Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Судячи з того, як порожньо зараз в холодильнику і як файно ми усі виглядаємо - свята вдалися . На Різдво приїзджали мої батьки і у нас були дуже теплі та затишні застілля. Тато згадував кумедні моменти, з нашого сестрою дитинства, які ми самі уже призабули, було весело .
Чоловік вирішив здивувати тещу і тестя своїми кулінарними талантами і приготував гуся. Гусь видать був ровесником Мартина, тому лише сьогодні ми його доїли, і то лише тому, що маємо здорові зуби . Зате на сніданок у нас сьогодні була яєшня з фуа-грою, звучить вишукано, а на смак- смачно . О дванадцятій, ми ще усі були в піжамах, а вже о першій грали боулінг. Потім чоловік готував вечерю, яку ми дружно смакували під фільм " Ялинки". Такий кльовий був день :smile:. А завтра, ура! канікули закінчились .

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

а чо Ура?знов ті уроки((((

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Зима штолі...
надворі - біло, Дми в садочку. Ми з Їжачком снідаємо, Віреняточко спить.
Старий Новий Рік сповіщає про те, що хочемо ми чи ні, а 2014 вже точно настав
на сьогодні багато всяких "треба", а ще більше - всяких "хочу і зроблю і буду тішитись"
ввечері мусить бути щось смачне. Шампанського, нажаль, не буде, вистачить і того, що було на Новий рік, а було ням-ням-ням! Зате є в нас смачнюще червоне вино, яке можна розігріти зі спеціями і "два по сто" зігріють душу за милу душу те саме вино, 100 грамами якого коханий відновлював мої сили відразу після народження Вірусі... скоро їй вже 3 міс, а наче вчора народилась.
Ех, не дасть Сергійко сестричці виспатись... скаче з м'ячем коло неї.
Люблю зиму. Взагалі, просто люблю жити. Особливо коли все добре з дітьми, не мучить ніяке почуття провини, і чоловік зранку скаже: яка ж ти в мене красуня!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

де????? в Стрию нема зими.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Ага, ніби вона.
Святослав з ранку хотів на санях в садочок їхати, але цьогоріч на жаль не можу предоставити йому таку можливість, поскільки тягну візочок з Андрійком, а мама з візочком з переду і санчатами з заду мабуть буде виглядати не надто мудро. А тим більше фізично не знаю як би то мало бути...)))
Потім сходили на базар. Мене чогось всі співчутливо питали, чи не маю я на кого залишити дитину, таке ніби на дворі розгулявся вулкан цунамі)), чи то може година була ще не та, щоб з дітками ходити...
Але нічо, прогулялися, по дорозі переговорила по телефону з мамою і з двома коліжанками, коханому мужу два слова сказала... Потім притарабанила я той візочок повний всякого-різного, поскладала в холодильник. Другі свята наближаються, роботи ще прибавилось...
На разі поставила відварювати капусту на вареники, п"ю чай з канапками, закусую "Спартаком", користаю моментом поки Андрійчик біля мене на дивані старанно рачкує в зад.

Ніяк не можу звикнути до такого, Святик в перід рачкував))

Зараз будемо годуватися-носитися-носитися-годуватися і з нетерпінням чекати татка з роботи. А ще я дуже сильно хочу спати...
Всіх з наступаючою зимою. Хто там сильно чекав снігу, нате вам...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Шалено болить голова і нудить. Мій організм просто не переносить зміну погоди, тиск живе свої життям. Випила нурофен від голови от і сиджу поки подіє, бо так точно не засну. Нині 2 рази ходи гуляти з Оленою і два рази не успішно. Першого разу мусіли вернутись, бо почала нити, що їй холодно. А іншого разу нила, що вона змучилась. І за 300м від дому вона заснула в мене на руках. Зараз переживаємо таку ситуацію - в обід її тяжко вкласти, малий не дає, вона каже, що не хоче. Але організм таки вимагає того сну.
Малий теж сьогодні капризний цілий день. Надіюсь завтра буде краще. Маю можливість виспатись завтра, в Яринки нема першого уроку. Але точно не вийде. Прийдуть посівальники і розбудять))))

