Відповідь: Що читаємо? (2) Мене теж кінець "На запах м'яса" здивував, і трохи засмутив. Але не розчарував точно. Згадується Скарлет Охара і її "подумаю про це завтра" От тільки завтра може не бути...
Відповідь: Що читаємо? (2) Почала сьогодні читати о.Юліан Катрій "Пізнай свій обряд". Давно хотіла щось таке пізнавальне почитати, а тут днями натрапила на таку чудову книжку
Відповідь: Що читаємо? (2) "П'ятдесят відтінків" - легко читається. перші приблизно 100 сторінок і останніх кілька мені дуже сподобались! решта також, але дещо було написано вже занадто. хоча, можливо, якщо б місцями повикидати текст, то б і сприйняття твору змінилось. загалом, радити нікому не буду, бо чтиво специфічне. але я маю охоту прочитати "п'ятдесят відтінків темряви" та "п'ятдесят відтінків свободи", бо роман закінчився якось несподівано, не так, якби мені хотілось
Відповідь: Що читаємо? (2) Мене просто шокував неймовірно! сіла пару сторіночок почитати, але просиділа до 5 ранку поки не прочитала до кінця, це я так в недялю висипалась Книга цікава, насичена подіями, але більш "м"яка" ніж всі інші Люко Дашвар
Відповідь: Що читаємо? (2) ойой домовтеся з чоловіком, щоб із настанням певної години відбирав у Вас книжку і відправляв спати, мені дууже допомагає. Правда, треба щоб він теж не спав Мені навпаки здалося що жорстока трохи книжка - відносини головної героїні з мамою - невже таке буває? І той Андрій теж... От в реальності Руслани чогось не дуже сумніваюсь. А взагалі найстрашніше в Дашвар, як на мене, в "Молоко з кров'ю", як дитину в солому кинули, я аж плакала коли читала....
Відповідь: Що читаємо? (2) Грег Мортенсон, Дэвид Оливер Релин «Три чашки чая» Книга - біографія, розказана Девідом Олівером про Грега Мортенсона, знаменитого американськокого альпініста, який мало не загинув, сходячи на гору К2, і якого врятували пакинстанскі жителі. Грег був вражений побаченим. Дітлахи поселення вчаться під відкритим небом, креслячи букви і цифри паличками на землі. Вони не мріють про круті айфони, комп'ютери, а про зошит та ручку. Грег був вражений настільки, що дав слово побудувати школу в цій високогірній і важкодоступній місцевості. Незважаючи на те, що він сам не мав великих достатків, а все його майно поміщається в кузові пікапа і камері зберігання, Грег змінив життя тисячі людей в кращу сторону. Він не мав уявлення, як це зробити, але доля допомагає тим, хто вірить в успіх і йде вперед не дивлячись ні на що. Грег побудував першу школу і зрозумів, що це покликання всього його життя. Згодом він побудував десятки шкіл у Пакистані. І кожна угода, кожні переговори супроводжувалися трьома чашками чаю. Напевно, неможливо порахувати, скільки чашок чаю випито. Як неможливо точно порахувати, скільком людям Грег допоміг змінити життя . Книга несе ідею боротьби з тероризмом мирним шляхом, даруючи освіту дітям, що живуть в суворих і політично нестабільних районах. Грег відкрито критикує урядовців Пентагону, називаючи їх «армією ноутбуків» у дорогих костюмах та вичищених туфлях. Прочитавши про те, що це реальна історія я прогуглила про Грега Мортенсона. Такої обуреної критики я абсолютно не очікувала. Знайшлися «доброзичливці», які, провівши власне розслідування, звинувачують Грера Мартенсора в брехні, перебільшенні своїх заслуг та халатність щодо розпорядження з фінансами фонду. Загалом, це спершу зіпсувало враження від прочитання, і хробачок сумніву гриз мене до кінця книги. Я не виключаю можливості існування різних махінацій і витоків фінансів. Але погодьтеся, що ідеальної благодійності не буває. І я вірю, що більша частина грошей, сил та енергії пішли за призначенням. Якою б не була реальність, викликає симпатію людина, чиє прагнення зробити світ кращим, не залишилося на рівні гіпотетичних роздумів.
