч живемо майже в центрі, але так і не дочекались посівальників. тому також вечерком закликали племінника, щоб нам посіяв. йому допомагала сестричка, тому пшениця була всюди: і в коридорі, і в кухні, і в кімнаті, і навіть у ванні
гарно вчора відсвяткували Василя, в чоловіка іменини! скоро наближається моє дн, але я не дуже люблю той день, так би й втекла кудись, але мабуть, не судилось
загалом настрій дуже посередній останнім часом, хочеться на лижі або хоча б на шопінг

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

при нинішній погоді, а ще маю вихідний від замовлень, сам Бог приказав валятись в ліжку, спати, або через примружені очі щось дивитись гарне і романтичне. але моя дитина відмінила на нині обідній сон !!!! стягує мене з ліжка, хоче стрибати-танцювати-і всякі інші дурниці
а я не хочу, не маю сили, я налаштувалась на глибокий релакс і мені себе шкода :confused:
найобразливіше - вона таки засне, ближче до вечора, коли мені треба буде себе підняти, щоб готувати вечерю. всесвітня несправедливість!!!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Ага, мені взагалі досить круто везе в тому плані. З самого ранку ні світ, ні зоря, сама з квадратовоою головою і з їдним закритим воком, друге відкрите тільки, щоб в стіну не зайти (ото сказанула) зібрати двох сонних діток і пхати в той дубак на двір. Святика в садок, ну а Андрій досипає в візочку, то у нас відразу відбувається ще прогулянка.

Ну, і вчора ми все таки з"їздили з малим до ялинки в центр. А нашого дуже, як я писала, нагвинченого Андрійчика муж так приспав, що він ще досипав навіть після того як ми повернулись.
Що саме більше Святославу сподобалось з нашої прогулянки, так це те, що ми їхали туди і назад на трамвачику. Ай, діти-діти, я йому ялинку, а йому різнокольорові вогники, я йому зимову казку так сказать)), а йому трамвайчик сподобався.

То просто він біднятко сильно згризся, коли Замарстинівську перекрили і призупинили трамвайний рух, який бабахкає нам прямо під вікнами. Казав, що дуже сумує за трамвайчиком, а тут на тобі і трамваї знову впустили, ще й прокататися вже встиг. Радості повна пазуха...:xaxa:

А про нинішній день навіть нема що писати, все як завжди.
Трохи не приємно- бабка на базарі намахала з сиром. Брала на 40 грн, то обважила на цілих 10... так ще й одну грудку дала добру, а інша була в середині заморожена. От не розумію як оті жіночки з села, з виглядом а-ля божий одуванчик)), можуть провертати от такі махінації. В результаті кинула той сир варитися собі на плавлений, а на вареники муж купить як буде іти з роботи. Надіюсь йому в тому плані повезе більше...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

А до мене щойно дійшло - тож нам не посіяв ніхто! А-а-а!
Капєц.
А ще доперла, що то вже друга вечеря на носі. Куди час втікає?

А загалом все чудово. Вчора в нас гостювала Ромчикова подружка дитинства))) з татусем. Вони ще з Ромікового рочку любляться, так-так, навіть двічі на море разом їздили. Я ще не бачила щоб він з кимось з діток аж так бавився. Шкода, бачаться зараз дуже рідко, бо переїхала в інше місто.

Зготувала щойно таку смачнючу підливку, можна з ложкою зїсти.
Ромашка наш сьогодні на прадльонці в садку - лишається ще на танцульки, сумую за ним, і день вийшов такий піжамно-неквапливий. То все погода.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

от ви дівчата за мене все і написали
розлінувалася я, вчора ходили гуляти, то хоч якусь галочку я собі поставила, а сьогодні мала такі плани-такі плани, прокинулася о 8 ранку, при тому, що заснула дуже пізно, покрутилася, пошуміла, малий прокинувся і я годуючи його знову заснула і то проспала непристойно довго. а такі дні для мене не несуть нічого продуктивного надалі, отак зробила рутинну роботу і не знаю

трошки вишиваю, бо моя вишиванка спеціально для ГВ так і чекає свого завершення, може до весни і встигну ))) по три хрестики, бо на більше не вистачає.
ще маю термінову роботу, а беруся до неї лише ночами, бо мушу зосередитися, з дітьми інакше не виходить.
А взагалі то так хочу змінити свій графік...і почати мушу з дітей, бо графіка в них як такого нема і то часом мені шкодить. А ще знаю наперед, що то й не дуже реально, але таки спробую, бо свята зовсім нас розслабили.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Малеча спить в своєму ліжечку. Я валяюсь в свому. Так класно! З 5 ранку донечка спала з нами, тому почувалась трохи пом'ятою, а зараз - кайф! Все ліжко моє! П'ю чай, а в обід маю зустріч з коліжанкою, яку давно не бачила, хоч живемо досить близько. Ще маю деякі справи залагодити до вечора, але то таке, приємні клопоти!
А вчора святкували 2 рочки нашому дружбану. Який він вже великий і розумний хлопчик! Час біжить шалено і нагадує, що треба радіти кожній хвилині свого життя і робити кожен день неймовірним.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Дні мої такі насичені подіями що писати дуже багато. Дорогі мої родичі підкинули мені пару думок(не радісних) які постійно сидять в голові(таке відчуття що там таракани які постійно бігають)
Ввечері притиснула Володі пальчика дверима, заливали слізьми все(добре що сусідів не затопили). Ну чого пхати ті пальці в двері, а головне що він стояв за дверима і я його не побачила коли закривала
Стан душі моєї-:8::