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Вихідні промайнули швидко, як завжди. Відгуляли на гангстерській вечірці, поснідали в горах з видом на океан. А ще побували в евкаліптовому парку, де зимують метелики монархи. Їх там тисячі. Не думала, що колись в своєму житті таке побачу, ще й у дикій природі. Краса. Зараз чекаю поки карапуз прокинеться і підем гуляти. Погода прекрасна і пахне весною! А на весну в мене великі плани! Ура!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Після короткого вихідного в чоловіка, мені навіть понеділок не здався понеділком )
Звичайний день - нічого цікавого, ніякого руху, бо в неділю ми на трошки вилізли з дому і дуже пошкодували ) тобто я пошкодувала, бо не люблю холод. А ще прогулялася з візком трохи далі і зробила висновок, що гуляти нема як, і то в тему "Забила м би" чи "Рагулі", не знаю...
Чоловік потішив аж дуже несподіваним і раннім приходом додому, коли ми його точно не чекали я з маскою на обличчі, старша дитина перевертає помешкання, менший один-єдиний з нас був більш-менш чемним
Попри наявність іншої їжі, далі нам прийшло в голову, що ми всі дружно хочемо пельменів ), а це означає, що ми їх ліпитимемо теж дружно і взялися, вийшло дуже швидко ) смішно самим зі себе, але часом це робимо, бо нам це подобається - базікаємо ні про що, донечка заліпиться в тісто як тільки побажається (чоловік дратується, але я даю манюсінький шматочок і маю спокій ). Коли доні набридло ліплення пельменів, вона знайшла собі інше заняття, ми з чоловіком тільки підсміхалися ) вона собі з мого телефона говорила по скайпу з дідусем, а на чоловіковому паралельно бавилася собі "злих пташок" ото дитя прогресу
Старий НР ми якось не маємо звички зустрічати, як багато наших знайомих, тому коли діти поснули, просто посиділи собі з морозивом за гарним фільмом. А як виявилося, в мого чоловіка в запасі дуже багато класних фільмів - старих-старих і цікавих, ото й будемо мати що робити тихими сімейними вечорами

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

В мене цього святкового ранку одна проза...маленька квіточка не давала спати цілу ніч! А на ранок почали ходити посівальники, і я з нереально крутим виглядом (підпухші очі, на голові- зрив макаронної фабрики) "щиро" усміхалась і дякувала за привітання!
Але то таке, за годинку приведу все в порядок, вийду на морозне повітрячко і "збодрюсь".

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Якийсь дурдом а не ранок!
Тобто той ранок що розпочався в мене в 5 ранку - шикарний
Але з 9 години почалось. Роман бушує-вередує, телефон розривається, я попри то намагаюсь зготувати всім сніданок і паралельно зібрати до лікаря дітьо. Мама смс-ками завалює, я відписую, вони не доходять, вона ображається, я не можу нічого пояснити бо виясняю причини проблем трирічної давності і строчити смс рук не вистачає. Вона того не знає і ображається ще більше. А-а-а-а!!!
Вобшєм знову я крайня і знов то треба все розрулити, і знов моя совість мене згризає, хоч знов вини моєї немає.
Голова зараз лусне.
Поставила мяско на зупку, йду в душ хоч розслаблюсь і остигну.
Сподіваюсь розберусь з тим всім безболісно для всіх, а особливо для моїх нервів.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Прокинулась в 4:45. Злізла з ліжка, розбудила Темусика. Поснідали, пів годинки полежали і сусід забрав мого дорослого хлопчика сіяти. Як ж він чекав того дня! То просто не описати словами.
Прийшли хлопці в 10 годині, з повними торбами солодощів і купкою купюр в кишеньці. От що значить село. Практично в кожній хаті мій посівальничок був, а дві жіночки дзвонили до мене і прям таки настійно просили, щоб Артемко обов*язково прийшов до них сіяти. Не пішов, вже не має сили. Сидить біля комп*ютера, п*є тепленький компотик, заїдає його цукеркою, вприкуску з бананом, вкотре перераховує гроші і десятий раз змінює свої хотілки. Завтра тато йому має за ті гроші купити щось. А що... Ніхто не знає. І Артемко не знає. Але до завтра ще є час.
Муж мій сьогодні дома. Пішов на пивас, потім обіцяв помити посуд і подивитись зі мною фільм.
Ех, як то добре, що мені нікуди не потрібно йти