Відповідь: Що читаємо? (2) Читаю зараз книжку із смішно назвою "Елегантна їжачиха", автор Мюріель Барбері. Може хтось читав? Я десь 30% прочитала написано досить цікаво, а от сюжет ще не закрутився...чекаю
Відповідь: Що читаємо? (2) Читав, але вже зле пам"ятаю)) В принципі непогана, для тих хто не очікує чогось надзвичайного.
Відповідь: Що читаємо? (2) Джон Грін "Винні зірки" - незважаючи на серйозну хворобу, дівчина намагається боротись за звичний нам спосіб життя, подорожує, закохується, переживає радощі і неприємності підліткового життя.
Відповідь: Що читаємо? (2) Та він відібрав, але заснув за 2 хвилини, то я книжку знову витягнула, легенько світло включила і вперед Мене ця книга теж шокувала так конкретно. Якби я почала з неї знайомство з Дашвар, то певно після неї більше б і не читала.. Як згадаю, аж мурашки по шкірі...
Відповідь: Що читаємо? (2) А мені сподобалось - так деколи файно щось прочитати гостріше за "романтичні фіглі". Я якраз після цього твору зацікавилась Дашвар, але от коли щось 3 книги з її тієї довгої серії прочитала....перша ще файно йшла...а далі якось все однаково смакувалось, "по накатаному". І перестала далі її читати, щось мене і назви вже дратують, хоча, може, пізніше щось знову вартісніше було. От Матіос мені подобається багато чим - в неї якась така ніби автентичнісь є, але разом з тим іноді неприкрита правда життя...ну всього потрошки. І без якихось гострячків теж було би нецікаво. А ще мені її твори чимось нагадують "Марію" Уласа Самчука - незважаючи на трагізм, я його перечитувала хмару разів. А наразі вже теж "Інферно" нарешті дочитую - і справді затягує. Долучаюсь до схвальних відгуків любителів Брауна (до речі, цього року в Англії на одній конференції - та ще й з питань міфології! - зустріла чоловіка на ім"я Ден Браун....То так трохи, певно, витріщилась на нього, що він розсміявся і сказав, що він "не той Браун" ) Хоча теж настрій історії схожий на інші книги автора, але насиченість цікавинками захоплює. Та й розширює трохи кругозір . От не знала, наприклад, про походження слова "карантин"
Відповідь: Що читаємо? (2) та я теж сльози-соплі не витримую - потім починаю читати по діагоналі, аби тіки книгу не лишати недочитану. Тим мені Дашвар і подобається - своїм "виходом за рамки" звичного роману. Тьфу ти, сплутала, я мала на увазі "Село не люди" . Оце для мене було вкрай жорстоко... Ті хлопці-підлітки, той поголос людський, та "сила" пліток, та розправа людська, та байдужість.. ---------- Додано в 21:59 ---------- Попередній допис був написаний в 21:48 ---------- З Матіос найбільше сподобалась "Москалиця", далі - "Нація". " Майже ніколи не навпаки" теж сподобалась дуже, але, як на мене, чимось схожа на "Село не люди" і теж жорстока... "Солодку Дарусю" читала досить давно, вона була моїм першим знайомством з Матіос, то здалась мені якоюсь песимістичною надто. Ну але цей песимізм мені є однією з ознак Матіос, наряду з неповторною автентичністю, тими Карпатами, тою любов"ю до тих гір
Відповідь: Що читаємо? (2) зараз читаю страшилки Роальда Дала. так-так, він не тільки дитячі книжки писав до речі, страшилки доволі цікаві. не штамповка
Відповідь: Що читаємо? (2) Раджу Винничука- Танго смерті! Класна книга, яку варто мати в домашній бібліотеці
Відповідь: Що читаємо? (2) Стефан Цвейг "Марія Стюарт" - знайшла в мами в бібліотеці, люблю я все таки історичні романи
Відповідь: Що читаємо? (2) Я дочитую "Источник" Айн Ренд, після"Атланта" зробила невеличку перерву і мені захотілось ще щось з її творів прочитати. Не можу сказати що книжка така ж сильна як "Атлант" але в принципі не розчарувала. ця буде наступною до читання.
Відповідь: Що читаємо? (2) Дівчатка, а хтось має того "Атланта" українською в електронному форматі (щоб з е-книги читати?).
Відповідь: Що читаємо? (2) Того українського перекладу , певно, не існує, бо наразі немає паперового перекладу книжки. Чи є? По-моєму ше не видавали