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

з тими хоробами.
шукаємо причину Настіних болей в животику й температури.
вчора, після чергового огляду хірурга відвели нас на клізму, що там лікарі наслухались, найбільше мені сподобалось, як вже після процедури Настя, сидячи на цікавому місці, повторяла:" фух, і смішно, і стидно, і страшно".
а сьогодні я мала хіт сезону. Ходили здавати аналізи на два вили гельмінтів, що можуть давати таку реакцію. Кров з вени. Дівчата, дитина втекла з лабораторії гола на вулицю. я з малим за нею, людям очі на лоб. коли вже набирали кров у шприц, то Настя верещала:" Я сильна, я сильна, я сильна, мама тримай мене міцно, бо вкушу тебе"
мені сльози навертаються, збоку на похваті стоїть дядько, щоб не дати руці дьоргатись.
стрес страшний у дитини. я прийшла додому, з тих нервів з"їла енну кількість канапок, запила подвійною кавою, закусила трьома цукерками, ех, прощай хфігура.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Давно помітила, що іноді, коли не планую, то можу спонтанно зробити щось таке, що відкладала-відкладала і не хотіла робити. Ось наприклад сьогодні таки пішла до поліклініки, бо невролог призначила візит і то такий плановий, мені так не хотілося туди йти... та й коли все добре, тим більше. Але щоб потім не мати проблем, таки пішла і отримала ті записи в карточку, і тепер спокійна. Прикра в мене сімейна лікарка, але то в іншу тему. Вже ми так несподівано відбули всі ті планові візити і маємо спокій.
Прогулялися собі гарненько так, що донечка аж сама захотіла додому. Купили собі всяких смаколиків і я знищую їх вже під третє горнятко чаю і що то потім нарікати на вагу, яка показує не дуже втішні цифри )
Пралька за час нашої прогулянки впоралася з пранням, то я мала відразу роботу ) приготувала, попрасувала, поки моя помічниця спала, ібо рожеву праску я ще не купила довелося шифруватися.
В планах ще трошки погуляти, буває, що ми увечері ще на трошки виходимо, але чекаємо на татуся, бо вдруге я вже сама не витримую, то для мене забагато. А ще щось придумаю для себе, якусь маску чи що?

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Ой а у мене дитячий садок вдома, братову забрали в роддом відійшли води на 8му місяці родила хлопчика а мені збагрили двоє дітей 4 і 2 роки і ще своїх двоє,:wacko1: короче капець повний хочуть кожних пять хвилин пісяти то гамати і іграшками друться то бються вже другий день так, добре що свекруха завтра після обіду забере їх до себе бо ми маємо їхати до прадідуся і там треба наготувати все на вечерю.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Хлопці мої складають з лєго пожежну станцію, і, судячи з розмірів коробки, спати сьогодні будемо тільки ми з Міланчиком
Я така замучена, така замучена, що навіть сидіти толком не можу. Вимила сьогодні холодильник весь, всі тумбочки кухонні, в двох тумбочках зробила шмон, всі крупи перебрала, попересипала, вимила гору посуду, поскладала два прання речей, пропилососила, прибрала в кімнатах, приготувала вечерю (вона ж і сніданок), і зараз нарешті спокійно п*ю собі чайочок з шоколадкою. А, ще в душ ходила, зробила там "генеральне прибирання себе". Волосся після душу не сушила сушкою, тож тепер я така кучерява, що навіть Данилко з мене сміється
Чоловік навіть згадав, коли востаннє він мене бачив кучерявою.
На кухні вже стоїть купа банячків, позамочувала я грибочки, пшеничку, квасольку, запарила мак. Завтра буду готуватись до Щедрої вечері. Пампушків пекти не буду, бо на Старий НР напекла цілу миску, щоб було що посівальникам давати, але до нас так мало прийшло, що половина пампушків залишилась. Ніхто вже їх їсти не хоче.

 

Встала в 7.30, збудила хлопців до школи. Хоча "збудила"- не правильно, подивилась, що вони вже проснулись і роблять собі сніданок. Дала їм гроші на обід, та й пішла спати далі.
Проснулись ми в 11.40!!! Заздріть, матусі так, моя Анюта зранку скоріше 10 не встає. Зазвичай 10-11 година. Ляпота!
Поснідали і завезли татка на роботу. По дорозі назад купили дещо з продуктів, приїхали додому якраз на обід. Погодувала хлопців, Аня дивилась Рапунцель, а я...згадала молоді літа. Сіла за гру: Titan quest immortal throne.
Я вже декілька разів її проходила на різних рівнях і тут знов захотілось До речі, хтось грав?
Потім сіли з Павлом за уроки , старший сам вчився, потім вечеря.

А зараз Анюта у ванні, а я з планшетом наблюдаю на тим, як вона себе "шурує". Купила нам хресна такі фломастери, що важко відмиваються, а ми ж то не знали, розмалювались...:wacko1:
Анютка зараз піде спати, а я у ванну і певно подивлюсь якийсь серіальчик. Якби ж то всі дні такі файні були.