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

і в мене цього року є посівальник зважаючи на те, що я дико провтикала, що це Старий Новий рік ( була в перукарні, чую дівчата вітають одна одну з наступаючим, ну думаю в кожного свої приколи і тут до мене доходить, що то справді знову Новий рік) прийшла додому, вивчили з малим віншування, він вперто хотів розказувати "я маленький хлопчик", з чоловіком відкрили шампанське і мали стандартноноворічну вечерю з ікрою і ананасом, переживала чи мої чоловіки рано прокинуться бо лягли по першій, як завжди, але на щастя першим засівальником був Толік і Домчик просто не міг того пропустити, мій брат вкінці допоміг сину і щедро сипанув так, що пшениця тепер по всій хаті, потім ще зайшли хлопці яких підозрюю скерував мій чоловік який якраз з малим виходив з хати у напрямку до бабусь-дідусів,

в нашу хату ніхто не заходить бо і зовнішній вигляд і відсутність дзвінка тому сприяє

і ті хлопці так гарно засівали, що і я вся була в пшениці ггг
взагалі давно сюди не писала, але якийсь такий стан, купа подій відбувається і не має часу їх описувати і від того кльово-кльово, ну і все це в перемішку з моєю важкістю і втомою, свята пройшли гарно/насичено/по- сімейному затишно і по-дружньому весело, і ми були в гостях і гості в нас і колядувати ходили дуже гарно
Домчик зараз складає пазлики, я хочу спати, але треба щось приготувати і себе привести в порядок бо ввечері йдемо з чоловіком в Оперний, ура-ура
всіх з Новим Роком, щастя і затишку, а ще гарного настрою і позитивних людей поруч!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Проза, проза... Я якась дуже сонна сьогоднi, мабуть через погоду. Зла на саму себе, бо вчора вимивала всi вiкна,

а так як в нас вiкна вiд стелi до пiдлоги, то там е з чим намахатися

а сьогоднi падае дощ . Фi, а в мене болять рученьки i нiженьки пiсля вчорашнього марафону з прибиранням Треба зайнятися паперами, а менi лiньки. Копнiть мене хтось

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

і я провтикала, але прийшла мама, подарувала льодяник на паличці і просвітила що то СтарийНовий рік на підході, а я не в курсі. Як? Куди? Коли?! Коли встило пройти пів першого місяця року?
з тої нагоди накупила я смачних сирів і один дикосмердючий сир з пліснявою, наробила канапок з ікрою - чоловік припас, а я знайшла)) і зварила глінтвейнчику, бо коханий музятко хворий(( зустрічали СНР під перегляд "Що?Де?Коли?" , а Лук'ян заснув нарешті раніше 23ї. Ідеальна зустріч Нового року, хоч і дубль два))
а сьогодні - зранку я разом з нашим кучерявим Лу втоптала миску бананових млинців і пішли на дитячий Новорічний ранок. Хоч ранок і для старших діточок був розрахований, але Лук'янчику сподобалось - все роздивлявся, мацав, позував для фото. Так натрудився, що аж заснув у візку по дорозі додому. Прийшлось майже ювелірно роздягати його і перекладати в ліжко. Але мені це вдалось, ура! і ось він зараз сопить поруч, а я відпочиваю
ну і защедрую тут трохи

Сію-вію засіваю!
З Новим роком вас вітаю!
Щоб збувались забаганки
уночі удень і зранку,
ідеальна вам вага
щоб була й від пирога,
щоб завжди було і всюди
що узути і вдягнути!
щоб у скрині і у шафі
були тілько модні лахи:
теплі майтки від Кардена,
чобітки від Лубунтена,
від Діора тепла шапка
аби була фест панянка!
Й щоб здорові були всі
і дорослі, і малі: )

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

не на Пікард.терцію часом?

сьогодні були цікаві моменти зранку. По-перше страшний шухер по під"їзді - то наші сусідські хлопці, напевно, ділили територію для посівання. Такі смішні хлопчаки! Навіть до школи казали, що сьогодні не йдуть - сіють.
А потім дорогою на зупинку бачила на Санті-Барбарі компанію сурйозних чоловіків з баяном, які колядували "Добрий вечір тобі..." - ходили до своїх колег по роботі, я так зрозуміла, бо дуже вже сперечались, до кого наступного йти. Файно так - і то тільки ми на Зх.Україні так вміємо святкувати!

Всім дуже вдалого року і також гарно відсвяткувати ще й той "третій празник - Святе водохреща, радуйся!"

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

А в мене сьогодні 31 день народження.
Ніколи його не любила ще з дитинства, бо всі завжди приходячи на моє день народження, завжди вітали ще і мою рідну сестру ( в неї день мародження 15 січня), крім того завжди, коли приходили гості крутили носом мол "ой ті свята, вже надоїли, вже їсти то все не можем ....", але тим не менше, ще жодно разу після мого дня народження ще столової ложки нічого не лишилося, у всіх шлунки вже розтягнуті, хоть не хочуть, а їдять.
Аля при тому класний день, Новий рік, не даром я два дні родилася, щоб народитися, вимучила маму. Крім того я родилася не головою, а дупцею, на що лікар, який у мами приймав пологи сказав : "Мудрі люди туди голови не пхають",
щось в тому є...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

ви теж?
якщо так то мене легко впізнати - "необятний телепузик"

ми з такими в Сокільниках колядували, то було мега

що саме? бо я щось ніяк коменту не підберу
в мене зараз липовий чай (дай Боже здоров"я чоловіковій бабці), спляча дитина (дай Боже здоров"я чоловіку, що вранці його збудив посівати і тепер малюк довго спить), шматок сирника з Вероніки і серйозний намір йти сушити голову, ще б сил трошки ага і вічне питання в голові- що одягнути? але то не суттєво

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Якийсь день такий... зимний, чи що.))
Гуляли в обід з малючком, я змерзла, як цуцик. А що буде, коли нагрянуть морози. Як то я змерзлячка маю ходити з дітьми гуляти- поняття не маю.
На вечір купа планів, купа справ, навіть не знаю шо то сі таке діє.
І кума кликала Святика щоб пішов посіяв, і чоловікова двоюрідна сестра тоже.

То з тих, до яких реально попасти, які неподалік від нас живуть..

Ну, ми як в танку, сіяти ходимо по вечорах.)) І до ялинки в центр хочу його звозити, бо може не файно так казати, але треба скористати моментом, поки дитина здорова. І ще багато чого хочу... В результаті в мого Андрійка якийсь не феншуйний день, тому слабо собі в уяву вкладаю, як я маю на ту годину-півтора його залишити. І хоча татко у нас супер-пупер нянька, але дитина якась реально нині капризна понад всі дні...
Та й на плиті вариться картопля на вареники, тому навечір ще є запланована робота. Ну, і себе треба не забути підлити, бо я Василівна...
От таке понаплановувала, якби той вечір резиновий...

Всіх зі старим Новим роком!
Не знаю як хто, а я особисто його зустріла супермегакруто...))) Міцним сном в обнімочку з своїм маленьким, солоденьким, молочним хлопчиком. Мммм... хіба то може бути краще...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Сьогодні гарний день. Гарно погуляли. Погода супер. Завтра буде ще кращий у мами ювілей, ідемо з Мелаською у ресторан

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

подумала я о восьмій ранку, коли коханий ішов на роботу)))
до десятої ще проспали, бавилися, читали із малючком; потім легкий сніданок і синочок заявив, що хоче іти гуляти на подвір"я, але : "Сяяяям!! Бо я ходзу в сядок і знацить я великій.."
Благо, що вхід тут в нас одразу на кухню, тому я готувала при відкритих дверях, поки Маська сам себе вигулював із коментарями вголос типу: снігу німа, сянки не їдуть, сніговика не зліпиш і т.д. і т.п і вкінці кожного речення завжди звучало - " Йой, біда-біда!"